Ухвала

від 14.08.2019 по справі 907/430/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"14" серпня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/430/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісокомбінат» про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісокомбінат» , с. Дубриничі Перечинського району

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Семай Плюс» , с. Дубриничі Перечинського району

про стягнення 584393,20 грн.,

секретар судового засідання -Штундер Д.Л.

За участю представників сторін:

від позивача -

від відповідача - не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Перечинський лісокомбінат» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Семай Плюс» про стягнення в 584393,20 грн, яка складає суму 555373,70 грн. боргу по орендній платі за Договором від 02.11.2018, 26728,50 грн. пені за прострочення платежів нарахованої за період з 03.05.2019 18.07.2019, а також 2291,00 грн. трьох відсотків річних. Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України та п. п. 4.1, 8.2 Договору.

Разом з позовною заявою, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову 584393, 20 грн. на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Семай Плюс» , що належать або підлягають передачі або сплаті товариству і знаходяться у нього чи інших осіб.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник вказує на те, що у зв`язку з існуванням непогашеного боргу перед ТДВ Перечинський лісокомбінат існує ризик не виконання зобов`язань зі сторони ТОВ Семай Панель без застосування заходів забезпечення позову. Зауважив, що протягом всього періоду наявності заборгованості, відповідач повноцінно здійснює господарську, що на його думку свідчить про недобросовісність та явний умисел в ухиленні від виконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати орендних платежів та оплати штрафних санкцій за порушення зобов`язань, а це порушує баланс інтересів сторін, внаслідок чого відповідач отримує безпідставну перевагу в договірних відносинах, а на позивача покладається надмірний й необґрунтований тягар у вигляді тривалого неодержання грошових коштів, на які він претендує, проте не може розпорядитись.

Ухвалою суду від 23.07.2019 судом постановлено розглянути забезпечення позову в підготовчому судовому засіданні за участю представників сторін.

На день призначеного розгляду відповідач участь уповноваженого представника в засіданні не забезпечив, відзиву на позов, в т. ч. і на заяву про його забезпечення, суду не надав.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд відмовляє у забезпеченні позову з огляду на наступне.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом наведеної норми, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Згідно з частиною 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованими для забезпечення позову є підтверджені доказами фактичні обставини, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18.

Суд встановив, що в поданій заяві про забезпечення позову містяться виключно припущення заявника про можливе невиконання відповідачем рішення суду (у випадку ухвалення його на його користь). Сам факт наявності заборгованості і твердження позивача про порушення балансу інтересів сторін ще не свідчать про неможливість або утруднення виконання рішення суду в майбутньому, і в силу наведених роз`яснень не є достатньою підставою для задоволення заяви. Жодних належних і допустимих доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником суду не подано.

Таким чином, суд констатує, що заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин та не подав належних доказів, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття., а тому в задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ст.ст.136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В

1. У задоволенні заяви б/н б/д Товариства з додатковою відповідальністю «Перечинський лісокомбінат» про забезпечення позову - відмовити .

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя Л.В. Андрейчук