Рішення

від 14.08.2019 по справі 910/8045/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2019Справа № 910/8045/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" (61124, м. Харків, пров. Вишневий, буд. 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс" (04078, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 49А)

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників

від позивача: Марків Н.В.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 14.08.2019, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідністю "Спецбудроб" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс" про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 14.01.2000 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" (надалі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Ремонтно-будівельне управління № 1" укладено договір, відповідно до умов якого Відкрите акціонерне товариство "Ремонтно-будівельне управління № 1" продало належні йому на праві власності, а позивач купив 20/100 частин майнового комплексу в частині - деревообробний цех (літера В). За доводами позивача, останній маючи намір виділити в натурі належне йому майно на праві власності частку майнового комплексу, звернувся до усіх співвласників комплексу з проханням надати згоду на виділ в натурі частки, проте відповідач жодних дій не вчинив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовними вимогами:

- виділити в натурі зі спільної часткової власності частку, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" та складає 20/100 ідеальних часток майнового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме: деревообробний цех (літера В), загальною площею 1256,8 м2, яка складається з приміщень: приміщення 1 площею - 25,8 м2, приміщення 2 площею - 25,8 м2, приміщення 3 площею - 366,0 м2, приміщення 4 площею - 19,0 м2, приміщення 5 площею - 722,9 м2, приміщення 6 площею - 62,7 м2, приміщення 7 площею -11,6 м2, приміщення 8 площею - 2,6 м2, приміщення 9 площею - 20,4 м2.;

- припинити право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" на деревообробний цех (літера В), загальною площею 1256,8 м2, яка складається з приміщень: приміщення 1 площею - 25,8 м2, приміщення 2 площею - 25,8 м2, приміщення 3 площею - 366,0 м2, приміщення 4 площею - 19,0 м2, приміщення 5 площею - 722,9 м2, приміщення 6 площею - 62,7 м2, приміщення 7 площею - 11,6 м2, приміщення 8 площею - 2,6 м2, приміщення 9 площею - 20,4 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складає 20/100 ідеальних часток майнового комплексу;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" право власності на окремий об`єкт нерухомого майна, а саме на деревообробний цех (літера В), загальною площею 1256,8 м2, яка складається з приміщень: приміщення 1 площею - 25,8 м2, приміщення 2 площею - 25,8 м2, приміщення 3 площею - 366,0 м2, приміщення 4 площею - 19,0 м2, приміщення 5 площею - 722,9 м2, приміщення 6 площею - 62,7 м2, приміщення 7 площею -11,6 м2, приміщення 8 площею - 2,6 м2, приміщення 9 площею - 20,4 м2 по АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідністю "Спецбудроб" без руху в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу час для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду, а саме надати докази сплати судового збору за три немайнові вимоги у розмірі 3 842,00 грн.

03.07.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем надано платіжне доручення № 177 від 01.07.2019 про сплату судового збору у розмірі 3 842,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8045/19 та вирішив здійснювати розглядати справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні 31.07.2019.

У підготовче засідання, призначене на 31.07.2019 з`явився представник позивача, який повідомив суд, що уточнень позовних вимог позивач не має, а також, що останнім повідомлено про всі обставини, а тому вважає за можливе призначити розгляд справи по суті.

У підготовче засідання 31.07.2019 відповідач уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав. При цьому, суд зазначає, що відповідач про призначене підготовче засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050779835, згідно з яким відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 09.07.2019.

У судовому засіданні 31.07.2019 судом встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про призначення підготовчого засідання, враховуючи відсутність з боку відповідача клопотань про відкладення та керуючись ст.ст. 177, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання у справі та призначення справи до розгляду по суті на 14.08.2019.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання 14.08.2019, про причини неявки суд не повідомив про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050781147, згідно з яким відповідач отримав ухвалу суду 05.08.2019.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з`явився у судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, а неявка даного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У судовому засіданні 14.08.2019 судом заслухано пояснення представника позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

14 січня 2000 року між Відкритим акціонерним товариством "Ремонтно-будівельне управління №1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" було укладено договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербиною Л.І. та зареєстровано в реєстрі за №142.

Відповідно до п. 1 договору Відкрите акціонерне товариство "Ремонтно-будівельне управління №1" продало належні йому на праві власності, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" купило 20/100 частини майнового комплексу в частині - деревообробний цех (літера В), розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Деревообробний цех (літера В) І-го поверху складається з таких приміщень: приміщення 1 площею - 25,8 кв. м., приміщення 2 площею -25,8 кв. м., приміщення 3 площею - 366,0 кв.м., приміщення 4 площею -19,0 кв.м., приміщення 5 площею- 722,9 кв.м., приміщення 6 площею - 62,7 кв.м., приміщення 7 площею - 11,6 кв.м., приміщення 8 площею - 2,6 кв.м., приміщення 9 площею - 20,4 кв.м, загальною площею 1256,8 кв.м.

Пунктом 2 договору встановлено, що майновий комплекс в частині складається з: деревообробний цех (літера В) загальною площею - 1256,80 кв.м., службово-побутовий корпус (літера Б) загальною площею 810,90 кв.м, складські приміщення (літера И) загальною площею 612,60 кв.м., цех залізобетонних виробів (літера Д) загальною площею 306,00 кв.м., арматурний ремонтно-механічні цехи (літера Г) загальною площею 996,80 кв.м., будівля котельні (літера Ж) загальною площею 1120,60 кв.м., склад матеріальний (літера З) загальною площею 232,80 кв.м., склад цементу (літера Е) загальною площею 539,20 кв.м.

Вказані 20/100 частин майнового комплексу в частині - деревообробний цех (літера В) належали ВАТ "Ремонтно-будівельне управління №1" на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії МК №010002648, видатного Головним управлінням майном Київської міської державної адміністрації 11 листопада 1999 року згідно з наказом Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна від 10 листопада 1999 року за №586-В; реєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 15 листопада 1999 року та записаного в реєстрову книгу за реєстровим №592 з.

З матеріалів справи вбачається, що позивач маючи намір виділити в натурі належну йому на праві власності частку майнового комплексу, а саме: 20/100 частин майнового комплексу в частині - деревообробний цех (літера В), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до співвласників комплексу з проханням надати згоду на виділ його частки в натурі, зокрема, до:

- ОСОБА_1 , яка є співвласником майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 в частині - нежиле приміщення №3 (в літ. Г), загальною площею 404,00 кв.м. на підставі договору Дарування нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком В.О. №2184 від 16.11.2018;

- ОСОБА_2 , яка є співвласником майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 в частках: - нежилі приміщення (в літ. Г), загальною площею 106,30 кв.м., що складає 5/100 часток від майнового комплексу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Звєрковою Н.В. від 24.02.2006 року №173; нежитлові приміщення (в літ Г) загальною площею 394,20 кв.м., що складає 17/100 часток від майнового комплексу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Звєрковою Н.В. від 24.02.20106 №171;

- ОСОБА_3 , яка є співвласником майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в частині - цех залізобетонних виробів (літ Д), загальною площею 306,00 кв.м., що складає 5/100 частин від майнового комплексу, на підставі договору купівлі-продажу цеху залізобетонних виробів, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербина Л.І. від 28.03.2003, зареєстровано в реєстрі за №1605;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс", який є співвласником майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в частині - нежилі приміщення №№4,5 (в літ Г), загальною площею 100,2 кв.м., що складає 4/100 частин від майнового комплексу площею 2117,4 кв.м., на підставі договору дарування нежитлових приміщень, серія та номер 6623, виданий 05.07.2012 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В.; - нежитлове приміщення №3 (в літ Г), загальною площею 404,00 кв.м., що складає 19/100 частин від майнового комплексу площею 2117,4 кв.м., на підставі договору дарування, серія та номер 2546, виданий 02.11.2011 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єговорим А.В.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2012 у справі №5011-75/12360-2012 було припинено право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс", виділено в натурі із спільної часткової власності частку, що належить ТОВ "Управляюча компанія "Альянс Сервіс" та складає 19/100 ідеальних часток майнового комплексу площею 4289,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: службово-побутовий корпус, загальною площею 779,10 кв.м. по АДРЕСА_2 .

З наявних у матеріалах справи нотаріально посвідчених заяв №519 від 27.05.2019, №759 від 15.05.2019 та №1451 від 23.05.2019 вбачається, що співвласниками майнового комплексу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було надано згоду на виділ в натурі належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" на праві власності 20/100 частин майнового комплексу в частині - деревообробний цех (літ В), загальною площею 1256,80 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За доводами позивача, відповідач всупереч проханню Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" вих. №07/04 від 12.04.2019, яке було направлено на адресу ТОВ "Управляюча компанія "Альянс Сервіс" 15.04.2019 (опис вкладення у поштовий лист від 15.04.2019, поштова накладна 6116609959894 від 15.04.2019), не вчинив жодних дій та не надав відповідної згоди, що свідчить про порушення права позивача на виділ в натурі належної йому частки майнового комплексу, право на виділ якої обумовлено ст. ст. 316, 317, 321 та ч. 1 ст. 364 ЦК України та яке підлягає захисту згідно ст. 16 вказаного Кодексу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. 1 ст. 358 ЦК України).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" є співвласником майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в частині - будівлі деревообробного цеху (літера В), загальною площею 2117,2 кв.м., що складає 20/100 від майнового комплексу площею 2117,4 кв.м. на підставі договору від 14.01.2000, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербиною Л.І. та зареєстровано у реєстрі за №142.

Отже, вищезазначений майновий комплекс є об`єктом права спільної часткової власності, в якому позивачеві, як співвласнику, належить частка 20/100 у вигляді будівлі деревообробного цеху (літера В).

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

За приписами ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Тобто, співвласнику надається право самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності. Однією з правових форм такого розпорядження є право співвласника на виділ у натурі частки із спільного майна. З виділом учаснику спільної власності на будинок його частки в натурі спільна власність на неї припиняється.

Як вбачається із матеріалів справи, у травні 2019 року позивач звертався до співвласників майнового комплексу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс" з вимогою щодо надання згоди на виділ в натурі 20/100 частки майнового комплексу.

Судом встановлено, що відповідно до нотаріально засвідчених заяв №519 від 27.05.2019, №759 від 15.05.2019 та №1451 від 23.05.2019 усі співвласники майнового комплексу, окрім Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Альянс Сервіс", надали свою згоду на виділ в натурі належної позивачу на праві власності частини майнового комплексу.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. (ч.3 ст. 358 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Статтею 183 ЦК України унормовано, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Таким чином, визначальним для виділу частки або поділу приміщення в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу приміщення відповідно до часток співвласників (правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 03.04.2013 у справі 6-12цс13).

Згідно висновку спеціаліста з будівельно-технічних питань №62/19 від 25.04.2019, складеного ТОВ Центр судових експертиз "Альтернатива" на замовлення позивача, встановлено, що виділ в натурі будівлі деревообробного цеху (літера В) загальною площею 1256,8 кв.м., яка складається із приміщень: приміщення 1 площею - 25,8 кв. м., приміщення 2 площею -25,8 кв. м., приміщення 3 площею - 366,0 кв.м., приміщення 4 площею -19,0 кв.м., приміщення 5 площею- 722,9 кв.м., приміщення 6 площею - 62,7 кв.м., приміщення 7 площею - 11,6 кв.м., приміщення 8 площею - 2,6 кв.м., приміщення 9 площею - 20,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" та становить 20/100 від майнового комплексу, враховуючи задовільний технічний стан будівлі, фактичну відокремленість, незалежність та не пов`язаність з господарською діяльністю з іншими будівлями комплексу, є технічно можливим.

Суд приймає до уваги вищезазначений висновок спеціаліста з будівельно-технічних питань, вважає його допустимим засобом доказування факту наявності технічної можливості виділу в натурі із спільного майнового комплексу будівлі деревообробного цеху (літера В), оскільки наведені в ньому відомості не суперечать іншим матеріалам та відповідають фактичним обставинам справи.

Вищевикладене дає суду підстави для висновку, що майновий комплекс в частині деревообробного цеху є подільною річчю в розумінні ст. 183 ЦК України, оскільки при виділі цільове призначення деревообробного цеху та інших приміщень, які входять до складу спільного майнового комплексу, втрачено не буде.

Порушень прав інших співвласників чи інших осіб в результаті виділення позивачу в натурі частки із спільного нерухомого майна у судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, позивачем доведено наявність передбачених ч. 1 ст. 364 ЦК України правових підстав для виділу йому в натурі його частки з нерухомого спільного майна.

Виділ співвласнику його частки в натурі зі спільного майна призводить до припинення права спільної часткової власності між співвласником, якому виділена в натурі частка у спільному майні, та іншими співвласниками, між якими продовжують існувати відносини права спільної часткової власності, але вже щодо зменшеного об`єкту.

Відтак, виходячи з положень ст.ст. 328, 346 ЦК України, право спільної часткової власності позивача на виділене йому майно підлягає припиненню з одночасним визнанням за ним права власності на деревообробний цех як самостійний об`єкт права власності, з метою проведення в БТІ державної реєстрації припинення спільної часткової власності позивача на майновий комплекс та реєстрацію за ним права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна, а саме на деревообробний цех, а також перерахунку розміру часток інших співвласників.

Таким чином, оскільки право позивача на виділ частки з майна передбачено ст. 364 ЦК України, при цьому судом встановлено факт ухилення відповідача від надання згоди позивачу на виділ належної йому частки майна в натурі, суд приходить до висновку, що з урахуванням технічної можливості такого виділу та відсутності необхідності у проведенні будівельних робіт, позовні вимоги ТОВ "Спецбудроб" є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Відповідачем відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" в повному обсязі.

Судові витрати, з урахуванням заявленої у прохальній частині вимоги, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 236 - 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виділити в натурі із спільної часткової власності частку, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" (61124, м. Харків, пров. Вишневий, буд. 3, ідентифікаційний код 21619927) та складає 20/100 ідеальних часток майнового комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а саме: деревообробний цех (літера В), загальною площею 1256,8 м2, яка складається з приміщень: приміщення 1 площею - 25,8 м2, приміщення 2 площею - 25,8 м2, приміщення 3 площею - 366,0 м2, приміщення 4 площею - 19,0 м2, приміщення 5 площею - 722,9 м2, приміщення 6 площею - 62,7 м2, приміщення 7 площею -11,6 м2, приміщення 8 площею - 2,6 м2, приміщення 9 площею - 20,4 м2.

3. Припинити право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" (61124, м. Харків, пров. Вишневий, буд. 3, ідентифікаційний код 21619927) на деревообробний цех (літера В), загальною площею 1256,8 м2, яка складається з приміщень: приміщення 1 площею - 25,8 м2, приміщення 2 площею - 25,8 м2, приміщення 3 площею - 366,0 м2, приміщення 4 площею - 19,0 м2, приміщення 5 площею - 722,9 м2, приміщення 6 площею - 62,7 м2, приміщення 7 площею - 11,6 м2, приміщення 8 площею - 2,6 м2, приміщення 9 площею - 20,4 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складає 20/100 ідеальних часток майнового комплексу.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудроб" (61124, м. Харків, пров. Вишневий, буд. 3, ідентифікаційний код 21619927) право власності на окремий об`єкт нерухомого майна, а саме на деревообробний цех (літера В), загальною площею 1256,8 м2, яка складається з приміщень: приміщення 1 площею - 25,8 м2, приміщення 2 площею - 25,8 м2, приміщення 3 площею - 366,0 м2, приміщення 4 площею - 19,0 м2, приміщення 5 площею - 722,9 м2, приміщення 6 площею - 62,7 м2, приміщення 7 площею -11,6 м2, приміщення 8 площею - 2,6 м2, приміщення 9 площею - 20,4 м2 по АДРЕСА_1 .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.08.2019

Суддя Л. Г. Пукшин