Рішення

від 13.08.2019 по справі 468/1693/18-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1693/18-ц

2/468/13/19

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2019 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря Рижньової О.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу №468/1693/18-ц за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Злагода про визнання договорів оренди землі недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку він є власником земельної ділянки площею 8,43 га в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із земельних ділянок площею 5,82 га кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 2,61 га кадастровий номер НОМЕР_2 . 01.12.2004 року між сторонами було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 7 років, який після закінчення строку його дії був пролонгований ще на 7 років. У жовтні 2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення йому земельної ділянки, однак останнім було надано позивачу договори оренди вище вказаних земельних ділянок від 01.12.2013 року строком на 10 років та акти приймання - передачі земельних ділянок. При цьому позивач зазначає, що не підписував договори оренди належних йому земельних ділянок, у зв`язку з чим просив визнати договори від 01.12.2013 року оренди земельних ділянок площею 5,82 га кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 2,61 га кадастровий номер НОМЕР_2 , укладені між ОСОБА_2 та ПП Злагода недійсними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надавши до суду відзив про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки після закінчення строку дії договору оренди від 2004 року, який був укладений на 7 років та зареєстрований 03.11.2006 року Миколаївською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру , між сторонами було укладено нові договори оренди двох земельних ділянок від 2013 року. Примірники вказаних договорів були надані для підписання дочці ОСОБА_3 (співмешканки позивача), яка через деякий час повернула їх орендареві з підписами в графі орендодавець, у зв`язку з чим відповідачем було зроблено висновок про підписання примірників договорів оренди самим позивачем. Відповідач заперечив факт пролонгації договору оренди землі від 01.12.2004 року, оскільки між сторонами не було укладено додаткову угоду про до вказаного договору оренди. Також відповідач зазначив, що примірники договорів оренди землі від 01.12.2013 року ним було надано позивачу одразу після їх реєстрації 12.02.2015 року, тому твердження позивача про отримання вказаних договорів у жовтні 2018 року є неправдивими та нічим не доведеними. Крім того, з 2013 року відповідач продовжував сплачувати позивачу орендну плату за користування вище вказаними земельними ділянками, що вказує на обізнаність про наявність між сторонами договірних правовідносин. Крім того позивачем було пропущено строки позовної давності, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

В запереченнях відповідача на відповідь позивача на відзив представник відповідача також вказав, що орендна плата за новими договорами сплачувалась в більшому розмірі, анжі визначена договором від 2004 року розмірі, тому позивач повинен був дізнатись про наявність нових договорів, крім того, позивачем не доведено факту порушення його прав укладенням ос порених ним договорів, що відповідно до ст. 4 ЦПК України є умовою права особи на звернення до суду з позовом, також позивач пропустив строки позовної давності, оскільки договори були укладені 01.12.2013 року, право оренди зареєстроване 12.02.2015 року та вказані договори були зареєстровані у відповідному Державному реєстрі, а з позовом позивач звернувся лише 04.12.2018 року

Від представника відповідача до суду надійшла заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти позову, а також клопотання про призначення по справі повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Оскільки належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи представник відповідача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності та відповідач подав суду відзив на позовну заяву і сторони завершили обмін заявами по суті справи, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позов надійшов до суду 06.12.2018 року.

11.12.2018 року відкрито провадження у справі.

08.01.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

26.02.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

07.03.2019 року від представника відповідача надійшли заперечення.

20.03.2019 року ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області за клопотанням представника позивача по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу та провадження по справі до закінчення проведення експертизи зупинено.

13.05.2019 року провадження у справі поновлено у зв`язку з надходженням до суду висновку експерта.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали (копію договору оренди землі від 01.12.2004 року загальною площею 8,43 га, укладеного між ОСОБА_2 та ПП Злагода ; копію акту про передачу та прийом земельної ділянки; копію державного акту на право власності на земельну ділянку площею 8,43 га в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району від 25.10.2004 року; копію кадастрового плану земельних ділянок, переданих у власність ОСОБА_2 ; копію договору оренди землі від 01.12.2013 року та акту про передачу та прийом земельної ділянки площею 2,61 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки площею 2,61 га кадастровий номер НОМЕР_2 ; копію договору оренди землі від 01.12.2013 року та акту про передачу та прийом земельної ділянки площею 5,82 га кадастровий номер НОМЕР_1 ; копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки площею 5,82 га кадастровий номер НОМЕР_1 ; висновок експерта № 81 від 23.04.2019 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 8,43 га в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із земельних ділянок площею 5,82 га кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 2,61 га кадастровий номер НОМЕР_2 .

