Постанова

від 12.07.2007 по справі 17/73-07-3003а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/73-07-3003А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" липня 2007 р. Справа  № 17/73-07-3003А

14 година 30 хвилин.                                                                        м.Одеса

Господарський суд Одеської області  у складі судді Зуєвої Л.Є. при секретарі судового засідання Маркосові Г.К. за участю представників сторін

від позивача:    Шабалін В.Ю., представник на підставі  довіреності №1 від 01.03.2007р.

від відповідачів : не з'явилися

від 3-х осіб:      Сенчук А.М., представник на підставі  довіреності №15 від 12.04.2007р.

                          Дмитрієв В.Ф.,представник на підставі  довіреності  №340 від 02.06.2005р.                              

розглянув у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу

за позовом:       Релігійної громади Української православної церкви Київського

                         Патріархату  Георгія Побідоносця м. Одеса

До відповідачів: Одеської обласної державної адміністрації

                          Відділу  державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської

                          ради  

Треті особи, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:               Управляння у справах національностей та релігій Одеської обласної

                          державної   адміністрації  

                          Релігійна громада „Святого Великомученика Георгія Побідоносця”     

                          Української православної церкви Київського Патріархату

Про визнання недійсним та скасування розпорядження суб'єкта владних повноважень

Суть спору: позивач просить визнати нечинним та  скасувати  п.1 розпорядження Одеської обласної адміністрації  №905\А-2004 від 16.12.2004р., в частині реєстрації статуту (нової редакції) релігійної громади парафії св. вмч. Георгія Побідоносця Української православної Церкви Київського Патріархату м.Одеса та  п.2 розпорядження №905\А-2004 від 16.12.2004р. в частині  втрати чинності розпорядження №1087\А-98 від 28.12.1998р. «Про реєстрацію статуту релігійної організації громади Української православної церкви Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м. Одеси»та скасувати запис № 1556 1200000004126 від 16.12.2004р. про включення відомостей до Єдиного реєстру підприємств організацій та установ про державну реєстрацію Релігійної громади  Парафії Святого великомученика Георгія Побідоносця   Української православної Церкви Київського Патріархату м.Одеса.

Відповідач - Одеська обласна державна адміністрація  надала відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Інший відповідач -  Відділ  державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської    ради  судові засідання призначені по справі не з'явився, відзив на позов не надав, хоча належним чином неодноразово був повідомлений про день та час проведення судових засідань по справі.

Треті особи  в судове засідання з'явилися , надали свої міркування щодо предмету позову , в яких вважають позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

По справі, у відповідності до  ч.2 ст.150 КАС України  оголошувались перерви з 16.04.2007р. по 26.04.2007р.,з 26.04.2007р. по 30.05.2007р., 30.05.2007р. по 04.06.2007р., з 04.06.2007р. по 12.06.2007р. та з 09.07.2007р. по 12.07.2007р. о 14 год.30 хвн.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Українська  православна церква Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м. Одеси , як юридична особа  зареєстрована 28.12.1998р. на підставі розпорядження обласної державної адміністрації №1087\А-98 від 28.12.1998р. «Про реєстрацію статуту релігійної організації громади Української православної церкви Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м. Одеси», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної  організації № 1087/А-98 від 28.12.1998р. та довідкою ЄДРПОУ від  23.02.1999 року про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій - релігійної організації Української православної церкви Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м. Одеси , ідентифікаційний код 25429264, місцезнаходження м.Одеса Суворовський район, вул. 27лінія, будинок 25.

01.08.2004 року на загальних зборах позивача було прийняте рішення про реєстрацію Статуту релігійної громади  парафії Георгія Побідоносця  у новій редакції та переобрання виконавчого та розпорядчого органу –Прафіальної Ради , що підтверджується протоколом зборів №5 від 01.08.2004р., який мається в матеріалах справи.

28.08.2004 року до Єпископа Таврічеського та Одеського Агатангела від Преосвященного Валентина Баблюка надійшла заява про зміну канонічної  підпорядкованості та перехід до Руської Православної церкви закордоном.

Оскільки ніхто з членів парафії Георгія Побідоносця м.Одеса не хотів припинення релігійної громади Георгія Побідоносця при зміні канонічної підпорядкованості , на яку відповідно діючого законодавства має право кожна релігійна організація, для зміни канонічної підпорядкованості членами парафії відповідно діючого законодавства, а саме керуючись вимогами ст.14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації ” було подано до Одеської обласної державної адміністрації –до Відділу у справах релігій документи на реєстрацію змін до Статуту, у вигляді Статуту (в новій редакції).

Відповідно вимог ст. 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації  було подано також заяву підписану десятьма членами парафії –членами парафіяльної ради релігійної громади Георгія Побідоносця м.Одеси.

З 25.09.2004р. община Георгія Побідоносця (староста Коріньков А.А.) прийнята до складу Одеської єпархії Руської Православної Церкви Закордоном, що підтверджується копією Свідоцтва №097(352) від 07.10.2004року.

Але разом з тим листом  №610-15 від 20.10.2004 року за підписом завідуючого відділом А.М.Сенчука було повідомлено, що   державну реєстрацію змін до Статуту парафії релігійної громади Георгія Побідоносця (м.Одеси) провести неможливо, оскільки  відсутній протокол загальних зборів, хоча вказаний протокол не передбачається ст.. 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації ”, ні при державній реєстрації Статуту в тому числі й при державній  реєстрації змін до Статуту.  До того ж було наведено й такий привід як відсутність згоди нинішнього власника будівлі, хоча із поданих документів вбачалось, що юридична особа не припиняється, не ліквідується, не реєструється нова юридична особа, а тільки змінюється канонічна підпорядкованість релігійної громади.

Таким чином посадовою особою облдержадміністрації в особі завідуючого відділом у справах релігій Сенчуком А.М. було порушення норм Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», який встановлює особливості реєстрації релігійних організацій»та є спеціальним законодавчим актом, на яке посилається також ст. статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" .

Своїми діями відповідач втрутився в діяльність громади та перешкодив здійснити державну реєстрацію  волевиявлення громадян на зміну канонічної підпорядкованості та перехід релігійної громади до Руської Православної церкви закордоном, перешкодивши праву віруючих на вільний вибір релігії, її напрямку та канонічної підпорядкованості, хоча фактично громада на той час  була прийнята до Руської Православної церкви.

Перешкодивши реєстрації змін до статуту релігійної громади Георгія Побідоносця (м.Одеси)  разом з тим було з порушенням прийнято документи та зареєстровано, Статут Релігійної громади  (нова редакція) парафії св.вмч.Георгія Побідоносця Української православної Церкви Київського Патріархату   м.Одеса –таким чином було змінено ще й назву та юридичну адресу  релігійної громади, а в статуті вказано, що вказана парафія  є правонаступницею релігійної громади Української православної церкви Київського Патріархату, (Георгія Побідоносця) м.Одеса.

Зазначені обставини спонукали  позивача звернутися до суду з позовом про скасування  розпоряджень суб'єкта владних повноважень, які на його думку порушили права та охоронні законом інтереси   Релігійної громади Української православної церкви Київського   Патріархату  Георгія Побідоносця м. Одеса.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2007р. відкрито провадження  у справі №17/73-07-3003А за позовом Релігійної громади Української православної церкви Київського Патріархату (Георгія Побідоносця), м. Одеса до Одеської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління у справах національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації та Релігійної громади „Св. Вмч. Георгія Побідоносця” Української православної церкви Київського Патріархату про визнання недійсним та скасування розпорядження суб'єкта владних повноважень.

У ході розгляду справи у суді представник позивача звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням, в порядку ст. 59 КАС України, відповідно до якого просить суд залучити до участі у справі в якості іншого відповідача відділ Державних Реєстраторів Одеського міськвиконкому Одеської міської ради, оскільки заявлений адміністративний позов містить вимоги про скасування здійсненого на підставі Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №905/А-2004 від 16.12.2004р., реєстраційного запису №1556 1200000004126 від 16.12.2004р. про включення відомостей до Єдиного реєстру підприємств організацій та установ про державну реєстрацію Релігійної громади Парафії Св. Вмч. Георгія Побідоносця Української Православної церкви Київського Патріархату м. Одеса, а вказані вимоги стосуються дій, прав,  обов'язків та інтересів державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2007р.  клопотання позивача було задоволено та залучено по справі  в якості іншого відповідача відділ Державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради .

              Розглянувши матеріали , заслухавши пояснення представників сторін та надані ними докази , господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних правових підстав.

Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.

Релігійними організаціями в Україні, відповідно до ст. 7 Закону N 987-ХІІ є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями). Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення). Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Також відповідно ст. 8 вказаного Закону Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Із вищезгаданими норм вбачається, що у кожної людини –віруючого та  релігійної громади є право самостійно визначати її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях, будь-яким діючим в Україні або за її межами релігійним центрам в тому числі на вільну зміну  цієї підлеглості.

Оскільки предметом спору по  адміністративній справі є оскарження  розпорядження  органу владних повноважень щодо реєстрації статуту  релігійної організації у новій редакції , суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15 травня 2003 р. N 755-IV з подальшими змінами  (далі - Закон про реєстрацію) установи та організації, зокрема, релігійні організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, релігійні організації проходять легалізацію в порядку та в органах, визначених Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації", після чого звертаються до державного реєстратора для включення їх до ЄДР та отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Згідно ст.4 Закону ”  Про реєстрацію”   державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців –це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частина 2 цієї статті визначає, що порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включає, зокрема:

перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру;

оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

3. Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи-підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що 23.02.1999 року на підставі розпорядження обласної  державної адміністрації №1087\А-98 від 28.12.1998р. «Про реєстрацію статуту релігійної організації громади Української православної церкви Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м. Одеси»до єдиного державного реєстру підприємств та організацій було внесено свідомості щодо реєстрації  юридичної особи релігійної організації Української православної церкви Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м. Одеси , ідентифікаційний код 25429264, місцезнаходження м.Одеса Суворовський район,вул..27 лінія, будинок 25.

Як  стало відомо позивачу  з позовної заяви Релігійної громади Парафії св.вмч. Георгія Побідоносця УПЦ-КП м.Одеса  до фізичних осіб Корінькова  та ін. (позовна  заяву була подана до Біляївського місцевого суду Одеської області  10.04.2006р) Одеською обласною державною адміністрацією було зареєстровано фактично нову релігійну організацію, яка була протиправно  визначена правонаступницею Української Православної церкви Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м.Одеси.

Відсутність свідомостей у позивача  до 2006 року  стосовно існування нової релігійної організації фактично підтверджується наданими в ході розгляду справи доказами, а саме тим, що позови про витребування із незаконного володіння установчими документами та печаткою(копії яких маються в матеріалах справи) подавала 25.04.2005р. не новоутворена релігійна громада парафії СВ.ВМЧ Георгія Побідоносця УПЦ-КП, а Одеське Єпархіальне Управління УПЦ-КП. Під час судового розгляду було встановлено, що правовстановлюючі документи та печатка знаходились в Парафіяльній раді існуючої  громади. До того ж Одеським Єпархіальним управлінням УПЦ-КП не робились заяви про перереєстрацію та зміну назви існуючої релігійної громади. Ухвалою Біляївського районного суду по справі №2-566 \2006 (суддя Крачкова С.В.) було припинено провадження у цій справі  з огляду на те, що спір між юридичними особами підлягає розгляду у Господарському суді. Ухвала не оскаржувалась та вступила в законну силу.

Таким чином тільки в квітні 2006 року Позивач дізнався про існування свого правонаступника - Релігійної громади парафії св. Вмч. (Георгія Побідоносця) м.Одеси, тому суд не приймає до уваги посилання третьої особи на те, що позивачем пропущено строк  позовної давності на звернення до суду оскільки позов подано 04.04.2007р., а відповідно до  ч.2 ст.99 КАС України  для звернення  до адміністративного суду  встановлюється  річний строк, який обчислюється  з дня , коли особа дізналася або повинна була  дізнатися  про порушення  своїх прав , свобод чи інтересів.

Згідно ст. 16 ЦК України від 16.01.2003р. кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконним рішення, дій, бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах  повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим місцевого самоврядування, якщо він суперечить  актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

29.09.2004 року  Українська православна церква Київського патріархату /Георгія  Побідоносця/ м.Одеси  подала документи до реєструючого органу,  яким являється Одеська обласна адміністрація відповідно ч.1.ст 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»,  для проведення реєстрації змін в статутних документах шляхом викладення статуту в новій редакції. Причому для реєстрації було надано повний пакет документів. Вказану заяву та документи було прийнято відповідачем та зареєстровано за №44\04-64-7161 від 29.09.2004р.

Одеська обласна державна адміністрація, в передбачений ч.3 ст.14  Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації»місячний термін не відмовила або не задовольнила заяву Позивача, що є порушенням ч.3ст 14 Закону.

Наявний в матеріалах лист № 610-15 від 20.10.2004р. , підписаний завідуючим відділом  у справах релігій Одеської обласної адміністрації Сенчуком А.М. не можна вважати з точки зору вимог статті ст.14  Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» прийнятим рішенням по заяві позивача, оскільки як вбачається з тексту цього листа  у зв'язку з відсутністю документів відділ продовжить розглядати заяву №44\04-64-7161 від 29.09.2004р. , що не передбачено  вимогами закону.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем , Українською  православною церквою Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м. Одеси , як юридичною  особою,  зареєстрованою  28.12.1998р. на підставі розпорядження обласної державної адміністрації №1087\А-98 від 28.12.1998р. будь-яких інших документів до заяви  №44\04-64-7161 від 29.09.2004р.  надано не було.

При цьому  вказаний вище  пакет документів, поданий 29.09.2004р. на реєстрацію змін до статуту,  повинен був залишитись у відповідача , оскільки його ніхто не забирав і доказів направлення його позивачу  в ході розгляду справи  суду надано не було.

Однак як вбачається з матеріалів справи 29.11.2004 року листом № 685-15  завідуючий відділом  у справах релігій Одеської обласної адміністрації Сенчук А.М. звернувся до  заступника голови Одеської ОДРА з клопотанням  подовженням терміну розгляду документа  №44\04-64-7191  від 29.09.2004р.,  місячний термін розгляду якого , відповідно до закону , сплинув 29.10.2004р. При цьому у листі зазначено , що у зв'язку з тим, що засновники релігійного громади  парафії Георгія Побідоносця Руської Православної церкви Закордоном м.Одеса не надали  документ про юридичну адресу та протокол загальних зборів , виникла необхідність продовження строку розгляду справи. Однак заява  №44\04-64-7191  від 29.09.2004р. була подана   Українською  православною церквою Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м. Одеси, тому свідомості, зазначені у листі від 29.11.2004 року № 685-15 являються недостовірними та  такими, що  не відповідають фактичним обставинам справи .

Таким чином,  Відповідачем перевищено свої повноваження та порушено свої обов'язки, щодо місячного терміну розгляду заяви та повідомлення заявників, щодо ходу розгляду  заяви, передбачені ч.3 ст.14  Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Крім цього, реєструючи Статут в новій редакції Релігійної громади СВ.Вмч. Георгія Побідоносця Відповідачем було також порушено норми Закону, оскільки нова редакція статуту була прийнята нелегітимними зборами.

Орган, що приймав рішення про реєстрацію Статуту в новій редакції, не перевірено повноважень та не ідентифіковано осіб, що подавали документи для здійснення реєстрації, тобто не виконано обов'язків, щодо перевірки легітимності документів які подаються на реєстрацію, оскільки особи що звернулись до Одеської обласної реєстрації не надали ніяких документів, щоб підтверджували, що вони є представниками Української православної церкви Київського патріархату /Георгія  Побідоносця/ м.Одеси та послались, на втрату документів.

Представники державного органу –відділу у справах релігій будучи обізнаним про причини відсутності документів та печатки у звернувшихся за змінами в листопаді 2004 року осіб –представників що хотіли зареєструвати релігійну громаду СВ.ВМЧ. Георгія Побідоносця,  не перевіривши їх повноважень, не ідентифікувавши осіб, що підписали вказані зміни та повноваження на проведення зміни назви, не  перевіривши зміст поданих документів, оскільки із нової редакції Статуту вбачається правонаступництво нової  юридичної особи Позивача (подав зміни на реєстрацію в Одеську обласну державну реєстрацію, що призвело до того, що без відповідних підстав було видане оскаржуване розпорядження.

До того ж не в порушення норм закону при реєстрації до Одеської обласної державної адміністрації не було здано оригіналів установчих  документів.

Таким чином вказаним розпорядженням фактично було припинено одну юридичну особу , яка діяла з 1998 року та визначено правонаступництво нової перереєстрованої релігійної громади.

До того громаду було перереєстровано незважаючи на той факт, що Релігійною громадою СВ.ВМЧ. Георгія Побідоносця не було також надано документ, що підтверджує право на юридичну адресу, хоча це стало приводом для зволікання при реєстрації нової редакції Статуту Позивача.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що Відповідачеві 1 було достовірно відомо про те де знаходяться оригінали документів Української православної церкви Київського патріархату /Георгія  Побідоносця/ м.Одеси та її печатка, оскільки представник Третьої особи на стороні Відповідача  –він же керівник відділу у справах релігій Сенчук Анатолій Михайлович особисто був присутній на загальних зборах,  а комплект матеріалів, що був поданий до Одеської обласної державної адміністрації Українською  православною церквою Київського патріархату /Георгія  Побідоносця/ м.Одеси зник, (хоча згідно листа №610-15 від 20.10.2004 року) заявники повідомляються, що в комплекті документів нібито відсутні тільки два документи, які до речі також подавались  до Обласної державної реєстрації Позивачем - Українською православною церквою Київського патріархату /Георгія  Побідоносця/ м.Одеси.

          На початку розгляду судом були витребувані для залучення до матеріалів справи документи, які подавались Позивачами до Обласної державної адміністрації для реєстрації змін до Статуту, та документи, що стали підставою для  видання оскаржуваного розпорядження Обласної державної адміністрації №905/А-2004 від 16.12.2004р. та отримання реєстраційного свідоцтва №905/А-2004р релігійною громадою Св. Вмч. Георгія Побідоносця  Української православної церкви Київського Патріархату  м. Одеса.

          Але Відповідач послався на неможливість надання документів до суду через їх виїмку старшим слідчим СУ ОМУ УМВС України в Одеській області для залучення до матеріалів кримінальної справи №058200300303 згідно Постанови про проведення виїмки від 13.07.2006р.,яка мається в матеріалах справи.

Згідно вказаної постанови у Відповідача для залучення до матеріалів кримінальної справи  були вилучені документи про реєстрацію Позивача та свідоцтво №1087/А-98 –попереднє свідоцтво. Заява та пакет документів наданих Позивачами на реєстрацію Статуту общини Георгія Побідоносця Руської православної церкви.

Документи згідно яких 16.12.2004 року видано свідоцтво №905/А-2004 про реєстрацію Статуту релігійної організації парафії СВ.вмч. Георгія Побідоносця УПЦ КП.

Також Відповідачем на підтвердження проведення виїмки було надано до суду копію протоколу виїмки документів від 31.07.2006р. згідно якого було видано документи, що витребуються судом та були підставою для реєстрації Релігійної громади Св.вмч.Георгія Побідоносця Української православної церкви Київського патріархату та видання оскаржуваного розпорядження обласної державної реєстрації від 15.12.2004р.

     Оскільки до суду на час винесення рішення Відповідачем не надано більше ніяких документів про проведення ще будь-яких виїмок або вилучень документів Позивача Українська православна церква Київського патріархату /Георгія  Побідоносця/ м.Одеси  та релігійної громади Св. вмч. Георгія    Побідоносця  УПЦ КП з боку правоохоронних або судових органів, суд дійшов висновку,  що всі документи вказані у постанові про проведення виїмки від 13.06.2006р. було вилучено, про що свідчить копія наданого до суду протоколу виїмки, а працівники обласної державної адміністрації згідно вимог КПК України видали всі наявні в них документи.

Таким чином із протоколу виїмки вбачається що під час виїмки із Облдержадміністрації було вилучено всі документи, що стосуються Позивача, зареєстрованого розпорядженням голови №1087А-98 від 28.12.1998р.  та релігійної громади св.вмч. Георгія Побідоносця УПЦ КП, зареєстрованої оскаржуваним розпорядженням №905/А-2004р.

В переліку вказаних документів повністю відсутні документи, що подавались Позивачами для перереєстрації Статуту в новій редакції, подання яких також підтверджується відповіддю наданою листом №610-15 від 20.10.2004.

Також відсутні документи, на підставі яких було  видано оскаржуване розпорядження від 16.12.2004р. видане свідоцтво №905\А-2004 та перереєстровано нову релігійну парафію Св.вмч. Георгія Побідоносця УПЦ КП, а саме відсутній Протокол загальних зборів про затвердження Статуту в новій редакції релігійної громади Св.вмч. Георгія Побідоносця, примірник статуту в новій редакції релігійної громади Св. вмч. Георгія Побідоносця УПЦ КП, який також повинен бути поданий а один примірник залишитись в Обласній державній адміністрації після реєстрації релігійної громади св. вмч. Георгія Побідоносця  УПЦ КП м.Одеси.

Те що вказані документи повинні були знаходитись у відповідача підтверджується тим, що пакет аналогічних документів знаходився там та був вилучений по іншій релігійній громаді (релігійній громаді Серафима Садовського), яка була перереєстрована  одним й тим же розпорядженням від 16.12.2004р. (в частині не оскаржуваній Позивачем).

Разом з тим в переліку вилучених документів фігурують також Заява «Баблюка»та Протокол №3 на трьох арк.., Розпорядження №1087А-98 від 28.12.1998р. що є підтвердженням, що проводилась виїмка таки документів общини Георгія Побідоносця.

Таким чином із переліку документів  вилучених у Відповідача вбачається, що у Відповідача відсутні документи, які подано Позивачами до Відповідача для проведення перереєстрації –подання яких  підтверджується листом №610-15 від 20.10.2004р.Крім цього Відповідачу не було надано всіх документів, для зміни назви, проведення перереєстрації общини Позивача  на релігійну громаду Св. вмч. Георія Побідоносця УПЦ

КП м.Одеса. Та навіть вищезгаданий протокол №3 на трьох листах який було вилучено, визиває сумнів в його достовірності, оскільки до Біляївського суду при судовому розгляді серед документів наданих Одеським єпархіальним управлінням було надано зовсім інший документ - протокол №3  але ще на 2-арк та за участю інших осіб(мається в матеріалах справи).

Протокол №4 від 10.10.2004р. який було надано в судовому засіданні Представником Релігійної громади св. вмч. Георгія Побідоносця  УПЦ КП, згідно якого проведено державну реєстрацію Статуту СВ. ВМЧ. Георгія Побідоносця в новій редакції судом до уваги не приймається тому що , вказаний протокол не подавався під час перереєстрації до Одеської обласної державної адміністрації, оскілки не знаходився в матеріалах справи серед документів, що були вилучені під час виїмки і оскаржуване розпорядження було видане безпідставно без врахування вказаного документу.

Протокол №4 від 10.10.2004 року від імені голови зборів підписаний прізвищем Баблюк Валентин Георгійович., хоча як вбачається з матеріалів справи особа, що підписала вказаний протокол цим прізвищем, ще в 1998 році відповідно до заяви та свідоцтва про одруження від 10.09.1998р. змінила Прізвище Баблюк  на Синицький Валентин Георгійович та відповідно цього 30.09.1998 року отримала паспорт на прізвище Синильний Валентин Георгійович №102358, що підтверджується  наявною у матеріалах справи копією відповіді Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб №22\2424 від 12.06.2007р. про видачу паспорту на Прізвище Синицький  Валентин Георгійович, у зв'язку зі зміною прізвища з «Баблюк».

Таким чином протокол та всі інші документи на перереєстрацію, що стали підставою для видання оскаржуваного розпорядження Відповідача були підписані прізвищем особи, яка з 1998 року змінила на інше прізвище та не мала права підписувати документи від імені Баблюка.

Представником  третьої особи на стороні Відповідача –завідуючим відділу у справах релігій  Сенчуком А.М. гербовою печаткою та своїм підписом було завірено Статут Релігійної громади Св. вмч. Георгія Побідоносця УПЦ КП м.Одеси без перевірки повноважень та ідентифікації осіб які підписували документи, якими вказаний Статут затверджений.

Крім цього, як вбачається з п.1.2. Статуту (нова редакція) релігійної громади парафії св.вмч.Георгія Побідоносця УПЦ КП  парафія є правонаступницею  Релігійної громади Української православної церкви Київського   Патріархату  Георгія Побідоносця м. Одеса.

Таким чином посадовою особою Облдержадміністрації в особі зав відділом у справах релігій Сенчуком А.М. було порушення норм Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», який встановлює особливості реєстрації релігійних організацій»та є спеціальним законодавчим актом, на яке посилається також ст. статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про реєстрацію)  - установи та організації, зокрема, релігійні організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

Разом з тим керуючий Одеькою та Балтською єпархією УПЦ- київського Патріархату –епіскоп Яків своїм указом нібито ще 25.09.2004р відсторонив Голову Парафіяльної Ради Корінькова А.А –коли він разом з громадою вже був прийнятий до Руської Православної Церкви від його обов`язів –хоча посада голови Парафіяльної ради –виборна).

До того ж зміни до статуту шляхом реєстрації нової редакції Статуту «Релігійної громади парафії св.вмч. Георгія Побідоносця Української православної церкви –Київського патріархату м.Одеси» всупереч діючому законодавству пройшла державну реєстрацію навіть не будучи підписаним ніким із громади та не завірений печаткою громади, а тільки затверджений єпископом Яковом та його особистою печаткою, без вказівки на дату такого затвердження, хоча це також має істотне значення.

У зв'язку з  діями відповідача , пов'язаними з державною реєстрацією зміни канонічної підпорядкованості та входження до складу Руської православної церкви Закордоном, позивач  община  Української Православної Церква Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м.Одеси звернулась до  Української автокефальної православної церкви та Указом 11.04.2006 року була прийнята до кліру Автокефальної Православної Церкви указом №645 від 11.04.2006р.

Але на сьогоднішній день проведення державної реєстрації змін канонічної підпорядкованості теж неможливе, та права віруючих продовжують порушуватись, оскільки було зареєстровано фактично нову релігійну організацію, яка була протиправно визначена правонаступницею Української Православної церкви Київського патріархату (Георгія Побідоносця) м.Одеси.

Правовідносини, які стосуються  загальних положень про юридичну особи визначені  главою 7 ЦК України. Так, відповідно  до ст.80 ЦК України  юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.      Юридична особа   наділяється   цивільною   правоздатністю   і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Ст.81 ЦК України   передбачає, що юридична особа може бути створена шляхом  об'єднання  осіб та (або) майна. Юридичні   особи,   залежно   від  порядку  їх  створення,

поділяються на юридичних осіб приватного права та  юридичних  осіб публічного права.    Юридична особа   приватного  права  створюється  на  підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Згідно ст. 104 ЦК України юридична  особа припиняється в результаті передання всього свого  майна,  прав  та  обов'язків  іншим  юридичним   особам   -

правонаступникам (злиття,  приєднання, поділу, перетворення) або в

результаті ліквідації.  Юридична особа є такою,  що припинилася, з дня внесення до

єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що  оскарженим розпорядженням фактично було припинено одну юридичну особу яка діяла з 1998 року та визначено правонаступництво нової перереєстрованої релігійної громади, хоча з цього приводу будь-якого рішення засновника, а саме Української православної церкви Київського патріархату /Георгія  Побідоносця/ м.Одеси не приймалось.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, і рішенням   Конституційного   Суду   України,   актам   Президента   України   та   Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, і законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними,  неекономними,  неефективними  за  очікуваними   чи  фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Акт державного  чи іншого органу-це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який  породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для суб'єктів цих відносин. При цьому підставами визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі (п.2 Роз'яснення ВГСУ від 26.01.2000р. №02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”).

          Відповідно до п.1 ч.2  ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним  цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З урахуванням вищезазначених норм  законодавства та положень КАС України суд вважає  позов  обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню,  у зв'язку з чим слід визнати протиправним та скасувати розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 905/А-2004 від 16.12. 2004 р в частині підпункту 2 пункту 1 –«про реєстрацію Статуту (нової редакції) Релігійної громади парафії св. Вмч. Георгія Побідоносця Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Одеса. та в частині підпункту 2 пункту 2 - «про втрату чинності  розпорядження голови обласної  державної адміністрації від 18 грудня 1998 року № 1087/А-98 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату Георгія Побідоносця м .Одеси»та скасувати., зроблений на підставі Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №905\А-2004 від 16.12.2004р., реєстраційний запис №1556 1200000004126 від 16.12.2004р про включення відомостей до Єдиного реєстру підприємств організацій та установ про державну реєстрацію Релігійної громади Парафії Св.вмч.Георгія Побідоносця Української Православної церкви Київського Патріархату м.Одеса.

          Судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача Одеську обласну державну адміністрацію , згідно зі ст.ст. 87, 94 КАС України.

          Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.Скасувати Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 905/А-2004 від 16.12. 2004 р в частині підпункту 2 пункту 1 –«про реєстрацію Статуту (нової редакції) Релігійної громади парафії св. Вмч. Георгія Побідоносця Української Православної Церкви Київського Патріархату м. Одеса. та в частині підпункту 2 пункту 2 - «про втрату чинності  розпорядження голови обласної  державної адміністрації від 18 грудня 1998 року № 1087/А-98 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату Георгія Побідоносця м .Одеси».

3. Скасувати, зроблений на підставі Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №905\А-2004 від 16.12.2004р., реєстраційний запис №1556 1200000004126 від 16.12.2004р про включення відомостей до Єдиного реєстру підприємств організацій та установ про державну реєстрацію Релігійної громади Парафії Св.вмч.Георгія Побідоносця Української Православної церкви Київського Патріархату м.Одеса.

4.Стягнути з Одеської  обласної державної  адміністрації (65032 м.Одеса пр-т Шевченко ,4) на користь релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату Георгія Побідоносця м .Одеси(65069, м.Одеса вул..27 Лінія,б.25,код ЄДРПОУ 25429264)  03грн. 40 коп. /три грн. 40 коп./ - державного мита.

Відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку та у строки, передбачені ст.186 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2007р.

                                                   Суддя                                        Зуєва Л.Є.