Постанова

від 13.08.2019 по справі 920/368/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2019 р. Справа№ 920/368/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Хрипуна О.О.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

прокурор Такташов О.Я., посвідчення №044658 від 26.10.16

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02 липня 2019 року (повний текст складено 04.07.2019 р.)

(про залишення позовної заяви без розгляду )

у справі № 920/368/18 (суддя Заєць С.В. )

за позовом Заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області,

інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області,

до Фермерського господарства "Тарас",

про зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1 короткий зміст позовних вимог:

1.1.1. Роменська місцева прокуратура звернулась до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з позовною заявою, у якій просила зобов`язати Фермерське господарство "Тарас" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області земельну ділянку площею 12,03 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с.5-11).

1.2 короткий зміст ухвали суду першої інстанції:

1.2.1. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02 липня 2019 року у справі № 920/368/18 позовну заяву Заступника керівника Роменської місцевої прокуратури залишено без розгляду (а.с.175-182).

1.2.2. Ухвалу мотивовано тим, що прокуратурою не доведено підстав для представництва інтересів держави у даній справі.

1.3 короткий зміст вимог апеляційної скарги:

1.3.1. Заступник керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02 липня 2019 року у справі № 920/368/18, в якій викладено прохання: "скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.07.2019 року про залишення позовної заяви без розгляду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі №920/368/18, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції".

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання:

2.1.1. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2019 року апеляційна скарга Заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області у судовій справі № 920/368/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

2.1.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 920/368/18 за апеляційною скаргою Заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02 липня 2019 року у справі №920/368/18, розгляд якої призначено на 13 серпня 2019 року.

2.1.3. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019 р. у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Агрикової О.В. яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), для розгляду справи № 920/368/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., суддів - Тарасенко К.В., Хрипун О.О.

2.1.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 р. апеляційну скаргу Заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02 липня 2019 року у справі № 920/368/18 прийнято до розгляду колегією суддів у визначеному протоколом від 12.08.2019 р. складі.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

2.2.1. Прокурор зазначає, що суд після отримання позовної заяви не повернув її без розгляду на підставі ст. 174 ГПК України чим підтвердив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

2.2.2. Заперечує можливість застосування п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Вказує, що судом не мотивовано відсутність процесуальної дієздатності при зверненні з позовом та те, що цією статтею не передбачено такої підстави залишення позовної заяви без розгляду, як не обґрунтування прокурором підстав представництва держави в суді.

2.2.3. Позивачу було відомо про факти, які покладені у підстави позову, що підтверджується листом від 19.04.2018 р. №180/107-18, проте позивач не вживав спрямованих на повернення спірної земельної ділянки заходів, що підтверджує пасивну поведінку (бездіяльність) уповноваженого державою органу і стало підставою для представництва держави в суді. Прокурор листом від 02.05.2018 №77-2586вих-18 повідомив позивача про намір представництва держави у суді.

2.2.4. У доповненнях до апеляційної скарги прокурор зазначив, що позивачем не вчинялись дії щодо контролю за використанням спірної земельної ділянки. Вказане, на думку прокурора, також встановлено в окремій ухвалі суду у даній справі.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

2.3.5. Інші сторони правом подання відзиву не скористались.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

2.4.1. У судовому засіданні 13 серпня 2019 року прокурор надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

2.4.2. Представники Головного управління Держгеокадастру в Сумській області та Фермерського господарства "Тарас" у судове засідання 13 серпня 2019 року не з`явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за ідентифікатором 0411626572677, реєстром на відправлення кореспонденції з повідомленням (п. 25), з урахуванням інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення за ідентифікатором 0411628443270 (відправлення вручено за довіреністю 09.08.2019 р.), а також шляхом оприлюднення 01.08.2019 р. у Єдиному держаному реєстрі судових рішень ухвали від 29.07.2019 р. за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/83342077.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов`язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

2.4.3. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за представників сторін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини ;

3.1.1. Прокурор у позовній заяві просить зобов`язати фермерське господарство "Тарас" повернути державі на користь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області земельну ділянку загальною площею 12,03 га для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

3.1.2. 19.06.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області подано пояснення у справі, відповідно до яких позивач підтримує позовні вимоги заявлені прокуратурою в їх інтересах (а.с. 43-44).

3.1.3. 26.06.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області подано до суду пояснення щодо неможливості позивача самостійно звернутися з позовною заявою до суду. Відповідно до наданих пояснень позивач зазначає, що в межах своїх повноважень Головне управління Де6ржгеокадастру в Сумській області має право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського призначення і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування яких закінчився (а.с. 169-170).

3.1.4. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Роменською місцевою прокуратурою в ході здійснення представницької діяльності встановлено, що рішення 16 сесії 23 скликання Липоводолинської районної ради Сумської області від 24.05.2001 громадянину ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 12,03 га, розташована на території Берестівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства. На підставі вказаного рішення 17.09.2001 ОСОБА_1 отримав державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 , який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 44. 11.02.2002 громадянин ОСОБА_1 створив фермерське господарство "Тарас". Відповідно до актового запису про смерть № 07 від 06.05.2013 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3.1.5. Як вважає прокурор, оскільки вказана земельна ділянка не підлягає успадкуванню спадкоємцями ОСОБА_1 , вона повинна бути повернута.

3.1.6. Відповідно до листа відділу в Липоводолинському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області № 180/107-18 від 19.04.2018 земельна ділянка ФГ "Тарас" не поверталась (а.с. 34). Відповідно до довідки Берестівської сільської ради Липоводолинського району № 60 від 16.04.2018, земельна ділянка площею 12,03 га (рілля), що розташована на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району числиться за ФГ "Тарас" та використовується після смерті ОСОБА_1 , його батьком ОСОБА_1 , за користування земельною ділянкою у 2018 році сплачено 4286,33 грн., що свідчить про використання спірної земельної ділянки.

