Постанова

від 07.08.2019 по справі 761/40412/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м. Київ

Справа № 22-ц/824/8475/2019 Головуючий у судді 1-ї інстанції - Осаулов А.А.

Унікальний №761/40412/16-ц Доповідач - Гаращенко Д.Р.

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Борисової О.В., Ратнікової В.М.

при секретарі Гавриленко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2019 року у справі позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Паладін-Інвест , Київська міська рада, треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю Кийградсервіс дільниця Покровська , Комунальне підприємство Керуюча дирекція Шевченківського району м. Києва про заборону вчинення певних дії щодо земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Паладін-Інвест (далі - ТОВ Паладін-Інвест ), Київська міська рада, треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю Кийградсервіс дільниця Покровська (далі - ТОВ Кийградсервіс дільниця Покровська ), Комунальне підприємство Керуюча дирекція Шевченківського району м. Києва про заборону вчинення певних дії щодо земельної ділянки.

Просив заборонити ТОВ Паладін-Інвест вчиняти будь-які дії, які можуть порушити право власності ОСОБА_1 на гараж, який встановлено на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ; заборонити ТОВ Паладін-Інвест вчиняти будь-які дії, які можуть порушити право користування ОСОБА_1 частиною земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , на якій встановлено гараж ний бокс АДРЕСА_1; заборонити Київській міській раді вчиняти будь-які дії, які можуть порушити право власності ОСОБА_1 на гараж, який має адресу АДРЕСА_2 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , і право користування ОСОБА_1 частиною земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , на якій встановлено гаражний бокс АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ; заборонити Київській міській раді передавати в оренду, користування, власність будь-яким особам земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилався на те, що на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_2 знаходиться належний йому гаражний бокс АДРЕСА_1, створеного відповідно до розпорядження Шевченківської РДА м. Києва №1451 від 09 грудня 1997 року.

Гаражний бокс АДРЕСА_1 побудований господарчим способом та введений в експлуатацію в 1990 році.

Згідно схеми розташування гаражів на прибудинкові території житлового будинку АДРЕСА_2 на вказаній земельній ділянці розміщено 154 гаражів, які належать мешканцям цього та прилеглих будинків.

Гаражний бокс АДРЕСА_1 належить позивачу на праві власності.

Будь-яких звернень, приписів або вимог від органів місцевого самоврядування щодо знесення та/або переміщення належних мешканцям гаражів не надходило.

Починаючи з грудня 2013 року на вказаній території розпочались будівельні роботи із встановленням паркану на належній йому земельній ділянці.

Рішенням Київської міської ради від 18 березня 2004 року вказана земельна ділянка була передана в користування спочатку ТОВ Топаз-Електронікс на підставі договору оренди від 27 серпня 2004 року, а в подальшому до вказаного договору судом були внесені зміни 09 липня 2008 року, де орендарем стало ТОВ Палладін-Інвест із продовженням строку оренди до 10-ти років.

17 грудня 2013 року ТОВ Паладін-Інвест намагалось завести на земельну ділянку будівельну техніку, обгородити її парканом та знести належні громадянам гаражі, в тому числі і гараж позивача.

За фактом незаконних дій ТОВ Паладін-Інвест 18 грудня 2013 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України, кримінальне провадження №12013110100018469.

ТОВ Паладін-Інвест має намір розпочати будівництво багатоквартирного будинку та може унеможливити використання позивачем частини орендованої ним земельної ділянки, а відтак, порушити його законні права та інтереси.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2019 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 06 травня 2019 року, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи,недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог, посилався на те, що судом першої інстанції було проігноровано та не взято до уваги надані стороною позивача належні та допустимі докази, висновки експертів, показання самого апелянта допитаного в якості свідка, які підтверджують факт існування перешкод у користуванні земельною ділянкою та належним на праві власності гаражним боксом, зі сторони відповідачів.

Термін дії договору №91-6-00352 укладений між Київською міською радою та ТОВ Паладін-Інвест закінчився 21 жовтня 2014 року, однак 22 грудня 2014 року товариство звернулось до Київської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Станом на 15 квітня 2019 року договір оренди між відповідачами не укладений, справа №А-21423 заведена Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради не закрита, а саме підприємство зберігає інтерес щодо продовження оренди спірної земельної ділянки.

Вказані обставини не були відомі апелянту на момент розгляду даної цивільної справи та були встановлені в рамках справи №761/2588/14-ц за позовом ТОВ Паладін-Інвест до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Комунальне підприємство житлово-експлуатаційна контора Покровська , Київська міська державна адміністрація, департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Інспекція державного архітектурного будівельного контролю у м. Києві, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованих гаражів.

Твердження суду першої інстанції щодо межування виділеною ТОВ Паладін-Інвест земельної ділянки з земельною ділянкою на якій розташований гаражний бокс позивача, є помилковими, оскільки жодними належними і допустимими доказами не підтверджено.

