Рішення

від 15.08.2019 по справі 640/12906/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2019 року № 640/12906/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГолосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провизнання незаконними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі також - відповідач, Голосіївське РВ ДВС), в якому просила суд: визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любові Михайлівни за №57116426 від 02.07.2019 про накладення штрафу у розмірі 3 400 грн.; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любові Михайлівни за №57116426 від 05.07.2019 про накладення штрафу у розмірі 3 400 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про протиправність постанов про накладення штрафу від 02.07.2019 та 05.07.2019, прийнятих головним державним виконавцем Кузьменко Л.М. в рамках виконавчого провадження №57116426. Позивач стверджує, що вона виконує рішення суду у повному обсязі та кожного разу забезпечує присутність дитини на зустрічі зі стягувачем (колишнім чоловіком ОСОБА_2 ) та не чинить жодних перешкод в участі останнього у спілкуванні з донькою ( ОСОБА_3 ). В якості підтвердження наведених обставин позивач посилалась на здійснені нею 01.07.2019 та 04.07.2019 відеозаписи порядку проведення виконавчих дій, для чого подала до суду разом з позовом CD-диски. У зв`язку з цим позивач вважає, що державний виконавець Голосіївського РВ ДВС продовжує безпідставно складати акти про невиконання боржником ( ОСОБА_1 ) рішення суду та приймати незаконні постанови про накладення штрафу в розмірі 3 400 грн. (серед яких, в тому числі оскаржувані постанови від 02.07.2019 і 05.07.2019). Позивач вважає, що такі дії державного виконавця щодо винесення постанов про накладення штрафу у подвійному розмірі суперечать нормам Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №640/12906/19 за вказаним позовом ОСОБА_1 та дану справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, з урахуванням правил визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України

У судове засідання 15.08.2019 з`явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Разом з тим, 13.08.2019 від головного державного виконавця Кузьменко Л.М. через канцелярію суду надійшли відзив на позовну заяву та додаткові матеріали (зокрема, копії окремих матеріалів виконавчого провадження №57116426). Свої заперечення проти позову державний виконавець мотивувала тим, що боржником у виконавчому провадженні (позивачем) вчиняються дії з метою уникнути обов`язку виконувати остаточне рішення суду у цивільній справі №752/22214/16. У свою чергу дії державного виконавця по складанню відповідних актів невиконання та, як наслідок, щодо прийняття постанов про накладення штрафів на боржника вчинені відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

У судовому 15.08.2019 засіданні протокольною ухвалою судом відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 13.08.2019 про залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У цьому ж судовому засіданні суд на підставі ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши усні пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2018 по цивільній справі №752/22214/16 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способів участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, з урахуванням внесених до цього судового рішення змін згідно з постановою Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2018 (апеляційне провадження №22-ц/796/3576/2016) було вирішено позов ОСОБА_2 задовольнити частково. А саме, районним судом вирішено: зобов`язати ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не чинити ОСОБА_2 перешкод в участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також визначено способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 наступним чином: перший місяць: щосереди з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., щосуботи з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., без присутності матері ОСОБА_4 ; з другого місяця: 1-й та 3-й тиждень місяця: понеділок, п`ятниця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв.; 2-й та 4-й тиждень місяця: вівторок, четвер з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв. та з 17 год. 00 хв. п`ятниці до 18 год. 00 хв. суботи; з 1-го по 15-те липня щороку; на день народження дитини - спільне святкування з урахуванням бажання дитини. Поряд з цим у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 було відмовлено.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказані рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2018 та постанова Апеляційного суду міста Києва від 12.07.2018 по цивільній справі №752/22214/16 залишені без змін постановою Верховного Суду від 08.04.2019 (провадження № 61-42088св18), та набрали законної сили 13.07.2018.

23.07.2018 на виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2018 у справі №752/22214/16 названим районним судом видано виконавчий лист, що був пред`явлений до примусового виконання.

Згідно змісту Інформації про виконавче провадження, сформованої в Автоматизованій системі виконавчого провадження станом на 12.07.2019, 31.08.2018 державним виконавцем Голосіївського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Бондаренком М.В. відкрито виконавче провадження ВП №57116426 з примусового виконання вищевказаного рішення суду. В подальшому, в рамках виконавчого провадження виносились: постанови від 27.09.2018 про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про закінчення виконавчого провадження; постанова від 05.10.2018 про відновлення виконавчого провадження; постанови від 18.12.2018, про накладення штрафу у сумі 1 700 грн. з причини невиконання рішення суду; постанови від 28.12.2018, 09.01.2019, 11.01.2019, 14.01.2019, 18.01.2019, 22.01.2019, 24.01.2019, 25.01.2019, 28.01.2019, 07.02.2019, 11.02.2019, 15.02.2019, 19.02.2019, 21.02.2019, 22.02.2019, 25.02.2019, 04.03.2019, 05.03.2019, 11.03.2019, 15.03.2019, 25.03.2019, 29.03.2019, 05.04.2019, 23.04.2019, 25.04.2019, 26.04.2019, 03.05.2019, 07.05.2019, 10.05.2019, 11.05.2019, 14.05.2019, 23.05.2019, 24.05.2019, 30.05.2019, 03.06.2019, 10.06.2019, 12.06.2019, 14.06.2019, 21.06.2019, 24.06.2019, 27.06.2019 про накладення штрафу у сумі 3 400 грн. з причини невиконанням рішення суду; постанови від 11.12.2018, 22.12.2018 і від 07.02.2019 про залучення опікуна для участі у виконавчому провадженні; постанова від 15.02.2019 про арешт майна боржника; постанова від 11.03.2019 про арешт коштів боржника; постанова від26.04.2019 про розшук майна боржника.

Крім того, 02.07.2019 та 05.07.2019 головним державним виконавцем Голосіївського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Кузьменко Л.М. в рамках цього ж виконавчого провадження були винесені ще постанови про накладення на боржника ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафів у сумі 3 400 грн. (копії цих постанов наявні у матеріалах справи). Зі змісту оспорюваних постанов державного виконавця від 02.07.2019 в 05.07.2019 ВП №57116426 вбачається, що такі були складені з причини невиконання боржником рішення суду, що зафіксоване в актах державного виконавця від 01.07.2019 і 04.07.2019 (копії таких актів були подані до канцелярії до суду головним державним виконавцем Кузьменко Л.М. разом з відзивом).

Вважаючи зазначені постанови незаконними, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормами ст. 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За приписами ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регулюється положеннями ст. 64 1 Закону №1404-VIII, частиною 2 якої визначено, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Згідно ч. 3, 4 ст. 64 1 вказаного Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

Зі змісту наведених положень норм ст. 64 1 №1404-VIII вбачається, що законодавцем встановлено наступне: в разі невиконання боржником судового рішення про встановлення побачення дитини державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 Закону України Про виконавче провадження , та в разі повторного невиконання того ж судового рішення виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, після чого вчиняє ряд інших заходів, спрямованих на примусове виконання відповідного судового рішення, відокремлених від накладення на боржника штрафу.

Виходячи з наведеного вище, дана стаття Закону фактично передбачає, що в разі невиконання рішення суду, державний виконавець може своїми постановами накласти на боржника штраф. При цьому, зі змісту даної статті не вбачається надання державному виконавцю права, в разі невиконання рішення суду, виносити у відношенні боржника необмежену кількість постанов про накладення на нього штрафу. Натомість, державний виконавець має вчинити ряд інших заходів окрім як накладення штрафу, спрямованих на примусове виконання відповідного судового рішення. Зокрема, таких як: надіслання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення (а саме відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу України за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або перешкоджання у виконанні такого рішення суду, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до трьох років), звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, та вжиття інших заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом України Про виконавче провадження .

Як свідчать наявні у справі матеріали, державними виконавцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незважаючи на ту обставину, що за невиконання боржником (позивачем) рішення суду з питання встановлення побачення (спілкування) з дитиною у цивільній справі №752/22214/16 вже були накладені суми штрафів у розмірах як 1 700 грн. (18.12.2018) так і 3 400 грн. (28.12.2018), в подальшому, за невиконання цього ж рішення суду, повторно накладено на боржника штрафи у сумах 3 400 грн. кожен (в т.ч. в останні рази 02.07.2019 та 05.07.2019).

У контексті наведеного суд зазначає, що в силу норми ч. 1 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а не підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що головний державний виконавець Кузьменко Л.М., як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень, оскільки постанови про накладення штрафу від 02.07.2019 та 05.07.2019 в рамках виконавчого провадження №55967611 є такими, що не відповідають ст. 64-1 Закону України Про виконавче провадження , а отже, підлягають скасуванню, як протиправні.

Що стосується інших доводів позивача, покладених в обґрунтування заявлених позовних вимог, то суд не вважає їх достатньо обґрунтованими та вважає, що висновок про прийняття постанов про накладення штрафу з перевищенням законодавчо визначених повноважень є достатньою та самостійною підставою для їх скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду цієї справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною у матеріалах справи квитанцією від 12.07.2019 №0.0.1406352634.1 підтверджено, що ОСОБА_1 під час звернення до суду з вказаними позовом сплатила судовий збір у розмірі 768,40 грн. Відтак, суд вказує про присудження судових витрат у вказаній сумі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34999976, адреса місцезнаходження: 03127, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15) про визнання незаконними та скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кузьменко Любові Михайлівни про накладення штрафу від 02.07.2019 і 05.07.2019, що були прийнятті в рамках виконавчого провадження №57116426.

Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34999976, адреса місцезнаходження: 03127, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей визначених ст. 272 цього Кодексу.

Суддя Т.О. Скочок