Постанова
від 13.08.2019 по справі 924/58/18
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року Справа № 924/58/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Борисова Г.Й.

відповідача: Матущак В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" та Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"

до Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство"

про стягнення 4 425 829,03 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Димбовський В.В.) від 21 травня 2019 року у справі №924/58/18 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" про стягнення 4425829,03 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" (м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної сотні, 133; код 00993320) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (м. Львів, вул. Гоголя, 1; код 40081195) 1634171,80 грн. (один мільйон шістсот тридцять чотири тисячі сто сімдесят одна гривня 80 коп.) - нарахованих платежів за час затримки вагонів, 24512,58 грн. (двадцять чотири тисячі п`ятсот дванадцять гривень 58 коп.) - витрат по оплаті судового збору. У частині стягнення з відповідача 2791657,23 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів відмовлено.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", м. Львів до Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство", м. Шепетівка про стягнення 4425829,03 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, оскільки чинним законодавством не передбачено, що плата за користування вагонами є безкоштовною, а обов`язок щодо оплати додаткових операцій, пов`язаних з митними формальностями, покладається на власників товару. Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності у справі №924/58/18. Судом встановлено, що позовну заяву та додані до неї матеріали позивачем направлено до суду 26 січня 2018 року, що підтверджується відбитком штемпеля поштового зв`язку, що свідчить про те, що дев`ятимісячний строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2791657,23 грн. нарахувань, здійснених за період з 13 травня 2016 року по 25 квітня 2017 року є, з огляду на положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, необґрунтованим, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити у зв`язку зі спливом девятимісячного строку позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року по справі №924/58/18 в частині відмови стягнення з відповідача 2791657,23 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ПАТ "Укрзалізниця" в повному розмірі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає позицію суду щодо застосування строку позовної давності до даного спору хибною, в результаті чого прийнято незаконне рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що з огляду на те, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі, пов`язані з перевезенням вантажу відповідача у міжнародному сполученні (зі станції Шепетівка Південно-Західної залізниці до станції Захонь Угорщина) має застосовуватися однорічна позовна давність з дня, коли можуть бути пред`явлені позови за правилами параграфу 1 та параграфу 2 статті 48 Єдиних правил до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів (додаток В до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09 травня 1980 року), а не дев`ятимісячний строк позовної давності за правилами статті 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, який було застосовано судом. Апелянт вважає, що перебіг строку позовної давності розпочався з дати одержання залізницею розпорядження відповідача щодо вантажу 31 січня 2018 року, а не з часу складання кожного акту по даній затримці. Крім того, на підтвердження цього факту слугує і підпункт 1.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, який передбачає, що остаточні розрахунки за експортні вантажі, за перевезення яких платежі були сплачені на станції відправлення, проводяться на прикордонній станції, яка передає вантаж на іноземну залізницю. Кожен окремий акт загальної форми, який складається під час проведення митного огляду вантажу чи затримки вантажу по вині вантажовідправника не є самостійною підставою для подання позову.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14 червня 2018 року у справі №924/58/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18 та призначено дату судового засідання на 11 липня 2018 року.

Відповідач - Державне підприємство "Шепетівське лісове господарство", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відсутність коштів на особовому рахунку є підставою для відмови у наданні замовлених послуг, водночас, як було встановлено судом, на момент звернення відповідача до Залізниці про переадресацію вагонів, відповідно до листів №162 від 07 лютого 2017 року, №213 від 15 лютого 2017 року та повторно №267 від 01 березня 2017 року та №372 від 20 березня 2017 року, внаслідок закінчення митних формальностей Закарпатською митницею ДФС відповідно до листа №07-70-61/34/410 від 15 лютого 2017 року, в залізниці на особовому рахунку відповідача були кошти необхідні для здійснення відповідних послуг, а заборгованість, на яку вказує позивач на особовому рахунку вантажовласника (відповідача) не обліковувалась. Вказані обставини позивачем належними і допустимими доказами не спростовані. Також, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що акти загальної форми, складені позивачем, не містять в собі відомостей щодо порушень відповідачем, вимог статей 24, 120 Статуту залізниць України, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, а саме щодо затримки спірних вагонів внаслідок неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених відповідачем у накладній, чи затримки унаслідок того, що представлені відправником супровідні документи є недостатніми або неправильними, натомість зазначено "відповідно до заявки митниці". Також, апелянт вважає, що відповідач повинен сплачувати залізниці плату за користування вагонами за час їх затримки на підходах до станції призначення тільки тоді, коли буде доведено, що така затримка відбулась з вини відповідача. Крім того, апелянт зазначає, що майнове право позивача на отримання плати за надані послуги зі зберігання вантажу було порушено тільки після того, як відповідач повідомив позивача про свою незгоду оплачувати за простій вагонів, тобто з 15 лютого 2017 року, відповідно до листа №213.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14 червня 2018 року у справі №924/58/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18 та призначено дату судового засідання на 11 липня 2018 року.

27 червня 2018 року від Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року по справі №924/58/18 відповідно до якого заявник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

27 червня 2018 року на електрону адресу Рівненського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання (вх. №20179/18 від 27 червня 2018 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у господарському суді Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а).

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 04 липня 2018 року №01-03/413 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Тимошенка О.М. та відповідно до статті 32 ГПК України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №924/58/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2018 року внесено зміни до колегії суддів у складі та визначено колегію суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Огороднік К.М., суддя Юрчук М.І.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 04 липня 2019 року у справі №924/58/18 апеляційні скарги ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" та ДП "Шепетівське лісове господарство" прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

Ухвалою від 04 липня 2019 року клопотання ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 924/58/18 задоволено. Доручено забезпечення проведення відеоконференції господарському суду Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а), де братиме участь представник ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

05 липня 2019 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП "Шепетівське лісове господарство", відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДП "Шепетівське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року по справі №924/58/17, скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року по справі №924/58/18 в частині відмови в стягненні з відповідача 2791657,23 грн. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ПАТ "Укрзалізниця" в повному розмірі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 липня 2018 року у справі №924/58/18 зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №906/429/17.

Ухвалою від 27 липня 2018 року провадження у справі №924/58/18 поновлено та призначено дату судового засідання на 22 серпня 2018 року.

В судовому засіданні 22 серпня 2018 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 20 вересня 2018 року.

04 вересня 2018 року від позивача надійшли пояснення до апеляційної скарги ПАТ "Українська залізниця" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18.

13 вересня 2018 року від відповідача надійшли пояснення до апеляційної скарги ДП "Шепетівське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18.

Ухвалою від 20 вересня 2018 року розгляд апеляційних скарг відкладено на 18 жовтня 2018 року.

У відповідності до абз. 3 п. 3 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29 грудня 2017 року, ліквідовано Рівненський апеляційний господарський суд та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному.

Частиною 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

05 жовтня 2018 року в газеті "Голос України" №188 (6943) опубліковано повідомлення про початок роботи Північно-західного апеляційного господарського суду 05 жовтня 2018 року.

Відповідно до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду "Про комісію для передачі судових справ та матеріалів" №992 від 01 жовтня 2018 року, згідно з актом здачі судових справ від 03 жовтня 2018 року апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" та ДП "Шепетівське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18 передана до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Автоматизованою системою діловодства Північно-західного апеляційного господарського суду для розгляду судової справи №924/58/18 визначено склад суду: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О., суддя Юрчук М.І.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2018 року у справі №924/58/18 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" та ДП "Шепетівське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено дату судового засідання на 30 жовтня 2018 року.

У зв`язку з перебуванням у відрядженні судді члена-колегії Юрчука М.І., розгляд вищевказаної справи 30 жовтня 2018 року не відбувся.

Ухвалою від 02 листопада 2018 року розгляд справи призначено на 27 листопада 2018 року.

19 листопада 2018 року від ДП "Шепетівське лісове господарство" надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме копій постанов Верховного Суду.

В судовому засіданні 27 листопада 2018 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 17 грудня 2018 року.

10 грудня 2018 року від позивача надійшли пояснення до апеляційної скарги ПАТ "Українська залізниця" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18. У вказаних поясненнях позивач також просить суд змінити найменування позивача по справі на Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2018 року у справі №924/58/18 здійснено зміну назви у справі з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця". Розгляд апеляційних скарг відкладено на 22 січня 2019 року.

17 січня 2019 року на адресу суду від ДП "Шепетівське лісове господарство" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №924/58/18. Обґрунтовуючи вказане клопотання заявник зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 27.11.2018р. у справі №924/320/17, з метою формування єдності судової практики Верховним Судом щодо застосування до правовідносин, пов`язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом у міжнародному сполученні, положень Угоди про міжнародне вантажне сполучення, яка була підписана та набрала чинності 01.11.1951р., до якої Україна приєдналася 05.06.1992р. та Конвенції про міжнародні залізничні перевезення від 09.05.1980р. в редакції Протоколу від 03.06.1999р., до якої України приєдналася на підставі Закону №943-IV від 05.06.2003р., зупинено провадження у справі №924/320/17 Господарського суду Хмельницької області до надходження від Науково-консультативної ради при Верховному Суді наукового висновку.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 січня 2019 року провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" та Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18 зупинено до винесення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повного тексту рішення у справі №924/320/17.

Ухвалою від 10 липня 2019 року поновлено провадження у справі №924/58/18 та призначено дату судового засідання на 30 липня 2019 року.

25 липня 2019 року від ДП "Шепетівське лісове господарство" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 липня 2019 року у справі №924/58/18 розгляд апеляційних скарг відкладено на 13 серпня 2019 року.

Безпосередньо в судових засіданнях представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційних скаргах та у відзивах на них.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційну скарг відповідача слід задоволити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 липня 2015 року між Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" та Державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" укладено договір №1580 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1 договору).

Відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.2 договору вантажовласник має право отримувати від "Залізниці" послуги передбачені Статутом залізниць України (далі Статут) даним договором діючими Правилам перевезень затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом №1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов`язані з перевезенням а проведенням розрахунків; вимагати від "Залізниці" належного виконання своїх зобов`язань згідно з цим договором.

Залізниця зобов`язана: приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати лід навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору; здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та на вимогу надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію (ЄТехПД) Шепетівка; списувати з особового рахунку вантажовласника відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т. ін. (підпункти 2.2.2, 2.2.3, 2.2.6 договору).

Відповідно до підпунктів 2.3.1, 2.3.2 договору залізниця має право: вимагати від вантажовласника належного виконання останнім своїх зобов`язань згідно з цим договором; не надавати послуг "Вантажовласнику" до внесення ним на особовий рахунок попередньої оплати.

У підпункті 2.4.2 договору зазначено, що вантажовласник зобов`язаний здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткових послуг шляхом перерахування коштів.

Згідно пункту 3.1 договору вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 .

Залізниця і вантажовласник несуть відповідальність за невиконання плану перевезень, згідно із статутом (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору у разі відсутності на особовому рахунку вантажовласника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг, а також відмови від оплати наданих послуг, залізниця припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі статтею 62 Статуту з одночасним віднесенням відповідальності на вантажовласника за невиконання плану перевезень (статті 106,108 Статуту), затримку вагонів контейнерів та зберігання вантажу. При наявності заборгованості залізниця вправі відповідно до статей 51 та 62 Статуту затримати видачу вантажу, що надійшов, і реалізувати його для покриття заборгованості.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє 3 роки (пункт 7.1 договору).

Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток.

Також, до договору №1580 від 08 липня 2015 року підписано додатки та додаткові угоди.

01 лютого 2016 року між Державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" (продавець) та фірмою "PISEC GESELLSCHAFT М.В.Н" (скорочена назва "PISEC GmbH"), Австрія (покупець) укладено контракт №12-01/2016, відповідно до пунктів 1.1, 2.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах DAF (Інкотермс в редакції 2000 року) дрова паливні породи ялина/ялиця (товар); товар завантажений у залізнодорожні піввагони; кількість товару по даному контракту становить 8000 куб.м, а саме: дрова паливні породи ялина 7000 куб.м., пиловника соснового (свіжозрубаного) І-ІІ сорту 1000 куб. м.

Контракт підписаний сторонами, скріплений відтисками печатки та штемпеля.

Також, до контракту №12-01/2016 від 01 лютого 2016 року підписано додатки.

Відповідно до накладної №489203 вантажовідправником - Державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" відправлено 11 травня 2016 року зі ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці вагон №68615244 із вантажем "деревина паливна у вигляді колод" маршрутом Шепетівка-Захонь. Отримувач - Пизец ГмбХ, м. Відень. Вага - 31520 кг. На накладній міститься відмітка "Затримано для м/о".

Згідно накладної №490615 вантажовідправником - Державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" відправлено 12 травня 2016 року зі ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці вагон №68407501 із вантажем "деревина паливна у вигляді колод" маршрутом Шепетівка-Захонь. Отримувач - Пизец ГмбХ, м. Відень. Вага - 31190 кг. На накладній міститься відмітка з відтиском штампу Закарпатської митниці від 19 травня 2016 року "Затримано для митного огляду".

У наявній у матеріалах справи накладній №492744 зазначено, що вантажовідправником - Державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" відправлено 13 травня 2016 року зі ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці вагон №67894568 із вантажем "деревина паливна у вигляді колод" маршрутом Шепетівка-Захонь. Отримувач - Пизец ГмбХ, м. Відень. Вага - 40520 кг. На накладній міститься відмітка з відтиском штампу Закарпатської митниці від 16 травня 2016 року "Затримано для митного огляду".

Згідно накладної №492728 вантажовідправником - Державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" відправлено 13 травня 2016 року зі ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці вагон №68027531 із вантажем "деревина паливна у вигляді колод" маршрутом Шепетівка-Захонь. Отримувач - Пизец ГмбХ, м. Відень. Вага - 33280 кг. На накладній міститься відмітка з відтиском штампу Закарпатської митниці від 16 травня 2016 року "Затримано для митного огляду".

Відповідно до накладної №495173 вантажовідправником - Державним підприємством "Шепетівське лісове господарство" відправлено 17 травня 2016 року зі ст. Шепетівка Південно-Західної залізниці вагон №67849513 із вантажем "деревина паливна у вигляді колод" маршрутом Шепетівка-Захонь. Отримувач - Пизец ГмбХ, м. Відень. Вага - 38690 кг. На накладній міститься відмітка з відтиском штампу Закарпатської митниці від 19 травня 2016 року "Затримано".

Також у матеріалах справи наявні відповідні митні декларації форми МД-2 з інвойсами: №№400040000/2016/002001, 400040000/2016/002041, 400040000/2016/002131, 400040000/2016/002073.

Згідно акту загальної форми №10912 від 13 травня 2016 року, складеного працівниками Львівської залізниці станції Батьово, вагони №68615244 та №68531128 по накладним №489203 та №489229 затримано митницею для митного огляду згідно заявки №4/16 від 15 травня 2016 року.

Відповідно до акту загальної форми №10922 від 15 травня 2016 року, складеного працівниками Львівської залізниці станції Батьово та представником митниці, вагон №68407501 по накладній №490615 затримано для митного огляду згідно заявки №05/16 від 15 травня 2016 року.

За актом загальної форми №10924 від 15 травня 2016 року, складеного працівниками Львівської залізниці станції Батьово та представником митниці, вагони №67894568 та №68027531 по накладним №492744 та №492728 затримано згідно усного розпорядження начальника митного поста - заявка для митного огляду дана 16 травня 2016 року 8:00 №07/16.

Згідно акту загальної форми №10946 від 19 травня 2016 року, складеного працівниками Львівської залізниці станції Батьово та представником митниці, вагони №67849513 по накладній №495173 затримано згідно усного розпорядження начальника митного поста.

У матеріалах справи наявні відповідні заявки Відділу митного оформлення №4 (Батєво) Митного посту "Залізничний" по вагонам №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513.

За актами загальної форми №257 від 17 жовтня 2016 року, №260 від 17 листопада 2016 року, №691 від 16 вересня 2016 року щодо вагону №№67849513 у 2016 році здійснювались дії по навантажувальних, розвантажувальних роботах.

Відповідно до акту загальної форми №690 від 16 вересня 2016 року щодо вагонів №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 у 2016 році здійснювались дії по навантажувальних, розвантажувальних роботах, нараховано за простій користування, відправку телеграм, зважування, маневрову роботу, зберігання.

За актами загальної форми №14 від 13 травня 2016 року, №20 від 15 травня 2016 року, №27 від 16 травня 2016 року, №4558 від 13 травня 2016 року, №4572 від 15 травня 2016 року, №4581 від 17 травня 2016 року, №4583 від 17 травня 2016 року вагони №№68615244, 68407501, 67894568, 68027531 у дати складання актів затримувались, відправлялись для митного догляду, нараховано кошти за простій користування, відправку телеграм, маневрову роботу, зберігання.

Також у матеріалах справи наявні акти загальної форми №9928 від 16 червня 2016 року, №11010 від 16 червня 2016 року, №678 від 14 червня 2016 року, №729 від 16 червня 2016 року, №730 від 16 червня 2016 року, №737 від 16 червня 2016 року, №745 від 16 червня 2016 року, які свідчать про зважування вагонів.

Відповідно до актів загальної форми ГУ-78 №678 від 14 червня 2016 року, №729 від 16 червня 2016 року, №730 від 16 червня 2016 року, №737 від 16 червня 2016 року, №745 від 16 червня 2016 року, фактична маса вантажу вагону №67849513 складає 37360 кг., маса вантажу вагону №68027531 складає 30200 кг., маса вантажу вагону №67894568 складає 36080 кг., маса вантажу вагону №68615244 складає 29940 кг., маса вантажу вагону №68407501 складає 29690 кг.

Згідно акту загальної форми №4653 від 17 вересня 2016 року, складеного працівниками Львівської залізниці ст. Чоп, вагон прибув згідно наказу №265 від 16 вересня 2016 року, для проведення митного догляду заявка №07-70-61/34/2450 від 16 вересня 2016 року, м/п залізничний, затримка вагону №67849513 по накладній №495473 розпочалася 17 вересня 2016 року о 02:05. Станом на 27 листопада 2017 року 9:00 загальна затримка складає 13439 год. 35 хв. Плата за користування складає: 389294,50 грн. Збір за зберігання по землі складає: 4224,60 грн.; в вагоні: 139732,2 грн. Телеграма - 122,00 грн. Участь представника залізниці при зважуванні 152,40 грн. Вагон продовжує простоювати. Станом на 15 січня 2018 року плата за користування складає: 49805,90 грн. За зберігання: 19187,50 грн. Вагон продовжує простоювати.

Відповідно до акту загальної форми №4656 від 17 вересня 2016 року, складеного працівниками Львівської залізниці ст. Чоп, вагон прибув згідно наказу №265 від 16 вересня 2016 року, для проведення митного догляду заявка №07-70-61/34/2450 від 16 вересня 2016 року, м/п залізничний, розпочата затримка вагону №68027531 по накладній №492728. Затримка закінчена 15 лютого 2017 року. Лист Закарпатської митниці ДФС від 15 лютого 2017 року №07-70-61/34/410. Затримка складає 3637 год. 10 хв. Збір за користування: 132775,20 грн. Збір за зберігання: 30 х 152 д х 4 х 2,302 = 41988,50 грн. У акті містяться відмітки (відбитки штампу) Львівської залізниці станції Чоп з часовими показниками: 17 вересня 2016 року о 2 год. 05 хв., 15 лютого 2017 року 15 год. 15 хв.

За актом загальної форми №4657 від 17 вересня 2016 року, складеним працівниками Львівської залізниці ст. Чоп, вагон прибув згідно наказу №265 від 16 вересня 2016 року, для проведення митного догляду заявка №07-70-61/34/2450 від 16 вересня 2016 року, м/п залізничний, розпочата затримка вагону №67894568 по накладній №492728 17 вересня 2016 року о 02:05. Затримка закінчена 15 лютого 2017 року. Лист Закарпатської митниці ДФС від 15 лютого 2017 року №07-70-61/34/410. Затримка складає 3637 год. 10 хв. Збір за користування: 132775,20 грн. Збір за зберігання: 36 т. х 152 д х 4 х 2,302 = 50386,20 грн. У акті містяться відмітки (відбитки штампу) Львівської залізниці станції Чоп з часовими показниками: 17 вересня 2016 року о 2 год. 05 хв., 15 лютого 2017 року 15 год. 15 хв.

Відповідно до акту загальної форми №4658 від 17 вересня 2016 року, складеного працівниками Львівської залізниці ст. Чоп, вагон прибув згідно наказу №265 від 16 вересня 2016 року для проведення митного догляду заявка №07-70-61/34/2450 від 16 вересня 2016 року, м/п залізничний, розпочата затримка вагону №68407501 по накладній №490615. Затримка закінчена 15 лютого 2017 року. Лист Закарпатської митниці ДФС від 15 лютого 2017 року №07-70-61/34/410. Затримка складає 3637 год. 10 хв. Збір за користування: 132775,20 грн. Збір за зберігання: 30 х 152 д х 4 х 2,302 = 41988,50 грн. У акті містяться відмітки (відбитки штампу) Львівської залізниці станції Чоп з часовими показниками: 17 вересня 2016 року о 2 год. 05 хв., 15 лютого 2017 року 15 год. 15 хв.

Згідно акту загальної форми №4659 від 17 вересня 2016 року, складеного працівниками Львівської залізниці ст. Чоп, вагон прибув згідно наказу №265 від 16 вересня 2016 року, для проведення митного догляду заявка №07-70-61/34/2450 від 16 вересня 2016 року, м/п залізничний, розпочата затримка вагону №68615244 по накладній №489203 17 вересня 2016 року о 02:05. Затримка закінчена 15 лютого 2017 року. Лист Закарпатської митниці ДФС від 15 лютого 2017 року №07-70-61/34/410. Затримка складає 3637 год. 10 хв. Збір за користування: 132775,20 грн. Збір за зберігання: 30 х 152 д х 4 х 2,302 = 41988,50 грн. У акті містяться відмітки (відбитки штампу) Львівської залізниці станції Чоп з часовими показниками: 17 вересня 2016 року о 2 год. 05 хв., 15 лютого 2017 року 15 год. 15 хв.

Актом загальної форми №4553 від 15 лютого 2017 року, складеним працівниками Львівської залізниці ст. Чоп встановлено, що вагон №68407501 по накладній №490615 простоює в очікуванні вирішення питання про переадресування з 15 лютого 2017 року 15 год. 15 хв. Станом на 27 листопада 2017 року 9:00 затримка складає 13439 год. 55 хв. Плата за користування складає: 257940,70 грн. Зберігання: 79861,10 грн. Вагон продовжує простоювати. Станом на 15 січня 2018 року плата за користування складає: 49805,90 грн. За зберігання: 15569,60 грн. Вагон продовжує простоювати.

За актом загальної форми №4554 від 15 лютого 2017 року, складеним працівниками Львівської залізниці ст. Чоп, вагон №68615244 по накладній №489203 простоює в очікуванні вирішення питання про переадресування з 15 лютого 2017 року 15 год. 15 хв. Станом на 27 листопада 2017 року 9:00 затримка складає 13487 год. 55 хв. Плата за користування складає: 258008,30 грн. Зберігання: 79861,10 грн. Маневрова робота 1 год. 1448,10 грн. Участь представника залізниці при зважуванні 152,40 грн. Телеграма - 122,00 грн. Вагон продовжує простоювати. Станом на 15 січня 2018 року плата за користування складає: 49805,90 грн. За зберігання: 15569,60 грн. Вагон продовжує простоювати.

Згідно акту загальної форми №4555 від 15 лютого 2017 року, складеного працівниками Львівської залізниці ст. Чоп, вагон №68027531 по накладній №492728 простоює в очікуванні вирішення питання про переадресування з 15 лютого 2017 року 15 год. 15 хв. Станом на 27 листопада 2017 року 9:00 затримка складає 13412 год. 40 хв. Плата за користування складає: 258605,20 грн. Зберігання: 79861,10 грн. Вагон продовжує простоювати. Станом на 15 січня 2018 року плата за користування складає: 49805,90 грн. За зберігання: 15569,60 грн. Вагон продовжує простоювати.

Відповідно до акту загальної форми №4556 від 15 лютого 2017 року, складеного працівниками Львівської залізниці ст. Чоп, вагон №№67894568 по накладній (№492728 закреслено) №492744 простоює в очікуванні вирішення питання про переадресування з 15 лютого 2017 року 15 год. 15 хв. Станом на 27 листопада 2017 року 9:00 затримка складає 13412 год. 40 хв. Плата за користування складає: 258605,20 грн. Зберігання: 95833,30 грн. Вагон продовжує простоювати. Станом на 15 січня 2018 року плата за користування складає: 49805,90 грн. За зберігання: 18683,50 грн. Вагон продовжує простоювати.

У листі ДП "Шепетівське лісове господарство" №580 від 16 червня 2016 року, адресованому регіональній філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (копія: Голові правління ПАТ "Укрзалізниця") зазначено, що про затримку напіввагонів ДП "Шепетівське лісове господарство" було повідомлено телеграмами від 13 травня 2016 року вагон №68147156 ст. Чоп; №68531128, №68615244, від 15 травня 2016 року, №68407501, №68027531, №67894568 від 20 травня 2016 року №67849513, від 21 травня 2016 року №676721113, від 22 травня 2016 року №68750645, від 23 травня 2016 року №67180521.

22 червня 2016 року станція Шепетівка виробничого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень регіональній філії Південно-Західної залізниці ПАТ "Укрзалізниця" надіслала ДП "Шепетівське лісове господарство" лист №4151, у якому повідомила, що на станцію Шепетівка зі станції Батьово надійшли претензійні матеріали: №16 від 20 травня 2016 року щодо затримку вагонів №68531128, 68615244: вантажем деревина паливна відправки №489229, 489203 Шепетівка-Угорщина, дані вагони було затримано по ст. Батьово згідно наказу №101 для митного догляду, сума нарахувань становить 1519 грн. 70 коп.; №42 від 01 червня 2016 року щодо затримку вагону №68531128 з вантажем лісоматеріали відправка №489229 Шепетівка-Угорщина, даний вагон було затримано по ст.Чоп згідно наказу №101 для митного догляду, нараховано додаткові збори згідно акту ст. Чоп у сумі 23405 грн. 30 коп.; №50 від 03 червня 2016 року щодо затримку вагонів №68750645 з вантажем лісоматеріали відправки №4977461 Шепетівка-Угорщина. Дані вагони було затримано по ст. Батьово на підставі статті 338 Митного кодексу для митного догляду, сума нарахувань становить 15103 грн. 40 коп.

До листа №4151 від 22 червня 2016 року додано листи з розрахунками станції Батьово виробничого підрозділу Ужгородської дирекції залізничних перевезень регіональній філії Львівської залізниці ПАТ "Укрзалізниця": №16 від 20 травня 2016 року, №42 від 01 червня 2016 року, №50 від 03 червня 2016 року.

30 червня 2016 року станція Шепетівка виробничого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень регіональній філії Південно-Західної залізниці ПАТ "Укрзалізниця" надіслала ДП "Шепетівське лісове господарство" лист №4156, у якому повідомила, що на станцію Шепетівка зі станції Батьово надійшли претензійні матеріали: №22 від 24 травня 2016 року щодо затримки вагону №68407501 з вантажем деревина паливна, відправки №490615 Шепетівка-Угорщина, даний вагон було затримано по ст. Батьово згідно наказу №106 для митного догляду, сума нарахувань становить 1488 грн. 40 коп.; №29 від 23 травня 2016 року щодо затримку вагонів №67894568, 68027531 вантажем деревина паливна відправки №492744, 492728 Шепетівка-Угорщина, даний вагон було затримано по ст. Батьово згідно наказу №110 для митного догляду, сума нарахувань становить 2333 грн. 30 коп.

До листа №4156 від 30 червня 2016 року додано листи з розрахунками станції Батьово виробничого підрозділу Ужгородської дирекції залізничних перевезень регіональній філії Львівської залізниці ПАТ "Укрзалізниця": №22 від 24 травня 2016 року, №29 від 23 травня 2016 року.

Листом №625 від 01 липня 2016 року на лист №4156 від 30 червня 2016 року ДП "Шепетівське лісове господарство" повідомило ст. Шепетівка про відсутність правових підстав в проведенні оплати згідно претензійних матеріалів: №22 від 24/05/2016р. в сумі 1488,40 грн., №29 від 23/05/2016р. в сумі 2333,30 грн., що надійшли зі ст. Батєво про затримку та митний огляд напіввагонів №68407501, №67894568, №68027531, вантаж "деревина паливна", які слідували по відправці Шепетівка-Угорщина №490615, №492744, №492728, так як ініціатором догляду вагонів на кордоні виступав митний пост "Залізничний" відділ митного оформлення №4 (Батєво). Згідно актів про проведення (переогляду) товарів у напіввагонах №68407501 ВМД №400040000/2016/002041, №68027531 ВМД №400040000/2016/002072, №67894568 ВМД №400040000/2016/002073 фактів порушень Митного законодавства України Державним підприємством "Шепетівський лісгосп" встановлено не було, тому підстав для стягнення витрат вказаних в претензійних матеріалах за затримку вагонів з ДП "Шепетівське лісове господарство" відсутні.

В листі №876 від 02 вересня 2016 року ДП "Шепетівське лісове господарство" повідомило ст. Шепетівка (у відповідь на лист №4197 від 15 серпня 2016 року), що зі сторони ДП "Шепетівський лісгосп" не було порушено жодних правил, вимог, договору №1580 від 08 липня 2015 року, норм ПАТ "Укрзалізниці", МКУ, ТОСТів та ДСТУ, ТН ЗЕД на лісопродукцію по процедурі оформлення митних декларацій, товаросупровідніх документів та порядку завантаження вагонів, що сприяли підставою затримання вагонів Закарпатською митницею ДФС. Виходячи з вищезазначеного зазначив про відсутність підстав стягнення з ДП "Шепетівський лісгосп" суми нарахувань в розмірі 105286 грн. 10 коп.

17 жовтня 2016 року станція Шепетівка виробничого підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень регіональній філії Південно-Західної залізниці ПАТ "Укрзалізниця" надіслала ДП "Шепетівське лісове господарство" лист №2683, у якому повідомила, що на станцію Шепетівка зі станції Батьово надійшли претензійні матеріали, у тому числі: №122 від 18 вересня 2016 року щодо затримки вагонів №68027531, №68407501, №68615244, №67894568 з вантажем деревина паливна відправок №492728, 490615, 489203, 492744 Шепетівка-Захонь МАВ, дані вагони було затримано по ст. Батьово на для митного, догляду, сума нарахувань становить 429041 грн. 80 коп.; №124 від 18 вересня 2016 року щодо затримки вагону №67849513 з вантажем деревина паливна відправки №495173 Шепетівка - Захонь МАВ, даний вагон було затримано по ст. Батьово для митного догляду, сума нарахувань становить 148971грн. 10 коп.

До листа №2683 від 17 жовтня 2016 року додано листи з розрахунками станції Батьово виробничого підрозділу Ужгородської дирекції залізничних перевезень регіональній філії Львівської залізниці ПАТ "Укрзалізниця": №122 від 18 вересня 2016 року, №124 від 18 вересня 2016 року.

Листом №1076 від 20 жовтня 2016 року на лист №2683 від 17 жовтня 2016 року ДП "Шепетівське лісове господарство" повідомило ст. Шепетівка про те, що не погоджується з претензійними матеріалами, зі сторони ДП "Шепетівський лісгосп" не було порушено жодних правил, вимог договору №1580 від 08 липня 2015 року, норм ПАТ "Укрзалізниці", МКУ, ТОСТів та ДСТУ, ТН ЗЕД на лісопродукцію по процедурі оформлення митних декларацій, товаросупровідних документів та порядку завантаження вагонів, що сприяли підставою затримання вагонів Закарпатською митницею ДФС. Також зауважив, що Закарпатська митниця зазначала про те, що простій вагонів на станції Батьово відбувався внаслідок обмежень у технічних можливостях підрозділів Ужгородської дирекції залізничних перевезень регіональної філії Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниці", тобто, простій вагонів відбувався з вини залізниці. Виходячи з вищезазначеного зазначив про відсутність підстав стягнення з ДП "Шепетівський лісгосп" суми нарахувань в розмірі 863174 грн. 30 коп.

У листі ДП "Шепетівське лісове господарство" №213 від 15 лютого 2017 року, адресованому регіональній філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", зазначено, що ДП "Шепетівське лісове господарство" просить здійснити переадресування вагонів, що були затримані ДФС для митного догляду та знаходяться по станції Чоп (68615244, 68407501, 68027531, 67894568), за первинними перевізними документами. Решту нарахованих зборів і платежів, що виникли в результаті затримки вказаних вагонів Закарпатською митницею ДФС просив виставити в претензійному порядку.

За платіжним дорученням №534 від 17 лютого 2017 року ДП "Шепетівське лісове господарство" сплатило ПАТ "УЗ" регіональній філії "Львівська залізниця" 26568,30 грн. з призначенням платежу "за переадресування вагонів та маневрові роботи ст. Солотвіно зг. Рах. б/н від 17 лютого 2017 року в т. ч. ПДВ 4428".

В листі №267 від 01 березня 2017 року, адресованому регіональній філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", ДП "Шепетівське лісове господарство" повторно просило здійснити переадресування вагонів, що були затримані ДФС для митного догляду та знаходяться по станції Чоп (68615244, 68407501, 68027531, 67894568). Просив переадресування здійснити за первинними перевізними документами. Також повідомив, що оплату тарифних платежів здійснено 17 лютого 2017 року в розмірі 26568,30 грн.

У відповідь на лист від 01 березня 2017 року №267 регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" повідомила листом №М-1/1006 від 23 березня 2017 року ДП "Шепетівське лісове господарство" щодо переадресування вагонів про те, що перераховані кошти є недостатніми для погашення всіх нарахувань що виникли у зв`язку із затримкою митницею вантажу відправок №№489203, 490615, 492728, 492744.

Хмельницька митниця ДФС України листом від 02 лютого 2017 року №509/10/22-70-00.2-18 у відповідь на лист від 02 лютого 2017 року №140 повідомила ДП "Шепетівське лісове господарство", що станом на 03 лютого 2017 року митні декларації №№400040000/2016/002002, 400040000/2016/002001, 400040000/2016/002041, 400040000/2016/002072, 400040000/2016/002073, 400040000/2016/002215 визнано недійсними.

У листі №162 від 07 лютого 2017 року ДП "Шепетівське лісове господарство" повідомило Відомчий структурний підрозділ Ужгородська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", що відповідно до листа Хмельницька митниця ДФС від 02 лютого 2017 року №509/10/22-70-00.2-18 проінформовано ДП "Шепетівське лісове господарство" про анулювання митних декларацій №№400040000/2016/002002, 400040000/2016/002001, 400040000/2016/002041, 400040000/2016/002072, 400040000/2016/002073, 400040000/2016/002215. Закарпатська митниця ДФС України листом від 15 лютого 2017 року №07-70-61/34/410 повідомила ВСП Ужгородська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Львівська залізниця" (вх. №29 від 15 лютого 2017 року) про те, що до Закарпатської митниці ДФС надійшла заява представника ДП "Шепетівське ЛГ" (30400, Хмельницька область, м.Шепетіска, вул. Героїв Небесної Сотні, 133) щодо повернення товарів "лісоматеріали", які перебувають у залізничних вагонах №68615244 (МД №400040000/2016/2001), №68407501 (МД №400040000/2016/2041), №68027531 (МД №400040000/2016/2072), №67894568 (МД №400040000/2016/2073) та знаходяться на коліях станції Чоп з пункті пропуску "Чоп" зони діяльності митного посту "Залізничний". На вказані товари в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке 21 жовтня 2016 року внесено до ЄРДР за №4201607000000221, відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №308/11470/16-к від 11 листопада 2016 року було накладено арешт. Постановою СВ Шепетівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області від 19 січня 2017 року кримінальне провадження №4201607000000221 від 21 жовтня 2016 року закрите. Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 січня 2017 року скасовано арешт вантажу, накладений відповідно до Ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11 листопада 2016 року. З огляду на викладене, Закарпатська митниця ДФС України не заперечувала щодо повернення власнику товарів "лісоматеріали", які перебувають у залізничних вагонах №№68615244, 68407501, 68027531, 67894568.

В листі №331 від 15 березня 2017 року ДП "Шепетівське лісове господарство" повідомило регіональну філію "Львівська залізниця" про те, що на її лист №М-1/906, отриманий факсом 15 березня 2017 року, ДП "Шепетівський лісгосп" просив переадресування здійснити за первинними документами щодо напіввагону №67849513 відправка №495473, станція попереднього відправлення Шепетівка Пд.Зах. залізниці код 34000 відправник ДП "Шепетівський лісгосп" код 4484 вантаж деревина паливна 102026 на станцію призначення Солотвино II код 385904 Львівської залізниці одержувач ДП "Шепетівський лісгосп" код 0508. Платником всіх зборів пов`язаних з переадресацією даного напіввагона є ДП "Шепетівський лісгосп" код Тех ПД 7531138. Станом на 15 березня 2017 року згідно довідки №89511 АСК ВП УЗ Портал УЗ 28 лютого 2017 року на даному рахунку існує попередня оплата в розмірі 26568,30 грн. Просив надати розрахунок вартості витрат пов`язаних з переадресацією даного напіввагона.

24 березня 2017 року ДП "Шепетівське лісове господарство" отримало відповідь Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" вих. №М-1/1006 про неможливість переадресування в зв`язку з недостатністю коштів для погашення всіх нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою вантажу, не беручи до уваги те, що затримка вагонів сталася з вини Закарпатської митниці ДФС, що підтверджується судовими рішеннями про бездіяльність митниці, про що відомо залізниці, так як в даній судові справі залізниця є третьою стороною без самостійних вимог.

ДП "Шепетівське лісове господарство" у листі №473 від 14 квітня 2017 року, адресованому Державній фіскальній службі України (копія направлена ПАТ "Укрзалізниця"), зазначено, що підприємство неодноразово зверталося листами до Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (07 лютого 2017 року №162, 15 лютого 2017 року №213 та повторно 01 березня 2017 року №267) про здійснення переадресування на ст. Солотвино-ІІ вантажу розміщеного у чотирьох напіввагонах №68615244, №68407501, №67894568, №68027531, які знаходяться на ст. Чоп, за що лісгоспом сплачено тарифні платежі за дане переадресування, відповідно до платіжного доручення №534 від 17 лютого 2017 року в сумі 26568,30 грн., виставлених залізницею. 24 березня 2017 року отримали відповідь вих. №М-1/1006 про неможливість переадресування в зв`язку з недостатністю коштів для погашення всіх нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою вантажу, не беручи до уваги те, що затримка вагонів сталася з вини Закарпатської митниці ДФС, що підтверджується судовими рішеннями про бездіяльність митниці. Виходячи з вищезазначеного ДП "Шепетівський лісгосп" просило вирішити питання щодо прискорення повернення підприємству вищезазначеного належного їй вантажу (лісопродукції), безпідставно затриманої Закарпатською митницею ДФС в травні 2016 року та яка незаконно утримується Регіональною філією "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

В листі №488 від 20 квітня 2017 року, адресованому Регіональній філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" ДП "Шепетівське лісове господарство" повідомило, що 24 березня 2017 року отримали відповідь вих. №М-1/1006 про неможливість переадресування в зв`язку з недостатністю коштів для погашення всіх нарахувань, що виникли у зв`язку із затримкою вантажу, не беручи до уваги те, що затримка вагонів сталася з вини Закарпатської митниці ДФС, що підтверджується судовими рішеннями про бездіяльність митниці, про що відомо залізниці, так як в даній судовій справі залізниця була третьою стороною без самостійних вимог. Виходячи з вищезазначеного ДП "Шепетівський лісгосп" просило вирішити питання щодо прискорення повернення Регіональною філією "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" Державному підприємству "Шепетівське лісове господарство" належного їй вантажу (лісопродукції), розміщеного у п`яти напіввагонах: №67849513, №68615244, №68407501, №67894568, №68027531, які простоюють на ст. Чоп, внаслідок безпідставного затримання вантажу Закарпатською митницею ДФС з травня 2016 року.

ДП "Шепетівське лісове господарство" у гарантійному листі №492 від 24 квітня 2017 року, адресованому в.о. начальника регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", зазначив, що гарантує здійснення оплати за переадресацію (маневрові роботи) 5 вагонів з лісопродукцією на ст. Солотвино - II, які простоюють на ст. Чоп Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", митні декларації яких було визнано недійсними ДФС Хмельницькою митницею. Щодо питання оплати ДП "Шепетівський лісгосп" інших платежів, простій вагонів з травня 2016 року по даний час, повідомив, що відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року визнано протиправною бездіяльність митниці, щодо безпідставної затримки вагонів ДП "Шепетівський лісгосп" із замитненим вантажем - лісопродукцією. В разі подання позову Регіональною філією "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" про стягнення з коштів за простій безпідставно затриманих Закарпатською митницею ДФС вагонів з лісопродукцією, яка належить ДП "Шепетівський лісгосп", підприємство готове брати участь в судових засіданнях на стороні Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".

У листі №НЗ-1-10/1640 від 27 квітня 2017 року Регіональна філія "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" повідомила ДП "Шепетівське лісове господарство" про те, що лист не гарантує оплату всіх нарахованих платежів.

У матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу лісопродукції №93В від 22 червня 2017 року, підписаний між ДП "Шепетівський лісгосп" (продавець) та ТОВ "Трансбуд-С" (покупець), за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність, покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених ним Договором, зобов`язується прийняти й оплатити лісопродукцію, загальна сума якої складає 45322 грн.

За додатковою угодою №1 до договору купівлі-продажу №93/В від 22 червня 2017 року сторони домовились вважати договір купівлі-продажу №93/В від 22 червня 2017 року достроково розірваним за взаємною згодою сторін з 29 вересня 2017 року, всі попередні домовленості, листування, тощо, вчинені в рамках договору купівлі-продажу №93/В від 22 червня 2017 року вважаються анульованими.

ДП "Шепетівське лісове господарство" телеграмою №235 від 31 січня 2018 року, адресованій ст. Шепетівка, повідомило, що відмовляється від вантажу, розміщеного у вагонах 68615244, 68407501, 68027531, 67894568, 67849513 на користь ВСП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень".

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2016 року по справі №308/11470/16-к накладено арешт на вантаж (лісопродукції - "деревина паливна…"), який у режимі експорт слідував до країн Європи, у тому числі, у піввагонах №686115244 (відповідно до товаросупровідних документів деревина паливна у вигляді полін у кількості 58,46 кбм породи ялина), 68407501 (відповідно до товаросупровідних документів деревина паливна у вигляді полін у кількості 60,51 кбм породи ялина), 68027531 (відповідно до товаросупровідних документів деревина паливна у вигляді полін у кількості 58,93 кбм породи ялина), 67894568 (відповідно до товаросупровідних документів деревина паливна у вигляді полін у кількості 57,48 кбм породи сосна), 67849513 (відповідно до товаросупровідних документів деревина паливна у вигляді полін у кількості 57,02 кбм породи сосна), власником яких являється експортер - державне підприємство "Шепетівське лісове господарство", код ЄДРПОУ 00993320, що знаходиться за адресою 30400, вул. Героїв Небесної сотні, 133 м. Шепетівка, Хмельницької області.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2017 року по справі №822/1360/16 касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишено без задоволення, Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у цій справі залишено без змін. В ухвалі зазначено, що митне оформлення товару у залізничних напіввагонах №68147156, №68615244, №68407501, №68027531, №67894568, №67849513, №67672113, №67180521 розпочалося 13 травня 2016 року, 15 травня 2016 року, 16 травня 2016 року, 20 травня 2016 року, 21 травня 2016 року, 22 травня 2016 року, що підтверджується відповідними відмітками органу доходів і зборів, які містяться на відповідних вантажних митних деклараціях №400040000/2016/2001, №400040000/2016/2041, №400040000/2016/2072, №400040000/2016/2073, №400040000/2016/2131, №400040000/2016/2215, №400040000/2016/2159, №400040000/2016/2002.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" про стягнення 4425829,03 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, оскільки чинним законодавством не передбачено, що плата за користування вагонами є безкоштовною, а обов`язок щодо оплати додаткових операцій, пов`язаних з митними формальностями, покладається на власників товару. Разом з тим, судом застосовано строк позовної давності до вимог позивача. Судом встановлено, що позовну заяву та додані до неї матеріали позивачем направлено до суду 26 січня 2018 року, що підтверджується відбитком штемпеля поштового зв`язку, що свідчить про те, що дев`ятимісячний строк позовної давності щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2791657,23 грн. нарахувань, здійснених за період з 13 травня 2016 року по 25 квітня 2017 року є, з огляду на положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, необґрунтованим, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити у зв`язку зі спливом девятимісячного строку позовної давності

Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Як правильно встановив суд першої інстанції, спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є правовідносинами з перевезення залізничним транспортом у міжнародному сполученні вантажу, відправником якого є відповідач.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють зокрема вантажний залізничний транспорт. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України (частини 1 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт").

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначені Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06 квітня 1998 року, (далі по тексту - Статут, Статут залізниць). Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до частини 1 статті 10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються як законами та підзаконними актами України, так і міжнародними договорами, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, які є частиною національного цивільного законодавства України.

На даний час на території країн, які складають євроазійську транспорту систему, застосовуються дві самостійні системи міжнародного транспортного права, які регулюють діяльність у сфері перевезення вантажів залізничним транспортом:

- перша - заснована на Угоді про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі по тексту - УМВС, СМГС, Угода), яка була підписана та набрала чинності 01 листопада 1951 року, до якої Україна приєдналась 05 червня 1992 року;

- друга - на Єдиних правилах до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів (далі по тексту - ЦІМ), які є Додатком В до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі по тексту - КОТІФ, Конвенція). Україна приєдналась до Конвенції в редакції Протоколу від 03 червня 1999 року, яким були внесені зміни до Конвенції, на підставі Закону України № 943-ІV від 05 червня 2003 року.

Отже, Україна є учасницею двох міжнародних угод, які регулюють діяльність у сфері перевезення вантажів залізничним транспортом. Зазначені міжнародні договори поширюють свою дію на різні ділянки української залізниці, у зв`язку з чим слід розмежовувати сферу їх застосування. У вирішенні зазначеного питання слід виходити з такого.

Відповідно до статті 1 Розділу І "Загальні положення" Угоди Угодою встановлюється пряме міжнародне сполучення для перевезення вантажів по залізницям країн-учасниць Угоди.

Згідно зі статтею 3 Угоди ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні (§ 1). Перевезення вантажів в прямому міжнародному сполученні відбуваються між станціями, які відкриті для виконання вантажних операцій відповідно до національного законодавства Сторін цієї Угоди, а в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні - за участю водної ділянки шляху, об`явленого Сторонами для таких перевезень (§ 2). Якщо Сторони є одночасно учасниками інших міжнародних угод, які встановлюють правові норми про договір перевезення вантажів залізничним транспортом, то перевезення між станціями залізниць цих Сторін можуть здійснюватися на умовах цих угод (§ 3).

Отже, аналіз статей 1 та 3 Розділу І "Загальні положення" Угоди свідчить про те, що до сфери застосування Угоди входять усі перевезення вантажів у прямому міжнародному залізничному сполученні між вказаними у другому параграфі статті 3 Угоди станціями, за накладними СМГС та лише по мережі залізниць - країн-учасниць Угоди.

Щодо сфери застосування КОТІФу на ділянки української залізниці слід зазначити наступне.

Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) об`єднує в собі:

- Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів і багажу (ЦІВ, Додаток А до Конвенції)

та

- Єдині правила до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів (ЦІМ Додаток В до Конвенції).

Відповідно до §6 статті 1 Розділу І Єдиних правил до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів (ЦІМ - Додаток В до Конвенції) кожна держава, що підписала Конвенцію про транзитні міжнародні перевезення вантажів, згідно із цими Єдиними правилами, може при поданні заяви про приєднання до Конвенції заявити, що вона буде застосовувати ці Єдині правила лише до перевезень, що здійснюються на частині залізничної інфраструктури розміщеної на її території. Ця частина залізничної інфраструктури повинна бути точно визначена і бути пов`язана із залізничною інфраструктурою держави-члена. Якщо держава-член робить вказану вище заяву, то ці Єдині правила застосовуються лише за умови:

a) якщо в договорі перевезення передбачені місце прийому вантажу або місце його видачі, а також маршрут перевезення, включені до визначеної інфраструктури або,

b) якщо визначена інфраструктура пов`язує інфраструктуру двох держав-членів і була передбачена в договорі перевезення як маршрут для транзитного перевезення.

У статті 24 "Списки ліній" Розділу ІІІ Конвенції передбачено таке:

§ 2. Залізничні лінії держави-члена, що висловила застереження згідно зі статтею 1, § 6 Єдиних правил ЦІВ або згідно зі статтею 1, § 6 Єдиних правил ЦІМ, вказуються згідно з цим застереженням у двох списках:

a) перелік залізничних ліній ЦІВ,

b) перелік залізничних ліній ЦІМ.

§ 3. Держави-члени надсилають Генеральному секретареві свої заяви стосовно внесення або вилучення ліній, передбачених в § 1 і 2.

§ 4. Генеральний секретар повідомляє всім державам-членам про внесення або вилучення якої-небудь лінії.

§ 5. Перевезення зазначеними в § 2 залізничними лініями підпадають під дію Конвенції після закінчення одного місяця з дня повідомлення Генеральним секретарем про внесення її до переліку. Така лінія припиняє підпадати під дію Конвенції після закінчення трьох місяців з дня повідомлення і Генеральним секретарем про її вилучення зі списку, за винятком для вже розпочатих перевезень, які повинні бути завершені.

Відповідно до § 1 статті 42 Конвенції кожна з держав-членів може заявити в будь-який момент, що вона не буде застосовувати повністю деякі Додатки до Конвенції. Застереження і заяви про незастосування окремих положень самої Конвенції або її Додатків допускаються лише у тому випадку, коли такі застереження і заяви явним чином передбачені самими положеннями.

Інформація, розміщена на офіційному сайті Міжурядової організації з міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ), яка утворена державами-членами Конвенції на підставі КОТІФ, (www.otif.org), свідчить про те, що перелік ділянок залізниці України, на які розповсюджується сфера застосування КОТІФ, зокрема Єдині правила до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів (ЦІМ), що є додатком В до КОТІФ, був визначений Україною рядом заяв, зроблених на підставі § 6 статті 1 ЦІМ та § 3 статті 24 КОТІФ. Зазначене також підтверджується Науковим висновком члена Науково-консультаційної ради при Верховному Суді ОСОБА_1 . (пункт 2 Наукового висновку).

Отже, відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті Міжурядової організації з міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ), щодо списку залізничних ліній України (List of railway lines Ukraine) з урахуванням останніх змін станом на 12 грудня 2017 року, під дію правових положень КОТІФ підпорядковуються транзитні лінії залізниці з шириною колії (далі по тексту - ш.к.) 1435 мм та 1520 мм, розміщені на території України, а саме на ділянках:

- державний кордон з Румунією: ст. Халмеу (Румунія)/Дякове - Батьове - державний кордон зі Словаччиною: Чоп/Чиерна над Тисоу (Словаччина) (ш.к. - 1435 мм), державний кордон з Венгрією: Чоп/ ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) (ш.к. - 1435 мм);

- державний кордон зі Словаччиною: Матовце (Словаччина)/Ужгород (ш.к. - 1520 мм);

- державний кордон з Румунією: Халмеу ( НОМЕР_2 ) - Дякове (ш.к. - 1520 мм);

- державний кордон з Румунією: Дорнешть (Румунія)/Вадул-Сірет (ш.к. - 1435 мм);

- державний кордон з Румунією: Дорнешть (Румунія)/Вадул-Сірет (ш.к. - 1520 мм);

- державний кордон з Угорщиною: ст. Епережке (Угорщина)/Батьове - Мукачеве (ш.к. - 1435 мм);

- державний кордон з Польщею: Медика (Польща)/Мостиська ІІ - Мостиська І (ш.к. - 1435 мм);

- державний кордон з Польщею: Дорогуськ (Польща)/Ягодин - Ковель (ш.к. - 1435 мм).

З огляду на викладене, сфера дії Конвенції та, зокрема Єдиних правил ЦІМ, до перевезень вантажів у прямому міжнародному залізничному сполученні між державами учасницями Конвенції за накладними ЦІМ, є обмеженою лініями залізниць України, включених у перелік залізничних ліній ЦІМ, та регулюється параграфом 6 статті 1 Єдиних правил ЦІМ. Відповідно сфера застосування Конвенції розповсюджується не на всю залізничну інфраструктуру України, а лише на чітко визначені межі ліній залізниці.

Отже, в якості загального висновку щодо сфер дії та застосування зазначених міжнародних договорів: Угоди та Конвенції слід зазначити, що дія Угоди поширюється на більшу кількість ділянок української залізниці (майже на всі лінії залізниці України), а дія Конвенції з урахуванням міжнародних заяв - на меншу, лише на певні чітко визначені прикордонні ділянки залізниці на заході країни, переважно на ділянки, що мають вузьку ширину колії 1435 мм, а також на ділянки з шириною колії 1520 мм на державному кордоні з Румунією зі станцій Дякове та Вадул-Сірет в Україні та на державному кордоні зі Словаччиною зі станції Ужгород.

Відповідно, лінія залізниці на кордоні з Угорщиною в місті Захонь підпадає під регулювання КОТІФ саме на ділянці Чоп/Захонь (Венгрія), яка має вузьку ширину колії 1435 мм.

Як досліджено колегією суддів, у спірних правовідносинах у цій справі вагони із вантажем, які були оформлені як міжнародне перевезення та слідували з України в Угорщину, прибули на прикордонну станцію Батьово, де були відчеплені від рухомого складу на підставі заявок Закарпатської митниці для проведення митного контролю. При цьому, доказів того, що вагони з вантажем у спірному міжнародному перевезенні були затримані на прикордонній станції Батьово в Україні саме на ділянці залізниці з вузькою шириною колії, яка підпадає під сферу дії КОТІФ, матеріали справи не містять.

Крім того, відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 2 Угоди, під перевезенням вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні розуміється перевезення залізничним транспортом по території двох чи більше держав вантажів за єдиним документом (накладною), оформленим на весь маршрут слідування.

Згідно з параграфами 1, 3 статті 14 Розділу ІІ "Договір перевезення" Угоди відповідно до договору перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення по маршруту, узгодженому відправником і договірним перевізником, і видати його отримувачу. Укладення договору перевезення підтверджується накладною.

Згідно з підпунктом 7.1. пункту 7 Розділу ІІ "Накладна" Правил перевезення вантажів, що є Додатком 1 до Угоди, перевезення вантажу оформлюється накладною СМГС єдиного зразка за формою, наведеною в Додатку 1 до цих Правил.

Відповідно до параграфів 1, 2 статті 6 Розділу ІІ Єдиних правил ЦІМ, що є Додатком В до Конвенції, згідно з договором перевезення перевізник зобов`язується перевезти вантаж за плату до місця призначення і видати його одержувачу. Договір перевезення повинен бути підтверджений накладною, складеною згідно з єдиним зразком.

Вимоги до змісту накладної містяться в статті 7 Єдиних правил ЦІМ.

Згідно з параграфом 1 статті 12 Єдиних правил ЦІМ накладна є доказом укладення і умов договору перевезення, а також приймання вантажу перевізником, доки не доведено протилежне.

Отже, за загальним правилом перевезення вантажу по залізницях країн-учасниць Угоди оформлюється накладною СМГС, а по залізницях країн-учасниць Конвенції - накладною ЦІМ.

У випадках, якщо перевезення вантажу здійснюється залізницями як країн-учасниць УМВС, які одночасно є учасниками інших міжнародних Угод, зокрема КОТІФ, так і країн, які не є учасниками Угоди, а є учасниками інших міжнародних Угод, оформлення міжнародних вантажних перевезень між країнами, які належать до двох різних правових систем може здійснюватися двома способами: шляхом переоформлення перевізних документів (накладних) на прикордонних станціях з СГМС на ЦІМ або шляхом створення єдиного документу, визнаного обома правовими системами.

Можливість здійснення перевезення вантажів із застосуванням уніфікованої накладної ЦІМ/СМГС передбачено в статті 13 Угоди. Зазначеною статтею передбачено, що зразок накладної ЦІМ/СМГС, а також правила її заповнення та застосування містяться в Посібнику по накладній ЦІМ/СМГС, що є додатком 6 до Угоди.

Слід зазначити, що складання накладної ЦІМ/СМГС на перевезення вантажу в міжнародному сполученні, порядок її заповнення передбачено лише Угодою. КОТІФ (Конвенція) не містить положень щодо зазначеної накладної.

Відповідно до визначень, що містяться в пункті 2 Розділу "А" Посібника, накладна ЦІМ/СМГС є підтвердженням укладення договорів перевезення по ЦІМ та СМГС у сполученнях між країнами, які застосовують ЦІМ та СМГС; згідно з визначеннями під місцем перевідправлення розуміється місце зміни режиму правового регулювання перевезення по ЦІМ та СМГС. Зазначене місце перевідправлення одночасно є також:

- у сполучення ЦІМ-СМГС: місцем доставки згідно з ЦІМ та станцією відправлення згідно з СМГС,

- у сполучення СМГС-ЦІМ: станцією призначення згідно з СМГС та місцем приймання вантажу згідно з ЦІМ.

Пунктом 6 Розділу "Б" Посібника встановлені Умови застосування накладної ЦІМ/СМСГ, якими передбачено, що з урахуванням положень цього Посібника накладна ЦІМ/СМГС у сфері дії ЦІМ застосовується як накладна ЦІМ, а в сфері дії СМГС - як накладна СМГС. Це правило діє аналогічно і для застосування накладної ЦІМ/СМГС в якості митного документа.

Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, перевезення вантажу у спірних правовідносинах здійснювалось з місця приймання вантажу на станції Шепетівка Південно-Західної залізниці до місця доставки - залізничної станції Захонь в Угорщині. Міжнародне перевезення вантажу у спірних правовідносинах у цій справі було оформлене двома уніфікованими накладними ЦІМ/СМГС.

Відповідно до підпункту 10.2. пункту 10 Розділу "Б" Посібника відправник за накладною є відправником по договору перевезення СМГС та одночасно отримувачем по договору перевезення СМГС та відправником по договору перевезення ЦІМ.

Отже, у випадках, якщо перевезення вантажу здійснюється залізницями як країн-учасниць Угоди, які одночасно є учасниками інших міжнародних Угод, зокрема Конвенції, до країн, які не є учасниками Угоди, а є учасниками інших міжнародних угод, то перевезення вантажу підлягає правовому регулюванню наступним чином: перевезення вантажу по мережі залізниць країни-учасниці Угоди до станції призначення по СМГС здійснюється за положеннями Угоди, а після здійснення перевідправлення (перевантаження в інші вагони, зміни колісних пар) в місці приймання вантажу згідно з ЦІМ на ділянці залізниці, що віднесена до списку ліній ЦІМ, - за положеннями ЦІМ КОТІФ.

Як встановлено колегією суддів, у пункті 1 накладних ЦІМ/СМГС за №№ відправки 489203, 490615, 492744, 492728, 495173, що підтверджують перевезення вантажу у спірних правовідносин, відправником є Державне підприємство "Шепетівське лісове господарство". У пункті 29 накладних ЦІМ/СМГС місцем перевідправлення зазначено станцію Батьово (експ. МАВ).

Однак, вантаж після прибуття на станцію Батьово був затриманий Закарпатською митницею ДФС та не був випущений митними органами із зони митного контролю.

Тобто фактично вантаж не був переданий для перевідправлення до місця приймання вантажу згідно з ЦІМ, про що свідчить відсутність в графах №№ 30, 64, 66 накладних відомостей щодо місця та часу перевідправлення, попереднього узгодження перевезення з перевізником ЦІМ на місці перевідправлення, договірного перевізника ЦІМ, внесення яких передбачено підпунктом 14.3., пунктом 15 Розділу "Б" Посібника.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів затримання вагонів з вантажем у спірному міжнародному перевезенні на прикордонній станції Батьово в Україні саме на ділянці залізниці з вузькою шириною колії, яка підпадає під сферу дії КОТІФ, та враховуючи те, що перевідправлення вантажу згідно з ЦІМ не здійснювалось, а вантаж не був переданий на ділянку залізниці, що віднесена до списку залізничних ліній ЦІМ, які підпадають від сферу регулювання КОТІФ, колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ЦІМ, які є додатком В до КОТІФ. Натомість міжнародним договором, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, є саме Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

З огляду на викладене, міжнародний договір, учасником якого є Україна, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин між сторонами у цій справі, є саме Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" (вантажовідправник) та до Закарпатської митниці ДВС про стягнення 4425829,03 грн нарахованих у зв`язку із затримкою вагонів платежів за додатково надані залізницею послуги під час здійснення митного контролю вантажу, що прибув на станцію Батьово у вагонах №№ 68615244, 68407501, 67894568, 68027531, 67849513 за накладними ЦІМ/СМГС, а саме: за користування вагонами, за зберігання вантажу, за маневреву роботу, за повідомлення власнику вантажу про затримку вагонів, за зважування вагонів, за участь комерційного агента при зважуванні, за вивантажувально-завантажувальні роботи.

Отже, спірні правовідносини у цій справі за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів залізницею, їх зберіганням та проведенням митного контролю, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального національного законодавства, зокрема норми міжнародних договорів, які встановлюють порядок перевезення вантажів залізничним транспортом, а також норми митного законодавства.

Відповідно до параграфу 6 статті 28 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, дія якої поширюється на спірні правовідносини, якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникло з причин, що не залежали від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв`язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника. Ці витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо для кожного відправлення та підтверджуються відповідними документами. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в прядку, передбаченому статтею 31 Угоди (стаття 32 Угоди).

Згідно з параграфом 1 статті 31 Угоди якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, оплата провізних платежів є обов`язком 1) відправника, який бере участь в перевезенні вантажу перевізником, за виключенням перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке ним здійснюється; 2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж за перевезення, яке ним здійснюється.

Провізні платежі та неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якій здійснюється оплата (параграф 5 статті 31 Угоди).

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням.

Відповідно до пунктів 2, 10, 13 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25 лютого 1999 року, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Згідно з пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21 листопада 2000 року, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Отже, зазначені норми чинного законодавства передбачають обов`язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за користування вагонами (стаття 119 Статуту, пункти 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами), за зберігання вантажу (пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів). Також пункт 10 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає обов`язок станції призначення повідомляти вантажовласника про затримку вагонів, а відправник відповідно до положень статей 28, 31, 32 Угоди зобов`язаний оплатити залізниці витрати, понесені у зв`язку із надісланням зазначеного повідомлення.

Колегією суддів встановлено, що затримка вагонів відбулася у зв`язку з проведенням митного огляду вантажу, що перевозився у зазначених вагонах, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. При цьому, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно зі статтею 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 336 Митного кодексу України митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення) є формою митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.

Положення щодо проведення митних процедур (контролю) саме на залізничному транспорті містяться в частині другій статті 218 Митного кодексу України, яка, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, є спеціальною для застосування до спірних правовідносини щодо інших норм Митного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Отже, із системного аналізу змісту положень статей 28, 31, 32 Угоди, статей 218, 338 Митного кодексу України, статей 119, 121 Статуту, вартість проведених залізницею розвантажувальних, навантажувальних та перевантажувальних робіт, а також робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) або уповноваженими ними особами незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №911/4079/16 та від 03 квітня 2018 року у справі №911/4080/16.

Аналіз наведених положень чинного законодавства, які регулюють правовідносини у сферах залізничних перевезень, митного контролю, та положень міжнародного договору - Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, свідчать про те, що обов`язок зі сплати платежів за користування вагонами, за зберігання вантажу, витрат залізниці на повідомлення вантажовласника про затримку вантажу та інших операцій, здійснених залізницею для проведення митного контролю, зокрема зі зважування вагонів, маневревої роботи, вивантаження та завантаження вагонів, за участь агента у зважуванні під час здійснення такого контролю тощо, покладений саме на вантажовласників (вантажовідправників), а не на митні органи, про що правильно зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Отже, відповідно до наведених вище норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій, зокрема затримки вагонів на станції для здійснення митного контролю, здійснення операцій, необхідних для проведення митного контролю, є акт загальної форми ГУ-23, складений згідно з додатком №6 до Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом № 113 від 25 лютого 1999 року.

Надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами, містять підписи двох і більше уповноважених осіб.

Разом за актами нараховано відповідачу до сплати 4425829,03 грн. Перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань, колегією суддів встановлено, що вони здійснені у відповідності до чинних норм та правил, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

У статті 121 Статуту залізниць та пункті 16 Правил користування вагонами і контейнерами визначені підстави для звільнення вантажовідправника, вантажоотримувача від плати за користування вагонами і контейнерами, до яких віднесено 1) стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також стихійне лихо або аварія на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; 2) подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; 3) затримка прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці.

При цьому, здійснення митних процедур не входить до цього переліку та не є підставою для звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами та контейнерами, а існування передбачених законодавством підстав для звільнення вантажовласника (відповідача) від плати за користування вагонами у спірних правовідносинах суди попередніх інстанцій не встановили.

З огляду на викладене, заявлені Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" позовні вимоги у цій справі до Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство", який є вантажовідправником, про стягнення плати за користування вагонами, за зберігання вантажу, за направлення повідомлень про затримку вагонів, за маневреву роботу, за зважування вагонів, за участь комерційного агента при зважуванні, за вивантажувально-завантажувальні роботи нарахованої на підставі актів загальної форми є обґрунтованими та доведеними, а позивач має правові підстави для стягнення з відповідач, як з вантажовідправника, платежів за затримку вагонів.

Разом з цим, відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що до позовних вимог у справі слід застосувати встановлений статтею 31 Угоди дев`ятимісячний строк позовної давності та задовольнив позовні вимоги частково. Однак, такі висновки є неправильними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Статтею 926 Цивільного кодексу України та частиною шостою статті 315 Господарського кодексу України встановлено, що позовна давність, порядок пред`явлення позовів у спорах, пов`язаних з перевезеннями у закордонному або міждержавному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України (частина 2 статті 10 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, спірні правовідносини з перевезення вантажу залізничним транспортом у міжнародному сполученні, що виникли між сторонами у цій справі, регулюються Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01 листопада 1951 року, учасником якої є Україна.

06 червня 2014 року та 16 жовтня 2015 року до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення були внесені зміни, угода була викладена в новій редакції.

Відповідно до §1 статті 48 Угоди позови до перевізника на підставі цієї Угоди подаються 1) про перевищення строку доставки - протягом двох місяців; 2) за іншими підставами - протягом дев`яти місяців.

Аналіз положень статті 48 Угоди свідчить про те, що зазначена стаття визначає строки давності лише за позовами, поданими до перевізника та не містить положень про строки давності щодо позовів, поданих перевізником (залізницею) до вантажовідправників. Інші положення щодо строків давності, ніж ті, що містяться у статті 48, в Угоді відсутні.

Відповідно до положень статті 5 Угоди в чинній редакції від 16 жовтня 2015 року при відсутності відповідних положень у даній Угоді застосовується національне законодавство тієї Сторони, у якій правочинна особа реалізує свої права.

Отже, враховуючи відсутність в Угоді положень, які б встановлювали строки позовної давності щодо позовів, поданих перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів, до позовних вимог у справі підлягають застосуванню строки позовної давності встановлені національним законодавством України відповідно до правил статті 5 Угоди.

Згідно з частиною 5 статті 315 Господарського кодексу України для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

За змістом пункту 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом шести місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється:

а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Отже, частиною п`ятою статті 315 Господарського кодексу України та статтею 137 Статуту залізниць України щодо позовів перевізника до вантажоодержувача чи вантажовідправника, які випливають з перевезення, встановлено спеціальний шестимісячний строк позовної давності, а з огляду на положення статті 5 Угоди зазначені норми Господарського кодексу України та Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності та регулюють питання його перебігу відносно позову залізниці до вантажовідправників, вантажоодержувачів, що випливають із перевезення, і саме ці норми національного законодавства підлягають застосуванню до позовних вимог у справі, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

За загальним правилом, встановленим у частині 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, у статті 137 Статуту залізниць України встановлено порядок обчислення строку для пред`явлення перевізником позову до вантажовідправників, який обчислюється з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Як встановлено колегією суддів, причиною затримки вагонів було проведення митного контролю вантажу, що перевозився у вагонах.

Отже, усі заявлені до стягнення у цій справі платежі були нараховані залізницею за додаткові послуги, надані з моменту затримання вагонів до моменту закінчення затримки вагонів, тобто у період, протягом якого здійснювався митний контроль. Затримка вагонів на станції у зв`язку з митним контролем є триваючою дією, яка охоплює певний проміжок часу, і щодо якої як єдиної події і розпочинається перебіг позовної давності. Відповідно, моментом, з якого розпочинається перебіг строку позовної давності до позовних вимог у цій справі, є день настання події, що стала підставою для подання позову, а саме: день закінчення затримки вагонів (день складання відповідного акту загальної форми про закінчення затримки вагонів). Підставою нарахування заявлених до стягнення у цій справі платежів стала єдина подія - затримка вагонів.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Митні формальності на залізниці закінчилися 15 лютого 2017 року, відповідно до листа Закарпатської митниці ДФС 15 лютого 2017 року №07-7061/34/410 про, що зазначає сам позивач в актах загальної форми №4653, №4656, №4657, №4658 та №4659.

Враховуючи правила обчислення перебігу строку позовної давності до позовних вимог перевізника до вантажовідправників, встановлені у статті 137 Статуту залізниць України, правила визначення початку перебігу строку, встановлені у статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг шестимісячного строку позовної давності до позовних вимог у цій справі (щодо усіх нарахованих платежів) починається з 16 лютого 2017 року, тобто з дня, наступного за днем закінчення затримки вагонів, та відповідно закінчується 16 серпня 2017 року.

Як встановлено апеляційним судом, згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому позивач надіслав позовну заяву до суду, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом у цій справі 26 січня 2018 року, тобто поза межами встановленого чинним законодавством України шестимісячного строку позовної давності.

За приписами частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Також, позивач не надав доказів, що засвідчують наявність поважних причин пропущення позовної давності.

Судовою колегією не встановлено обставин переривання перебігу позовної давності. Відповідачем не вчинялися дії, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов`язку (стаття 264 Цивільного кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21 червня 2019 року у справі №924/320/17.

Таким чином, колегія суддів прийшов до висновку про відмову у позові про стягнення 4425829,03 грн. нарахованих платежів за час затримки вагонів у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відтак, доводи Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство", викладені у апеляційній скарзі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В свою чергу, доводи Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Судом першої інстанції було порушено норми матеріального права. Дане, згідно пункту 1 частини 1 та частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Отже, оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Враховуючи вимоги статті 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів здійснює перерозподіл судових витрат за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18 в частині відмови в стягненні з відповідача 2791657,23 грн. залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18 в частині стягнення з відповідача 1634171, 80 грн. задоволити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2018 року у справі №924/58/18 скасувати в частині стягнення з відповідача 1634171,80 грн. Прийняти в цій частині нове рішення. В позові відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (м.Львів, вул.Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) на користь Державного підприємства "Шепетівське лісове господарство" (м.Шепетівка, вул.Героїв Небесної Сотні, 133, код ЄДРПОУ 00993320) 99581,17 грн. судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Хмельницької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/58/18 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "15" серпня 2019 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Юрчук М.І.


Дата ухвалення рішення	13.08.2019
Оприлюднено	16.08.2019
Номер документу	83667859
Судочинство	Господарське

Грязнов В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 13.08.2019 по справі 924/58/18ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —924/58/18

Постанова
від 13.08.2019 по справі 924/58/18
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД