Рішення

від 13.08.2019 по справі 925/818/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року м. Черкаси справа № 925/818/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Чичиркоза О.М. - адвокат за ордером;

від відповідача: Штанько Н.С. - за дорученням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Черкаси) до Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації (Черкаська область, Смілянський район с. Сунки) про стягнення 34 141,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача - Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації, боргу по компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг споживачам на пільговій основі в розмірі 34 141,66 грн. за період січня -грудня 2018 року.

Справа розглядається у спрощеному позовному провадженні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, про що в справу надано відзив на позовну заяву ( а.с. 88).

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін і дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Позивач стверджує і це не заперечено відповідачем, що ПАТ Укртелеком є оператором телекомунікації і включений до Реєстру операторів, провайдерів, телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Згідно з пунктом 2.2.1 Статуту товариства, одним з основним видів його діяльності є надання телекомунікаційних послуг, у тому числі фіксованого місцевого, міжміського міжнародного та рухомого (мобільного) зв`язку, радіозв`язку (з використанням радіочастот), послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг. Черкаська філія Публічного акціонерного товариства Укртелеком , (позивач у справі) є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства Укртелеком , який не має статус юридичної особи і здійснює від імені товариства частину його господарської діяльності і як оператор телекомунікацій надає відповідні послуги споживачам - фізичним особам, у тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Позивач надає відповідні телекомунікаційні послуги зв`язку споживачам - фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати. Ці особи-пільговики знаходяться на обліку та обслуговуванні у відповідача по справі, що Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради не заперечено.

Пункт 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року, також передбачає, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

В Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законі України "Про жертви нацистських переслідувань", Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законі України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Законі України "Про охорону дитинства" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв`язку (телекомунікаційні послуги) для категорій осіб, визначених цими Законами.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що протягом січня 2018 року - грудня 2018 року позивач надавав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян згідно положень вказаних Законів і фактичний борг відповідача по наданих послугах за вказаний період склав 34 141,66 грн. Цю обставину відповідач не заперечує.

Вартість послуг підтверджується складеними позивачем щомісячними розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням пільг за період січня-грудня 2018 року, які направлялися відповідачу і відповідач факт отримання цих розрахунків підтверджує в засіданні.

У відповідності до п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр ociб, які мають право на пільги, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, структурний підрозділ з соціального захисту щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємства та організацій, що надають послуги (з актами форми 2-пільга ), i у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей,

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що із своїх розрахунків позивачу слід виключити Ротмистрівську ОТГ, Балаклеївську ОТГ, Березняківську ОТГ, Тернівську ОТГ, оскільки вони повинні самостійно фінансувати витрати своїх пільговиків і сплачувати кошти на користь ПАТ "Укртелеком".

При цьому суд виходить з того, що постановою КМУ від 29 січня 2003 р. N 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" визначено, що цей Реєстр є банком даних, що створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

При цьому структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

Отже виключати із розрахунків позивача можливо лише інформацію стосовно конкретних фізичних осіб, які втратили право на пільги, а не Об`єднані територіальні громади, де проживають такі особи і питання забезпечення достовірності кількості та категорій осіб, які користуються пільговими послугами позивача знаходиться у компетенції саме відповідача по справі.

Відповідач зазначає про відсутність договору між сторонами як єдиної належної підстави для сплати спірних коштів і взяття Управлінням на себе бюджетного зобов`язання та вказує на те, що виділені кошти для сплати боргу на користь позивача за січень-грудень 2018 року були повернуті до бюджету Смілянської райдержадміністрації, оскільки між сторонами не було підписано договір на відшкодування витрат позивача на 2018 рік.

Як вбачається з матеріалів справи та доводів сторін, будь-які договірні відносини між сторонами з приводу спірних відносин відсутні.

У період з січня 2018 року по грудень 2018 року Черкаською філією ПАТ Укртелеком інформація про надані телекомунікаційні послуги споживачам на пільговій основі складалася за формою №2-пільга, яка затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 №535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга та Інструкції про порядок її заповнення, яка зареєстрована у Мін`юсті України 12.10.2007 за №1172/14439. Ці форми щомісячно направлялися відповідачу з супровідними листами. Копії прикладено до справи.

В супровідних листах позивач щомісячно просив відповідача розглянути ці форми та повідомити позивача про виявлені розбіжності і надати акти звіряння за формою "3-пільга".

Підтвердивши отримання від позивача всіх розрахунків та супровідних листів до них, відповідач зі свого боку інформацію про виявлені розбіжності по пільговиках позивачу не направляв, акти звіряння (форма встановлена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 березня 2003 року №83 Про затвердження форми № 3-пільга ) не складав.

Отже відповідач не надав суду належних і допустимих доказів про безпідставність нарахування спірних коштів як витрат позивача на надання пільгових телекомунікаційних послуг фізичним особам за період січня-грудня 2018 року.

Відповідач не сплатив на користь позивача 34 141,66 грн. вартості понесених позивачем витрат на пільгові телекомунікаційні послуги, порушивши права позивача та спричинивши виникнення спору.

За своєю правовою природою відносини між сторонами унормовані законодавством з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, за які відповідач, як розпорядник відповідних бюджетних коштів, зобов`язаний здійснювати розрахунки з позивачем.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України Про телекомунікації споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України. Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, (які затверджені Постановою КМУ №295 від 11.04.2012), також передбачено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Згідно з частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За змістом підпункту б пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв`язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 102 цього Кодексу, Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з Постановою КМУ від 29.01.2003 №117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).

Згідно з пунктом 3 цього Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

При цьому чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Тому відповідач згідно положень чинного законодавства зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з січня по грудень 2018 року включно, а відсутність договору між сторонами, не облік бюджетного зобов`язання місцевими органами державного казначейства, або взагалі відсутність чи недостатність бюджетних коштів на відповідні видатки по 2018 року не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання та не припиняють його обов`язок сплатити позивачу спірні кошти.

Положеннями ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, якщо позивач навіть і без договору ніс щомісячні витрати на надання пільгових телекомунікаційних послуг фізичним особам, соціальне забезпечення яких покладено на Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації, то позивач вправі вимагати йому також щомісячної компенсації цих витрат.

Крім того, відповідач повинен провести повний розрахунок за такими витратами за результатами кожного бюджетного року, в якому такі послуги надавалися позивачем.

Суд виходить з того, що згідно ст. 3, ч. 12 ст. 23 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже станом на час вирішення спору всі строки виконання зобов`язань відповідача перед позивачем по компенсації витрат на надання пільгових послуг за період січня-грудня 2018 вже є такими, що настали.

Протилежних доводів сторонами суду не надано.

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Право позивача на отримання компенсації вартості пільгових телекомунікаційних послуг підлягає захисту, оскільки виникло із вимог чинного законодавства та повинно бути забезпечено державою в рамках забезпечення нею соціального захисту вразливих груп населення.

Частиною другою статті 218 Господарського Кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Боржник також не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання ( ч.1 ст. 625 ЦК України).

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин із соціального забезпечення громадян, повинна забезпечити його дієву реалізацію, що є очевидним та не підлягає доказуванню.

Також відповідач не довів суду що на нього не покладається обов`язок вирішення питання своєчасного забезпечення бюджетного фінансування по оплаті витрат позивача на надання пільгових телекомунікаційних послуг.

Аналогічні правові висновки викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 906/621/17.

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже зібраними у справі доказами позивач довів обґрунтованість своїх повних вимог, а тому вини підлягають до повного задоволення.

Доказів проведення розрахунку між сторонами у справі немає, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 34 141,66 грн. заборгованості з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям населення за період січня-грудня 2018 року.

Відповідно до статті 129 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача повністю і з нього на користь позивача слід також стягнути 1921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 238,240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації (Черкаська область, Смілянський район с. Сунки, вул. Центральна, 6; Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, 37; ідентифікаційний код 03195777) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком (18001, м.Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 34, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01181877) - 34 141,66 грн. заборгованості з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян та 1921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів.

Повне судове рішення складено 15 серпня 2019.

Суддя Н.М. Спаських