01.12.2013 року між ПП Злагода та ОСОБА_2 було укладено два договори оренди належних останньому земельних ділянок площею 5,82 га та 2,61 га.

Відповідно до висновку експерта № 81 від 23.04.2019 року підписи від імені орендодавця ОСОБА_2 у вказаних договорах оренди землі виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Згідно з пунктом другим частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Статті 14, 15 Закону України Про оренду землі визначають, що договір оренди землі укладається в письмовій формі та істотними умовами вказаного договору є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Комплексний аналіз процитованих вище положень закону вказує на те, що у разі, якщо сторона правочину, не підписавши письмовий договір оренди землі, не закріпила належним чином своє волевиявлення, в тому числі і щодо істотних умов договору, а відсутність таких істотних умов в договорі оренди, рівно як і відсутність належним чином закріпленого волевиявлення сторони щодо таких істотних умов, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Дослідженим в судовому засіданні комплексом доказів, які узгоджуються в цій частині між собою, доведено, що під час укладання оспорених договорів, текст договорів було підписано від імені ОСОБА_2 сторонньою особою, яка не мала належних повноважень на вчинення такої дії, а тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договору оренди землі, що є підставою для визнання таких договорів недійсними.

Заперечення представника відповідача щодо того, що висновок експерта № 81 від 23.04.2019 року є сумнівним, через те, що експерт використав недостатню кількість матеріалів та порушив відповідні положення Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, суд вважає необґрунтованою, оскільки при складенні даного висновку експерт, будучи попередженим про кримінальну відповідальність надав чітку відповідь на поставлені на експертизу питання, у висновку докладно описані проведені експертом дослідження з проставленням відповідних відміток про дослідження конкретних документів з підписами позивача, чітко зазначені ознаки та розбіжності в підписах позивача та досліджуваних підписах на договорах і що такі розбіжності достатні для категоричного негативного висновку, на підставі чого експерт і зробив висновок, тому відсутні підстави для неприйняття вказаного доказу судом, оскільки він є допустимим та належним.

Повідомлені відповідачем обставини укладення вказаних договорів, щодо того, що екземпляри договорів були передані відповідачем ПП Злагода дочці співмешканки позивача ОСОБА_4 , яка на той час працювала у відповідача, для того щоб вона їх надала на підпис позивачу та вона повернула відповідачу вже підписані договори, - не має правового значення для вирішення даного позову, оскільки сторонами суду не надано доказів того, що ОСОБА_4 мала відповідні повноваження на укладення або іншу участь в укладенні вказаних договорів від імені позивача, натомість визначальним для даної справи є саме обставини того, чи підписувала вказані договори позивач та чи погоджувала вона таким чином у встановленій законом формі всі істотні умови даних договорів оренди землі.

Не спростовує обґрунтованості позовних вимог і посилання представника відповідача на те, що для визнання договору оренди недійсним необхідне встановлення факту порушення прав позивача. По-перше, відповідне рішення Верховного Суду України по справі №6-111цс14 стосувалось інших обставин, аніж ті, які є предметом даного судового розгляду, а саме випадку, коли ставилась вимога про визнання недійсним договору оренди землі у зв`язку з відсутністю в ньому визначеної ст. 15 Закону України Про оренду землі істотної умови (а саме умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки), що саме по собі не є свідченням порушення прав орендодавця. По-друге, у випадку, який є предметом судового розгляду, відповідно до висновку експерта встановлено, що позивач не підписував оспорені нею договори, а, отже, - не погоджував викладені в тексті таких договорів відповідні істотні умови договорів, в першу чергу, умови щодо строку дії договорів оренди. А тому цілком очевидно, що неузгодження стороною договору такої істотної для неї умови, як строк дії договору порушує права власника щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном.

При цьому, твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які він зобов`язаний надати суду відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, на підтвердження того, що дійсно позивач був достеменно обізнаний про укладення між ним та ПП Злагода саме договорів оренди землі від 01.12.2013 року, враховуючи відсутність підписів останнього на вказаних договорах та відсутність доказів того, що позивач брав будь-яку участь в укладенні таких договорів, або отримав примірники вказаних договорів пізніше після їх реєстрації, про що зазначає відповідач, натомість суду надані докази, що між сторонами існували договірні відносини щодо оренди даних земельних ділянок на підставі іншого раніше укладеного договору оренди землі, тому сам по собі факт отримання позивачем орендної плати за землю (навіть у збільшеному розмірі) та факт користування відповідача земельними ділянками позивача протягом останніх років ще не може бути доказом того, що позивач був обізнаний про укладення та погодив умови оспорених ним договорів оренди землі від 01.12.2013 року. Не спростовують таких висновків суду і посилання представника відповідача на те, що відомості про право користування відповідача земельними ділянками позивача були зареєстровані у відповідних державних реєстрах, доступ до яких відкритий, та позивач міг дізнатись про укладення договорів та отримати дану інформацію з вказаних реєстрів. В таких реєстрах підлягають реєстрації не власне договори оренди (а предметом даного позову є саме недійсність договорів оренди), а право користування нерухомістю (землею), при цьому, як вказано вище, відповідач до укладення оспорених договорів користувався землею позивача на підставі раніше укладеного договору оренди.

За такого, часом, коли позивач міг та повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо вимог про недійсність договору оренди землі може бути лише час, коли позивач дізнався про факт укладення від його імені договорів від 01.12.2013 року та про їх зміст та саме з цього часу у позивача виникло право на позов.

Така правова позиція щодо початку перебігу строку позовної давності за вимогами про визнання договору оренди землі недійсним висловлена в постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 року по справі №6-48цс15 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року по справі №575/476/16-ц.

Позивачем вказано, що він дізнався про наявність оспорених ним договорів лише в жовтні 2018 року, отримавши їх примірники у відповідача, вказана обставина відповідачем належними та допустимими доказами не спростована та не доведено, що позивач був раніше обізнаний про факт укладення договорів від 01.12.2013 року, за такого, строк позовної давності за вимогами про визнання договорів недійсними не сплив.

За встановлених обставин, позов ОСОБА_2 до Приватного підприємства Злагода про визнання договорів оренди землі недійсними підлягає задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору та витрати за проведення експертизи на користь позивача, який відповідно до наявних у справі платіжних документів сплатив 1410 грн судового збору, хоча відповідно до визначених на 2018 рік ставок судового збору за двома вимогами про визнання договору недійсним мав сплатити меншу суму в розмірі 1409,60 грн (704,80 грн х 2), та сплатив 2250,24 грн витрат на оплату експертизи, обов`язок по сплаті яких позивачем був визначений ухвалою суду про призначення експертизи від 20.03.2019 року. За такого, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на загальну суму 3659,84 грн.

На підставі викладеного, ст. 14, 15 Закону України Про оренду землі , ст. 203, 215 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Приватного підприємства Злагода про визнання договорів оренди землі недійсними задовольнити.

Визнати, укладений 01.12.2013 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Злагода договір оренди землі щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 2,61 га кадастровий номер НОМЕР_2 , що розташована в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, недійсним.

Визнати, укладений 01.12.2013 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Злагода договір оренди землі щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 5,82 га кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, недійсним.

Стягнути з Приватного підприємства Злагода на користь ОСОБА_2 3659 (три тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень 84 копійки в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та витрат за проведення експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

Відповідач: Приватне підприємство „Злагода" (місцезнаходження: вул. Пушкінська, 9, с. Єрмолівка Баштанського району Миколаївської області, ідентифікаційний код 31417341).

Повне судове рішення складене 16.08.2019 року.

Суддя