Вирок

від 16.08.2019 по справі 169/271/19

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/271/19

Провадження № 1-кп/168/28/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2019 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар с/з ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Стара Вижівка в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019030200000061, про обвинувачення за частиною 1 статті 185 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Бобли Турійського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має повну загальну середню освіту, офіційно не працює, не одружений, є громадянином України, несудимий,

та угоду про примирення, укладену 18 березня 2019 року між представником потерпілого ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 10 березня 2019 року близько 14 години, в с.Бобли, Турійського району, Волинської області, керуючись корисливим мотивом та реалізовуючи умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, не проникаючи на територію ТОВ «Благовіст Плюс», що за адресою: Волинська область, Турійський район, с.Бобли, вул.Центральна, 148, таємно викрав брухт чорних металів у вигляді фрагментів секцій огорожі, частин арматури та труб різного діаметру загальною вагою 90 (дев`яносто) кілограм, вартістю 5 гривень 10 копійок за один кілограм, чим завдав майнової шкоди потерпілому на загальну суму 459 (чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 185 КК України.

18 березня 2019 року між представником потерпілого ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення, за змістом якої обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, і щиро розкаюється у вчиненому; сторони угоди констатують факт добровільності її укладення, і що завдана потерпілому злочином шкода повністю відшкодована; сторони узгодили, що обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, призначається покарання у виді громадських робіт на строк сто годин. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений, його захисник та представник потерпілого просили затвердити укладену між ними угоду про примирення, прокурор, вказуючи на відповідність угоди вимогам закону, не заперечував проти її затвердження.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди з таких мотивів.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частиною 5 статті 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості, правову кваліфікацію органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про примирення укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, будь-яких претензій майнового чи морального характеру представник потерпілого до обвинуваченого не має, узгоджене сторонами покарання передбачене санкцією частиною 1 статті 185 КК України і відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам статті 471 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє та усвідомлює права, визначені в пункті 1 частини 5 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені частиною 1 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання, яке до нього буде застосовано.

Під час підготовчого судового засідання з`ясовано у представника потерпілого, що він цілком розуміє та усвідомлює наслідки затвердження угоди, передбачені частиною 1 статті 473 КПК України.

Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що в даному випадку відсутні фактичні підстави для визнання винуватості чи обвинувачений не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, судом встановлено не було, що не заперечувалося у підготовчому судовому засіданні сторонами угоди.

Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інкримінований обвинуваченому злочин підпадає під категорію злочинів, щодо яких передбачена можливість укладення угоди про примирення.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 12, 185 КК України, статтями 100, 314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 18 березня 2019 року між представником потерпілого ТОВ «Благовіст Плюс» ОСОБА_7 , та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Речові докази: брухт чорних металів у вигляді фрагментів секцій огорожі, частин арматур та труб різного діаметру загальною вагою 90 (дев`яносто) кілограм, які передані на відповідальне зберігання ТОВ «Бобли - Агро», повернути власнику ТОВ «Благовіст-Плюс».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5 - 7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6 чи 7 статті 474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною 3 статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1