Рішення

від 15.08.2019 по справі 340/1086/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1086/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до третя особаГоловного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) Вільшанський районний відділ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області (вул. Миколи Лагоди, 30, смт. Вільшанка, Кіровоградська область, 26600, код ЄДРПОУ - 34650390) провизнання протиправною та скасування вимоги від 15.05.2017 року №Ф-163 У, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 15.05.2017 року №Ф-163 У.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є фізичною особою-підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та є особою з інвалідністю, у зв`язку з чим звільнена від сплати єдиного внеску. 19.01.2017 позивачкою помилково подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №5) за 2016 рік, в якому визначено до сплати суму єдиного внеску 3797,64 грн. Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області 15.05.2017 року винесено вимогу про сплату боргу (недоїмку) №Ф-163 У на суму 3797,64 грн.

Позивачка зазначає, що оскільки вона звільнена від сплати єдиного соціального внеску, а Звіт нею подано помилково, вимога про сплату боргу (недоїмки) підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, примірники ухвали отримані сторонами (а.с.1, 55-57).

Відповідачем 11.06.2019 року подано відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що 19.01.2017 позивачкою самостійно подано до ГУ ДФС у Кіровоградській області звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2016 рік, сума нарахованого єдиного внеску 3797,64 грн.

За даними інформаційної системи ДФС в інтегрованій картці платника по платежу 71040000 Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч., які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які проводять незалежну професійну діяльність у позивачки обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 3797,64 грн. На підставі цих даних, ГУ ДФС у Кіровоградській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2017 року №Ф-163 У.

Оскільки нарахування єдиного внеску проведено на підставі самостійно поданого позивачем Звіту за 2016 рік, тому правові підстави для скасування вимоги відсутні.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, які містяться у справі, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 25 березня 2005 року, та перебуває на спрощеній системі оподаткування (а.с.11-12).

Відповідно до пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_2 від 05.07.2017 року та довідки Новоукраїнського об`єднаного управління пенсійного фонду України Кіровоградської області від 21.06.2017 року №729/06/19 позивачу призначено пенсію по інвалідності (2 група інвалідності, загальне захворювання) (а.с.14-15, 43-44).

19 січня 2017 року позивачкою подано до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік (форма №5) від 19.01.2019 року, де самостійно визначила суму єдиного внеску в розмірі 3797,64 грн. (а.с.40-41).

15 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-163 У, за якою відповідно до ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, від ФОП ОСОБА_1 вимагається сплатити суму боргу 3797,64 грн.

Позивачка зверталась до контролюючого органу із заявами про скасування помилково поданого звіту за 2016 рік.

Листом Головне управління ДФС у Кіровоградській області від 03.04.2019 року повідомило позивача, що суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами -підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню. У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов`язання такі особи несуть відповідальність відповідно до ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.21).

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивачка звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України від 08.07.2010 № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI).

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п.4 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435(далі - Порядок №435), ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою N Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку 435 передбачено, що ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу.

Звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція №449), особи, зазначені в пункті 4 розділу II цієї Інструкції, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови самостійного визначення для себе бази нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За таких обставин суд наголошує, що враховуючи статус позивачки з 05.07.2017 року, вона може бути платником єдиного внеску виключно за умови її добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зазначене також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20 березня 2018 року у справі №805/2195/17-а .

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 2464-VI особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Отже, суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонери за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах.

При цьому суд зазначає, що договори про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно до ст.10 Закону №2464-VI фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонери за віком або особами з інвалідністю не укладаються.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачка заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавала, договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладався. Тобто, вона у добровільному порядку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не перебувала, а тому обов`язок сплачувати єдиний внесок у неї був відсутній.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначає, що позивачкою самостійно було подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, отже підстави для його скасування відсутні. Окрім того, відповідач зазначає, що оскільки нарахування єдиного внеску проведено на підставі самостійно поданого позивачкою звіту за 2016 рік, тому правові підстави для скасування вимоги про сплати боргу (недоїмки) відсутні.

Суд вважає необґрунтованими вищевказані твердження відповідача, оскільки виправлення помилки у Звіті щодо нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування після закінчення звітного періоду не передбачається чинним законодавством, а тому у позивача не було можливості самостійно виправити таку помилку.

Варто зазначити, що відсутність права подання уточнюючих звітів в разі помилкового подання звітів не може бути обставиною, що зобов`язує сплатити відповідні внески.

Відтак, враховуючи що позивачка, згідно із нормами законодавства, звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки має встановлену ІІ групу інвалідності , суд дійшов висновку щодо протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 15.05.2017 року №Ф-163 У.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обґрунтованими, а вимоги такими, які підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) про визнання протиправною та скасування вимоги від 15.05.2017 року №Ф-163 У - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 15.05.2017 року №Ф-163 У.

Присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук