Рішення

від 16.08.2019 по справі 420/3573/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3573/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Вілмар Україна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.03.2019 № 0001064914, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 154732 грн, та нараховано штрафну санкцію в розмірі 38683 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Вілмар СНД (з 18.06.2019 ТОВ Дельта Вілмар СНД змінило назву на ТОВ Дельта Вілмар Україна ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2015-30.09.2018, за результатами якої складено акт від 05.02.2019 № 10/28-10-49-14/33268860. В ході перевірки виявлено низку порушень, в результаті чого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке ґрунтується на безпідставних висновках за вказаним актом перевірки. Зокрема, перевіркою встановлено, що ТОВ Дельта Вілмар СНД в порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України завищено податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ Інвест-Транс у зв`язку із безпідставним складанням податкових накладних, та відповідно безпідставним включенням до складу податкового кредиту суми ПДВ 154732 грн. Так, на адресу контрагента позивача виписані податкові накладні від підприємств, якими не підтверджено можливість виконання оформлених господарських операцій з придбання/продажу товарів/послуг наявним трудовими ресурсами. Позивач зазначає, що факт здійснення господарської операції підтверджується наявними первинними документами, а не відомостями бази ДФС щодо третіх осіб, з якими у позивача відсутні правовідносини. Аналітика перевіряючих відомостей з баз податкових органів не доводить будь-яких порушень під час документування господарських відносин безпосередньо позивачем із контрагентом, а тому висновки про відсутність фактів постачання контрагентом послуг за укладеними договорами є безпідставними. Зважаючи на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 19.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.07.2019 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Так, у контрагента позивача відсутня можливість надавати послуги за договірними зобов`язаннями, у зв`язку із чим первинні документи є безпідставно складеними, тобто без фактичного здійснення фінансово-господарської операції. Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено, що фактично позивач не мав змоги придбати послуги на суму 928392 грн, в т.ч. ПДВ 154732 грн, через відсутність у контрагента згідно поданої звітності основних засобів та трудових ресурсів, що унеможливлює здійснення господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

31.07.2019 до суду від ТОВ Дельта Вілмар України надійшла заява про зміну назви ТОВ Дельта Вілмар СНД на ТОВ Дельта Вілмар Україна .

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст.262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що Одеським управлінням Офісу великих платників податків ДФС відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, на підставі наказу Офісу ВПП ДФС № 2055 від 08.11.2018, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ Дельта Вілмар СНД за період 01.01.2015-30.09.2018, за результатами якої складено акт від 05.02.2019 № 10/28-10-49-14/33268860.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення ТОВ Дельта Вілмар СНД п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ Інвест-Транс через безпідставне складання податкових накладних та подальше безпідставне включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 154732 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Офісом ВПП ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2019 № 0001064914, яким ТОВ Дельта Вілмар СНД зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, в розмірі 154732 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 38683 грн.

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, звернувшись до ДФС України зі скаргою від 27.03.2019 № 449/1, проте за результатами її розгляду рішенням ДФС України від 29.05.2019 № 24591/6/99-99-11-04-02-25 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін, що зумовило позивача звернутись за судовим захистом із даним позовом.

Згідно з Витягом з ЄДРПОУ від 18.06.2019 № 1005452368 з 18.06.2019 ТОВ Дельта Вілмар СНД змінило назву на ТОВ Дельта Вілмар Україна відповідно до державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи 18.06.2019 № 15581050058000039.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

З огляду на матеріали справи, між ТОВ Дельта Вілмар СНД (наразі ТОВ Дельта Вілмар Україна ) та ТОВ Інвест-Транс були здійснені фінансово-господарські операції протягом серпня 2016 р. - грудня 2017 р. з виконання робіт на умовах договору № 800 від 30.11.2016 загальною вартість 1809492,92 грн, в т.ч. ПДВ 301582,15 грн, та надання послуг на умовах договорів № 732 від 30.09.2016 загальною вартість 4429183,88 грн, в т.ч. ПДВ 738197,31 грн і № 544 від 01.08.2016 загальною вартість 140126,76 грн, в т.ч. ПДВ 23354,46 грн.

Відповідно до договору про надання послуг з комплексного прибирання від 30.06.2016 № 732 ТОВ Інвест-Транс зобов`язалося надавати послуги ТОВ Дельта Вільмар СНД з комплексного прибирання внутрішніх приміщень та зовнішніх території Замовника, що знаходяться за адресами: 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Індустріальна, 6 та 65481, Одеська область, м. Южне, Одесько-Миколаївське шосе, 28. Всі види робіт по наданню послуг проводяться: у цеху гідрогенізації і пере етерифікації КППТО; в паросиловому цеху; в цеху переробки сировини ПКОК; в цеху сировини та готової продукції ПКОК.

Згідно з договором від 01.08.2016 № 544 ТОВ Інвест-Транс зобов`язалося надавити послуги з комплексного прибирання внутрішніх приміщень, об`єктів і територій, озеленення територій Замовника.

Відповідно до договору про виконання робіт від 30.11.2016 № 800 ТОВ Інвест-Транс зобов`язалося виконати підсобні роботи та роботи з навантаження-розвантаження у цеху виробництва шортенінга та у цеху рафінації Замовника.

По вищевказаним фінансово-господарським операціям постачальником ТОВ Інвест-Транс , серед інших (загальних обсяг операцій склав 6378803,54 грн, в т.ч. ПДВ 1063133,95 грн), були виписані податкові накладні від 11.10.2016 №№ 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, від 31.12.2016 №№ 49, 50, 47, 48, 46, 45, 44, 43, від 28.02.2017 №№ 47, 46, 44, 45, 43, 48, від 22.02.2017 №№ 28, 29, які зареєстровано в ЄРПН на загальну суму 928392,28 грн, в т.ч. ПДВ 154732,06 грн, та які на підставі ст.ст. 198, 201 ПК України ТОВ Дельта Вільмар СНД включило до податкового кредиту.

Зі змісту акту перевірки від 05.02.2019 № 10/28-10-49-14/33268860 вбачається, що перевіряючі дійшли висновку про безпідставність складання вищезазначених податкових накладних та подальше включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 154732 грн.

Підставою для такого висновку слугувало те, що в ході перевірки відповідно ЄРПН перевіряючими встановлено, що на адресу ТОВ Інвест-Транс виписані податкові накладні з аналогічною номенклатурою послуг від наступних підприємств: ТОВ "Прайм індастрі" (код за ЄДРПОУ 40469751) ГУ ДФС у Київській області (Києво-Святошинський р-н), вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, директор/головний бухгалтер - ОСОБА_1 , є засновником/директором/бухгалтером ще 6 СГД в різних областях України; TOB ТК Прод-маркет , код ЄДРПОУ 40714048, ТУ ДФС у м.Києві (Подільський р-н м.Києва), вид діяльності - інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів, директор/головний бухгалтер - ОСОБА_2 , є засновником/директором/бухгалтером ще 23 СГД в різних областях України; ТОВ Арса Компані , код ЄДРПОУ 40402744, ТУ ДФС у м.Києві (Подільський р-н м.Києва), вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, директор/головний бухгалтер ОСОБА_2 , є засновником/директором/бухгалтером ще 23 СГД в різних областях України; ТОВ "Форесто транс", код за ЄДРПОУ 40377520, ТУ ДФС у м.Києві (Голосїївський р-н м.Києва), вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, директор/головний бухгалтер - ОСОБА_3 ; ТО Файзер компані , код ЄДРПОУ 40761014, ТУ ДФС у м.Києві (Голосіївський р-н м.Києва), вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, директор/головний бухгалтер - ОСОБА_4 , є засновником/директором/бухгалтером ще 49 СГД в різних областях України.

Також Одеським управлінням Офісу ВПП ДФС отримано податкову інформацію щодо ТОВ ІНВЕСТ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 35887865) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "АПЕКС-ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 40171207) у липні 2016 року, жовтні 2016 року, ТОВ "РОДНІК-СТАЙЛ" (код за ЄДРПОУ 39995515) у період з травня 2016 року по серпень 2016 року, ТОВ "ХІТ ЛАЙН" (код за ЄДРПОУ 40379354) у липні 2016 року, ТОВ "ЛЕВІАНС АКТИВ" (код за ЄДРПОУ 40171037) у період з серпня 2016 року по вересень 2016 року, ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС" (код за ЄДРПОУ 40377520) у вересні 2016 року, ТОВ "ПРАЙМ ІНДАСТРІ" (код за ЄДРПОУ 40469751) у період з серпня 2016 року по жовтень 2016 року,ТОВ "ЮНКОМСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 40558778) у жовтні 2016 року, ТОВ "ЕКТО-ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 40639998) у листопаді 2016 року, ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ" (код за ЄДРПОУ 40291626) у листопаді 2016 року, ТОВ "АГРО-ХОЛДІНГ" (код за ЄДРПОУ 39640481) у листопаді 2016 року , ТОВ "АРСА КОМПАНІ" (код за ЄДРПОУ 40402744) у період з листопада 2016 року по грудень 2016 року, ТОВ "ПРОМКОНЕКТ" (код за ЄДРПОУ 40920799) у листопаді 2016 року, ТОВ "ПРОМ-АСПЕКТ" (код за ЄДРПОУ 40982991) у грудні 2016 року, ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40806552) у грудні 2016 року, ТОВ "ФАЙЗЕР КОМПАНІ" (код за ЄДРПОУ 40761014) у грудні 2016 року, ТОВ "СТАР ТК БІЗНЕС" (код за ЄДРПОУ 40883380) у грудні 2016 року, ТОВ "ЕФОН ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40222491) у січні 2017 року, ТОВ "АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ" (код за ЄДРПОУ 40710719) у січні 2017 року, ТОВ "ТК ПРОД - МАРКЕТ" (код за ЄДРПОУ 40714048) у лютому 2017 року, ТОВ "ОРЕОЛ-БУДСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 40709305) у лютому 2017 року від 29.05.2018 № 134 /7/08-01-14-06/35887865 від ГУ ДФС у Запорізької області.

Відповідно податкової інформації складено акт незнаходження підприємства за податковою/фактичною адресою від 22.05.2018 № 640/08-01-14-06/35887865 на 1 арк. та акт про неможливість вручення наказу та направлення від 22.05.2018 № 641/08-01-14-06/35887865 на проведення перевірки. До оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області 23.05.2018 направлено Запит №934/08-01-14-06 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Не підтверджено можливість виконання оформлених господарських операцій з придбання/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень щодо підтвердження можливості виконання власними силами задекларованих робіт/послуг для контрагентів - покупців та у зв`язку з відсутністю інформації щодо наявних трудових ресурсів, основних фондів у контрагентів - постачальників ТОВ "АПЕКС-ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 40171207), ТОВ "РОДНІК-СТАЙЛ" (код за ЄДРПОУ 39995515) у період з травня 2016р. по серпень 2016р., ТОВ "ХІТ ЛАЙН" (код за ЄДРПОУ 40379354), ТОВ "ЛЕВІАНС АКТИВ" (код за ЄДРПОУ 40171037), ТОВ "ФОРЕСТО ТРАНС" (код за ЄДРПОУ 40377520, ТОВ "ПРАЙМІНДАСТРІ" (код за ЄДРПОУ 40469751), ТОВ "ЮНКОМСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 40558778), ТОВ "ЕКТО- ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 40639998, ТОВ "ЦЕНТ МАРКЕТ" (код за ЄДРПОУ 40291626), ТОВ "АГРО-ХОЛДІНГ" (код за ЄДРПОУ 39640481), ТОВ "АРСА КОМПАНГ' (код за ЄДРПОУ 40402744), ТОВ "ПРОМКОНЕКТ" (код за ЄДРПОУ 40920799), ТОВ "ПРОМ-АСПЕКТ" (код за ЄДРПОУ 40982991), ТОВ "ПРІМАВЕРА ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40806552), ТОВ "ФАЙЗЕР КОМПАНГ (код за ЄДРПОУ 40761014), ТОВ "СТАР ТК БІЗНЕС" (код за ЄДРПОУ 40883380), ТОВ "ЕФОН ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40222491), ТОВ "АГРОБУД ІНЖИНІРИНГ(код за ЄДРПОУ 40710719), ТОВ "ТК ПРОД - МАРКЕТ" (код за ЄДРПОУ 40714048), ТОВ "ОРЕОЛ- БУДСЕРВІС" (код за ЄДРПОУ 40709305), також згідно баз даних ДФС не встановлено залучення контрагентами - постачальниками стороннього трудового ресурсу до проведення таких операцій .

Крім того, отримано службову записку від ОУ Офісу ВПП ДФС від 30.07.2018 №46302/28- 10-21-14, відповідно якої Києво-Святошинською місцевою прокуратурою Київської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №32016110200000101 від 07.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 205 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи в період 2016 року з метою прикриття незаконної діяльності та вчинення нікчемних правочинів щодо придбання та реалізації продукції (послуг), організували придбання та створення на підшуканих ними підставних фізичних певних суб`єктів господарювання, у т .ч. ТОВ Арса-компані , код ЄДРПОУ 40402744, що мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ ІНВЕСТ-ТРАНС . ТОВ Інвест-транс мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Файзер Компані (код ЄДРПОУ 40761014), у відношенні якого є вирок Подільського районного суду м.Києва по кримінальному провадженню №32016100060000058, внесеного до ЄРДР 13.05.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205, ч.1 ст. 358 КК України.

На підставі викладеного перевіряючі дійшли висновку про відсутність у ТОВ Інвест-Транс можливостей надавати послуги, відображені у первинних документах, а первинні документи є безпідставно складеними, тобто без фактичного здійснення фінансово-господарської операції.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Отже посилання відповідача на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2016 № 804/7470/16.

Крім того, у постанові від 27.02.2018 по справі № 811/2154/13 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

В той же час, наявні в матеріалах справи первинні документи, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, свідчать про реальне виконання господарських операцій з придбання послуг у межах договорів, укладених позивачем із ТОВ Інвест-Транс , які відповідають дійсному економічному змісту, відображеному в укладених позивачем договорах, пов`язані з господарською діяльністю, та призвели до фактичного руху активів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належно оформлених, у відповідності до вимог законодавства, первинних документів.

Вирішуючи спір, суд враховує, що факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

При цьому у вироку Подільського районного суду від 09.08.2017 по справі № 758/9102/17 № 320116100060000058 від 13.05.2016 (ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні), на який посилається відповідач, зафіксовано об`єктивну сторону складу злочину, яка полягає у сприянні особи в створенні ТОВ Файзер Компані з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, а саме з метою сприяння суб`єктам реального сектору економіки, в т.ч. ТОВ Інвест-Транс , у мінімізації податкових зобов`язань. Отже жодних інших обставин, які б свідчили про неможливість здійснення господарських операцій між позивачем та його безпосереднім контрагентом, у вироку не встановлено.

За висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку (постанова від 21.12.2018 по справі № 805/2030/16-а).

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова ВС/КАС від 12.12.2018 по справі №804/931/17).

Верховний Суд також вказав, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Поряд із тим, позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагента, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, відтак суд погоджується з доводами позивача про правомірність формування податкової звітності на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентом.

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб`єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За обставин справи, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відповідачем не наведено переконливих аргументів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі; не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісним платником податків (постачальником) з метою незаконного отримання податкової вигоди.

Таким чином, вищерозглянуті висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача.

Натомість, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкової звітності по господарським операціям з контрагентом, реальність операцій по поставці послуг різної номенклатури (проведення додаткових заходів з навантаження-розвантаження; комплексне прибирання; очистка ємностей та резервуарів з комплексного прибирання; зовнішня мийка обладнання та прибирання території позивача за адресами: 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Індустріальна, 6 та 65481, Одеська область, м. Южне, Одесько-Миколаївське шосе, 28), у зв`язку із чим суд дійшов висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 07.03.2019 № 0001064914, яке підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Вілмар Україна (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Індустріальна, 6; код ЄДРПОУ 33268860) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 07.03.2019 № 0001064914.

Стягнути з бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Вілмар Україна судові витрати у розмірі 2901,23 грн (дві тисячі дев`ятсот одна грн 23 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк