Ухвала

від 15.08.2019 по справі 200/6323/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

15 серпня 2019 р. Справа №200/6323/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фермерського господарства «Яковенко Віктор Миколайович» до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправною відповіді та дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Яковенко Віктор Миколайович» звернулось до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправною відповіді від 08.04.2019 та дій щодо ненадання на письмовий запит № 5 від 15.03.2019 додаткової угоди про поновлення договору оренду землі від 16.03.2009, зобов`язання надати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі з кадастровим номером 1421781100 НОМЕР_1 :000 НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке знаходиться на території Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області площею 50,9998 га, у тому числі рілля 50,9998 га.

В обґрунтування позову зазначено, що між позивачем та Володарською райдержадміністрацією укладено договір оренди землі від 16.03.2009. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2014 у справі № 805/7511/14, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2014, зобов`язано Головне управління Держземагенства у Донецькій області (правонаступником якого є відповідач) поновити зазначений договір оренди землі шляхом укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

09.10.2014 позивачем спрямовано до управління заяву з необхідними документами та додатками для підписання додаткової угоди. 07.11.2014 управлінням прийнято наказ № 379-сг про поновлення договору оренди землі від 16.03.2009 на 7 років зі зміною річного розміру орендної плати за користування ділянкою та визначенням його в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Підписана Головним управлінням Держземагенства у Донецькій області додаткова угода позивачу не надавалась.

Позивачем зазначено, що в серпні 2015 року господарство звернулося до Головного управління Держземагенства у Донецькій області з метою отримання підписаної додаткової угоди, однак йому було повідомлено, що додаткова угода залишилась разом із іншими документами у м. Донецьк через проведення антитерористичної операції, в той же час позивача запевнили, що договір діє, його умови підлягають виконанню.

При цьому, як вказано у позові, витягами із Державного земельного кадастру, отриманими позивачем у 2014, 2015 та 2019 роках підтверджується, що у відомостях про орендаря земельної ділянки НОМЕР_3 0365 значиться найменування позивача, оренда плата обчислюється у розмірі, визначеному наказом від 07.11.2014 № 379-сг.

18.03.2019 позивач отримав від відповідача припис щодо додержання вимог земельного законодавства, а у відповідь на звернення позивача №№ 5 та 7 від 15.03.2019 - лист відповідача від 08.04.2019, де вказано, що договір припинив свою дію 14.05.2014 та не є поновленим з огляду на п. 6 наказу від 07.11.2014 № 379-сг, яким передбачалось, що у випадку непідписання додаткової угоди та нездійснення державної реєстрації права оренди землі протягом місяця з дня прийняття цього наказу, даний наказ вважається таким, що втратив чинність.

Позивачем вказано, що з 2014 по 2019 роки господарство на законних підставах користується земельною ділянкою, належним чином виконує зобов`язання за договором, а неможливість виконати п. 6 наказу від 07.11.2014 № 379-сг обумовлена протиправними діями відповідача, що полягають у не підписанні додаткової угоди та її ненаданні позивачу. У випадку перебування підписаної позивачем та направленої управлінню додаткової угоди на неконтрольованій території, відповідач має надати позивачу іншу підписану додаткову угоду.

У наданому суду відзиві на позов відповідач вказав, що оскільки на виконання п. 6 наказу від 07.11.2014 № 379-сг протягом місяця з дня прийняття цього наказу додаткова угода не підписана державна реєстрація права оренди землі не здійснена, даний наказ вважається таким, що втратив чинність.

Крім цього, відповідачем надано суду клопотання про закриття провадження у справі, де вказано, що дана справа має розглядатись в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки відповідач у даних відносинах є розпорядником земель та стороною у договірних, тобто, приватноправових відносинах.

До судового засідання 14.08.2019 сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Через неявку сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання, суд на підставі приписів ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснює розгляд справи в письмовому провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Позивач, фермерське господарство «Яковенко Віктор Миколайович» , є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 30045936.

Між фермерським господарством « ОСОБА_1 » та Володарською райдержадміністрацією укладено договір оренди землі від 16.03.2009 строком на 5 років. Його зареєстровано у Володарському райвідділі ДРФ ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» , про що 14.05.2009 внесений запис № 013187040915100008 до Державного реєстрі земель.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2014 у справі № 805/7511/14, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2014, зобов`язано Головне управління Держземагенства у Донецькій області поновити договір оренди землі з фермерським господарством « ОСОБА_1 » шляхом укладання додаткової угоди (договору) до договору оренди землі, зареєстрованому у Державному реєстрі земель Володарським райвідділом ДРФ ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 14.05.2009 № 013187040915100008.

10.10.2014 Головним управлінням Держземагенства у Донецькій області отримано та зареєстровано за вх. № 19-5475/0/1-14 заяву господарства від 09.10.2014, в якій позивач просив продовжити договір оренди шляхом підписання додаткової угоди на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2014 у справі № 805/7511/14.

10.10.2014 Головним управлінням Держземагенства у Донецькій області отримано та зареєстровано за вх. № 19-5475/0/1-14 підписаний орендарем - ФГ «ЯКОВЕНКО ОСОБА_2 МИКОЛАЙОВИЧ» в особі ОСОБА_1 примірник додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у Володарському райвідділі ДРФ ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах .

07.11.2014 Головним управлінням Держземагенства у Донецькій області прийнято наказ № 379-сг про поновлення договору оренди землі від 16.03.2009 строком на 7 років. Пунктом 6 наказу передбачено, що у разі відмови позивача від підписання додаткової угоди, нездійснення ним державної реєстрації права оренди земельної ділянки протягом місяця з дня прийняття даного наказу, він буде вважатись таким, що втратив чинність.

Постановою КМУ від 14 січня 2015 р. № 5 реорганізовано Головне управління Держземагенства у Донецькій області шляхом приєднання до Головного управління Держземагенства у Донецькій області.

Наказом від 13 липня 2015 року № 193 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру погоджено пропозицію покласти на Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області функції і повноваження Головного управління Держземагенства у Донецькій області.

08.04.2016 юридичну особу Головного управління Держземагенства у Донецькій області припинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

18.03.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області (правонаступником Головного управління Держземагенства у Донецькій області) вручено позивачу припис, яким вказано усунути порушення вимог земельного законодавства України, що полягають у використанні земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 :0365 без укладення додаткової угоди, тобто без правовстановлюючих документів.

21.03.2019 позивач надав відповідачу додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, акт приймання-передачі земельної ділянки, копію договору оренди.

Листом Щодо поновлення договору оренди землі № 27-5-0.63-1998/2-19 від 08.04.2019 відповідач повідомив позивача про припинення дії договору оренди землі від 16.03.2009, укладеного строком на 5 років з 14.05.2014 та його непоновлення через втрату чинності наказу Головного управління Держземагенства у Донецькій області від 07.11.2014 № 379-сг з підстав, що викладені у його п. 6. Зважаючи на викладене відповідач вказав на те, що позивач має повернути земельну ділянку орендодавцю за актом прийому-передачі не пізніше 7 днів з дня отримання цього листа.

Не погодившись із вимогами відповідача щодо повернення земельної ділянки позивач звернувся до суду із даним позовом через неотримання ним як стороною договору (орендарем) примірника додаткової угоди підписаної Головним управлінням Держземагенства у Донецькій області.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до з ч.ч. 1-3 ст. 181 цього Кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Таким чином, даний спір витікає із договірних відносин та полягає у ненаданні стороною договору (відповідачем) іншій його стороні (позивачу) підписаного примірника додаткової угоди, у тому числі на вимогу позивача, викладену у листі від 15.03.2019 № 5.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб`єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб`єктом в сфері публічно-правових відносин і стосуватися конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин, до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб`єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень. Не є публічно-правовим спір за участю суб`єкта владних повноважень публічного права, з одного боку, та суб`єкта приватного права - юридичної особи, коли управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на створення, зміну або припинення її цивільних прав. Сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Дії відповідача, якими реалізовуються волевиявлення держави як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права й обов`язки, не належать до управлінських, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер.

Справи у спорах за участю державних органів, що виникають з правовідносин, у яких державні органи реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин, мають приватноправовий характер.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, зокрема в постановах від 15 травня 2019 року у справі № 807/9/18, від 7 листопада 2018 року у справі № 809/595/18, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до положень статті 20 цього Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю).

Враховуючи, що даний спір стосується укладення позивачем та відповідачем, як сторонами договору оренди земельної ділянки, додаткової угоди про поновлення дії такого договору та виник через ненадання відповідачем підписаного примірника додаткової угоди, зазначений спір витікає із договірних відносин та обумовлений загрозою порушення цивільного права позивача, з огляду на що є приватноправовим та з урахуванням суб`єктного складу має розглядатись господарським судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження в адміністративній справі за позовом фермерського господарства «Яковенко Віктор Миколайович» до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправною відповіді та дій, зобов`язання вчинити певні дії, - закрити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду господарським судом в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.С. Михайлик