3.1.7. Прокурор зазначає що з 25.04.2015 повноваження щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, а тому даний державний орган є належним позивачем у даній справі.

3.1.8. Оскільки органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області, не вжито заходів щодо усунення порушень чинного законодавства, які полягають у незаконному утриманні відповідачем спірної земельної ділянки, не зважаючи на відсутність правових підстав для подальшого її користування, прокурор вбачає правові підстави для звернення з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області для захисту порушеного права.

3.2 обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин;

3.2.1. У відповідь на лист Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури від 17.04.2018 р. №77-2275вих-18 відділ у Липоводалинському районі Головного управління Держгеокадастру Сумській області листом № 180/107-18 від 19.04.2018 повідомив, що земельна ділянка ФГ "Тарас" не поверталась (а.с. 34). Про аналогічні обставини орган прокуратури також повідомила Берестівська сільська рада листом від 16.04.2018 №60 (а.с. 35).

3.2.2. Роменська місцева прокуратура листом від 02.05.2018 р. №77-2596вих-18 повідомила відділ у Липоводолинському районі Головного управління Держгеокадастру Сумській області про те, що нею в ході вирішення питань щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді виявлено, що відділу у Липоводолинському районі Головного управління Держгеокадастру Сумській області земельна ділянка після смерті особи, яка використовувала її у господарській діяльності ФГ "Тарас" спірну земельну ділянку не повернуто, а також про те, що прокуратурою підготовлено позовну заяву (а.с. 36).

3.3. доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

3.3.1. Судом першої інстанції вірно встановлено, що позовну заяву прокурором подано в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, яка є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

3.3.2. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

3.3.3. Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть здійснювати як функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності, так і функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

3.3.4. Пунктом 1 "Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області", затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 17.11.2016 за №308 (далі - Положення) передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

3.3.5. Отже, прокурор правильно визначив позивача органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

3.3.6. Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо захисту належним чином інтересів держави, невжиттям ним цивільно-правових заходів щодо повернення земельної ділянки, що призводить до порушення економічних інтересів держави.

3.3.7. Згідно з п.п. 3 п. 6 абз. 40, ч. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Сумській області передбачено, що посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень, мають право звертатися до суду з позовом щодо в т.ч. повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування яких закінчився.

3.3.8. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, в особі якого в інтересах держави звернувся заступник керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області з даним позовом до суду, має підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав щодо спірних правовідносин.

3.3.9. Разом з тим, матеріали справи, а також окрема ухвала суду першої інстанції свідчать про те, що позивачу було відомо про факти, які покладені у підстави позову, що підтверджується листом від 19.04.2018 р. №180/107-18. Проте позивачем не вживались спрямовані на повернення спірної земельної ділянки заходи, що підтверджує пасивну поведінку (бездіяльність) уповноваженого державою органу, свідчить про те, що уповноважений орган (яким є позивач) не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах і є достатньою підставою для представництва держави в суді.

3.3.10. При цьому прокурор листом від 02.05.2018 №77-2586вих-18 повідомив позивача про намір представництва держави у суді, чим виконав вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

4.1.1. Суд першої інстанції дійшов невірного висновку про залишення без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України, поданої прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області позовної заяви, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом, обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

4.2.1. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

4.2.2. Відповідно до п. 1 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

4.2.3. Статтею 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

4.2.4. Крім того, згідно з абзацом 4 ст. 15-2 Земельного кодексу України до повноважень Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

4.2.5. Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

4.2.6. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

4.2.7. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача .

4.2.8. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача .

4.2.9. За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4.2.10. Згідно з абз. 2-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень за умови його попереднього повідомлення, а також підтвердження представництва.

4.2.11. У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

4.2.12. Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

4.2.13. Частинами 1, 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

4.2.14. З викладених вище положень чинного законодавства України випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

4.2.15. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

4.2.16. "Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

4.2.17. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

4.2.18. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

4.2.19. При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

4.2.20. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

4.2.21. Крім того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17 та від 31.10.2018 у справі № 910/6814/17.

4.2.22. Відповідно статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

4.2.23. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").

4.2.24. Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

4.2.25. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

4.2.26. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

5.1.1. Відсутність підстав для представництва спростовує наявність процесуальної дієздатності, з огляду на що твердження скаржника про те, що у даному випадку не підлягали застосуванню положення п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України є безпідставними.

5.1.2. Разом з тим, за результатами дослідження матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що позивачем взагалі не вживались жодні, спрямовані на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, дії, що свідчить про бездіяльність вказаного органу та, з урахуванням повідомлення прокуратурою позивача про здійснення представництва (що відповідає визначеному ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку) свідчить про наявність підстав для представництва та відсутність підстав для залишення поданого прокуратурою позову без розгляду.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

6.1.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

6.1.2. Ухвала Господарського суду Сумської області від 02 липня 2019 року у справі №920/368/18 підлягає скасуванню.

6.1.3. Апеляційна скарга Заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02 липня 2019 року у справі № 920/368/18 підлягає задоволенню.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1.1. Порядок розподілу судових витрат встановлено ст. 129 ГПК України, положеннями якої не визначено можливості розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції у випадках скасування судового рішення з передачею справи на розгляд, з огляду на що розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги у даному випадку колегією суддів не здійснюється та має бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, ч. 4 ст. 271, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02 липня 2019 року у справі № 920/368/18 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 02 липня 2019 року у справі №920/368/18 скасувати.

3. Справу №920/368/18 направити для розгляду до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 15.08.2019 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.О. Хрипун

К.В. Тарасенко