Рішення

від 15.08.2019 по справі 335/6326/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/6326/19 2/335/2021/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Апаллонової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства Запорізький художній салон про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Колективного підприємства Запорізький художній салон (надалі - КП ЗХС ) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала у трудових відносинах з КП ЗХС , однак була звільнена 09.04.2019 за власним бажанням. При звільненні відповідач не провів з нею повного розрахунку в зв`язку з припиненням трудового договору на підставі ст. 38 КЗпП. Посилаючись на вимоги ст. 116 КЗпП позивач просила стягнути з відповідача на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 60858,83 грн. з урахуванням сплати з цієї суми внеску до ПФУ.

Ухвалою судді від 02.07.2019 року відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

09.08.2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача, в якій позивач зазначив, що на задоволенні позовних вимог наполягає.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з КП ЗХС з 15.09.1992 року та була звільнена на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу №1 від 09.04.2019 року(а.с.21-23)

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не ріже двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першою ст.47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Зі змісту ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата .

Згідно з ст. 2 Закону України Про оплату праці , основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки класичне право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З матеріалів справи встановлено, що на день звільнення з роботи КП ЗХС нарахувало ОСОБА_1 заробітну плату за період з жовтня 2017 року по квітень 2019 року у сумі 60858,83 грн. (а.с.25), але станом на час подання позову зазначена заробітна плата ОСОБА_1 виплачена не була.

Проте, разом із тим, за період з жовтня 2017 року по березень 2019 року КП ЗХС було сплачено 14694,90 грн. єдиного внеску до ПФУ з заробітної плати (а.с.24)

Тому, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, з`ясувавши обставини справи та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, оскільки матеріалами справи підтверджено порушення трудових прав позивача. Підстав для відмови у задоволенні таких вимог суд не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст.21, ч. 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Статтею 233КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За таких вищенаведених підстав, оскільки відповідачем позивачу не виплачена належна йому заробітна плата, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості з заробітної плати у розмірі 60858,83 грн. (без урахування податків та інших обовязкових платежів та з урахуванням сплати з цієї суми відповідачем внеску до Пенсійного Фонду України у розмірі 14694,90 грн.).

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.

На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст.2,3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Колективного підприємства Запорізький художній салон про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, задовольнити

Стягнути з Колективного підприємства Запорізький художній салон (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 159, код ЄДРПОУ 00185459) на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 60858,83 грн. (шістдесят тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 83 коп. (без урахування податків та інших обов`язкових платежів та з урахуванням сплати з цієї суми відповідачем внеску до Пенсійного Фонду України у розмірі 14694,90 грн.)

Стягнути з Колективного підприємства Запорізький художній салон (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 159, код ЄДРПОУ 00185459) на користь держави судовий збір 768,40 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні, касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне судове рішення складено 15 серпня 2019 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , 1959 року народження, ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

- відповідач: Колективне підприємство Запорізький художній салон (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 159, код ЄДРПОУ 00185459).

Суддя Ю.В. Апаллонова