Рішення
від 13.08.2019 по справі 159/1747/19
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/1747/19

Провадження № 2/159/742/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Логвинюк І.М.,

при секретарі судових засідань Щесюк Н.Й.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Білашівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності за набувальною давністю в порядку ст. 344 ЦК України,

в с т а н о в и в:

Позивач 29.03.19 р. звернулась до суду із вказаним вище позовом, просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю в порядку ст. 344 ЦК України. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_5 . Вона з 2003 року по даний час проживає у належному ОСОБА_5 спірному житловому будинку, що стверджується довідкою, виданою відповідачем - юридичною особою. У будинку був проведений капремонт, зроблено заміну каналізації, встановлено огорожу. Покликаючись на ст. ст. 335, 344 ЦК України, судову практику, зазначає, що вона використовує спірне майно в особистих потребах, за свої кошти та власною працею утримує будинок, проводить ремонтні роботи, тобто майже 16 р. фактично володіє спірним житловим будинком. Відповідачі у справі є спадкоємцями спадкодавці, однак, спадщину не прийняли. З витягу з погосподарської книги № 2 за 2016 - 2020 р. р. Білашівської сільради Ковельського району Волинської області вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 будинок, 157 р. побудови, з надвірними будівлями і спорудами належить їй. Вона веде домашнє господарство, підтримує будинок у належному стані, оплачує комунальні платежі, тобто, добросовісно та безперервно володіє і відкрито користується цим нерухомим майном; доглядає за будинком і утримує його, постійно робить поточний та капремонт. Вона є внучкою та, відповідно, спадкоємицею майна спадкодавиці. Інші спадкоємці на це майно не претендували та не претендують на даний час. Свідоцтво про право на спадщину на це нерухоме майно нікому не видавалось. Жодна інша особа на даний час не заявляє про свої права на це майно. Покликаючись на ст. 328 ЦК України, зазначає, що у позасудовому порядку оформити своє право на спірне майно є неможливим. Просить позов задовольнити.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Суду додатково пояснила, що попередній власник спірного домоволодіння - її бабуся. Вона не зверталась до нотаріуса по питанню прийняття спадщини після бабусі. Просить позов задовольнити.

Відповідачі - фізичні особи, кожна зокрема, у судовому засіданні позов визнали у повному обсязі та суду пояснили, що вони претензій до спірного майна не мають, так як у домоволодінні фактично проживає позивач.

Представник відповідача - юридичної особи - у судове засідання не з`явився, хоча цей відповідач - належно повідомлений. Про причини неявки свого представника суду не повідомив. Попередньо подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності його представника, зазначивши, що позов визнає у повному обсязі.

Суд вважає за можливе справу розглянути по суті у відсутності особи, яка не з`явилась.

За станом на 13.08.19 р. відзивів на позовну заяву до суду не подано.

За ухвалою суду від 13.08.19 р. відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачами.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, що зібрані у справі та проаналізувавши їх у сукупності, приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Із копії паспорта позивача серії НОМЕР_2 , виданого 30.09.03 р., слідує, що вона є ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою с. Поворська Ковельського району Волинської області, проживає у АДРЕСА_1 , з 03.10.03 р.; у шлюбі з ОСОБА_6 перебувала з 18.05.03 р. по 21.05.13 р..

Та обставина, що ОСОБА_5 є бабусею позивача, стверджується копіями свідоцтв: про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Поворська Ковельського району Волинської області, батьками якої зазначено: ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої значаться: ОСОБА_10 та ОСОБА_5 ; про укладення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Білашева Ковельського району Волинської області, згідно з яким дружині після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_11 ; а також - копією виписки з рішення Ковельського міськрайсуду Волинської області від 21.05.13 р. у цивільній справі № 159/2 022/13 - ц провадження № 2/159/644/2013 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, згідно з якою шлюб цих сторін, що був укладений 18.05.03 р., розірваний у судовому порядку.

Та обставина, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Білашеві Ковельського району Волинської області, стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно з копією витягу з погосподарської книги № 2 за 2016 - 2020 р. р. Білашівської сільради Ковельського району Волинської області, по особовому рахунку № НОМЕР_4 значиться спірне домоволодіння, 1957 р. побудови, як належне позивачеві.

Однак суд критично оцінює такий витяг, так як сама позивач заперечує те, що спірне майно на даний час є у її власності.

Разом з тим, крім вказаного вище, суд враховує, що за даними копії довідки № 434 від 19.09.18 р., виданої відповідачем - юридичною особою, спірний будинок значиться належним ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала у ньому одиноко, заповіту не складала. Позивач стала проживати у спірному будинку без реєстрації з 2003 р. і проживає по даний час.

Згідно з копією технічного паспорта на спірний житловий будинок, виготовленого 30.03.18 р., дійсно, за вказаною позивачем адресою у АДРЕСА_1 області мається житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, 57 р. побудови, самочинного будівництва немає.

Надана позивачем суду копія будинкової книги для прописки громадян, проживаючих у АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , у будинку, належному ОСОБА_12 , жодним чином не доводить права позивача на спірне домоволодіння у с. Білашеві Ковельського району Волинської області та такий доказ відкидається судом як неналежний.

Згідно з копією матеріалів спадкової справи № 824/2005 щодо майна померлої 21.01.04 ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_5 , за рішенням Ковельського міськрайсуду Волинської області від 29.11.05 р. у цивільній справі № 2 - 2 603/05 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (які є одночасно сторонами у - розглядуваній судом справі) про продовження строку для прийняття спадщини, було визначено ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері - ОСОБА_5 .. При цьому ОСОБА_3 свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Білашеві Ковельського району Волинської області померла її матір - ОСОБА_5 , яка залишила спадкове майно. Вона після смерті матері доглядає домоволодіння, вважала себе такою, що фактично прийняла спадщину. Відповідачі такий позов визнали у повному обсязі. Доводи ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті матері з 22.01.04 р. були стверджені відповідною довідкою Білашівської сільради Ковельського району Волинської області у якій було вказано, що спадкодавця проживала одиноко; нічого не було вказано про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 позивачем у розглядуваній справі - ОСОБА_1 .. Як слідує з копії заяви ОСОБА_3 від 16.12.05 р., вона таки подала до нотконтори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 і 28.02.06 р. отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на певне нерухоме майно.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в ред. Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 19.06.03 р., ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Ст. 328 ЦК України вказує на те, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.

Як слідує із ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

За аналізом ч. 1 ст. 344 ЦК України, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при

заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Тому при вирішенні спору належить встановити саме факт добросовісності заявника на момент отримання ним майна, а саме, що у позивача, як володільця майна, не могло бути сумнівів у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто, ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Як встановлено у судовому засіданні, власником майна до 21.01.04 р. була ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .. І про це було достеменно відомо позивачеві.

Після смерті спадкодавиці спадщину прийняла тітка позивача - відповідач у розглядуваній справі - ОСОБА_3 ..

Про таку обставину позивач легко могла дізнатись у відповідача - Білашівської сільради Ковельського районеу Волинської області як органу місцевого самоврядування якому було достеменно відомо про те, що дочка спадкодавиці - ОСОБА_3 - у судовому порядку виборола право успадкувати спадщину після смерті спадкодавиці як своєї матері, якбипозивач задалась питаннями з"ясування правомірності свого користування спірним майном.

Після смерті останньої спадщину прийняла відповідач ОСОБА_3 , звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття цієї спадщини як спадщини, що відкрилась після смерті її матері; подавши відповідну заяву до нотаріуса та отримавши свідоцтво про право на спадщину.

Як слідує з положень ст. 1216 - 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) за заповітом чи за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1222, ч. ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261 - 1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як вказано у ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідач ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 як своєї матері саме як спадкоємець першої черги.

Як вбачається з положень ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином про те, що спірне майно успадковане нею, відповідачеві ОСОБА_3 було достеменно відомо, хоча у судовому засіданні вона висловила безпідставне побажання, щоб спірне майно перейшло у власність позивача з підстав, наведених у позовній заяві, а саме: як майно, власник якого невідомий, за набувальною давністю.

Тому підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 80 - 82, 89, 141, ч. ч. 3, 4 ст. 200, ст. ст. 209, 223, 263 - 265, п. 9 ст. 1 розд. ХIII Прикінцеві положення ЦПК України, на підставі ст. ст. 15, 16, 328, 344, 1268, 1261, 1222, 1223, 1216 - 1218 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , і. н. НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт серії НОМЕР_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідач - Білашівська сільська рада Ковельського району Волинської області, юридична адреса: 45065, с. Білашів Ковельського району Волинської області, вул. Кайдана, 4, код ЄДРПОУ 04333900.

Головуючий:І. М. Логвинюк

Повний текст рішення суду виготовлено 16.08.19 р..

СудКовельський міськрайонний суд Волинської області
Дата ухвалення рішення13.08.2019
Оприлюднено18.08.2019
Номер документу83673072
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —159/1747/19

Рішення від 13.08.2019

Цивільне

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Логвинюк І. М.

Ухвала від 13.08.2019

Цивільне

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Логвинюк І. М.

Рішення від 13.08.2019

Цивільне

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Логвинюк І. М.

Ухвала від 18.07.2019

Цивільне

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Логвинюк І. М.

Ухвала від 08.05.2019

Цивільне

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Логвинюк І. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні