Рішення

від 12.08.2019 по справі 916/1113/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1113/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - Медведєв Ю.В.,

від третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос-Комплекс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в сумі 343162,92 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос-Комплекс" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 15/01-КР-17/2015 від 24.09.2015 р. в сумі 343162,92 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань як позичальником за кредитним договором № 15/01-КР-17/2015 від 24.09.2015 р.

Зокрема, позивач вказує, що між ПАТ "Банк Богуслав" та ТОВ "Альбатрос-Комплекс" (позичальник) було укладено кредитний договір № 15/01-КР-17/2015 від 24 вересня 2015 року, за умовами якого (з усіма змінами та доповненнями до нього) банк відкрив позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі 350000,00 грн., в межах якої надав позичальнику в користування грошові кошти (кредит), зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у періоди в розмірі:

- з 24.09.2015 р. по 08.03.2016 р. - 28,5 % річних,

- з 09.03.2016 р. до 08.06.2016 р. - 28 % річних,

- з 09.03.2016 р. до 13.06.2017 р. - 29 % річних,

- з 14.06.2017 р. до дати настання терміну кредиту - 21,5 % річних.

Термін повернення позичальником кредиту - 31 травня 2018 року або термін, встановлений у відповідності з п.п. 4.3, 4.4 кредитного договору.

Позивач зазначає, що факт надання коштів відповідачу підтверджується випискою по рахунку. Так, позивач вказує, що останній повністю виконав свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором.

Натомість, як стверджує позивач, позичальником порушено умови кредитного договору, зокрема, п. 6.1.1 кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів в строки, передбачені кредитним договором,

Так, позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору виникла заборгованість, яка складає 343162,92 грн., з них: прострочена заборгованість за кредитом - 343162,92 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 0,00 грн. Наразі позивач вказує, що 29.11.2017 р. позичальником було погашено нараховані проценти у повному обсязі.

Як зазначає позивач, в забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором перед банком, між банком та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір застави майнових прав на грошові кошти, що розміщені на депозитному рахунку за договором № 14/06/980-17-44 банківського строкового вкладу фізичної особи "Практичний" від 14.06.2017 р., вартістю 350000,00 грн.

Проте, посилаючись на п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", позивач зазначає, що забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов`язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що: за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

За таких обставин, позивач вказує, що законодавством заборонено банку задовольнити свої вимоги у даному випадку за рахунок коштів фізичної особи ОСОБА_1 .

Крім того, позивач зазначає, що банк є неплатоспроможним на підставі рішення Правління Національного банку України від 06 листопада 2017 року № 708-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до категорії неплатоспроможних" та згідно якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06 листопада 2017 року № 4928 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк Богуслав" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. В подальшому, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 30.11.2017 р. № 774-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Богуслав", Фондом прийнято рішення від 01.12.2017 р. № 5267 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Богуслав" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було запроваджено процедуру ліквідації АТ "Банк Богуслав" строком на один рік з 01.12.2017 р. по 30.11.2018 р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.11.2018 р. № 3165 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Банк Богуслав" та делегування повноважень ліквідатора", строки ліквідації подовжені до 30.11.2019 р., повноваження ліквідатора делеговано Паламарчуку Віталію Віталійовичу.

Виконавча дирекція ФГВФО рішенням від 29.03.2018 р. № 940 затвердила Положення про Комітет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з управління майном (активами) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 20 червня 2018 р. за № 736/32188.

На виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вищезазначеного Положення, рішенням Виконавчої Дирекції ФГВФО № 3166 від 26.11.2018 р. затверджено План управління майном (активами) банку, відповідно до якого актив, а саме право вимоги за кредитним договором, виставляється на продаж та має бути реалізовано. Так, позивач вказує, що станом на день подання позову вживаються передпродажні заходи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2019 р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1113/19 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 17.05.2019 р.

28.05.2019 р. відповідачем подано до господарського суду клопотання про вирішення питання щодо врегулювання спору за участю судді.

Так, з огляду на відсутність згоди позивача щодо врегулювання спору за участю судді судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, про що зазначено в протоколі судового засідання від 06.06.2019 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2019 р. до участі у справі № 916/1113/19 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , при цьому строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, також підготовче засідання відкладено на 10.07.2019 р.

08.07.2019 р. відповідачем надано до господарського суду відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, відповідач вказує, що на цей час ПАТ "Банк Богуслав" не є належним позивачем по цієї справі, оскільки за результатами електронного аукціону 26.06.2019 р. право вимоги за кредитним договором № 15/01-КР-17/2015 було придбано ТОВ "Торговий дім "Успенський", що підтверджується протоколом електронного аукціону № UА-ЕА-2019-06-05-0000-b. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 1.4 кредитного договору № 15/01-КР-17/2015 кредит позичальнику надається в межах суми ліміту, зазначеної в п. 1.1 цього договору на підставі письмової заяви позичальника, викладеної у формі, передбаченій цим договором. Так, відповідач вказує, що надана позивачем заява про надання суми кредиту не може вважатися належним документом, оскільки не заповнена банком, не підписана представником банку та не завірена печаткою банку. Отже, відповідач стверджує, що надана банком письмова заява не може вважатися взагалі письмовою заявою про надання суми кредиту. Також відповідач вказує, що сам по собі кредитний договір не є доказом надання кредитних коштів. Як зазначає відповідач, після укладання кредитного договору для здійснення операції надання кредитних коштів шляхом перерахування на поточний рахунок формується меморіальний документ (як правило це меморіальний ордер). Відповідач зазначає, що зазначений документ, відповідно до п. 51 Постанови Правління НВУ № 75 від 04.07.2018 р. є первинним документом та вважається оформленим належним чином, якщо містить обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування банку, від імені якого складений документ; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Відповідач вказує, що операції надання кредиту на поточний рахунок позичальника оформлюються проводками, які відображаються у первинному документі. Також відповідач зазначає, що в постанові Правління НБУ № 75 від 04.07.2018 р. зазначено: "...Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку...". Таким чином, як стверджує відповідач, кожна операція, що відображена у бухгалтерському обліку банку (у виписках по відповідних рахунках) повинна бути підтверджена первинним документом, відповідно, кожна операція у первинному документі обов`язково повинна відображатись у бухгалтерському обліку. Відтак, відповідач вказує, що банком не були представлені в суд первинні документи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2019 р. у справі № 916/1113/19 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 29 липня 2019 р.

У судовому засіданні господарського суду 29 липня 2019 року по справі № 916/1113/19 було протокольно оголошено перерву до 12 серпня 2019 року.

В засідання суду 12.08.2019 р. представник позивача та третя особа не з`явились.

12.08.2019 р. від позивача надійшла до суду електронною поштою заява про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю представника з`явитись в судове засідання через стан здоров`я.

Вказане клопотання позивача судом залишено без задоволення у зв`язку з закінченням строку, встановленого для розгляду справи по суті, про що зазначено в протоколі судового засідання від 12.08.2019 р.

Крім того, 12.08.2019 р. від позивача надійшла до суду електронною поштою відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що позовна заява подана та відкрито провадження у даній справі до торгів, організованих на реалізацію прав вимоги за кредитним договором. Крім того, позивач вказує, що торги є таким, що не відбулися, оскільки Виконавчою дирекцією було прийнято рішення № 1717 від 08.07.2019 р. про скасування результатів торгів з продажу. Також позивач зазначає, що останнім надані суду копії заяв про видачу кредиту, а оригінали надані для огляду суду та містяться в матеріалах кредитної справи. Крім того, на твердження відповідача про відсутність меморіальних ордерів про надання кредиту позивач вказує, що суду надано виписку по банківському рахунку позичальника, який містить вичерпну інформацію про наявність, суму, дату та посилання на внутрішній документ - меморіальний ордер, а саме про перерахування коштів з одного рахунку на інші: з позичкового на поточний. Так, позивач вказує, що виписка по позичковому рахунку свідчить, що кошти надходили як кредитні та погашалися позичальником, що у свою чергу свідчить про його виконання умов кредитного договору та про визнання наявності кредитних відносин. При цьому позивач зазначає, що меморіальний ордер є лише внутрішнім банківським документом і жодним чином не може підтверджувати наявність правовідносин між сторонами, оскільки ініціюється та виконується в односторонньому порядку - лише банком. Так, позивач вказує, що в даній справі доказом наявності акцепту є заяви про видачу кредиту, платіжні доручення, погашення кредиту за випискою по позичковому рахунку кредитних коштів.

Третя особа пояснення щодо позову або відзиву у встановлений судом строк не надала, також третя особа у судові засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи третя особа була повідомлена судом належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи (а.с. 136).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

24 вересня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альбатрос-Комплекс" (позичальник) було укладено кредитний договір № 15/01-КР-17/2015, за умовами п. 1.1 якого банк на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі 350060,00 грн., в межах якої надає позичальнику в користування грошові кошти (кредит) зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 28,5% річних.

Згідно п. 1.2 договору термін повернення позичальником кредиту - 04 березня 2016 року або термін, встановлений у відповідності з п.п. 4.3, 4.4 цього договору.

За умовами п. 1.4 договору кредит позичальнику надається в межах суми ліміту, зазначеної в п. 1.1 цього договору на підставі письмової заяви позичальника, викладеної у формі, передбаченій цим договором (додаток № 1), та за умови належного виконання позичальником своїх зобов`язань згідно з цим договором.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що сторони домовилися, що ліміт кредитної лінії, передбачений п. 1.1 договору, визначає межі можливості отримання позичальником кредиту в порядку, передбаченому цим договором, та не може розглядатися як розмір зобов`язань банку щодо надання кредиту, рівно як і обмеження розміру зобов`язань позичальника за цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1 договору після підписання сторонами цього договору банк відкриває в АТ "Банк Богуслав" для обліку заборгованості позичальника по кредиту рахунок № НОМЕР_1 та для обліку процентів рахунок нарахованих доходів № 206873047902.

Згідно п. 2.1.2 договору банк видає кредит позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника згідно з заявою позичальника з дотриманням умов п.п. 1.1-1.2 цього договору.

Пунктом 2.1.3 договору встановлено, що моментом (днем) надання кредиту вважається день утворення заборгованості на рахунку для обліку заборгованості позичальника по кредиту № 206213047902, відкритому в АТ "Банк Богуслав".

Відповідно до п. 2.1.4 договору позичальник повертає кредит в національній валюті України на рахунок № НОМЕР_1 .

За умовами п. 2.2.1 договору нарахування процентів здійснюється банком в порядку, передбаченому його внутрішніми положеннями, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця за повний календарний місяць та в день настання терміну повернення. Кількість днів для розрахунку процентів визначається методом "факт/факт".

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком позичальнику в національній валюті України з дня надання кредиту по дату настання терміну повернення на суму щоденного залишку заборгованості позичальника за кредитом.

Згідно п. 2.2.3 договору при розрахунку процентів враховується день падання кредиту і не враховується день, в який наступає термін повернення.

За умовами п. 2.2.4 договору після закінчення терміну повернення, проценти не нараховуються, а позичальник сплачує банку пеню, інші штрафні санкції, передбачені умовами цього договору, та відшкодовує збитки, передбачені умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2.5 договору позичальник сплачує нараховані проценти в національній валюті України щомісячно, не пізніше 05 числа місяця наступного за місяцем, за який нараховані проценти, та в день настання терміну повернення на рахунок № НОМЕР_2 в АТ "Банк Богуслав".

Пунктом 2.3 договору встановлено, що розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що сторони домовляються, що якщо протягом дії цього договору позичальник несвоєчасно та/або неповністю повернув кредит та/або несвоєчасно та/або неповністю сплатив проценти, передбачені цим договором, то банк незалежно від зазначених позичальником в розрахунковому документі реквізитів платежу при погашенні заборгованості має право, а позичальник доручає банку здійснювати зарахування коштів в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим договором в наступній черговості:

- неустойка (штраф, пеня) за прострочені проценти;

- неустойка (штраф, пеня) за прострочення повернення кредиту;

- прострочені проценти;

- проценти;

- прострочена сума кредиту;

- інша прострочена заборгованість;

- сума кредиту;

- інші платежі.

Банк може встановити іншу черговість зарахування заборгованості за цим договором, передбачену цим пунктом, письмово повідомивши про це позичальника.

Згідно п. 2.5 договору кредит та/або проценти та/або інші платежі можуть бути повернені та/або сплачені за позичальника повністю/або частково третіми особами відповідно до законодавства України за умови погодження цього питання з банком.

Відповідно до п. 3.1 договору належне виконання позичальником в повному розмірі зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів, сум можливих неустойок (штрафів, пені) згідно умов цього договору, відшкодування збитків та витрат, що будуть понесені банком у випадку примусового звернення стягнення на заставлене майно, забезпечується заставою майнових прав на грошові кошти, що належать на праві власності фізичній особі - ОСОБА_1 та розміщенні на депозитному рахунку в банку згідно договору № 14/06/980-ДД/15-48 банківського вкладу фізичної особи Святкова пора + від 07.09.2015 року, вартістю - 350000,00 грн. (договори забезпечення).

В забезпечення виконання позичальником в повному розмірі зобов`язань перед банком, що випливають з цього договору, можуть укладатись інші договори забезпечення, не зазначені в абзаці 1 цього пункту договору.

Згідно п. 3.2 договору умови передачі майна в заставу (іпотеку), звернення стягнення на майно, що обтяжене заставою (іпотекою), викладені в договорах забезпечення, зазначених в п. 3.1 цього договору.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що позичальник зобов`язаний на вимогу банку та у відповідності до умов договорів забезпечення застрахувати майно, що є предметом застави (іпотеки), на строк, який перевищує на 2 календарних місяці термін повернення, за власні кошти на його повну вартість від ризиків, пошкодження, загибелі з будь-яких підстав та інших ризиків зменшення заставної вартості на користь банку (як вигодонабувача) в страховій компанії, страхові поліси або/та договори страхування якої задовольнять банк та надати банку належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів (договір нарахування/страховий поліс, документ, що підтверджує оплату страхового платежу).

Якщо термін дії договору страхування/страхового полісу менше терміну встановленого в абзаці 1 цього пункту договору, то позичальник зобов`язаний не пізніше ніж за 10 банківських днів до спливу строку дії договору страхування/страхового полісу, надати банку договір страхування/страховий поліс на новий строк.

Згідно п. 3.4 договору у випадку, якщо в період строку дії цього договору відбудеться втрата хоча б одного із видів забезпечення, зазначених в п. 3.1 цього договору, позичальник в строк не пізніше 10 календарних днів із дня його втрати зобов`язаний надати банку інше рівноцінне забезпечення, яке б відповідало вимогам банку.

Відповідно до п. 3.6 договору, якщо сум, отриманих в результаті примусового звернення стягнення на предмет застави/іпотеки за договорами забезпечення недостатньо для задоволення грошових вимог банку, позичальник несе відповідальність всім своїм іншим майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, визначеному законодавством України.

За умовами п. 3.7 договору незалежно від забезпечення, зазначеного в п. 3.1 договору, за невиконання грошових зобов`язань за договором позичальник відповідає всім належним йому майном та коштами, на які може бути звернуто стягнення, в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що для своєчасного виконання грошових зобов`язань позичальника перед банком за цим договором щодо повернення кредиту та/або сплати процентів з урахуванням змін та доповнень до нього, що можуть бути внесені сторонами в майбутньому, позичальник доручає банку в разі настання строку виконання зазначених грошових зобов`язань позичальника перед банком за цим договором, а саме:

- п.п. 3.8.1 договору - самостійно проводити операції по списанню меморіальним ордером грошових коштів з будь-якого поточного рахунку позичальника в національній та/або іноземній валюті, відкритому в банку на день такого списання, в наступній сумі та валюті: в сумі та валюті фактичної заборгованості позичальника перед банком за цим договором; в сумі коштів у іншій валюті, еквівалентній сумі коштів у валюті фактичної заборгованості позичальника за цим договором та витрат банку (комісій, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування тощо), які пов`язані з купівлею/продажем/обміном (конвертацією) валют на міжбанківському валютному ринку України за поточним курсом, що склався на МВРУ на дату здійснення банком її купівлі/продажу/обміну та/або придбання іншим шляхом (зокрема, в межах лімітів відкритої валютної позиції банка за комерційним курсом банка, встановленим ним на дату здійснення купівлі/продажу/обміну валюти);

- п.п. 3.8.2 - у випадку, якщо валюта коштів, наявних на поточному рахунку позичальника, відкритому в банку, не співпадає з валютою фактичної заборгованості позичальника за цим договором, для погашення такої заборгованості позичальник доручає банку здійснювати від імені та за рахунок позичальника купівлю/продаж/обмін іноземної валюти (як на міжбанківському валютному ринку України, так і за рахунок власної валютної позиції банку) в сумі, необхідній для погашення такої заборгованості позичальника, за поточним курсом, що склався на дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти.

Зазначені в цьому пункті договору положення є правом, а не обов`язком банку та не звільняє позичальника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань по цьому договору.

Згідно п. 6.1.1 договору позичальник зобов`язується повернути банку кредит в термін повернення кредиту, своєчасно сплачувати банку суму нарахованих банком процентів в порядку, передбаченому цим договором, сплатити банку штрафні санкції у розмірі, строки, у випадках та порядку, що передбачені цим договором, та відшкодувати збитки.

Відповідно до п. 6.1.2 договору позичальник зобов`язується при укладанні цього договору та протягом всього строку його дії самостійно до 28 числа місяця наступного за звітним, надавати банку баланс та форму 2 на кожну квартальну дату, податкові декларації, виписки з рахунків позичальника в інших банках та, в разі необхідності, на вимогу банку надавати документи, які підтверджують правовий статус, господарську діяльність та платоспроможність позичальника, інформацію про всі наявні рахунки позичальника в банківських та інших фінансових установах, планові і звітні дані, розрахунки та інші документи для оцінки кредитоспроможності позичальника і цільового використання кредиту, включаючи, але не обмежуючись, названими: розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості, відомості про залишки матеріальних запасів і розшифровку виробничих витрат, що підлягають кредитуванню, висновки аудиторів, довідки про отримані з інших банках кредити, договори, контракти, рахунки-фактури тощо.

За умовами п. 6.1.3 договору позичальник зобов`язується надати додаткове забезпечення виконання зобов`язань за цим договором у разі суттєвого погіршення власного фінансового стану, зниження вартості забезпечення, визначеного у п. 3.1 цього договору, протягом 10 календарних днів від дати отримання вимоги банку про надання додаткового забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1 договору в разі порушення умов та/або невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань, передбачених цим договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні всі завдані у зв`язку з цим збитки, зокрема, витрати, понесені банком, та неотриманні банком доходи, які б він одержав, якби зобов`язання були виконані належним чином.

Згідно п. 7.2 договору за порушення встановлених цим договором терміну повернення кредиту, строків сплати процентів, інших платежів, передбачених цим договором, банк має право нараховувати та стягувати, а позичальник зобов`язаний сплатити банку на його першу письмову вимогу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період виникнення прострочки, від простроченої суми зазначених платежів, розраховану за кожен день прострочення платежу, не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі невиконання позичальником прийнятих на себе зобов`язань, передбачених п.п. 6.1.2-6.1.7, 6.1.9-6.1.11 цього договору, банк має право стягувати з позичальника, а позичальник зобов`язаний сплатити банку на його першу письмову вимогу штраф у розмірі - 1,0 відсотка від суми кредиту, визначеної у п. 1.1 цього договору, за кожний випадок порушення, не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку.

Згідно п. 7.4 договору стягнення пені та штрафів не звільняє позичальника від відшкодування завданих банку збитків в повному обсязі.

Надалі між сторонами було укладено ряд договорів № 1 від 05.11.2015 р., № 2 від 04.03.2016 р., № 3 від 09.03.2016 р., № 4 від 03.06.2016 р., № 5 від 09.06.2016 р., № 6 від 01.06.2017 р., № 7 від 14.06.2017 р. та № 8 від 04.08.2017 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 15/01-КР-17/2015, якими було встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у відповідні періоди та термін повернення позичальником кредиту. Так, відповідно до умов кредитного договору № 15/01-КР-17/2015 від 24 вересня 2015 року (з усіма змінами та доповненнями до нього) банк відкрив позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію в національній валюті України з загальним лімітом в сумі 350000,00 грн., в межах якої надав позичальнику в користування грошові кошти (кредит), зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у періоди в розмірі:

- з 24.09.2015 р. по 08.03.2016 р. - 28,5 % річних,

- з 09.03.2016 р. до 08.06.2016 р. - 28 % річних,

- з 09.03.2016 р. до 13.06.2017 р. - 29 % річних,

- з 14.06.2017 р. до дати настання терміну кредиту - 21,5 % річних.

Термін повернення позичальником кредиту - 31 травня 2018 року або термін, встановлений у відповідності з п.п. 4.3, 4.4 кредитного договору.

В силу частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Так, укладений між сторонами по справі кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона), у тому числі кредитор, має право вимагати від зобов''язаної сторони виконання її обов`язку.

Так, ч. 1 ст. 174 ГК України зазначає, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подавались заявки позивачу на отримання кредитних коштів шляхом їх перерахування на відкритий відповідачу в АТ "Банк Богуслав" поточний рахунок. В свою чергу Банком здійснювалась видача кредитних коштів, а саме:

- 25.09.2015 року на поточній рахунок позичальника перераховано 55181,00 грн.;

- 12.10.2015 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 43465,67 грн.;

- 19.10.2015 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 21549,17 грн.;

- 28.10.2015 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 101190,00 грн.;

- 25.11.2015 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 25889,21 грн.;

- 30.11.2015 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 45011,28 грн.;

- 15.12.2015 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 10643,04 грн.;

- 18.12.2015 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 8060,40 грн.;

- 23.12.2015 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 39000,00 грн.;

- 30.05.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 7209,77 грн.;

- 31.05.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 39567,00 грн.;

- 31.05.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 6774,00 грн.;

- 03.06.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 6316,44 грн.;

- 08.06.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 7045,00 грн.;

- 10.06.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 1260,00 грн.;

- 15.06.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 9282,61 грн.;

- 17.06.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 2628,00 грн.;

- 17.06.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 66040,00 грн.;

- 05.07.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 31800,00 грн.;

- 22.09.2016 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 12998,40 грн.;

- 30.05.2017 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 62017,21 грн.;

- 16.06.2017 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 50000,00 грн.;

- 30.08.2017 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 22000,00 грн.;

- 31.08.2017 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 40000,00 грн.;

- 01.09.2017 року на поточній рахунок позичальник було перераховано 125000,00 грн.

Відтак, АТ "Банк Богуслав" було видано відповідачу кредит в розмірі 839928,20 грн., що підтверджується також випискою з особового рахунку ТОВ "Альбатрос-Комплекс" за період з 23.09.2015 р. по 20.03.2019 р. Тим самим позивач виконав прийняті на себе зобов`язання за спірним кредитним договором.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів з огляду на відсутність меморіальних ордерів, судом оцінюються критично, оскільки відповідачем не оспорюється факт отримання кредиту на підставі поданих ним банку заяв, а також здійснений позивачем розрахунок по кредитній заборгованості.

При цьому згідно п. 1.2 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 6 від 01.06.2017 р., відповідач як позичальник зобов`язався здійснити повернення кредитних коштів не пізніше 31 травня 2018 р.

Однак, за ствердженнями позивача, позичальником порушено умови кредитного договору та не повернуто позивачу заборгованість за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на дату звернення позивача до суду згідно розрахунку заборгованості (а.с. 18-21) залишок заборгованості за кредитом складає 343162,92 грн. При цьому, як вказує позивач, протягом дії кредитного договору позичальник постійно порушував виконання своїх обов`язків щодо сплати кредиту та процентів, що призвело до прострочення кредиту. Факт неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості, зокрема неналежним виконанням в даному випадку є порушення строків погашення кредитної заборгованості, заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами була погашена позичальником 29.11.2017 р.

Як з`ясовано судом та не спростовано відповідачем, умови вказаного кредитного договору № 15/01-КР-17/2015 від 24.09.2015 р. відповідач виконав лише частково, а саме з наданої позивачем суми кредиту в розмірі 839928,20 грн. відповідачем на протязі періоду з 22.01.2016 р. по 29.11.2017 р. повернуто лише 496765,28 грн., що вбачається з наданих позивачем до суду розрахунку заборгованості та виписками по рахунку (а.с. 22-55), хоча кінцевий термін повернення кредиту сплинув 31 травня 2018 р. Відтак, сума боргу відповідача по кредиту складає 343162,92 грн. (839928,20 грн. - 496765,28 грн.).

Так, неповернення позичальником отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення вказаної заборгованості по кредиту.

Поряд з цим судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що на цей час ПАТ "Банк Богуслав" не є належним позивачем по цієї справі, оскільки за результатами електронного аукціону 26.06.2019 р. право вимоги за кредитним договором № 15/01-КР-17/2015 було придбано ТОВ "Торговий дім "Успенський" згідно протоколу електронного аукціону № UА-ЕА-2019-06-05-0000-b. Так, в матеріалах справи відсутні належні докази щодо укладення ПАТ "Банк Богуслав" відповідного договору купівлі-продажу/ відступлення права вимоги за спірним кредитним договором.

Разом з тим слід зазначити, що заявлену позивачем до стягнення суму існуючої заборгованості по кредиту відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5147,44 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос-Комплекс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в сумі 343162,92 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбатрос-Комплекс" (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 4; код ЄДРПОУ 31502887) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 81; код ЄДРПОУ 34540113) заборгованість за кредитним договором № 15/01-КР-17/2015 від 24.09.2015 р. в сумі 343162/триста сорок три тисячі сто шістдесят дві/грн. 92 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 5147/п`ять тисяч сто сорок сім/грн. 44 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 серпня 2019 р.

Суддя В.С. Петров