Рішення

від 06.08.2019 по справі 1.380.2019.001785

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001785

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Кріль О.М., Мовчука О.В., відповідача Лешика І.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Проектного і конструкторсько-технологічного бюро Проммонтаж Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних робіт до Державної архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу,

в с т а н о в и в :

Проектне і конструкторсько-технологічне бюро Проммонтаж Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних робіт (далі - ПКТБ Проммонтаж , позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач), в якій просить визнати протиправною і скасувати постанову відповідача від 21.11.2018 №22пз/21/1013-6/5356-18 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ України у Львівській області Якимець Г.В.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю та невідповідністю нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновків, викладених в акті перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 05.02.2017№771/18, на підставі яких прийнято постанову від 21.11.2018 №22пз/21/1013-6/5356-18 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 165690 грн. На думку позивача, відсутнє правопорушення, за яке оскарженою постановою накладено щтраф. Відповідно до чинного законодавства технічні умови надаються виключно забудовнику. Оскільки ПКТБ Проммонтаж виступає проектною організацією, то воно не відноситься до суб`єктів містобудування, до яких може бути застосована відповідальність щодо визначених у акті перевірки порушень. У відповідності до п. 4.6.1. ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації та будівництво визначає, що проектування здійснюється для об`єктів І та II категорії складності в одну стадію - робочий проект. Стадія - робочий проект може здійснюватися ще меншими етапами, які є нормативно не врегульованими і визначається на розсуд замовника. Таким чином, ПКТБ Проммонтаж могло реалізувати стадію робочого проекту частинами, з переданням замовнику усієї готової проектної документації чи поетапне виготовлення її частин, що визначено за домовленістю сторін. Окрім того, об`єкт будівництва, щодо якого Позивачем розробляється відповідна проектна документація належить до класу наслідків (відповідальності) - CCI, а тому надання технічних умов на водовідведення та водопостачання для розробки та переданий відповідної проектної документації не є обов`язковим для даного класу будівництва.

Додатково зазначив про порушення порядку проведення перевірки та притягнення ПТКБ Проммонтаж до відповідальності. Зокрема, позивачу не було вручено протокол, не роз`яснено його прав та обов`язків, не надано можливості надати пояснення та викласти свої зауваження, а також не повідомлено про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідач ДАБІ України щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що перевіркою встановлено, що проектна документація на об`єкт будівництва: Будівництво матеріального складу по випуску хлібопродуктів та адміністративної будівлі в с. Пасіки-Зубрецькі Пустомитівського району Львівської області , розроблена ПТКБ Проммонтаж під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_3 , передана замовнику будівництва із порушенням вимог містобудівного законодавства. Порушення полягають у тому, що технічні умови на водопостачання та водовідведення отримані 26.09.2018 № ТУ-Вз647-18 у ЛКМП Львівводоканал , тобто після проведення Філією ДП Укрдержбудекспертиза у Львівській області експертизи проектної документації 07.09.2018 № 14-2168-18. Вказане свідчить, що проектна документація розроблена і передана 31.08.2018 без отримання усіх вихідних даних на проектування. У зв`язку із відмовою позивача від отримання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт перевірки № 771/18пз та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.10.2018 № 771/18-пз були направлені на його адресу рекомендованим листом із описом вкладення. Вказав, що ПКТБ Проммонтаж повідомлено належним чином про дату і час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, однак позивач явки уповноваженого представника не забезпечив. Вважає постанову від 21.11.2018 №22пз/21/1013-6/5356-18 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності законною.

Ухвалою судді від 02.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

Відповідачем через канцелярію суду 21.05.2019 (вх.№17568) подано відзив на позовну заяву.

Позивачем через канцелярію суду 30.07.2019 (вх.№27202) подано письмові пояснення.

Ухвалою від 16.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.08.2019.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ТзОВ Бакіто (замовник) та ПКТБ Проммонтаж укладено договір по виконанню монтажних і спеціальних робіт від 06.09.2016 №424.

Відповідно до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами, за рахунок замовника та на його замовлення виконати робочий проект:

Розробка проектної документації:

- матеріального складу технологічного обладнання по випуску хлібопродуктів;

- випуску хлібопродуктів;

- адміністративної споруди;

- паливної на твердому паливі з матеріальним складом твердого палива у с. Пасіки-Зубрецькі Пустомитівського району Львівської області, в тому числі складові розділи:-Генплан (благоустрій, вертикальне планування, розбивочне креслення);

- внутрішньоплощадкові мережі водопостачання та водовідведення;

- внутрішньо площадкові мережі електропостачання та електроосвітлення;

- архітектурні рішення;

- конструкції будівельні;

- опалення, вентиляція, кондиціонування;

- водопостачання та водовідведення;

- електропостачання та електроосвітлення.

Згідно з пунктом 1.2. вказаного договору, робочий проект повинен відповідати положенням законодавства, регіональних та місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів та нормативних документів.

У відповідності до пункту 2.1 договору проектна документація розробляється на підставі наданих Замовником вихідних даних для проведення робіт, які є предметом цього Договору.

На виконання договору від 06.09.2016 №424 замовнику була передана частина проектної документації, а саме - розділ Генплан площадки, архітектурно-будівельна частина матеріального складу (електрична частина та теплотехнічна частина), архітектурно-будівельна частина котельної (електрична частина та теплотехнічна частина), що підтверджується накладною від 31.08.2018 №7.

ТзОВ Бакіто 12.09.2018 подано Департаменту ДАБІ у Львівській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) з будівництва складу по випуску хлібопродуктів та адміністративної будівлі в селі Пасіки- Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області.

Відповідно до вказаного повідомлення проектна документація щодо об`єкту будівництва Будівництво матеріального складу по випуску хлібопродуктів та адміністративної будівлі в селі Пасіки Зубрицькі Пустомитівського району розроблена ПКТБ Проммонтаж та затверджена замовником директором ТзОВ Бакіто ОСОБА_4 10.09.2018.

Департаментом ДАБІ у Львівській області 19.09.2018 у зв`язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт видано направлення на проведення позапланового заходу № 726/18-пз. Строк дії направлення з 20.09.2018 по 04.10.2018.

Великий обсяг наданих під час перевірки документів зумовив продовження на 2 робочі дні термін проведення позапланової перевірки згідно з направленням від 04.10.2018 № 771/18-пз.

Перевіркою встановлено, що ПКТБ Проммонтаж під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_3 передано 31.08.2018замовнику ТзОВ Бакіто проектну документацію, розроблену з порушенням вихідних даних на проектування, а саме: представлені замовником технічні умови на умови водопостачання та водовідведення видані 26.09.2018 № ТУ-Вз 647-18 видані ЛМКП Львіводоканал , а експертиза проектної документації проведена Філією ДП Укрдержбудекспертиза у Львівській області 07.09.2018 № 14-2168-18. Таким чином, проектну документацію розроблено та передано без отримання усіх вихідних даних на проектування, а саме без видачі технічних умов.

Представник з проектної організації та з технічного нагляду при перевірці були відсутні.

За результатами перевірки 05.10.2018 складено акт № 771/18пз та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 771/18-пз.

Згідно з наявної у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.10.2018 № 771/18-пз відмітки, керівник ПКТБ Проммонтаж від отримання протоколу відмовився, у зв`язку з чим вказаний протокол та акт перевірки разом із супровідним листом від 17.10.2018 №1012-6/4776-18 направлено позивачу рекомендованим листом 19.10.2018, що підтверджується копією квитанції про направлення поштового відправлення.

Водночас, як вбачається зі змісту супровідного листа від 17.10.2018 №1012-6/4776-18, ПКТБ Проммонтаж повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення:24.10.2018 о 14:00 в приміщенні Департаменту ДАБІ у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71.

Представник ПКТБ Проммонтаж тричі: 24.10.2018, 07.11.2018 та 21.11.2018 не прибув на розгляд адміністративної справи, у зв`язку з чим розгляд двічі відкладався, про що позивача повідомлялося рекомендованими листами від 24.10.2018 № 1013-6/4887-18 та від 07.11.2018 № 1013-6/5129-18 з повідомленням про вручення.

При цьому, листом від 24.10.2018 № 1013-6/4888-18 Департамент ДАБІ у Львівській області просив керівника ПКТБ Проммонтаж ОСОБА_3 надати належним чином завірену копію проектної документації, яка розроблялась щодо об`єкту будівництва Будівництво матеріального складу по випуску хлібопродуктів та адміністративної будівлі в селі Пасіки Зубрицькі Пустомитівського району .

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ України у Львівській області Якимець Г.В. 21.11.2018 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №22пз/21/1013-6/5356-18, якою ПКТБ Проммонтаж визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 165 690 грн.

Вказана постанова направлена керівнику ПКТБ Проммонтаж ОСОБА_3 за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 131 , 79035, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням юридичної особи, що підтверджено квитанцією від 29.11.2018

Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.11.2018 №22пз/21/1013-6/5356-18 є предметом оскарження у даній справі.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 № 687-ХІV (далі - Закон № 687-ХІV), Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі-Закон -№3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (абзац 5 частини 1 статті 41 Закону №3038-VI та абзацу 1 пункту 7 Порядку №553).

Підстави для проведення позапланової перевірки визначаються статтею 41 Закону №3038-VI та Порядком №553.

Пунктами 15-18 Порядку № 553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно пункту 22 Порядку №533 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Згідно з пунктом 1 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244), цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно з пунктом 2 цього ж Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з пунктами 4-7 Порядку №244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності декількома суб`єктами містобудування штраф накладається на кожного з них.

Накладення на суб`єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, посадових осіб такого суб`єкта, до службових обов`язків яких належить забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Притягнення суб`єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вказане спростовує доводи позивача про те, що ПКТБ Проммонтаж не є суб`єктом містобудування.

Отже ПКТБ Проммонтаж як проектна організація, яка здійснює проектування є суб`єктом містобудування та несе відповідальність, передбачену частиною першою статті 2 Закону №208/94-ВР.

Судом встановлено, що проведення позапланової перевірки ТзОВ Бакіто зумовлено перевіркою достовірності даних, наведених у Повідомленні про початок виконання будівельних робіт, поданих ТзОВ Бакіто 12.09.2019 до Департаменту ДАБІ у Львівській області.

Повідомлення містить дані про те, що будівництво здійснюється на підставі проектної документації, розробленої ПКТБ Проммонтаж .

Виходячи із положень абзацу 3 частини 1 статті 41 Закону №3038-VI та підпункту 1 пункту 2 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Вказане дає підстави стверджувати про те, що відповідач в межах позапланового заходу під час перевірки достовірності даних, внесених ТзОВ Бакіто до Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, був наділений повноваженнями перевіряти проектну документацію, розроблену і передану ПКТБ Проммонтаж замовнику, яким є ТзОВ Бакіто .

Виявлені в ході перевірки проектної документації порушення, допущені проектною організацією, якою є ПКТБ Проммонтаж , і зумовили складення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.10.2018 № 771/18-пз.

Такі дії відповідача обумовлені його повноваженнями як контролюючого органу при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Це спростовує доводи позивача про протиправність поведінки відповідача щодо перевірки розробленої ПКТБ Проммонтаж проектної документації під час перевірки достовірності даних, внесених ТзОВ Бакіто до Повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стали порушення, допущені ПКТБ Проммонтаж при розробці проектної документації, які полягають у наступному.

Зокрема, у змісті до Робочого проекту зазначено, що такий розроблявся на підставі технічних умов на водопостачання та водовідведення (зміст), однак таких не існувало хронологічно у часі, оскільки проектна документація розроблена і передана ПКТБ Проммонтаж замовнику 31.08.2018, експертиза проектної документації проведена Філією ДП Укрдержбудекспертиза у Львівській області 07.09.25018 № 14-2168-18, тоді як технічні умови на водопостачання та водовідведення отримані тільки 26.09.2018 № ТУ-Вз647-18 у ЛКМП Львівводоканал .

За таких встановлених фактичних даних, висновок відповідача про вчинення позивачем порушення, яке полягає у розробленні та передачі замовнику проектної документації без вихідних даних проектування, є правомірним.

Доводи позивача про те, що договір від 06.09.2016 №424 та завдання на проектування не уповноважують проектувальника отримувати технічні умови на цей об`єкт замість замовника судом до уваги не беруться як такі, що суперечать чинному законодавству.

Так, відповідно до статті 1 Закону №687-ХІV:

проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

завдання на проектування - документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об`єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов.

Згідно зі статтею 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва (частина перша). Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (частина четверта). Частиною п`ятою цієї статті визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Таким чином, законом чітко визначена послідовність дій та встановлений поетапний порядок здійснення будівельних робіт у ході зведення об`єкта будівництва.

Основними складовими вихідних даних, згідно з статтею 29 Закону № 3038-VI є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 3038-VI технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації (частина перша).

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (частина перша статті 31 Закону № 3038-VI).

На виконання вказаної норми, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 16.05.2011 видало Наказ № 45, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389, яким затвердило Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 45 для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 45 проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об`єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу. Проектування виконується на об`єкт будівництва у цілому або за чергами, а також із виділенням пускових комплексів, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об`єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині.

Згідно із пунктами 11, 11.1 Порядку №45 генпроектувальник (проектувальник) і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об`єкта (об`єктів, що входять до складу комплексу (будови)), на підставі якого встановлюється кількість стадій проектування. Клас наслідків (відповідальності) визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків (відповідальності) визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

За правилами пункту 11.2 Порядку №45 стадії проектування: 1) для об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а також комплексів (будов), до яких входять лише об`єкти з незначними наслідками (СС1), проектування здійснюється: в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП); у дві стадії - для об`єктів невиробничого призначення - стадія ЕП, а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕР та для обох - стадія РП.

Пунктами 16.1, 20 Порядку №45 також визначено, що перелік осіб, які підписують проектну документацію, може уточнюватися залежно від складу і структури проектної організації (генпроектувальника, проектувальника). Технічні, технологічні та конструктивні рішення підписуються сертифікованими виконавцями згідно з державними стандартами, відповідальними за їх прийняття. Кошторисна документація підписується відповідно до вимог, встановлених будівельними нормами та державними стандартами з питань ціноутворення. Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об`єктів.

Державні будівельні норми - ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, та містять такі вимоги:

п. 4.1 проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об`єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об`єктів.

4.3 Основними складовими вихідних даних є: - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; - технічні умови; - завдання на проектування (додаток Б); Інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А. ДБН А.2.2-3-2014 6.

4.6 Стадії проектування.

4.6.1 Для об`єктів І та II категорій складності проектування здійснюється: 1) в одну стадію - робочий проект (РП); 2) у дві стадії - для об`єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП).

8 РОБОЧИЙ ПРОЕКТ (РП)

8.1 РП розробляється для технічно нескладних об`єктів, а також об`єктів із застосуванням проектів (проектних рішень) повторного використання на підставі вихідних даних та схваленої при двостадійному проектуванні попередньої стадії. РП розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об`єкта, кошторисної вартості будівництва і виконання будівельних робіт.

8.2 РП є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної та робочої документації. Склад і зміст затверджувальної частини наведені у додатках Д та Е. Для виконання будівельних робіт видається робоча документація у повному обсязі.

8.3 Затверджувальна частина РП та робоча документація передаються замовнику на паперовому (в чотирьох примірниках) та електронному носіях.

8.4 Склад та зміст розділів РП з капітального ремонту об`єктів, наведених у додатках Д та Е, може зменшуватися залежно від технічної та технологічної складності робіт.

Аналіз наведених вище норм Закону №687-ХІV, Закону № 3038-VI, Порядку №45 та ДБН А.2.2-3-2014 у їх взаємозв`язку дозволяє зробити такі висновки:

- законодавство визначає чітку послідовність стадій проектування та будівництва об`єктів будівництва, відповідно до якої стадія отримання замовником або проектувальником вихідних даних передує стадії розроблення проектної документації;

- проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, серед іншого зобов`язані дотримуватися вихідних даних на проектування та несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування;

- технічні умови є однією з основних складових вихідних даних для проектування об`єкта архітектури, оскільки визначають комплекс умов та вимог до його інженерного забезпечення: такі повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації;

- робочий проект як інтегруюча стадія проектування передається генеральним проектувальником замовникові для виконання будівельних робіт у повному обсязі.

Ураховуючи викладене, проектна документація може бути передана від проектанта до замовника тільки після розроблення такої на основі отриманих усіх складових вихідних даних у тому числі і технічних умов.

ПТКБ Проммонтаж 31.08.2018 на виконання договору від 06.09.2016 №424 надало замовнику ТзОВ Бакіто частину проектної документації, а саме - розділ Генплан площадки, архітектурно-будівельна частина матеріального складу (електрична частина та теплотехнічна частина), архітектурно-будівельна частина котельної (електрична частина та теплотехнічна частина), що підтверджується накладною від 31.08.2018 №7.

На день передачі замовнику вказаної проектної документації 31.08.2018 технічні умови на водопостачання та водовідведення стосовно об`єктів будівництва не були готові. Технічні умови на водопостачання та водовідведення отримані у ЛКМП Львівводоканал тільки 26.09.2018р № ТУ-Вз647-18, тоді як експертиза проектної документації проведена Філією ДП Укрдержбудекспертиза у Львівській області 07.09.2018№ 14-2168-18.

ПТКБ Проммонтаж фактично не заперечує щодо вказаних обставин, натомість помилково стверджує про те, що технічні умови надаються виключно забудовнику, у зв`язку з чим воно не може нести відповідальність за отримання технічних умов.

Стосовно вказаної обставини, суд зазначає, що пунктом 1 частини п`ятої статті 26 Закону №3038 встановлено можливість отримання вихідних даних як замовником, так і проектувальником. Технічні умови на водопостачання та водовідведення відповідно до статті 29 Закону №3038 відносяться до складових вихідних даних, у зв`язку з чим вказані твердження позивача суперечать чинному законодавству.

Суд зазначає, що договір від 06.09.2016 №424 не уповноважує проектувальника отримувати технічні умови на цей об`єкт замість замовника. Замовник при підписанні договору та постановці завдання не надав позивачу технічних умов на водопостачання та водовідведення, оскільки на той момент не мав таких. Водночас проектувальник, не отримавши від замовника суттєвої частини вихідних даних (згаданих технічних умов), приступив до проектування об`єкта архітектури.

Таким чином, вказаними діями позивач порушив встановлену чинним законодавством послідовність стадій проектування та будівництва об`єктів будівництва, відповідно до якої стадія отримання замовником або проектувальником вихідних даних передує стадії розроблення проектної документації.

Суд також зазначає, що ПКТБ Проммонтаж як проектувальник погодило завдання замовника на проектування об`єкта в одну стадію - робочий проект.

Керівник ПКТБ Проммонтаж ОСОБА_3 зареєстрував та затвердив робочий проект шляхом проставлення на титульному аркуші свого підпису та печатки підприємства, без обов`язкових для такого проекту вихідних даних на проектування, а саме технічних умов водопостачання та водовідведення. Саме в такому вигляді робочий проект передано замовнику - ТзОВ Бакіто та затверджено замовником 10.09.2018, про що зазначено ТзОВ Бакіто у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) з будівництва складу по випуску хлібопродуктів та адміністративної будівлі в селі Пасіки - Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області.

У змісті робочого проекту зазначено, що такий розроблявся на підставі технічних умов на водопостачання та водовідведення.

Таким чином, проектна документація розроблена і передана замовнику 31.08.2018 без отримання усіх вихідних даних на проектування, а саме за відсутності технічних умов із на водопостачання та водовідведення. При цьому така проектна документація не була отримана позивачем й на час затвердження робочого проекту.

Встановлені судом фактичні обставини справи в їх сукупності свідчать, що проектувальник ПКТБ Проммонтаж уклало договір на розробку робочого проекту та погодило завдання замовника на проектування об`єкта, що не передбачали отримання істотної частини вихідних даних (технічних умов) від замовника або повноважень проектувальника на самостійне отримання таких вихідних даних.

Вказане свідчить про обґрунтованість доводів відповідача щодо розробки позивачем даних на проектування без видачі технічних умов та передачі замовнику робочого проекту для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленого за відсутності істотної частини вихідних даних для проектування об`єкта містобудування.

З огляду на те, що в даному випадку проектною організацією було розроблено проектну документацію без належних вихідних даних, то спірною постановою правомірно застосовано до позивача відповідальність у вигляді штрафу.

Судом не беруться до уваги твердження позивача про те, що оскільки об`єкт, щодо якого здійснювалась розробка проектної документації за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), то надання технічних умов на водовідведення та водопостачання для розробки відповідної проектної документації не є обов`язковим для даного класу будівництва, оскільки це суперечить положенням статті 29 Закону № 3038-VI, відповідно до яких технічні умови є основними складовими вихідних даних, тобто є обов`язковою складової технічної документації.

Стосовно порушення порядку притягнення позивача до відповідальності на підставі оскаржуваної постанови, суд зазначає, що позивач неодноразово повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами про виклик та квитанціям про направлення таких листів позивачу.

Щодо не повідомлення суб`єкта містобудування про складення відносно нього за результатами позапланового заходу контролю протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 771/18-пз, не роз`яснення його прав та обов`язків, не надання можливості надати пояснення та викласти свої зауваження, а також не повідомлення про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, як необхідної передумови для притягнення особи до відповідальності, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3 Порядку №244 у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що документи відповідно Порядку №244 вважаються врученими адресату належним чином незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування. Вказаним Порядком встановлено лише обов`язок контролюючого органу направити такі документи рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Факт направлення позивачу акта перевірки №771/18-пз, протоколу про адміністративне правопорушення від 05.10.2019 №7771/18-пз, складених за результатами позапланового контролю, а також повідомлень про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та оскарженої постанови підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахункових документів відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Вказані листи направлено Департаментом ДАБІ у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 131, 79035, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням юридичної особи.

Вказане в сукупності свідчить, що відповідачем дотримано порядок повідомлення суб`єкта містобудування про результати позапланового заходу контролю та притягнення ПТКБ Проммонтаж до відповідальності.

При цьому судом враховано правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 06.09.2018 у справі №821/993/16 згідно яких Верховним судом зроблено висновки, що Порядок № 553 не містить застережень щодо неможливості розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, або у разі подання нею заяви про перенесення розгляду справи.

Судом не надається оцінка наданим позивачем поясненням щодо протиправності складення наказу протоколу, оскільки такі не є предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ДАБІ України вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність свого рішення виконало.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що таке рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПКТБ Проммонтаж є безпідставними, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Проектного і конструкторсько-технологічного бюро Проммонтаж Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних робіт (вул. Зелена, 131, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 04592380) до Державної архітектурно-будівельна інспекція України (бул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16 серпня 2019 року.

Суддя О.П. Хома