Рішення

від 13.08.2019 по справі 904/2466/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2019м. ДніпроСправа № 904/2466/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нє болєй", м. Дніпро

до Управління охорони здоров`я Кам`янської міської ради, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" (ЦПМСД № 3), м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення грошових коштів у розмірі 13 833,94 грн.

Представники:

Від позивача Петровська Я.В. - представник

Від відповідача Шестіріков В.В. - адвокат

Від третьої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нє болєй" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління охорони здоров`я Кам`янської міської ради, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" (ЦПМСД № 3) про стягнення грошових коштів у розмірі 13 833,94 грн. за Договором про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується № 12/02/2019 від 01.02.2019.

Також, 23.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нє болєй" та Управлінням охорони здоров`я Кам`янської міської ради та Комунальним некомерційним підприємством Кам`янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" (ЦПМСД № 3) укладено Договір про співпрацю № 11.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Договору в частині відшкодування вартості лікарських засобів.

Ухвалою суду від 07.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду в засіданні на 02.07.2019.

26.06.2019 Третя особа надала суду пояснення щодо позову в яких зазначила, що відповідно до п.3.3. договору про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується № 12/02/19 від 01.02.2019р., укладеного між ТОВ «Нє болєй» і УОЗ КМР, у разі затримки фінансування відповідач здійснює розрахунки з позивачем протягом 5 робочих днів з дня надходження коштів на його розрахунковий рахунок.

Отже, виходячи з умов зазначеного договору, у випадку затримки бюджетного фінансування зобов`язання УОЗ КМР щодо відшкодування вказаних у звітах ТОВ «Нє болєй» сум не виникає надходження коштів на вказані цілі з бюджету на розрахунковий рахунок відповідача.

Також Третя особа зазначила, що в даному випадку порушення ТОВ «Нє болєй» умов оформлення і строків подання звітів про відпущені лікарські засоби призвело до неможливості виконання УОЗ КМР обов`язку щодо сплати сум, зазначених у звітах позивача. Адже, в даному випадку УОЗ КМР станом на час подання звітів позивачем не мало можливості сплатити зазначені у них суми у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування на зазначені цілі. Відповідно до ч.2 ст.612 ЦК України відповідальність в даному випадку покладається на ТОВ «Нє болєй» .

Проти заявленого позивачем розміру судових витрат Третя особа заперечує в частині витрат на професійну правничу допомогу. Всупереч вимогам п.9 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України розмір зазначених витрат у позовній заяві ніяким чином не обґрунтовано та не включено до розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Згідно з ч.2 ст.124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Ухвалю суду від 02.07.2019, відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 30.07.2019.

10.07.2019 Відповідач надав відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що Позивачем порушено умови договорів, укладених з ЦПМСД № 3 і УОЗ КМР, щодо належного оформлення і своєчасності подання звітів про відпущені лікарські засоби, відтак саме з вини позивача це призвело до неможливості відповідача відшкодувати їх вартість.

Станом на час звернення позивача до відповідача зазначеним питанням залишок невикористаних бюджетних асигнувань склав 262,70 грн., що не дало можливості своєчасно здійснити реєстрацію зобов`язань на суму 13 833,94 грн.

19.07.2019 Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що твердження Відповідача про те, що зобов`язання з оплати не виникло та є хибним, оскільки звіти були подані, а відшкодування всупереч умовам договору, відповідач до теперішнього часу не здійснив.

Також Позивач надав відповідь на пояснення третьої особи, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, та зазначив, що розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим та співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт.

У судовому засіданні 30.07.2019 оголошено перерву до 13.08.2019.

13.08.2019 позивач надав до суду пояснення, в яких зазначив, що розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим та співмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти стягнення витрат на правничу допомогу заперечив, надав усні пояснення та зазначив про неотримання ним від позивача документів, на підставі яких останній просить стягнути ці витрати.

Також відповідач в судовому засіданні зазначив, що кошти, які просить стягнути позивач надійшли до Держказначейства на минулому тижні, однак доказів в підтвердження цього не надав.

В судовому засіданні 02.07.2019 представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав усні пояснення.

Третя особа у призначене судове засідання не з`явилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 13.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нє болєй" (позивач - сторона -2) та Комунальним некомерційним підприємством Кам`янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" (третя особа - сторона - 1) укладено договір про співпрацю №11.

Відповідно до п. 1.1 договору №11, лікарі Сторони 1 у відповідності до Порядку та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2017р.№152 Про забезпечення доступності лікарських засобів на рецептурних бланках форми №1 виписують рецепти на лікарські засоби для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, бронхіальної астми пацієнтам за місцем надання медичної допомоги.

Пунктом 2.1. договору №11 встановлено обов`язки Сторони 1, а саме:

- Погоджує Звіт про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню (далі - Звіт) згідно форми встановленої у додатку до Порядку відшкодування лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 року № 152 "Про забезпечення доступності лікарських засобів " (далі - Порядок відшкодування лікарських засобів), витрати Сторони 2, понесені у зв`язку з відпуском лікарських засобів.

- Забезпечує постійний моніторинг за використанням коштів отриманих з державного бюджету на виконання програми відшкодування вартості лікарських засобів Управлінням охорони здоров`я Кам`янської міської ради та за результатами моніторингу використання коштів з метою оптимізації програми відшкодування вартості лікарських засобів подає пропозиції щодо раціонального використання коштів, їх перерозподілу.

Пунктом 2.2. договору №11 встановлено обов`язки Сторони 2, а саме:

- Забезпечує відпуск лікарських засобів, що підлягають повному або частковому відшкодуванню, за рецептами лікарів КНП КМР ЦПМСД №3 .

- Роздрібна ціна на лікарські засоби, що підлягають повному або частковому відшкодуванню, повинна бути не вище за визначену в Реєстрі лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню, затвердженому Міністерством охорони здоров`я України.

- Звіт складається відповідно до Порядку відшкодування лікарських засобів за формою наведеною у додатку до цього Порядку.

- Забезпечує безперервну наявність та реалізацію асортименту лікарських засобів, що підлягають повному або частковому відшкодуванню обов`язково, та додатково тих що підлягають частковому відшкодуванню, в кількості щонайменше двох торгових назв в кожній групі міжнародних непатентованих назв.

- Забезпечує облік відпущених лікарських засобів, в тому числі в електронній формі.

- Розміщує в приміщенні аптечного закладу інформаційні матеріали щодо програми відшкодування вартості лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу,бронхіальної астми

- Подає звіт двічі на місяць, а саме 15 числа поточного місяця (або першого робочого дня після 15 числа якщо 15 число припадає на вихідний) та 1 -го робочого дня наступного місяця, а в грудні - додатково до 24 числа звітного місяця.

- На вимогу Сторони 1 надає копії рецептів для підтвердження достовірності даних, поданих у Звіті.

Відповідно до п. 5.1. договору №11, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2019 р.

Згідно з п. 5.2. договору №11, керуючись ст.631 Цивільного кодексу України, Сторони прийшли до згоди, що умови даного Договору поширюють дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 02.01.2019 року.

Також, 01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нє болєй" (позивач - сторона -2) та Управління охорони здоров`я Кам`янської міської ради (відповідач - сторона - 1) укладено договір про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується №12/02/2019.

Згідно з п. 1.1. договору №12/02/2019, Сторона 1 відшкодовує Стороні 2 витрати, понесені останньою у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи часткового відшкодовується згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 р. № 863 Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів .

Згідно з п. 1.2. договору №12/02/2019, відпуск лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню, буде відбуватися за рецептами лікарів виписаних центрами первинної медико-санітарної допомоги за місцем надання медичної допомоги пацієнту на рецептурних бланках форми № 1 в аптечних закладах за адресами: Аптека №4, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, пр.Свободи, 46, прим. 74.

Пунктом 2.1. договору №12/02/2019 встановлено, що сторона 1 зобов`язана в п`ятиденний термін після отримання звіту про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню (далі - Звіт) згідно форми встановленої у додатку до Порядку відшкодування лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 року №152 Про забезпечення доступності лікарських засобів (далі- Порядок відшкодування лікарських засобів), відшкодовує витрати Стороні 2, понесені у зв`язку з відпуском лікарських засобів.

Пунктом 2.2. договору №12/02/2019 встановлено обов`язки Сторони 2, а саме:

- Забезпечує відпуск лікарських засобів, що підлягають повному або частковому відшкодуванню, за рецептами лікарів центрів первинної медико-санітарної допомоги.

- Роздрібна ціна на лікарські засоби, що підлягають повному або частковому відшкодуванню, повинна бути не вище за визначену в Реєстрі лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню, затвердженому Міністерством охорони здоров`я України.

- Звіт складається відповідно до порядку відшкодування лікарських Засобів за формою наведеною у додатку до цього договору.

- Забезпечує безперервну наявність та реалізацію асортименту лікарських засобів, що підлягають повному відшкодуванню обов`язково, та додатково тих що підлягають частковому відшкодуванню, в кількості щонайменше двох торгових назв в кожній групі міжнародних непатентованих назв.

- Забезпечує облік відпущених лікарських засобів, втому числі в електронний формі.

- Розміщує в приміщенні аптечного закладу інформаційні матеріали щодо програми відшкодування вартості лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, бронхіальної астми.

- Стороні 1 подає Звіт, погоджений центром первинної медико-санітарної допомоги, який виписав рецепт, двічі на місяць, а саме 15 числа поточного місяця (або першого робочого дня після 15 числа якщо 15 число припадає на вихідний) та 1 -го робочого дня наступного місяця, а в грудні - додатково до 24 числа звітного місяця.

- На вимогу Сторони 1 надає копії рецептів для підтвердження достовірності даних, поданих у Звіті.

Відповідно до п. 3.1. договору №12/02/2019, Сторона 1 зобов`язується відшкодувати Стороні 2 витрати, понесені останньою в зв`язку з реалізацією лікарських засобів, передбачених в п. 1.1. Договору, відповідно до поданих Звітів та рахунків.

Відшкодування зазначеної в Звіті та рахунку суми здійснюється Стороною 1 протягом 5 робочих днів з моменту надання Стороною 1 такого Звіту та рахунку (п. 3.2. договору №12/02/2019).

Відповідно до п. 3.3. договору №12/02/2019, у разі затримки фінансування Сторона 1 здійснює розрахунки зі Стороною 2 протягом 5 робочих днів з дня надходження коштів на його розрахунковий рахунок.

Згідно з п.п. 6.1., 6.2 договору №12/02/2019, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2019 року. Керуючись статтею 631 Цивільного Кодексу України Сторони прийшли до згоди, що умови даного договору поширюють дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 січня 2019 року.

Позивач зазначає, що у передбачені Договором строки позивачем було подано КНП Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 для погодження та з метою передання до Управління охорони здоров`я Кам`янської міської ради для підписання та відшкодування коштів:

- звіт № 109 за період з 11.02.2019р. по 28.02.2019р. про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню по Управлінню охорони здоров`я Кам`янської міської ради за рецептами КНП Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 на суму 5 189,78 грн. та

- звіт № 138 за період з 01.03.2019р. по 20.03.2019р. про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню по Управлінню охорони здоров`я Кам`янської міської ради за рецептами КНП Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 на суму 8 644,16 грн. разом з рахунками бухгалтеру КНП Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 .

Позивач у позовній заяві зазначив, що Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 не погоджувало вказані звіти та відповідно не передавало їх Управлінню охорони здоров`я Кам`янської міської ради.

12.03.2019р. позивачем було повторно подано до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 звіт № 109 за період з 11.02.2019р. по 28.02.2019р. про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню по Управлінню охорони здоров`я Кам`янської міської ради за рецептами КНП Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 на суму 5 189,78 грн. для його погодження та з метою передати до Управління охорони здоров`я Кам`янської міської ради для підписання ті відшкодування коштів.

25.03.2019р. позивачем було повторно подано до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 звіт № 138 за період з 01.03.2019р. по 20.03.2019р. про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню по Управлінню охорони здоров`я Кам`янської міської ради за рецептами КНП Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 на суму 8 644,16 грн. для його погодження та з метою передати до Управління охорони здоров`я Кам`янської міської ради для підписання та відшкодування коштів.

Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 відмовило позивачу у погодженні звітів № 109 та №138.

26.03.2019р. разом зі супровідним листом позивачем було вручено звіт № 109 за період з 11.02.2019р. по 28.02.2019р. та звіт № 138 за період з 01.03.2019р. КНП КМР ЦПМСД № 3 , які було погоджено та передано до Управління охорони здоров`я Кам`янської міської ради через канцелярію, що підтверджується супровідним листом від 26.03.2019р.

01.04.2019р. КНП Кам`янської міської ради ЦПМСД № 3 направило на адресу позивача лист № 200/1-04, яким повідомило, що: КНП КМР ЦПМСД № 3 сумісно з Управлінням охорони здоров`я звертались до ДОЗ ДОДА щодо надання додаткових кошторисних призначень за рахунок відповідної цільової субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та отримання фінансування на пред`явлені Реєстри , але отримали відмову через відсутність коштів.

Листом від 04.04.2019р. № 01 вих.-16/393 Управління охорони здоров`я Кам`янської міської ради повідомило позивача, що стосовно звітів, наданих на погодження в КНП КМР ЦПМСД №3 позивачем були порушені терміни, а саме:

звіт №109 в сумі 5189,78грн за період з 11.02.2019 по 28.02.2019 - термін подання 15.02.2019 за період з 11.02.2019 по 14.02.2019, а за період з 15.02.2019 по 28.02.2019-термін подання 01.03.2019,

звіт №138 в сумі 8644,16грн за період з 01.03.2019 по 20.03.2019 - термін подання 15.03,2019 за період з 01.03.2019 по 14.03.2019 по факту пред`явлені управлінню охорони здоров`я Кам`янської міської ради І6.Щ-.2019 відповідно до заяви від 26.03.2019 року.

Також у листі від 04.04.2019р. № 01 вих.-16/393 зазначено, що обрахований залишок невикористаних бюджетних асигнувань складає 262,70 грн. з урахуванням усіх наданих звітів суб`єктів господарювання станом на 15.03.2019, що не дало можливості своєчасно здійснити реєстрацію зобов`язань в сумі 13 833,94 грн. Враховуючи ст. 48 Бюджетного кодексу України відшкодування понесених витрат не є можливим у зв`язку з тим, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду, Відповідач не виконав своїх зобов`язань та не відшкодував позивачу витрати, понесені у зв`язку з відпуском лікарських засобів на суму 13 833,94 грн., що і є причиною цього спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, здійснено відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів закладу охорони здоров`я підпорядкованих відповідачу та надав звіти про відпущені лікарські засоби.

Отже, позивачем фактично звіти подано для їх затвердження.

Проте, відповідачем не відшкодовано суми понесених витрат позивача на загальну суму було 13 833,94 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено що, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 13 833,94 грн. сторонами до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 13 833,94грн.

Посилання третьої особи, щодо відсутності бюджетного фінансування, суд не приймає, з огляду на необґрунтованість та не підтвердженість належними та допустимими доказами.

Крім того, в статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, в силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що отримання бюджетного фінансування не можна розглядати як подію, яка неминуче настане, в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за спірним Договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі Державного казначейства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до п. 1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Таким чином, посилання на відсутність фінансування не звільняє особу від відповідальності.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов судом не приймаються, з підстав зазначених вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За змістом приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, частинами 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач надав до суду Договір про надання правничої допомоги №1/2019 від 01.04.2019 (а.с.16), акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 11.05.2019 на суму 5000 грн. (а.с.17), квитанцію до прибуткового ордера №98 від 11.05.2019 на суму 5000 грн. (а.с.18).

Відповідно до ч.ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. бов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Суд вважає, що витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. є завищеними та неспівмірними з сумою позову, з огляду на таке.

Як вбачається з акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 11.05.2019 на суму 5000 грн. (а.с.17), адвокатом було виконані, а позивачем прийняті наступні роботи:

1) Усні консультації - витрачено 2 години - 1000,00 грн.

2) Правовий аналіз документів для складання позовної заяви - витрачено 3 години -1000,00 грн.

3) Складання позовної заяви, копіювання додатків до позову для всіх учасників процесу, направлення поштою позову та додатків до нього сторонам по справі - витрачено 5 годин - 2500,00 грн.

Юридичні послуги надані на суму 5000,00 грн.

Згідно з квитанцією до прибуткового ордера №98 від 11.05.2019, позивачем було сплачено адвокату 5000 грн.

Таким чином, підтверджений позивачем розмір витрат на правничу допомогу складає 5000 грн.

Докази понесення позивачем витрат на правову допомогу на суму 3 000 грн. в матеріалах справи відсутні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що справа є не складною, витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, справа не містить складних розрахунків).

Суд не приймає посилання відповідача на неотримання ним документів, на підставі яких позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу, оскільки з описів вкладення, які надані позивачем в якості доказів направлення на адреси відповідача та третьої особи копії позовної заяви з додатками (а.с. 12, 13), вбачається, що позивачем як відповідачу, так і третій особі направлено, в тому числі й попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, копію договору про надання правової допомоги № 17/2019, копію акту №1 приймання-передачі виконаних робіт та копію квитанції до прибуткового касового ордеру (п.п. 19-22).

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, стягнення цих витрат становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, тому вважає за необхідне зменшити витрати на правову допомогу, які були належним чином підтверджені (5000 грн.) на 50%, та стягнути з позивача 2 500 грн. В частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у суді у розмірі 5 500 грн. слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нє болєй" до Управління охорони здоров`я Кам`янської міської ради, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" (ЦПМСД № 3) про стягнення грошових коштів у розмірі 13 833,94 грн. за Договором про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується № 12/02/2019 від 01.02.2019 - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Управління охорони здоров`я Кам`янської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Галини Романової, 4, код ЄДРПОУ 02012740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нє болєй" (49040, м. Дніпро, пров. Джинчарадзе, буд. 4, кв. 145, код ЄДРПОУ 39244174) грошові кошти в розмірі 13 833,94 грн. (тринадцять тисяч вісімсот тридцять три грн.. 94 коп.), витрати по сплаті судового збору розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.. 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот грн.) , про що видати наказ.

В задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 500 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.08.2019

Суддя Н.Г. Назаренко