Передана в оренду ТОВ Топаз-Електронікс земельна ділянка значною частиною накладається на земельну ділянку, яка була виділена для будівництва будинку по АДРЕСА_2 та є його прибудинковою територією.

Дані обставини підтверджуються наявними матеріалами справи, зокрема проектом відведення земельної ділянки ТОВ Топаз-Електронікс , висновком експерта за результатами проведення експертного земельно-проектного дослідження №8779 від 31 березня 2017 року, та іншими документами.

Згідно висновку спеціаліста №8752 від 24 лютого 2017 року проект відведення спірної земельної ділянки у 2003-2004 роках на умовах оренди ТОВ Топаз-Електронікс для будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документа з питань землеустрою та землекористування за складом, змістом та правилами оформлення.

Висновки суду першої інстанції щодо відсутності належних і допустимих доказів порушень законних прав та інтересів позивача з боку відповідачів, не відповідають дійсності та наявним матеріалам справи. Після відмови добровільно знести гаражний бокс ТОВ Паладін-Інвест звернулось до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, та до Київської міської ради з клопотанням про продовження строку оренди.

Судом першої інстанції було проігноровано вимоги ч.2 ст.386, ст.ст. 391, 396 ЦК України, пп. 33, 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав .

Позов про усунення порушень прав, не пов`язаних з позбавленням володіння підлягає задоволенню, що надає власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, які вже відбулися, але і звертатись до суду за захистом своїх прав, які можуть бути реально порушені.

Суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що Київська міська рада може знову спробувати передати спірну земельну ділянку в оренду ТОВ Паладін-Інвест або іншому товариству, без відома апелянта, що призведе до повторного порушення прав позивача.

В судовому засіданні апелянт та його адвокат підтримали апеляційну скаргу, просили ії задовольнити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином про дату, час і місце розгляду справи по суті, причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта та його адвоката відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Київської міської ради від 18.03.2004 № 139/1349 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , , площею 0,2096 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) була передана акціонерному товариству закритого типу „Топаз-Електронікс" у короткострокову оренду строком на 5 років для будівництва житлового будинку (договір оренди від 21.10.2004 № 91-6-00352).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2008 № 32/297 внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 21.10.2004 № 91-6-00352, вважаючи укладеною відповідну додаткову угоду, згідно з якою всі права та пов`язки за договором оренди земельної ділянки перейшли від акціонерного Товариства закритого типу „Топаз-Електронікс" до ТОВ „Паладін-інвест" та змінено термін дії договору на оренди на 10 років (додаткова угода від 19.09.2008 № 91-6-00803).

Термін дії договору оренди земельної ділянки на вул. Дмитрівській 106 закінчився 21.10.2014 року.

В той же час ТОВ Паладін-Інвест 22.12.2014 року звернулось до Київської міської ради із заявою про поновлення договору оренди вказаної земельної ділянки.

На час судового розгляду рішення щодо оренди в матеріалах справ відсутнє, а зі слів учасників процесу взагалі не прийнято.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було надано суду доказів того, що його права позивача з боку відповідачів порушується, та підлягають захисту у відповідності до способів, визначених ст. 16 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Колегія суддів вважає. що рішення суду повністю відповідає зазначеній нормі процесуального закону.

Судом встановлено, що згідно довідки ОА Коперник та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.02.2014 року, позивач є власником гаражу АДРЕСА_1 площею 50 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .

З кадастрового плану вбачається, що земельні ділянки на якій розташований гараж позивача та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , , площею 0,2096 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), яка виділялась під будівництво межують між собою.

Стаття 55 Конституції України наділяє кожну особу правом захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами від порушень і протиправних посягань.

Аналіз положень глави 29 ЦК України дає підстави для висновку, що в ній закріплені речово-правові засоби захисту права власності. Що до зобов`язально-правових засобів, то вони визначаються безпосередньо нормами особливої частини Цивільного кодексу, що регламентує окремі види зобов`язань.

Норма ч. 2 ст. 386 ЦК закріплює за власником право у разі наявності в нього достатніх підстав припускати можливість порушення свого права власності іншою особою звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому. Таке правило відповідає особливому характеру права власності як його абсолютного права.

Згідно зі ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що дії позивача направлені на захист свого права, що ще не порушено на час звернення з позовом та на майбутнє, а тому повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, позивач не надав суду доказів, які б свідчили про те, що відповідачі ТОВ Паладін-Інвест або Київська міська рада перешкоджають йому у користуванні та розпорядженні його майном.

Згідно зі ст.ст. 15 та 16 ЦК України суд може захистити право чи охоронюваний законом інтерес лише у разі їх порушення.

При цьому, за аналізу вказаних статтей вбачається про можливість захисту лише свого права або інтересу та лише у разі його порушення.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо вірного застосування практики Європейського суду з прав людини який у своїй практиці (рішення від 13.05.1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05. 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) зазначив, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги апелянта без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2019 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді О.В. Борисова

В.М. Ратнікова