Рішення від 06.08.2019 по справі 904/2057/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2019 Справа № 904/2057/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мак Хаус", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Полімер", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 635 290,24грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мак Хаус" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Полімер" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 600 020,80 грн., з яких 503 527,40 грн. основного боргу, 51 831,58 грн. пені, 25 176,37 грн. штрафу, 15 145,45 грн. інфляційних втрат, 4 340, 00 грн. три проценти річних.

Заявлені вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки № 11/04-01 від 11.04.2018 в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.19 відкрито провадження у справі №904/2057/19, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.06.19.

Ухвалою від 05.06.2019 року, за клопотанням позивача, судом вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах суми заявленого позову.

25.07.2019 року Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої останній просив стягнути з Відповідача 635 290,24 грн., з яких 503 527,40 грн. основного боргу, 83 895,63 грн. пені, 25 176,37 грн. штрафу, 15 371,64 грн. інфляційних втрат, 7 319,20 грн. три проценти річних.

Ухвали суду, які направлялися за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка» , які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення «закінчення встановленого строку зберігання» , суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення «у зв`язку з відсутністю адресата» .

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд даної справи.

В порушенням вимог ухвали суду від 27.05.19, відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв`язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Ухвалою від 25.07.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 06.08.2019.

В судове засідання від 06.08.2019 сторони, які належним чином повідомлення про слухання справи не з`явилися. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України.

Враховуючи приписи ст. 240 ГПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання 06.08.2019, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який був присутній в підготовчому засіданні, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мак Хаус" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Полімер" (покупець) укладено договір поставки № 11/04-01 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує поліграфічні витратні матеріали та запасні частини, в порядку та на умовах визначених даним договором.

Найменування, кількість, одиниця виміру, ціна кожної одиниці та загальна ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається у специфікації до цього договору, згідно якої здійснюється поставка цього товару. Специфікація може містити інші додаткові відомості. Сукупність товару, що поставляється згідно однієї специфікації до договору, складає партію товару. Специфікація на кожну партію товару складається постачальником в двох оригінальних примірниках по одному для кожної із сторін на підставі отриманого замовлення від покупця та підписується представниками сторін, які діють на підставі установчих документів, цього договору або на підставі довіреності (пункт 1.2 договору).

Згідно з п.1.3 договору, найменування та кількість поставленого в натурі товару указується у видаткових накладних.

Пунктом 2.1 договору, визначено, що ціна за товар, що поставляється, вказуються у специфікаціях до договору та видаткових накладних у національній валюті України - гривні та можуть бути змінені після підписання специфікації/видаткової накладної, в порядку встановленому цим договором. Ціною договору є загальна вартість товару, поставленого протягом строку дії цього договору. Вартість доставки включено до ціни товару.

Відповідно до п.3.1 договору, плата за товар здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати поставки даного товару покупцю.

Підставою для оплати ціни товару є даний договір та рахунок на оплату товару, наданий постачальником (пункт 3.5 договору).

Згідно з п.4.1 договору, товар поставляється постачальником на підставі даного договору.

Доставка товару здійснюється за адресою: вул. Будівельників, 34 АДРЕСА_1 м. Дніпро. Для окремої партії товару сторонами може бути визначено інше місце доставки (пункт 4.2 договору).

Пунктом 4.5 договору, датою/моментом поставки (передачі) товару є дата/момент підписання видаткової накладної чи товарно-транспортної накладної уповноваженими на це представниками покупця та постачальника.

Документом, що стосується товару, та підлягають переданню разом із товаром за даним договором є виключно видаткова накладна. За домовленістю сторін постачальник для окремої партії товару може надати разом з цією партією товару і інші документи, перелік яких має бути прямо зазначено у відповідній специфікації на поставку цієї партії товару (пункт 4.7 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, факт прийому-передачі кожної партії товару оформляється і підтверджується видатковою накладною (чи товарно-транспортною накладною), підписаними уповноваженими на це представниками покупця та постачальника.

З моменту передачі товару покупцю постачальник вважається таким, що належним чином виконав свої зобов`язання за даним договором (пункт 10.2 договору).

Пунктом 10.5 договору, визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.18. Припинення цього договору не є підставою для припинення зобов`язань, визначених ним.

На виконання умов договору, позивач в період з 04.12.18 по 28.01.19 здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 625 119,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №Д0000002280 від 4 грудня 2018 на суму 202 815,00грн.;

- №Д0000002343 від 12 грудня 2018 на суму 31 860,00грн.;

- №Д0000002353 від 13 грудня 2018 на суму 4 860,00грн.;

- №Д0000002371 від 17 грудня 2018 на суму 37 980,00грн.;

- №Д0000002396 від 18 грудня 2018 на суму 59 478,00грн.;

- №Д0000002428 від 21 грудня 2018 на суму 74 334,00грн.;

- №Д0000000023 від 11 січня 2019 на суму 30 270,00грн.;

- №Д0000000067 від 18 січня 2019 на суму 44 268,00грн.;

- №Д0000000083 від 21 січня 2019 на суму 56 844,00грн;

- №Д0000000126 від 25 січня 2019 на суму 37 980,00грн.;

- №Д0000000122 від 25 січня 2019 на суму 6 450,00грн.;

- №Д0000000134 від 28 січня 2019 на суму 37 980,00грн.

Відповідач зобов`язання щодо оплати поставленого товару виконав частково, у розмірі 121 591,60 грн., внаслідок чого, станом на 31.03.19 виникла заборгованість в розмірі 503 527,40 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за 1 квартал 2019 (а.с. 214).

Доказів сплати вказаної суми заборгованості, сторонами суду не надано.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до п. 7.1 договору, у випадку порушення термінів оплати покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період прострочення, від ціни поставленого товару, але неоплаченого в строк товару, за кожний день прострочення. За порушення термінів оплати понад 14 днів додатково стягується штраф у розмірі 5 % від ціни поставленого, але неоплаченого товару.

Позивачем виконано розрахунок пені за загальний період прострочення з 03.01.2019 по 25.07.2019 (по кожній видатковій накладній окремо), розмір якої склав суму 83 895,63 грн., а також, складено розрахунок штрафу (5% від 503 527,40 грн. - сума неоплаченого товару), який становить 25 176,37 грн.

Судом наданий позивачем розрахунку штрафу та встановлено, що розрахунок здійснено правильно.

Перевіривши складений розрахунку пені, судом встановлено, що підрахунок проведено без урахування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, згідно з якою, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано

Враховуючи приписи наведеної матеріальної норми, за умов відсутності в договорі умов щодо нарахування пені за більший період, ніж визначено законом, судом здійснено власний розрахунок.

За підрахунками суду, проведеними з урахуванням ст. 232 ГК України, розмір пені за період прострочення з 03.01.2019 по 25.07.2019 (по кожній видатковій накладній окремо) складає 83 527,27 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок трьох процентів річних за період прострочення з 03.01.19 по 25.07.19 (по кожній видатковій накладній окремо), за вказаним розрахунком, розмір відповідних нарахувань становить 7 319,20 грн. Розмір інфляційних втрат за період з 03.01.19 по 25.07.19 (по кожній видатковій накладній окремо), за підрахунками позивача становить суму 15 371,64 грн.

Судом здійснено перевірку наданого розрахунку процентів річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунок здійснено правильно.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідач на користь відповідача 503 527,40 грн. основного боргу, 83 527,27 грн. пені, 25 176,37 грн. штрафу, 15 371,64 грн. інфляційних втрат, 7 319,20 грн. процентів річних. В решті позовних вимог слід відмовити.

Позивач просить суд стягнути у складі судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем долучено до матеріалів справи витяг з договору про надання правової допомоги №07-09/18 від 07.09.18, укладений між Адвокатом Горденю Ярославом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мак Хаус".

Відповідно п. 1.1 договору, адвокат здійснює надання правової допомоги, консультації і роз`яснення клієнту, захист прав, свобод і законних інтересів клієнта, а також представництво інтересів (виступає представником, захисником) клієнта в судах усіх юрисдикцій та інстанцій (першої, апеляційної, касаційної) та інше.

Порядок та розмір гонорару (оплати) за правову допомогу, що надається адвокатом за цим договором, встановлюється сторонами у додатку до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 4.1 договору).

Згідно з витягом з додатку №1 до договору про надання правової допомоги №07-09/18 від 07.09.18, встановлено, що розмір гонорару (оплати) за правову допомогу, що надається адвокатом становить суму у розмірі 1 000 грн. за 1 годину роботи адвоката, з урахуванням положень п. 2 цього договору.

В залежності від складності роботи адвоката з наданої правової допомоги, розмір гонорару (оплати) за правову допомогу, що надається адвокатом за погодженням сторін може бути збільшено порівняно із визначеним у п. 1 цього договору і становить суму у розмірі від 2000 до 3000 гривень за 1 годину роботи адвоката. (п. 2 додатку №1 до договору).

Позивачем до справи надано копію свідоцтво ОСОБА_1 про право на зайняття адвокатською діяльністю №1485/10 від 29.10.1998.

В матеріалах справи міститься звіт про надані послуги правової допомоги від 11.05.19. Згідно з детальним описом наданих адвокатом послуги, їх вартість складає суму 20 000,00 грн.

Крім того, звітом сторони погодили, що вартість послуг за представництво інтересів клієнта у суді по справі за позовом ТОВ "Мак Хаус" до ТОВ "ТД Полімер" становить 1 000 грн. за одну годину витраченого часу (п. 4 звіту).

В поданій суду заяві про збільшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути суму 3 000,00 грн. компенсації витрат необхідних для надання правничої допомоги, зокрема, понесених адвоката витрат на проїзд із Києва до Дніпра і в зворотному напряму, а також, 1 000,00 грн. витрат на представництво адвоката в суді. До вказаної заяви позивачем додано докази понесених витрат (квитки) та докази оплати наданих адвокатом послуг.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо їх розмір не відповідає вимогам ч. 4 даної статті.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає зазначені витрати обґрунтованими в заявленому розмірі 24 000,00 грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Полімер" (49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 69, код ЄДРПОУ 41818438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мак Хаус" (01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 37-а, офіс 69, код ЄДРПОУ 19358827) 503 527,40 грн. основного боргу, 83 527,27 грн. пені, 25 176,37грн. штрафу, 7 319,20 грн. три проценти річних, 15 371,64 грн. інфляційних втрат, 10 484,32 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову, 23 986,08 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.08.19

Суддя О.В. Ліпинський