Рішення

від 31.07.2019 по справі 910/6036/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2019Справа № 910/6036/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Транстех-Сервіс (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 12А; ідентифікаційний код: 41824441)

про стягнення 248769,60 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства Українська залізниця з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Транстех-Сервіс про стягнення штрафних санкцій у розмірі 248769,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що станом на момент пред`явлення позовної заяви відповідачем виконано поставку, монтаж та введення в експлуатація лише однієї компресорної установки типу ВК-132/8,5 про що складено відповідні акти:

- акт здачі-прийняття обладнання № ОУ-0000026 від 19.09.2018

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000025 від 19.09.2018

- акт введення в експлуатацію компресорної установки типу ВК-132/8,5 від 19.09.2018

Проте, поставку компресорної установки типу ВК-132/8,5 від 19.09.2018 здійснено з простроченням в 31 календарний день, а поставку та монтаж компресорної установки типу ВК-200/8,5 взагалі не здійснено та не введено в експлуатацію.

У зв`язку з тим, що зобов`язання обумовлені Договором № ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 відповідачем виконані лише частково та з простроченням терміну їх виконання, то за таких підстав позивачем здійснено нарахування пені та штрафних санкцій у розмірі 248769,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 відкрито провадження у справі №910/6036/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.06.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 12.06.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 10.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/6036/19, справу призначено до судового розгляду по суті на 31.07.2019.

29.07.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник позивача у судове засідання 31.07.2019 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 10.07.2019.

Представник відповідача у судове засідання 31.07.2019 не з`явився, про призначене судове засідання повідомлявся за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 12А), що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення та поштовим конвертом, в якому ухвала суду надсилалась на адресу відповідача.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомленим про судове засідання, призначене на 31.07.2019.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 31.07.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2018 між Акціонерним товариством Українська залізниця (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Транстех-Сервіс (постачальник) укладено Договір №ПР/Ш-18720/НЮ, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, змонтувати, ввести в експлуатацію та передати у власність покупцю компресорну станцію, а покупець - прийняти і оплатити змонтований та введений в експлуатацію товар постачальнику згідно специфікації №1 (Додаток №1 до договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 товар повинен бути поставлений на територію покупця не пізніше 30 календарних днів з дати укладення договору. Постачальник зобов`язується змонтувати та ввести в експлуатацію товар протягом 10 календарних днів з дати поставки, але не пізніше 28.12.2018. Датою поставки товару вважається дата підписання акту приймання-передачі товару.

Згідно з п. 8.1 Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 прийом товару з монтажем та введенням в експлуатацію здійснюється покупцем на території структурного підрозділу (м. Дніпро, вул. Залізноводська, буд. 1А (непарна гірка станції Нижньодніпровськ - Вузол), структурний підрозділ Дистанція сигналізації та зв`язку Нижньодніпровськ-вузол Регіональної філії Придніпровська залізниця Дніпропетровська обл.).

Відповідно до п. 8.4 Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 підтвердженням про одержання товару покупцем є акт приймання-передачі товару, належне виконання постачальником монтажу та введення в експлуатацію товар підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Акти повинні бути оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 15.1 Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 строк дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018, суд дійшов висновку, що вказаний договір містить елементи договору поставки (в частині поставки товару) та елементи договору підряду (в частині виконання робіт щодо монтування обладнання).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 4.1 Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 кількість та асортимент товару визначено у Специфікації №1 до договору.

Згідно з Специфікацією №1 до Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 відповідач зобов`язався поставити позивачу товар: 1) компресорну установку (ВК-200/8,5) продуктивністю 30 м.куб/хв. з монтажем та пусконаладкою у кількості 1 одиниці вартістю 918000,00 грн.; вартість робіт з монтажу та вводу в експлуатацію вказаного обладнання становить 48000,00 грн; 2) компресорну установку (ВК-132/8,5) продуктивністю 20 м.куб/хв. з монтажем та пусконаладкою у кількості 1 одиниці вартістю 666600,00 грн; вартість робіт з монтажу та вводу в експлуатацію вказаного обладнання становить 45000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 267 Господарського кодексу України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як встановлено судом, відповідно до п. 5.1 Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 товар повинен бути поставлений на територію покупця не пізніше 30 календарних днів з дати укладення договору; датою поставки товару вважається дата підписання акту приймання-передачі товару.

Таким чином, враховуючи, що Договір №ПР/Ш-18720/НЮ укладено між сторонами 20.07.2018, відповідач повинен був поставити обумовлений умовами договору товар у строк до 20.08.2018 включно.

Судом встановлено, що відповідно до Акту №ОУ-0000026 здачі-приймання обладнання від 19.09.2018 відповідач поставив позивачу товар - компресорну установку (ВК-132/8,5), загальна вартість - 621600,00 грн. (вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача і відповідача; копія долучена позивачем до позовної заяви).

Таким чином, відповідачем було прострочено виконання зобов`язання з поставки компресорної установки (ВК-132/8,5) на 29 календарних днів (з 21.08.2018 до 18.09.2018 включно).

Доказів виконання відповідачем зобов`язання з поставки компресорної установки (ВК-200/8,5) матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідно до п. 5.1 Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 постачальник зобов`язується змонтувати та ввести в експлуатацію товар протягом 10 календарних днів з дати поставки, але не пізніше 28.12.2018.

Судом встановлено, що відповідно до Акту №ОУ-0000025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.09.2087 відповідач виконав роботи з монтажу та вводу в експлуатацію компресорної установки (ВК-132/8,5) на суму 45000,00 грн (вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача і відповідача; копія долучена позивачем до позовної заяви).

Доказів виконання відповідачем робіт з проведення монтажу та введення в експлуатацію компресорної установки (ВК-200/8,5) матеріали справи не містять.

Зважаючи на те, що відповідачем прострочено виконання зобов`язання з поставки компресорної установки (ВК-132/8,5), а також прострочено виконання зобов`язання з поставки компресорної установки (ВК-200/8,5) та виконання робіт з її монтажу та введення в експлуатацію, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача: 1) пеню у розмірі 19269,60 грн. за прострочення поставки компресорної установки (ВК-132/8,5); 2) пеню у розмірі 156000,00 грн. за прострочення поставки компресорної установки (ВК-200/8,5); 3) штраф у розмірі 60900,00 грн за прострочення поставки компресорної установки (ВК-200/8,5); 4) пеню у розмірі 8640,0 грн за прострочення виконання робіт з монтажу/введення в експлуатацію компресорної установки (ВК-200/8,5); 5) штраф у розмірі 3360,00 грн за прострочення виконання робіт з монтажу/введення в експлуатацію компресорної установки (ВК-200/8,5).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідач повинен був поставити компресорну установку (ВК-132/8,5) у строк до 20.08.2018 включно, тоді як фактично поставив її 19.09.2018.

Крім того, як встановлено судом, відповідач повинен був поставити компресорну установку (ВК-200/8,5) у строк до 20.08.2018 включно, однак матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання з поставки вказаного обладнання, а також доказів виконання зобов`язання з його монтажу/введення в експлуатацію.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 11.3 Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 постачальник за даним договором за порушення термінів поставки товару, надання послуг з монтажу та вводу в експлуатацію сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості простроченого зобов`язання.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, долученого позивачем до позовної заяви, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню за прострочення поставки компресорної установки (ВК-132/8,5) у розмірі 19269,60 грн. за період з 20.08.2018 по 19.09.2018.

Суд вважає вказаний розрахунок пені, здійснений позивачем, необґрунтованим, оскільки дата виконання боржником зобов`язання не входить до періоду нарахування пені, та оскільки відповідач повинен був поставити вказане обладнання у строк до 20.08.2018 включно, обґрунтованим початком для нарахування пені є 21.08.2018.

Таким чином, обґрунтованим розміром пені за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки компресорної установки (ВК-132/8,5) є 18026,40 грн. (за період з 21.08.2018 до 18.09.2018 включно).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, долученого позивачем до позовної заяви, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню за прострочення поставки компресорної установки (ВК-200/8,5) у розмірі 156000,00 грн. за період з 20.08.2018 по 15.02.2019.

Суд вважає вказаний розрахунок пені, здійснений позивачем, необґрунтованим, оскільки відповідач повинен був поставити вказане обладнання у строк до 20.08.2018 включно, з огляду на що обґрунтованим початком для нарахування пені є 21.08.2018.

Таким чином, обґрунтованим розміром пені за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки компресорної установки (ВК-200/8,5) є 155730,00 грн (за період з 21.08.2018 до 15.02.2019 включно).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, долученого позивачем до позовної заяви, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 8640,00 грн за прострочення виконання відповідачем робіт з монтажу/введення в експлуатацію компресорної установки (ВК-200/8,5) за період з 30.08.2018 до 25.02.2019 включно.

Одна, суд зазначає, що оскільки у п. 5.1 Договору №ПР/Ш-18720/НЮ від 20.07.2018 сторони погодили, що відповідач в будь-якому випадку зобов`язаний змонтувати та ввести в експлуатацію товар не пізніше 28.12.2018, то обґрунтованим початком для нарахування пені за прострочення виконання вказаних робіт є 29.12.2018.

Таким чином, обґрунтованим розміром пені за прострочення виконання відповідачем робіт з монтажу/введення в експлуатацію компресорної установку (ВК-200/8,5) є 2832,00 грн. (за період з 29.12.2018 до 25.02.2019 включно).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, долученого позивачем до позовної заяви, позивачем нараховано до стягнення з відповідача штраф у розмірі 60900,00 грн за прострочення понад 30 календарних днів виконання зобов`язання з поставки компресорної установки (ВК-200/8,5) та штраф у розмірі 3360,00 грн за прострочення понад 30 календарних днів виконання робіт з її монтажу/введення в експлуатацію.

Перевіривши вказані розрахунки штрафу, зважаючи, що відповідачем було прострочено виконання вказаних зобов`язань понад 30 календарних днів, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості.

Таким чином, позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Транстех-Сервіс штрафних санкцій у загальному розмірі 248769,60 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 240848,40 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-80, ч. 1, ст. 129, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Транстех-Сервіс (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 12А; ідентифікаційний код: 41824441) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) грошові кошти у розмірі 240848 (двісті сорок тисяч вісімсот сорок вісім) грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 3612 (три тисячі шістсот дванадцять) грн 72 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 15.08.2019

Суддя Д.О. Баранов