Рішення

від 15.08.2019 по справі 910/7677/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2019Справа № 910/7677/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Фізичної особи підприємця Гупало Людмили Василівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю Юрмакс Інтернешнл

про стягнення 28 000, 00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Гупало Людмила Василівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Юрмакс Інтернешнл про стягнення 28 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було здійснено перевезення вантажу відповідно до Генерального договору на транспортне експедирування №136 від 02.12.2010, однак відповідач свій обов`язок щодо сплати коштів за надані послуги не виконав, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача борг у розмірі 28 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки у справі ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, зважаючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, праву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи, встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Юрмакс Інтерненшнл далі - (відповідач/експедитор) та Фізичною особою підприємцем Гупало Людмилою Василівною далі (позивач/експедитор) було укладено Генеральний договір на транспортне експедирування №136 далі - (Договір).

У відповідності до до данного договору експедитор доручає, а перевізник приймає на себе повноваження і обов`язки від імені та за кошти експедитора здійснити пошук та підбір транспортних засобів з метою організації перевезення та доставки вантажів автомобільним транспортом, доручення вважається виконаним після підписання сторонами акту виконаних робіт(п.1.1.)

У відповідності до п.2.1. Договору на кожне перевезення оформлюється транспортне замовлення (заявка), яке складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою експедитора і передається перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку та є невід`ємною частиною Договору.

08.08.2018 між експедитором та перевізником підписана заявка на міжнародне перевезення №107 до договору №136 від 02.12.2010, відповідно до якої перевізник зобов`язався здійснити перевезення вантажу (запчастини, 460см/куб130см/куб180см/куб, 1900 кг); маршрут- Гамбург - м.Прилуки (Україна); тип транспортного засобу - тент,бокове завантаження, від 2.0т., від 5м.; дата і час завантаження - 09.08.2018 р.,07:00-08:00; адреса завантаження - Wallmann&Co/ Pollhornweg 31-39 D 21107 Hamburg M60404094 (Німеччина); пункт пропуску на кордоні - Ягодин; дата доставки - 13.08.2018; адреса розвантаження - м. Прилуки,Чернігівська обл.; вартість перевезення складає 950 євро по курсу НБУ на дату розвантаження протягом 18 банківських днів після отримання оригіналів СМR і рахунка (invoice).

Відносини, що виникли між позивачем та відповідачем у зв`язку зі складанням заявки №107 на міжнародне перевезення за правовою природою є відносинами, пов`язаними з перевезенням вантажу.

Як передбачено ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з приписами ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 09.08.2019, компанія Hauni Maschinenbau (вантажовідправник) 09.08.2018 здійснила завантаження автомобіля у Hamburg (Німеччина) вантажем, вантажоодержувач - Приватне акціонерне товариство "А/Т ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ "В.А.Т.- ПРИЛУКИ"; місце розвантаження вантажу - Чернігівська обл.,м. Прилуки, вул. Незалежності, 21.

Судом встановлено, що 14.08.2017 вказаний вантаж було розвантажено та прийнято вантажоодержувачем, про що свідчать відтиски печатки Приватного акціонерного товариства "А/Т ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ "В.А.Т.- ПРИЛУКИ".

Судом встановлено, що позивачем було складено рахунок-фактуру №СФ-0001487 від 14.08.2018 на суму 29 622, 00 грн. та акт №ОУ-0001489 здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо міжнародного перевезення з Німеччини (Hamburg) до м.Прилуки (Чернігівська обл.,Україна) на суму 29 622, 00 грн.

Судом встановлено, що вказані рахунок-фактуру №СФ-0001487 від 14.08.2018 на суму 29 622, 00 грн. та акт №ОУ-0001489 здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо міжнародного перевезення з Німеччини (Hamburg) до м.Прилуки (Чернігівська обл.,Україна) на суму 29 622, 00 грн. були направлені відповідачу 21.08.2018 (докази відправлення долучені до позову).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним було здійснено перевезення вантажу відповідно до заявки №107 до договору 136 від 02.12.2010, однак відповідач свій обов`язок щодо сплати коштів за надані послуги виконав частково, сплативши 1622, 00 грн відповідно до банківської виписки №БВ-0000672 за 13.12.18, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача борг у розмірі 28 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, станом на дату звернення позивачем до суду та розгляду спору судом, відповідачем не сплачено вартість перевезення вантажу, строк сплати якої станом на дату звернення до суду з позовом є таким, що настав, сума заборгованості становить 31948,96 грн., доказів протилежного, а саме доказів сплати вказаної суми коштів сторонами не надано.

Відтак, наявність та обсяг заборгованості відповідача за замовленням №658-1 на транспортно-експедиційні послуги від 12.06.2017 у розмірі 31948,96 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору з огляду на задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2 .Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юрмакс Інтернешнл (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, будинок 7 літера А4; код: 35525447) на користь Фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 28 000, 00 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

3 .Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва