Рішення

від 15.08.2019 по справі 916/1762/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1762/19 Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В..,

розглянувши справу №916/1762/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1Д) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" (65091, м. Одеса, вул. Асташкіна, буд.15, кв.3), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 155 416,58грн.,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позивач, АТ КБ "ПРИВАТБАНК", звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ", ОСОБА_1 заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 24.01.2013р. в розмірі 155 416,58грн.

Обґрунтовуючи позов, АТ КБ ,,ПРИВАТБАНК" посилається на приписи ст.ст.4, 20, 29, 42, 162, 164 ГПК України, ст.ст.15, 16, 526, 527, 610, 639, 1054 ЦК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. по справі № 415/2542/15-ц, умови названого вище договору, анкету-заяву ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" про приєднання до ,,Умов та правил надання банківських послуг", витяг з ,,Умов та правил надання банківських послуг", банківські виписки по рахункам відповідача, договір поруки від 14.01.2016р. №РOR1452764419207 тощо.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2019р. прийнято позовну заяву (вх.№1810/19) до розгляду та відкрити провадження у справі №916/1762/19, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.

Копії ухвали про відкриття провадження по справі були направлені на юридичні адреси сторін.

Позивач, повідомлений належним чином за юридичною адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1Д.

Відповідач - 1 , повідомлений належним чином за юридичною адресою: 65091 , м. Одеса, вул. Асташкіна, буд.15, кв.3 .

Відповідач - 2 , повідомлений належним чином за юридичною адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. п.1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідачі - 1, 2 не повідомляли суд про зміну місцезнаходження, копія ухвал суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до Господарського суду із відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання", "інші причини" суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду, вважаються врученими відповідачам - в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", "інші причини".

За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

В ході розгляду даної справи Господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст.248 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, 24.01.2013р. ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

24.01.2013р. ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua , які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н та прийняв на себе зобов`язання виконувати умови договору. Відповідно до Договору відповідачу - 1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умов та правил надання банківських послуг".

Відповідно до 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-який іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

З аналізу вказаних положень, судом встановлено, що ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ", підписавши, вказану заяву, тим самим взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору банківського обслуговування.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зміст укладеного договору дає підстави вважати його і договором приєднання. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).

Зі змісту заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг вбачається, що ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" надало згоду на ведення з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" документообігу, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.

За приписами ч. 2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З правового аналізу умов укладеного шляхом підписання відповідачем 29.11.2015р. заяви про приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір банківського обслуговування б/н від 24.01.2013р. є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, правовідносини сторін за яким регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг (надалі - Умови) та Тарифами банку, які розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua.

Відповідно до ч. 1 ст.1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частинами 1 і 2 ст.1067 Цивільного кодексу України унормовано, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Статтею 1069 Цивільного кодексу України визначено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, умови кредитування рахунку ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" передбачені пунктом 3.18 Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., яким, зокрема, встановлено вид та мету надання кредиту (п.3.18.1.), порядок його видачі та погашення (п.3.18.1.3.), умови щодо визначення кредитного ліміту (п.п. 3.18.1.6. - 3.18.1.7), строк користування кредитом (п. 3.18.1.8.), права та обов`язки сторін (п. 3.18.2.), відповідальність сторін (п. 3.18.5) тощо.

Проаналізувавши наведені умови кредитування, суд вважає, що укладений 24.01.2013р. договір є договором банківського обслуговування, який містить всі істотні умови договору, передбачені вимогами чинного законодавства для кредитних договорів.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України договір б/н від 24.01.2013 р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Згідно до п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка і Клієнта (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно 3.18.1.3. Умов, зокрема, кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до 3.18.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-який іншій формі - далі "Угода").

Відповідно до п. 3.18.1.6 Умов зазначає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточних рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт/банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Як встановлено судом, відповідно до укладеного 24.01.2013р. договору банківського обслуговування позивач зобов`язався надавати клієнту кредитні кошти в межах суми встановленого кредитного ліміту, а ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ", як клієнт зобов`язався повернути ПриватБанку отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію (винагороду) в строки та в розмірі, визначеному в п.п.3.18.4.1. - 3.18.4.11. Умов та Правил надання банківських послуг, а також виконувати інші зобов`язання, що передбачені Умовами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором банківського обслуговування б/н від 24.01.2013р. виконав в повному обсязі, оскільки на виконання умов вказаного договору позивачем було встановлено ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 , як то вбачається із довідки про розмірі встановлених кредитних лімітів від 06.06.2019р.

Наявна в матеріалах справи виписка з поточного рахунку № НОМЕР_1 свідчить про те, що за класами вказаний рахунок класифікується як рахунок класу 2600.

Відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280 визначено, що призначення рахунку класу 2600 є відображення наданих кредитів овердрафт. За дебетом цього рахунку проводяться надані кредити овердрафт, а за кредитом цього рахунку проводяться суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, а також відображаються залишки кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

Наданий ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" кредит за договором від 24.01.2013р. за своєю правовою природою є позикою овердрафт.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Так, згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30-5/7021 від 09.12.2003 року кредитове сальдо поточного рахунку, що утворюється за позикою овердрафт відображається на підставі виписки з банку кредитного рахунку.

Отже, надана позивачем до суду виписка з поточного рахунку № НОМЕР_1 є належним доказом перерахування банком кредитних коштів ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" силу вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас вимогами ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 3.18.4.1 розділу 3.2.1.4 умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Так, пунктом 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2., 3.18.4.1.3., передбачено, що за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, який дебетове сальдо підлягає обнулення ), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо обнулення, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири)% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягає обнулення. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове підлягало обнулення, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулення, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

В п.3.18.1.4. Умов визначено, що під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем за договором банківського обслуговування б/н від 24.01.2013р., враховуючи те, що ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів, станом на 29.05.2019р. утворилась заборгованість за кредитом у сумі 155 416,58грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим, за результатами розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" порушив виконання своїх зобов`язань за договором банківського обслуговування б/н від 24.01.2013р., а саме у встановлені договором строки не здійснив повернення кредитних коштів.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідачами, згідно приписів ст.ст.73-74 ГПК України, суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 155 416,58грн., є обґрунтованими.

Також, 14.01.2016р. між ОСОБА_1 (Поручитель) та АТ КБ ,,ПРИВАТБАНК" (Кредитор) укладено договір поруки №POR1452764419207 (Договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" (Боржник) зобов`язань за угодами - приєднання до: розділу 3.2.1. ,,Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі ,,Угода 1"; до розділу 3.2.2. ,,Кредит за послугою ,,Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг ,,Угода 2 . Якщо під час виконання "Угоди 1", "Угоди 2" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1", "Угодою 2" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п.1.1., 1.2. договору поруки).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.1.2. договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" та "Угодою 2" в тому ж розмірі що і боржник включаючи оплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання Боржником зобов`язань за ,,Угодою 1", Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п.1.5 Договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за ,,Угодою 1"/"Угодою 2" цей договір припиняє свою дію (п.4.1 Договору поруки).

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" та щодо солідарного стягнення з відповідачів 155 416,58грн. - заборгованість за кредитом.

Окремо господарський суд вважає за потрібне зауважити, що ОСОБА_1 як фізична особа може бути відповідачем по даній справі, яка розглядається за правилами господарського судочинства, виходячи зі змісту п.1 ч.1 ст.20 ГПК України та правового висновку, зробленого в п.63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. по справі № 415/2542/15-ц.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість солідарного стягнення судового збору, останній покладається на відповідачів в рівній мірі.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ" (65091, м. Одеса, вул. Асташкіна, буд.15, кв.3, код ЄДРПОУ 38478479), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку ,,ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код 14360570) 155 416/сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста шістнадцять/грн 58 коп. заборгованості, 2331/дві тисячі триста тридцять одну/ грн. 25коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 15 серпня 2019р.

Суддя О.В. Цісельський