Рішення
від 13.08.2019 по справі 462/2240/19
ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/2240/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2019 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Палюх Н.М.

при секретарі Шморгун Ю.М.

з участю представника позивача - Козміної Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція з повернення боргів Рубікон до ОСОБА_1 про стягнення пені

ВСТАНОВИВ:

Позивач у квітня 2019 року звернувся у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача кошти у вигляді пені за прострочення зобов`язання за період з 2 вересня 2017 року по 2 лютого 2019 року в сумі 127060 грн. 72 коп. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22.06.2017 року між ТОВ Агенція з повернення боргів Рубікон та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги. На умовах укладеного договору позивач став новим кредитором за зобов`язаннями згідно договору позики від 21.04.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Згідно даного договору позики ОСОБА_1 отримав у борг грошові кошти у розмірі 10000 доларів США. Відповідно до п.5.1. договору сторони погодили, що позичальник зобов`язується повернути позику до 21.06.2017 року, проте взятих на себе зобов`язань відповідач не виконав, кошти не повернув. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 13.06.2018 року у справі 462/4523/17 позовні вимоги ТзОВ Агенція з повернення боргів Рубікон було задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 10000.00 доларів США, що на день винесення рішення було еквівалентно 260874 грн. 90 коп. та пеню у розмірі 710 долларів США, що на день винесення рішення було еквівалентно 18522 грн. 12 коп. У частині вимог, заявлених до ОСОБА_2 судом було відмовлено. У результаті винесення рішення ОСОБА_1 періодично здійснював часткове виконання свого зобов`язання, а саме 21.08.2018 року ним було здійснено погашення заборгованості у розмірі 32851 грн., 16.10.2018 року - 9880 грн., 30.01.2019 року - 229936 грн. Таким чином ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, а рішення суду повністю не виконане. Пунктом 11 договору позики від 21.04.2017 року передбачено, що позовна давність для всіх правовідносин, які виникають з цього договору, в тому числі щодо стягнення пені, становить 6 років. Пунктом 6 передбачено, що пеня у розмірі 0,1% за день від несплаченої суми зобов`язання нараховується за весь час прострочення оплати. З огляду на вищенаведене, ТзОВ Агенція з повернення боргів Рубікон просить стягнути з ОСОБА_1 пені у розмірі 127060 грн. 72 коп. за прострочення виконання грошових зобов`язань за період з 02.09.2017 року по 02.02.2019 року. За наведеного, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, надала пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи, поважні причини неявки не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів та постановити заочне рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 13.06.2018 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція з повернення боргів Рубікон заборгованість у розмірі 10000.00 /десять тисяч/ доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБ України станом на день ухвалення рішення з розрахунку один долар США - 26,08749грн., що становить 260 874 /двісті шістдесят тисяч вісімсот сімдесят чотири/ гривні 90 копійок та пеню у розмірі 18522 /вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять дві/ гривні 12 коп. /а.с. 8-11/.

Як вбачається з даного рішення, судом встановлені наступні обставини: 21.04.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 /позикодавець/ надав ОСОБА_1 /позичальнику/ у власність грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що на день укладання договору позики складає 270000.00 гривень, а позичальник зобов`язався повернути позику у визначений договором строк, а саме до 21.06.2017 р. Станом на 21.06.2017 року умови договору позики щодо повернення грошових коштів ОСОБА_1 не були виконані. 22.06.2017 року між ОСОБА_2 та ТзОВ Агенція з повернення боргів Рубікон було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого позивач ТзОВ Агенція з повернення боргів Рубікон набув статус кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , що також стверджується актом прийому-передачі документів від 22.06.2017 р.

Також судом встановлено, що 22.06.2017 р. на адресу ОСОБА_1 позивачем ТзОВ Агенція з повернення боргів Рубікон було надіслано вимогу, в якій ОСОБА_1 було повідомлено про зміну кредитора у зобов`язанні за договором позики від 21.04.2017 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також попереджено про наслідки несплати боргу, що стверджується квитанцією ПН 215600426655 від 22.06.2017 р. Крім цього, ОСОБА_2 також повідомляв ОСОБА_1 про зміну кредитора у зобов`язанні за договором позики від 21.04.2017р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 6 договору позики від 21.04.2017 року в разі прострочення повернення позики, або її частини позикодавець вправі нараховувати пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення оплати /а.с. 14/.

Відповідно до п. 11 вказаного договору сторони домовились, що позовна давність для всіх правовідносин, які виникають з цього договору, в тому числі по сплаті основного зобов`язання, пені, штрафів, моральної шкоди та інших зобов`язань, відповідно до ч. 2 ст. 259 ЦК України втсновлена договірною, та складає шість років /а.с. 14/.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку пені за грошовим зобов`язанням ОСОБА_1 за договором позики від 21.04.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 здійснювалось погашення заборгованості 21.08.2018 року в розмірі 32851 грн., 16.10.2018 року - 9880 грн. та 03.01.2019 року - 29936 грн. Розмір пені з врахуванням погашеної заборгованості з 02.09.2017 року по 02.02.2019 року становить 127060,72 грн. /а.с. 6/.

З вказаного розрахунку вбачається, що судове рішення на даний час відповідачем повністю не виконане та заборгованість за договором позики від 21.04.2017 року не погашена.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

ТзОВ Агенція з повернення боргів Рубікон використало право вимоги повернення несплаченої суми позики та сплати пені за порушення умов договору, звернувшись до суду із позовом у 2017 році про примусове стягнення коштів з відповідача у судовому порядку.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що що наявність судового рішення про задоволення вимог ТзОВ Агенція з повернення боргів Рубікон щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування пені за договором позики, який у цій частині змінений позикодавцем, що засвідчено в судовому рішенні. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Велико їПалати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18), та від 31 жовтня 2018 року (справа №220/4494/18).

Вимог про стягнення встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень статті 625 ЦК України ТзОВ Агенція з повернення боргів Рубікон не заявляло.

Зважаючи на те, що вимоги позивача у цій справі стосуються лише стягнення пені, яку він нарахував після ухвалення судового рішення, а відтак правових підстав для задоволення позовних вимог ТзОВ Агенція з повернення боргів Рубікон у справі немає.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог ТзОВ Агенція з повернення боргів Рубікон про стягнення суми позики та пені надає позикодавцю право лише на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, а відтак вимоги пр стягнення неустойки (пені) є безпідставними, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі ст.ст.12, 89, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція з повернення боргів Рубікон до ОСОБА_1 про стягнення пені - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція з повернення боргів Рубікон , ЄДРПОУ 38425595 знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Ожешко, 5/5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 14.08.2019 року.

Суддя:

СудЗалізничний районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення13.08.2019
Оприлюднено16.08.2019
Номер документу83657621
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —462/2240/19

Ухвала від 17.12.2019

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Мікуш Ю. Р.

Ухвала від 02.10.2019

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Мікуш Ю. Р.

Рішення від 13.08.2019

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Палюх Н. М.

Ухвала від 11.06.2019

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Палюх Н. М.

Ухвала від 26.04.2019

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Палюх Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні