Рішення

від 02.07.2007 по справі 26/160-07-3808

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/160-07-3808

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2007 р.Справа  № 26/160-07-3808

За позовом : Державного підприємства „Ізмаїльськиї морський торговий порт”

до відповідача : Дочірнього підприємства „Заготзбутбаза” Ізмаїлської райспоживспілки

про стягнення 2113,36 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю  представників :  

від позивача : Буданцев Р.О. за довіреністю  № юр.2 від 04.01.07 р.;

від відповідача : не з'явився;

Суть спору :  позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі  2113 грн. за невиконання умов договору купівлі - продажу  металобрухту № 32 від 24.03.06 р. та судових витрат.

Представник позивача вимог підтримує.

Представник  відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином  про час та місце розгляду справи в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать  штами канцелярії суду на зворотній строні  ухвал про порушення провадження по даній справі ( ухвала від 08 травня 2007 р. відправлено 08 травня 2007 р.)  та про відкладення розгляду справи ( ухвала від 06 червня 2007 р. відправлено 07 червня 2007 р.) у зв'зку з неявкою відповідача, та поштові повідомлення від 13.06.2007 р. та від 14.06.2007 р. про виклик до судового засідання представника відповідача по зазначеним в позові адресам. Причини неявкі представник відповідача суду не повідомив, тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Разом з цим, 07.06.07 р. за вх № 13000, відповідачем наданий відзив на позов, у якому ним зазначено, що його борг перед позивачем складає 1000 грн., про що наданий акт звірки взаєморозрахунків від 25.04.07 р. про залишок боргу в сумі 1500 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд  -

у с т а н о в и в :

24.03.2006 р. між сторонами по справі укладений договір купівлі - продажу металобрухту № 32 .

Згідно  п.1.1 договору продавець, тобто  позивач по справі,  зобов'язується поставити та передати у власність покупця, тобто відповідача по справі, брухт та відходи кольорових металів, далі металобрухт, по мірі накопічування його продавцем.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що ціни на металобрухт по маркам зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною  цього договору.

Згідно специфікації № 1 до договору перелдачу підягає : акумулятори б/в ( без електрліта) за ціною 1,10 грн.; медь за ціною 10 грн.; радіатои (брухт) за ціною. 4 грн.; нерожавійка зав ціною 0,80 грн.; IАL за ціною 6 грн.; АL за ціною 5,50 грн.; АМТ за ціною 4 грн.; ( ціни зазначені за 1 кг. з ПДВ 20%)

По прийомно-здатному акту № 7/вт від 29.06.06 р., засвідченого  обома сторонами, позивач здав, а відповідач прийняв брухт металу у кількості 0,170 тн.

Згідно рахунку-фактурі  № 3543 від 29.09.2006 р. вартість переданого металобрухту складає 2211,89 грн.

Відповідачем частково в сумі 287,05 грн. погашено заборгованість. Отже залишок боргу відповдача на день звернення до господарського суду  складає 1924,84 грн.

На  вказаний залишок боргу позвиачем нараховано пені в сум 188,52 грн., відповідно до умов п. 4.2 договору, тобто пені в межаї подвійної облікової ставки Нацбанку України. ( розрахунок у справі).

На час розгляду справи відповідачем наданий відзив на позов, згідно якого залишок боргу відповідача складає 1000 грн. Разом з відзивом на позов відповідачем надана копія  акту звірки взаєморозрахунків від 25.04.2007 р., який складений та засвідчений          обома сторонами, відповідно до якого залишок боргу відповідача  склада 1500 грн. ( наявний борг 2287,05 грн., сплачено 878,05 грн.), та надана копія платіжного доручення № 105 від 23 травня 2007 р. про сплату  відповідачем 500 грн. з зазначенням призначення платежу „за брухт кольорових металів, згідно рахунку № 3543 від 29.06.06 р.”

З наданого представником позивача у судовому засіданні  платіжних доручень системи „Клиієнт –Банк” № 53 від 22 березня 2007 р. та  № 76 від 24 квітня 2007 р.  відповідачем сплачено за вказаний металобрухт 787 грн. 05 коп. ( 500 грн. + 287,05 грн.)

З цього випливає, що відповідачем сплачено заборгованості зі вказаними платіжними дорученнями в сумі 1287,05 грн. Отже залишок боргу складає 826,31 грн., виходячи з наступного розрахунку : 2113,36 грн./ сума позову/ –1287,05 грн. / сплачена сума боргу/.

Дотеперішнього часу вказана сума боргу відповдачем повністю не сплачено, що свідчить про порушення відповідачем вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вищеприведене повністю підтверджене дослідними судом матеріалами справи та погоджено відповідачем.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково з урахуванням вже сплаченої суми.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, дердавне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони  пропорційно  розміру  задоволених  позовних вимог.

Враховуючи, що відповідачем сплачено заборгованості 1287,05 грн., суд вважає,  що предмет спору між сторонами відносно стягнення з відповідача цієї суми боргу - відсутній.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає можливим в частині стягнення  сум основного боргу припинити справу провадженням з підстав пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв'язку з відсітністю предмета спору.

Згідно частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат.   

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976р. „Про судове рішення”, із змінами та доповненнями, судам необхідно  враховувати, що у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивній частини рішення висновків з питань, не пов*язаних з вирішенням справи по суті. Тому в ній  неприпустимо вирішувати питання про виділення частини вимог в самостійне провадження або про закриття провадження по них, залишення заяви без розгляду тощо. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

З цих підстав господарським судом 02 липня 2007 р. по даній справі прийнята ухвала про припинення провадження в частині сплаченої суми боргу в розмірі 1278 грн. 05 коп.

Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов –задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Заготзбутбаза” Ізмаїльської райспоживспілки (68600, м. Ізмаїл, Одеської області,  вул. Промислова, 3; р/р 26000010105512 в філії Укрєксімбанку м. Ізмаїла, МФО 328629, ОКПО 32653667) на користь Державного підприємства „Ізмаїльськиї морський торговий порт” ( 68600, м. Ізмаїл, Одеської області,  вул. Портова, 7; р/р 260020153192 в Ізмальської філії ВАТ „Державний Єкспортно-Імпортний банк України” , МФО 328629, ОКПО 01125815 ) :  борг в сумі  826 ( вісімсот двадцять шість) грн. 31  коп., пені в сум 188 ( сто вісімдесят вісім) грн. 52 коп., держмита в сумі 102 ( сто дві) грн. та 118  (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

              Суддя