Рішення

від 03.07.2007 по справі 11/124-07-3513

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/124-07-3513

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2007 р.Справа  № 11/124-07-3513

За позовом: Науково-технічного центру „Екотехніка”.

До відповідача: Одеської залізниці.

про стягнення 5936,96 грн.

                                                                                                                  Суддя     Власова С.Г.

Представники:

Від позивача:  Гришаков Ф.Ф., Заклада В.І. (за довіреністю);

Від відповідача: Лукаєнко Н.С. (за довіреністю);

В засіданні приймали участь:

Від позивача:  Заклада В.І. (за довіреністю);

Від відповідача: Лукаєнко Н.С. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 03.05.2007 р. за вх. № 4698 Науково - технічний центр „Екотехніка”  (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці основної заборгованості у розмірі 4000 грн. та пені у розмірі 1936,96 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 27.06.2007 р. за вх. № 14811 надав доповнення до позовної заяви, 13.06.2007 р. за вх. № 13518 надав заяву про уточнення позовних вимог, та  03.07.2007 р. за вх. № 15078 надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення оплати 4000 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (вх. № 13339 від 11.06.2007 р.) та уточненнях до відзиву на позовну заяву (вх. № 15079 від 03.07.2007 р.).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Позивач зазначає, що 19.09.2006 р. за № 19/09-2006 (ОД/Т-06-1470ню) між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки  (далі –Договір), відповідно до умов якого „Постачальник” (Позивач) зобов'язався поставити та передати у власність „Замовнику” (Відповідачу) певний товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток № 1), а „Замовник” (Відповідач) зобов'язався прийняти цей товар, своєчасно здійснити його оплату, відповідно до умов даного договору.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору від 19.09.2006 р. поставив Відповідачу за накладною № 206 від 29.11.2006 р. обладнання на загальну суму 89148,00 грн.

Відповідно до п. 7.1. Договору поставки Відповідач повинен був протягом 30 днів з дня отримання товару, здійснити його оплату.

Позивач зазначає, що Відповідач оплатив поставлену продукцію лише частково, сплативши 09.02.2007 р. - 85148,00 грн.

Також Позивач вказує, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки він нарахував останньому відповідно до п.п. 12.1. Договору пеню у розмірі 1936,96 грн.

11.06.2007 р. за вх. № 13339 Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки  відповідно до умов Договору Одеська залізниця зобов'язується прийняти обладнання та здійснити його оплату у розмірі 89148 грн., з них 4000 грн. у формі векселя.

Відповідач зазначив, що згідно до п. 7.1. Договору від 19.09.2006 р. розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника на протязі 30 банківських днів після підписання акту прийому-передачі.

Згідно до п. 7.2. Договору від 19.09.2006 р. розрахунок у розмірі 4000 грн. здійснюється у формі простого перевідного векселя з терміном погашення в 30 календарних діб. Номер, вартість та інші реквізити векселя відображаються у акті прийому-передачі, який підписується сторонами цієї угоди в момент здійснення розрахунків за поставлений товар.

Відповідач наполягає на тому ,що Позивач - НТЦ „Екотехніка” не виконав даний пункт Договору, який є його істотною умовою, та вказує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідач зазначив, що НТЦ „Екотехніка” й досі не оформила векселя, що є перешкодою для погашення суми боргу зі сторони Одеської залізниці та вважає заборгованість Одеської залізниці безпідставною та не обґрунтованою.

В уточненнях до відзиву на позовну заяву (вх. № 15079 від 03.07.2007 р.) Відповідач заперечує проти оплати пені у розмірі 244 гривні, нарахованої на суму 4000 грн., яка відповідно до п. 7.2. Договору від 19.09.2006 р. повинна бути здійснена у формі простого перевідного векселя з терміном погашення в 30 календарних днів, оскільки дане зобов'язання є двостороннім та не може бути виконане без вчинення дій зі сторони НТЦ „Екотехніка”.

27.06.2007 р. за вх. № 14811 Позивач надав доповнення до позовної заяви, а  13.06.2007 р. за вх. № 13518 надав заяву про уточнення позовних вимог, та  03.07.2007 р. за вх. № 15078 надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення оплати 4000 грн. Остаточні позовні вимоги Позивача складаються із стягнення з Відповідача суми основної заборгованості  у розмірі 4000 грн. та пені у розмірі 1827,53 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях,  не  пов'язаних  з  особистим,  сімейним,  домашнім  або  іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України до договору поставки застосовуються загальні  положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з  характеру відносин сторін.          

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

          Позивач на виконання умов Договору поставки від 19.09.2006 р. поставив Відповідачу за накладною № 206 від 29.11.2006 р. товару на загальну суму  89148,00 грн., про що також свідчить акт прийому-передачі від 29.11.2006 р.

Відповідно до п. 7.1. Договору від 19.09.2006 р. розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника на протязі 30 банківських днів після підписання акту прийому-передачі.

Таким чином за поставлений 29.11.2006р. товар Відповідач повинен був розрахуватись 15.01.2006 р.

Відповідач частково оплатив поставлену 29.11.2006 р. продукцію сплативши 09.02.2007 р. 85148,00 грн.

Згідно до п. 7.2. Договору від 19.09.2006 р. розрахунок у розмірі 4000 грн. здійснюється у формі простого перевідного векселя з терміном погашення в 30 календарних діб. Номер, вартість та інші реквізити векселя відображаються у акті прийому-передачі, який підписується сторонами цієї угоди в момент здійснення розрахунків за поставлений товар.

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів оформлення та видачі векселя Позивачу, відповідно до п. 7.2. Договору не надав.

Враховуючи вищевикладене, наявна заборгованість Відповідача  на день подачі позову складає 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.          

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1. Договору від 19.09.2006 р. встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника на протязі 30 банківських днів після підписання акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 12.1. Договору від 19.09.2006 р. за несвоєчасну оплату „Замовник” (Відповідач)  виплачує „Постачальнику”  пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла  на  період, за який  нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи і день оплати.

Позивач згідно п.12.1. Договору нарахував Відповідачу пеню у розмірі 2071,53 грн. та надав її розрахунок, а саме:

- в період з 29.12.2006 р. по 09.02.2007 р. на суму заборгованості у розмірі 89148,00 грн. - 1827,53 грн.

- в період  09.02.2007 р. по 11.06.2007 р. на суму заборгованості у розмірі 4000,00 грн. - 244 грн.

Заявою від 03.07.2007 р. вх. № 15078 Позивач відмовився від стягнення пені в сумі 244 грн. нарахованої на суму заборгованості у розмірі 4000,00 грн.

Наданий Позивачем розрахунок суми заборгованості судом до уваги не приймається, оскільки є необґрунтованим та здійсненим в порушення умов Договору та чинного законодавства.

Так, відповідно до п.7.1. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника на протязі 30 банківських днів після підписання акту прийому-передачі. Акт прийому передачі було підписано сторонами 29.11.2006 р.

Згідно відповіді наданої Одеською філією АБ „Експрес-Банк” (обслуговуючий банк Відповідача) за № 02/1177 від 04.06.2007 р. в період з 28.12.2006 р. по 10.01.2007 р. робочими (банківськими) днями були, 28,29 грудня 2006 р., 02-05,9,10 січня 2007 р.

Враховуючи вищевикладене Відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 12.01.2007 р. включно (період в 30 банківських днів з 29.11.2007 р. - дати підписання акту). Отже прострочення оплати починається з 15.01.2007 р. (13,14 січня - вихідні дні).

Крім того п. 7 Договору було встановлено порядок розрахунків між сторонами, а саме розрахунок в сумі 4000,00 грн. здійснюється у формі простого перевідного векселя терміном погашення 30 календарних днів, а решта - у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника. Оскільки відповідно до п. 12.1. Договору від 19.09.2006 р. пеня нараховується саме за несвоєчасно оплату, то нарахування пені повинно здійснюватись на суму заборгованості у розмірі 85148,00 грн., яку Відповідач повинен був перерахувати Позивачу відповідно до п.7.1. Договору (89148,00 грн. (вартість поставленого товару) - вексель на 4000 грн. відповідно до п.7.2. Договору).

Згідно розрахунку суду розмір пені за період з 15.01.2007 р. по 09.02.2007 р. включно складає:

- 85148,00 грн. х 8,5% х 2 /365 дн. х 26 дн. = 1031,11 грн.

За таких обставин уточнені позовні вимоги Науково-технічного центру „Екотехніка” до Одеської залізниці підлягають задоволенню частково, в частині  стягнення основної заборгованості у розмірі 4000,00 грн. та пені в сумі 1031,11 грн., оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та доведеними наявними матеріалами справи.  

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26006000008 в ОФ АБ „Експрес-банк”, МФО 328801) на користь Науково-технічного центру „Екотехніка” (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 12, п/р 26000213401 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168) –4000,00 грн. заборгованості, 1031,11 грн. пені, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позову - відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 03.07.2007 р.