Рішення

від 11.07.2007 по справі 25/89-07-2167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/89-07-2167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2007 р.Справа  № 25/89-07-2167

За позовом:   Товариства з обмеженою відповідальністю „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”, Одеська область, м. Іллічівськ

До відповідача: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області

Про стягнення 389228,04 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Мокрий Р.В., довір. від 01.03.07 р.

Відповідача: Мазуркевич Р.В., довір. № 15/2-2817 від 04.09.06 р.

В судовому засіданні 11.07.07 р. приймали участь представники:

Позивача: Мокрий Р.В., довір. від 01.03.07 р.

Відповідача: Мазуркевич Р.В., довір. № 15/2-2817 від 04.09.06 р.

Суть спору: Про стягнення з Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області  збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 194614,02 грн., моральної шкоди в сумі 194614,02, всього 389228,04грн.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду клопотання про приєднання матеріалів справи від 11.05.07 р. вх.  № 10367, пояснення до позову від 11.04.07 р. вх. № 8212, від 26.04.07 р. вх. № 9399, від 25.06.07 р. вх.№ 14628, пояснення від 25.05.07 р. вх. №1193, де обґрунтував позовні вимоги з огляду на норми чинного законодавства, обставини справи.

Так, пояснюючи обставини справи позивач вказує на незаконність дій відповідача, які полягають у поширенні ним, шляхом надсилання листів клієнтам товариства неповної інформації стосовно товариства, та схиленні клієнтів до переукладення договорів охорони. Так, відповідач надсилав клієнтам листи де зазначалось про його вихід із складу ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” та припинення дії договору № М-3/484. Відомості, які містяться в листа, подані однобоко, є неповними та не точними, формують необ'єктивну думку в окремих фізичних та юридичних осіб, з точки зору спроможності товариства здійснювати охорону діяльність, не містять пояснень щодо наявності у товариства самостійної групи охорони, що призвело до розірвання замовниками договорів охорони з товариством.

Крім того, позивач зазначає, що Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області  не мало належних підстав укладати в січні-березні 2007 р. договори охорони об'єктів в м. Іллічівську, оскільки  в УДСО не було укомплектованого штату працівників-охоронців та достатньої матеріальної бази для здійснення охоронної діяльності в м.Іллічівськ. Тобто, відповідач діяв без створення в м. Іллічівську відповідного структурного підрозділу та пункту централізованого спостереження, а також без розрахунку обґрунтованої ціни на свої послуги охорони, що є порушенням фінансової дисципліни у діяльності УДСО. Про це свідчать також Наказ Департаменту ДО МВС України № 29 від 14.02.07 р. „Про організаційно штатні питання”, а наданий відповідачем витяг із штатного розкладу УДСО при ГУМВС України в Одеській області не заслуговує на увагу та є неналежним доказом, оскільки не містить дати складання штатного розкладу та дати самого витягу.

Звідси, позивач робить висновок, що укладаючи договори відповідач діяв без дотримання організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для   виконання при провадженні такого виду діяльності як надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності.

Як відмічає позивача, відповідач не заперечує, що замовникам Товариства вручалися нарочним бланки-замовлення які не носять індивідуального характеру, а реквізит „адресат” цих бланків-зразків заповнювали працівники ІІ роти міліції ЦДСО при УМВС України в Одеській області безпосередньо у м. Іллічівську. Відповідач фактично визнає, що працівники міліції особисто з'являлись на об'єкт і розповідали про припинення договору про надання послуг № М-3/484, укладеного з товариством 01.03.03 р., про початок Управлінням самостійної роботи по укладенню договорів на центральну охорону майна  і пропонували переукласти договори охорони товариства.

Надання нарочним листів з неповною, неточною інформацією, без необхідних роз'яснень, схилення до переукладення діючих договорів є проявом недобросовісної конкуренції з боку УДСО по відношенню до конкурента –ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”. В результаті діями відповідача завдано шкоді діловій репутації Товариства, розірвано багато договорів охорони та схилено контрагентів товариства до укладення нових договорів на охорону з УДСО при ГУМВС України в Одеській області.

Моральна шкода, яку завдав відповідач полягає у принижені ділової репутації товариства, відновлення якої потребує значного часу та зусиль. Завдана моральна шкода це втрата немайнового  характеру, що настала у зв'язку з вчиненням відповідачем дій, спрямованих на зниження престижу та підрив довіри до діяльності товариства. Власний престиж та довіру своїх клієнтів товариство оцінює не менше матеріальних благ, тому товариство заявляє до стягнення у вигляді моральної шкоди грошову суму  в розмірі 194614,02грн., тобто аналогічно матеріальній шкоді.

Клопотання позивача про витребування доказів від 01.06.07 р. судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала.

Відповідач, заявлений позивачем позов не визнає подав до суду супровідним листом від 21.05.07 р. вх. № 11334 витребувані документи та відзив на позов від 26.03.07 р. вх. № 6932, пояснення від 21.05.07 р. вх. № 11333, де зазначає, що згідно умов договорів на надання охоронних послуг, укладених з ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” передбачалось, що реагування на спрацювання сигналізації на об'єктах  здійснюється виключно нарядами міліції охорони УДСО при   ГУМВС України в Одеській області, але після того як було розірвано  за згодою сторін договір № М-3/484 від 01.03.03 р. про надання послуг, відповідач вже не здійснював виїзди на об'єкти, що заходилися під спостереженням пульту централізованої охорони  позивача. Оскільки, умовами договорів, укладених позивачем з клієнтам, було прямо передбачено, що здійснення реагування на спрацювання сигналізації на об'єктах здійснюється виключно нарядами міліції охорони, то подальше виконання цих договорів є неможливим у зв'язку з тим, що припинила своє існування правова підстава згідно з якою Управління ДСО здійснювало реагування на  спрацювання сигналізації на об'єктах клієнтів позивача.

Також, відповідач зазначив те, що особам, на об'єкти яких здійснювали виїзд групи затримання міліції УДСО у разі спрацювання сигналізації працівниками ІІ роти міліції УДСО при ГУМВС України в Одеській області заповнювались та надсилались листи, оформлені у вигляді бланків-зразків, зареєстрованих в журналі № 10, том 1 обліку вхідних та внутрішнього обороту несекретних документів за 2007 р. під № 15/4-2-121 від 10.01.07 р. В даних листах особи, які їх отримували, повідомлялись про те, що групи затримання міліції Управління ДСО з 10.01.07 р. не будуть здійснювати реагування на спрацювання  охоронної сигналізації на об'єктах з підстав розірвання договору № М-3/484 від 01.03.03 р. Оперативне надання Управлінням ДСО вказаної інформації мало за мету, по-перше, уникнення завдання шкоди діловій репутації Управління ДСО, по-друге, запобігання невигідним для осіб, які отримали інформацію, майнових та інших наслідків. Дана письмова інформація, яку отримали особи, на об'єктах на яких до 10.01.07 р. здійснювали виїзд групи затримання міліції УДСО у разі спрацювання на них сигналізації, не є  пропозицією укласти договір на надання охоронних послуг.

Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що письмова інформація Управління ДСО не містить відомостей негативного характеру відносно ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”, в ній товариство згадується тільки в зв'язку з розірванням  договору № М-3/484 від 01.03.03 р. на підставі якого наряди міліції охорони УДСО здійснювали виїзд на об'єкти у м. Іллічівську після отримання від операторів пульту централізованого спостереження ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” інформації про спрацювання сигналізації на цих об'єктах.

Крім того, відповідач відмічає, що 12 договорів, копії яких позивачем залучено до матеріалів справи, згідно  з нормами законодавства не можна вважати укладеними, оскільки в двох із них не визначена ціна послуг, в 10 не вказано строк їх дії, по 16 договорах строк їх дії закінчився раніше тієї дати на яку позивач посилається, як на підставу їх розірвання, договір № 810 від 29.09.05 р. та розрахунок до нього не підписані.

Судом задовольнялись клопотання сторін про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи, про що свідчать відповідні судові ухвали та надписи представників сторін на заявах про ознайомлення з матеріалами справи.

Заявлені сторонами клопотання про продовження строку розгляду справи від 26.04.07р. вх. № 9408, від 26.04.07 р. вх. № 9406 судом задоволені, відповідно до чого  прийнято ухвалу про подовження строку розгляду спору від 14.05.07 р.

В судових засіданнях відповідно до ст.77 ГПК України  оголошувались перерви з 21.06.07 р. по 26.06.07 р., з 26.06.07 р. по 27.06.07 р., з 27.06.7 р. по 04.07.07 р., з 04.07.07 р. по 06.07.07 р., з 06.07.07 р. по 11.07.07 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

01.03.03 р. між ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” (Замовник) та УДСО при ГУМВС України в Одеській області (Виконавець) був укладений договір про надання послуг № М-3/484 згідно п.2.1. якого Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо негайного виїзду та прибуття наряду міліції охорони Виконавця на об'єкти в м. Іллічівськ після отримання інформації від Замовника про спрацювання сигналізації на них, встановлення причин спрацювання сигналізації шляхом обстеження об'єктів і здійснення відповідних дій наряду міліції охорони в межах наданих законодавством України повноважень.

Згідно пп. 3.1.1. договору Замовник за цим договором зобов'язаний у випадку надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації на об'єкті негайно, відповідно до  Інструкції, повідомити про це Виконавця.

Підпунктом 3.2.1. договору передбачено, що Виконавець за цим договором зобов'язується при отриманні у встановленому порядку від Замовника повідомлення про спрацювання сигналізації на об'єкті, відповідно Інструкції забезпечити: а) негайний виїзд та прибуття НМО до об'єкта, з якого на ПЦС надійшов сигнал про спрацювання сигналізації; б) обстеження об'єкта сигналізації на предмет виявлення можливого пошкодження цілісності його інженерно-будівельних конструкцій та місця проникнення сторонніх осіб, а також встановлення причин спрацювання сигналізації; в) вжиття заходів щодо встановлення та затримання осіб, причетних до спрацювання сигналізації, в межах повноважень, наданих законодавством України; г) охорону об'єкта до прибуття уповноваженої особи Замовника або (та) Клієнта та прийняття участі НМО у його перекритті для з'ясування причини спрацювання сигналізації.

10.01.07 р. сторони за договором   № М-3/484 від 01.03.03 р.  уклали угоду про дострокове розірвання договору  відповідно до п.п. 1, 2 якої договір  № М-3/484   від 01.03.03р. вважати достроково розірваним за взаємною згодою сторін з 09.00 годин 10.01.07р.

На підставі договору   від 01.03.03 р. № М-3/484 ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” в період з 01.03.03 р. до моменту його розірвання були укладені договори на охорону об'єкта за допомогою ПЦО ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” предметом яких є виконання ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” за допомогою ПЦО охорону майна Замовника на об'єктах, перелічених в Дислокації та позначених на плані (схемі) об'єктів, здійснення обслуговування сигналізації на зазначених об'єктах, а також терміновий виїзд НМО на об'єкт у випадку надходження на ПЦО сигналу сигналізації для встановлення   причин спрацювання. Як доказ існування договірних взаємовідносин про надання охоронних послуг згідно договорів на охорону об'єкта за допомогою ПЦО, позивач надав суду банківські виписки щодо оплати клієнтами вартості послуг.

З розірванням договору від 01.03.03 р. № М-3/484  співробітниками УДСО при ГУМВС України в Одеській області, з метою виконання розпорядження ДДСО при МВС України від 29.09.06 р. № 62, інформувалось керівництво об'єктів, з якими ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” знаходилось в договірних взаємовідносинах  про вихід зі складу ТОВ Охорона-Комплекс-Іллічівськ” та дострокове розірвання договору про надання послуг від 01.03.03 р. №М-3/484, про що свідчать   лист УДСО при ГУМВС України в Одеській області від 12.01.07р. № 15/6-170, адресований ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” та листи УДСО при ГУМВС України в Одеській області, адресовані контрагентам позивача за договорами на охорону об'єкта за допомогою ПЦО ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”, із змісту яких вбачається, що відповідач повідомляє  контрагентів позивача про те, що з 10.01.07 р. припинено дію договору від 01.03.03 р. № М-3/484, на підставі якого групи затримання міліції Управління здійснювали реагування на спрацювання охоронної сигналізації на об'єктах, що належать суб'єктам, тому групи затримання міліції Управління з 10.01.07 р. не будуть здійснювати реагування на спрацювання охоронної сигналізації на об'єктах. При цьому, одночасно УДСО при ГУМВС України в Одеській області повідомляло суб'єктів охорони, що Управлінням розпочато роботу по укладенню договорів на централізовану охорону майна  як юридичних так і фізичних осіб з реагуванням груп затримання працівників міліції Управління на спрацювання охоронної сигналізації на об'єктах та зазначало, що ціна на надання охоронних послуг залишається для таких клієнтів незмінною.

Однак, в обґрунтування заявлених позивачем  позовних вимог  вбачається, що, на момент подання позову, а саме станом на 13.03.07 р. за ініціативою його контрагентів за договорами на охорону об'єкта за допомогою ПЦО ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” було розірвано 98 договорів, перелік яких ним був наданий в розрахунку упущеної вигоди, доданому до позовної зави, а вже станом на 10.04.07 р. розірвано 147 договорів з клієнтами, в підтвердження чого  товариство подало до суду заяви та повідомлення останніх про розірвання договорів. Із змісту даних заяв та повідомлень суб'єктів охорони вбачається, що з виходом УДСО при ГУМВС України в Одеській області із складу учасників ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” та з переходом контрагентів під охорону  УДСО при ГУМВС України в Одеській області вони виявили бажання розірвати договори на охорону об'єкта за допомогою ПЦО ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”.

Подалі, контрагенти ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”  уклали договори на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони з УДСО при ГУМВС України в Одеській області, що останній підтверджує їх наданням до матеріалів справи та з наданням платіжних документів щодо оплати цих послуг контрагентами, при цьому відмічає, що вартість послуг охорони для контрагентів позивача залишилась в розмірі, визначеному в договорах  на охорону об'єкта за допомогою ПЦО ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”.

Вищенаведені дії відповідача, на думку позивача, спричинили йому збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки стали підставою для розірвання з 147 контрагентами договорів на охорону об'єкта за допомогою ПЦО ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”, які позивачем розраховані з врахуванням строку невиконання  дії договорів з підстав їх розірвання та помісячної вартості послуг на охорону об'єктів по 98 договорам, обрахунок суми збитків загалом складає  194614,02 грн.

Проаналізувавши встановлені судом обставини справи, позиції сторін по справі, наявні в матеріалах справи документи, законодавство яким врегульовані дані правовідносини суд дійшов до висновку щодо наявності порушених прав позивача  з боку відповідача з врахуванням наступного.

Згідно п. 1, пп. 2), п.2, ч.2 п.3 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися  особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина 4 п.1 ст. 225 ГК України відносить до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, в у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання -  господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності (п.п. 3, 7 ст. 225 ГК України).

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем було вчинено дії, які спричинили подальше  розірвання контрагентами ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” з ним договорів на охорону об'єкта за допомогою ПЦО, а саме відповідачем повідомлялись контрагенти товариства  про розірвання договору № М-3/484 від 01.03.03 р., вихід Управління із складу засновників товариства, початок роботи Управлінням  по укладенню  договорів на централізовану охорону майна юридичних та фізичних осіб, залишення без змін вартості послуг охорони  для клієнтів товариства за умовами визначеними в договорах з ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”, оскільки надсилання  таких листів особам з якими Управління не знаходилось в договірних відносинах та надання інформації, що стосується порядку надання ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”  послуг згідно  договорів на охорону об'єкта за допомогою ПЦО є підставою для суду вважати такі дії відповідача втручанням в господарську діяльність підприємства, за наслідками яких позивачу завдано збитки у вигляді упущеної вигоди.

Подані сторонами до матеріалів справи наказ Департаменту Державної служби охорони МВС України від 14.02.07 р. № 29 „Про організаційно-штатні питання”, наказ Департаменту Державної служби охорони МВС України від 25.05.07 р. № 111 „Про організаційно-штатні питання”  свідчать про те, що центр технічної охорони у структурі УДСО при ГУМВС України в Одеській області та штати підрозділів, підпорядкованих УДСО при ГУМВС України в Одеській області, відділів, відділень  ДСО при ГУМВС України в Одеській області взагалі були створенні та розпочали свою діяльність починаючи з лютого 2007 р., тобто набагато пізніше укладених УДСО при ГУМВС України в Одеській області договорів на давання послуг охорони майна.

З врахуванням того, що відповідачем зазначено про те, що вартість ціни послуг для контрагентів ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” згідно договорів на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони, укладених Управлінням  з цими контрагентами залишилась такою яка була передбачена за договорами про на охорону об'єкта за допомогою ПЦО ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”, та з огляду на подані відповідачем в підтвердження проведених платежів сторонами, за укладеними з ним договорами, платіжні документи, суд вважає, що в даному випадку сума, заявлена позивачем до стягнення є сумою доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене   Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.

Крім того, факт порушення  УДСО при ГУМВС України в Одеській області права позивача, яке полягає у втручанні в господарську діяльність останнього, підтверджено і рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.07 р. № 15-рш по справі № 20-08/2007 „Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу” із змісту якого вбачається, що Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення АМК України постановила визнати, що дії УДСО при ГУМВС України в Одеській області у вигляді розповсюдження інформації шляхом надсилання листів клієнтам ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”, згідно якої ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” не має можливості виконувати умови договорів є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст.12 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді схилення господарюючих суб'єктів та підприємців до розірвання договорів на охорону об'єктів з ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”  та відповідно до ст. 21  Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” до Управління застосовано  штрафну санкцію в розмірі 6800 грн.

Дане рішення згідно до ч.1 ст. 30 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” є обов'язковим для виконання і незалежно від того, що згідно розпорядження державного уповноваженого АМК України від 22.05.07 р. № 06/70-р про зупинення виконання рішення  Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.04.07 р. № 15-рш по справі № 20-08/2007 було зупинено стягнення штрафу, суд вважає встановленим у визначеному законодавством порядку  факт порушення відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді схилення господарюючих суб'єктів та підприємців до розірвання договорів на охорону об'єктів з ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”.

За таких обставин, суд задовольняє заявлені ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” позовні вимоги щодо стягнення з Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області  збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 194614,02 грн. в повній мірі.

Заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області  моральної шкоди  в сумі 194614,02 грн. судом підлягають задоволенню частково в розмірі 50000 грн. з врахуванням наступного.

Згідно п.1, пп. 4) п.2, п.п. 3, 4, 5 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей   потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також   з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

З врахуванням вище встановленого, суд вважає що обставини справи свідчать про здійснення відповідачем дій, що принижують ділову репутацію позивача по справі, у зв'язку з чим  з врахуванням розумності і справедливості визначає розмір моральної шкоди спричинений Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області  ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” в сумі 50000 грн.

Позиція відповідача, що частина договорів на охорону об'єкта за допомогою ПЦО ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ”, поданих позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, є неукладеними за відсутності в них суттєвих умов договору, як то передбачено ч.3 ст.180 ГК України, судом не приймається до уваги за відсутності доказів встановлення у визначеному законодавством порядку невідповідності таких договорів вимогам законодавства, що є наслідком встановлення відсутності суттєвих умов договорів.

Також, не заслуговує на увагу позиція відповідача про державну форму власності Управління та не прибутковий характер діяльності Управління з посиланням на довідки з ЄДРПОУ  № 5991 від 15.08.06 р., № 7940 від 11.06.07р., рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від 02.07.07 р. № 1/15-30-89, оскільки зазначені довідки, рішення та лист СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 09.07.07 р. № 14799/9/10-00.29/504 щодо відсутності даних про відкриті бюджетні рахунки на фінансування відповідача, положення про Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області  від 11.08.06р., а саме його п.п. 4.2., 4.4., 1.7. передбачають, що УДСО здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку, джерелом формування фінансових ресурсів УДСО є надходження за надані послуги, а також інші надходження, передбачені законодавством, УДСО самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном на яке відповідно до чинного законодавства може бути звернено стягнення. Тобто, дані документи свідчать про протилежність за змістом  установчих документів відповідача стосовно його організаційно-правової форми,  правовому статусу.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає заявлені позовні вимоги ТОВ „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” про стягнення з Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області  збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 194614,02 грн. доведеними, тому задовольняє ї в повній мірі. Заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкод в сумі 194614,02 грн., судом задовольняються частково, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню 50000грн. моральної шкоди.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 2446,14 грн. державного мита, 74,15 грн. витрат на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК  України суд, -

                 ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов частково.

2.          Стягнути з Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (65074, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 70-А, код 08596972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Охорона-Комплекс-Іллічівськ” (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.Хантадзе, 3, код 32333844) 194614 (сто дев'яносто чотири тисячі шістсот чотирнадцять)  грн. 02 коп. збитків у вигляді упущеної вигоди, 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди, 2446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 14 коп.  державного мита, 74 (сімдесят чотири) грн. 15 коп. витрат на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в решті частині заявлених позивачем позовних вимог.

            Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя