Рішення

від 14.08.2019 по справі 462/2982/19

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/2982/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2019 року Залізничний районний суд м. Львовав складі:

головуючого судді - Пилип`юк Г.М.

за участю секретаря судового засідання - Зубрицької О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-транссервіс про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з ТОВ Гал-Транссервіс на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 1759,80 грн., з урахуванням 3% за весь час прострочення та інфляційних витрат, без врахування податків та обов`язкових платежів, грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в сумі 2768,25 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що з 04.10.2016 року був прийнятий на роботу у ТОВ Гал-Транссервіс на посаду менеджера транспортно-експедиційної діяльності. Його заробітна плата становила 1/2 мінімальної заробітної плати за роботу в неповний робочий день, фактично, за відрахуванням податкових платежів, вона отримувала заробітну плату на картковий рахунок в сумі 1610,00 гривень на місяць. 31.01.2018 року позивач звільнився за власним бажання, розрахунку з ним не було проведено. Невиплату зарплати директор мотивував відсутністю коштів на рахунку ТОВ Гал-Транссервіс . При цьому, при звільненні з ним не було проведено розрахунку, заборгованість по заробітній платі за період з січня 2018 року по грудень 2018 року з урахуванням 3% за весь час прострочення та інфляційних витрат. Крім того, за весь період роботи на підприємстві з жовтня 2016 року по вересень 2017 року йому не було надано щорічної оплачуваної відпустки, тому крім виплати заробітної плати відповідач заборгував їй виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, а саме за два місяці невикористаних нею щорічної відпустки за період роботи з жовтня 2016 року по вересень 2017 року 2768,25 грн. Також, вважає, що їй завдано моральної шкоди, внаслідок порушення її права на заробітну плату, що полягає в приниженні честі, гідності, ігноруванням її прав, втратою у зв`язку з цим престижу та ділової репутації серед знайомих, друзів та родичів, неможливості оплатити комунальні послуги, продукти харчування внаслідок чого прийшлося займати гроші в борг, глибокої депресії, яка супроводжувалась погіршенням стану здоров`я, часу та зусилля які необхідні на відновлення попереднього стану, тому таку оцінює в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 20.05.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийнятий на роботу у Товариство з обмеженою відповідальністю Гал-Трансервіс 04.10.2016 року на посаду менеджера з транспортно-експедиційної діяльності та згідно наказу №04/10/16-К. Позивач 31.01.2018 року звільнений із займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Також встановлено, що при звільненні з позивачем не було здійснено розрахунку.

Згідно із ст. 2 КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частинами 1, 7 ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

А відповідно до ч.1 ст. 116 КУпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

З наведеного позивачем вбачається, що його заробітна плата становила 1610,00 грн. в місяць, тому, враховуючи наведене сума заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем складає 1610,00 грн., а враховуючи 3% річних - 48,30 грн. та інфляційне збільшення боргу відповідно до щомісячного індексу інфляції в розмірі 101,50 грн., тому разом з відповідача слід стягнути 1759,80грн. Такий розрахунок проведений позивачем у позовній заяві і приймається судом до уваги.

Також з відповідача підлягають стягненню 2768,25 грн. грошової компенсації за всі дні невикористаної відпустки за період роботи з жовтня 2016 р. по січень 2018 р. включно, з яких 80,50 грн. - 3% річних, 152,25 грн. індекс інфляції.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Частинами 1-3 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 237-1 Кодексу Законів про Працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (зокрема невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по від шкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

На підтвердження нанесеної моральної шкоди, позивач посилається на те, що така виразилась у фізичних стражданнях внаслідок порушення її законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності, ігноруванням її прав, втратою у зв`язку з цим престижу та ділової репутації серед знайомих, друзів та родичів, неможливості оплатити комунальні послуги, продукти харчування внаслідок чого була вимушена займати гроші в борг.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди є підставною, однак, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до переконання, що розмір такої позивачем завищений, а тому, із врахуванням обставин справи вважає, що достатнім та справедливим є відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000,00 гривень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах із відповідачем та при звільненні з ним не було здійснено розрахунку, тому суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 1759,80 грн., з урахуванням 3% за весь час прострочення та інфляційних витрат, без врахування податків та обов`язкових платежів, грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в сумі 2768,25грн. та моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України слід відмовити в задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., оскільки такі витрати згідно ст. 137 ЦПК України документально не підтверджені позивачем, зокрема доказами щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт та їх вартості, а також враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, такий у розмірі 768, 40 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 47, 83, 116 КЗпП України , суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-транссервіс про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Транссервіс , 79021, м. Львів, вул. С. Петлюри, 36/60, код ЄДРПОУ 40064269 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 1 759 /тисячу сімсот п`ятдесят дев`ять/ грн. 80 коп. без врахування податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Транссервіс , 79021, м. Львів, вул. С. Петлюри, 36/60, код ЄДРПОУ 40064269 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в сумі 2768 /дві тисячі сімсот шістдесят вісім/ 25 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Транссервіс 79021, м. Львів, вул. С. Петлюри, 36/60, код ЄДРПОУ 40064269 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду на суму 1000 /тисячу/ грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-транссервіс 79021, м. Львів, вул. С. Петлюри, 36/60, код ЄДРПОУ 40064269 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Дата складення повного тексту рішення суду 14.08.2019 року.

Суддя: Г.М. Пилип`юк

Оригінал рішення.