Рішення

від 03.07.2007 по справі 31-1-33/488-06-12576

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31-1-33/488-06-12576

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2007 р.Справа  № 31-1-33/488-06-12576

За позовом ЗАТ „Таганча”

до відповідача ТОВ „Ростагро ДНН”

про стягнення 185 793 грн. 76 коп.

                                         Суддя  Господарського суду       

Одеської області Лєсогоров В.М.

          В засіданні приймали участь:

          від позивача:  не з`явився (10.05.2007 року був присутній Дементьєв В.А., 07.06.2007 року була присутня Донець Л.В.)    

          від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає стягнення з відповідача 185 793 грн. 76 коп.  заборгованості по договорам.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали. Також представник позивача пояснила, що заяви або угоди між сторонами про зарахування вимог вказаних в позові не було.

Матеріалами справи встановлено:

1. 26.07.2005 року сторони уклали договір № 5-Я за умовами якого позивач зобов`язався зберігати для відповідача зерно пшениці та ячменю (надалі –зерно) за плату визначену договором, а також надавати додаткові послуги пов`язані із зберіганням за плату визначену договором.

Відповідно до акту № ТГ-0000042 від 25.04.2006 року відповідач прийняв від позивача послуги пов`язані із зберіганням зерна на суму 9 546 грн. 72 коп. яка є заборгованістю відповідача по вказаному договору.

Позивач вимагає стягнення з відповідача за вказаним договором 7 061 грн. 82 коп., що є його правом.

Посилання позивача в позові на зарахування зустрічних однорідних вимог щодо вказаного договору суд відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до ст. 601 ЦК України - зобов'язання припиняється зарахуванням    зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання  яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Між сторонами не було заяви або угоди про зарахування вимог вказаних в позові щодо вказаного договору.

Таким чином за вказаним договором до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 7 061 грн. 82 коп.  

2. 03.03.2006 року сторони уклали договір № 4 за умовами якого позивач зобов`язався продати відповідачу ячмінь у кількості 700 тон (+,- 10%) ціною 610 грн. за тону, а відповідач зобов`язався розрахуватися на протязі 3 днів з моменту поставки товару та виставлення рахунку – фактури.

Відповідно до накладних № ТГ-0000006 від 04.04.2006 року, № ТГ-0000009 від 04.07.2006 року позивач передав відповідачу ячмінь у кількості 564,480 тон на суму 344 332 грн. 80 коп.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за ячмінь сплативши 21.04.2006 року 14 895 грн. та 17.05.2006 року 9 540 грн. 49 коп., що підтверджено виписками по рахунку позивача. Щодо розподілу коштів за платежем від 17.05.2006 року є пояснення позивача від 06.06.2007 року щодо якого відповідач будь –яких заперечень не висував.

Заборгованість відповідача перед позивачем по вказаному договору складає 319 897 грн. 31 коп.

Позивач вимагає стягнення з відповідача за вказаним договором 178 731 грн. 94 коп., що є його правом.

Таким чином за вказаним договором до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 178 731 грн. 94 коп.  

Загальна сума до стягнення складає 185 793 грн. 76 коп.

Господарський суд відхиляє накладні № 31/10 к від 31.10.2006 року, № 30/11 к від 30.11.2006 року, № 30/11 я від 30.11.2006 року, оскільки ці накладні до вказаного договору ніякого юридичного відношення не мають.  

Господарський суд відхиляє фінансову угоду від 01.12.2006 року оскільки з цієї угоди неможливо встановити хто перед ким і за якими зобов`язаннями має заборгованість.

Відповідно до ст. 193 ГК України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі по держмиту, за ІТЗ судового процесу, слід покласти на відповідача в зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ „Ростагро ДНН” код 33387199 (м. Одеса, вул. Жоліо Кюрі, 32) на користь ЗАТ „Таганча” код 33062540 (Київська область, Богуславський район, с. Іванівка, вул. Залізнична, 1) - 185 793 грн. 76 коп., 2 594 грн. 59 коп. по держмиту, 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення набуває законної сили з 14.07.2007 р.

Суддя