Постанова

від 13.08.2019 по справі 520/11436/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 р.Справа № 520/11436/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Ващук Ю.О.

представників позивача - Глущенко С.О., Шишкіної Н.І.

представника відповідача - Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Украбразивцентр" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 року (суддя Панов М.М.; м. Харків; повний текст рішення складено 14.03.2019) по справі № 520/11436/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украбразивцентр"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украбразивцентр" (далі - позивач, ТОВ "Украбразивцентр") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №00000751421 від 09.11.2018 на суму грошового (податкового) зобов`язання 87345 грн. та на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 21836,25 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Украбразивцентр" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам, зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення у кримінальному провадженні. Правова оцінка доказам, зібраним під час досудового слідства у кримінальному провадженні надається виключно судом під час розгляду кримінальної справи. Зазначає, що як на дату подання позовної заяви так і під час судового розгляду, вирок про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за скоєння будь-яких кримінальних правопорушень, передбачених статтями 205, 205-1 КК країни відсутній, як і відсутній будь-який вирок по кримінальному провадженню, в рамках якого допитано свідка, покази якого стали основною доказовою базою в акті перевірки від 09.08.2018 № 3228/20-40-14-21-07/38634283. Щодо копії вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 у кримінальному провадженні № 1-кп/335/152/2017, наданої відповідачем, позивач зазначає, що у цьому вироку затверджена угода між ОСОБА_2 та прокуратурою про визнання його вини. При цьому суд не встановлював ніяких фактів щодо господарської діяльності підприємства під керівництвом ОСОБА_2 . Також копія вироку не засвідчена належним чином, тому на думку позивача не є належним доказом по справі. Позивач вважає, що висновки акту перевірки, на підставі якого було видано спірне податкове повідомлення-рішення № 00000751421 від 09.11.2018, зроблені на основі приміщень та недопустимих документів, що не мають сталої правової природи, і н6е можуть стати підставою для прийняття рішення про наявність у особи будь-яких зобов`язань, зокрема, податкових.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Украбразивцентр" з питань дотримання податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками, про що складено акт від 09.08.2018 №3228/20-40-14-21-07/38634283.

За результатами перевірки відповідачем складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Украбразивцентр" з питань дотримання податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками №3228/20-40-14-21-07/38634283. В акті зазначені встановлені під час перевірки порушення, а саме: пп. "а" п. 198.1, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту всього в сумі 184872 грн. в тому числі на 6484 грн. за грудень 2015 року, на 2880 грн. за січень 2016 року, на 17794 грн. за лютий 2016 року, на 11700 грн. за березень 2016 року, на 7010 грн. за квітень 2016 року, на 10350 грн. за вересень 2016 року, на 9550 грн. за жовтень 2016 року, на 18323 за грудень 2016 року, за березень 2017 року на 5100 грн., за травень 2017 року, на 13443 грн. за червень 2017 року, на 4950 грн. за липень 2017 року, на 21490 грн. за ceрпень 2017 року, на 29538 грн. за вересень 2017 року, на 20892 грн. за жовтень 2017 року, на 5368 грн., в результаті чого занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 184872 грн., в тому числі на 6484 грн. за грудень 2015 року, на 2880 грн. за січень 2016 року, на 17794 за лютий 2016 року, на 11700 грн. за березень 2016 року, на 7010 грн. за квітень 2016 року, на 10350 грн. за вересень 2016 року, на 9550 грн. за жовтень 2016 року, на 18323 за грудень 2016, за березень 2017 на 5100 грн., за травень 2017 року, на 13443 грн. за червень 2017 року, на 4950 грн. за липень 2017 року, нa 21490 грн. за серпень 2017 року, на 29538 грн. за вересень 2017 року, на 20892 грн. за жовтень 2017 року, на 5368 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00000751421 від 09.11.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 109181,25 грн., з яких 87345,00 грн. - збільшення податкового зобов`язання та 21836,25 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення у зв`язку із відсутністю реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ „Слобідський Хліб", ТОВ „Оптметхім-2015", TOB „ТК Комівояжер", ТОВ „ВФ Агро Терра" та ТОВ „Нікос Опт".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно із наданого відповідачем розрахунку податкового повідомлення-рішення № 00000751421 від 09.11.2018 колегією суддів встановлено, що спірним рішенням ТОВ "Украбразивцентр" донараховно грошові зобов`язання у загальному розмірі 109181,25 грн., в т.ч. 97345,00 грн. сума грошового зобов`язання з ПДВ, 21836,25 грн. штрафна санкція 25% по господарським відносинам із наступними контрагентами: ТОВ "Слобідський Хліб" (93081,25 грн.), ТОВ "Оптметхім-2015" (4162,50 грн.), ТОВ "ВФ Агро Терра" (11937,50 грн). (т. 3 а.с. 96)

В основу спірного податкового повідомлення-рішення покладено висновки акту перевірки від 09.08.2018 №3228/20-40-14-21-07/38634283 про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та вищезазначеними контрагентами. Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на наступному.

Щодо взаємовідносин із ТОВ "Слобідський Хліб" у червні-жовтні 2017 року, зазначено, що від оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області отримано інформацію щодо кримінального провадження № 32017220000000085 від 13.06.2017 за ч. 1 ст. 205 КК України по ТОВ "Слобідський хліб", яке 16.06.2017 внесено до реєстру облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва, а також протокол допиту свідка від 12.06.2017, а саме: засновника ТОВ "Слобідський хліб" громадянина ОСОБА_3 , який по суті поставлених запитань дав показання, що він не мав жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Слобідський Хліб", у зв`язку з чим не міг призначити на посади директора та бухгалтера будь-яких осіб. Крім того, в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Слобідський Хліб" не мав складських, виробничих власних чи орендованих приміщень, у власності та користуванні відсутні транспортні засоби, відсутні трудові ресурси (на підприємстві працювало 4 особи, у т.ч. директор), директор і головний бухгалтер в одній особі, що фактично унеможливлює здійснення господарських операцій суб`єктом господарювання. Крім того, при дослідженні ланцюга постачання та відповідно до інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, відсутнє придбання товару за номенклатурою, зазначеною підприємством ТОВ "Слобідських Хліб" в податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ "Украбразивцентр". Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Украбразивцентр" не було надано до перевірки сертифікатів про походження товару, документів, згідно яких здійснювалось транспортування придбаних товарів до ТОВ "Нова Пошта", а саме: виданих документів ТОВ "Нова Пошта" (екпрес накладних та актів надання послуг) із зазначенням місця відправлення та назвою відправника.

Щодо взаємовідносин із ТОВ "Оптметхім-2015" у грудні 2015 року в акті перевірки зазначено, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області отримано судове рішення щодо ТОВ "Оптметхім-2015", а саме: вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 у кримінальному провадженні № 1-кп/335/152/2017 (справа № 335/13457/16-к) внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32015080000000077 від 27.11.2015 за обвинуваченням ОСОБА_2 , яким встановлено, що ОСОБА_2 після реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Оптметхім-2015", заволодівши печаткою та реєстраційними документами створеного підприємства, виконуючи злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств-контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2015 по 01.04.2016. Крім того в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Оптметхім-2015" податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми 1-ДФ) та фінансовий звіт до ДПІ не надавалися, остання декларація з ПДВ до ДПІ надана за січень 2016, та у ТОВ "Оптметхім-2015) відсутні основні фонди (автотранспортні засоби, виробничо-складські приміщення, персонал та інші виробничі активи), які економічно необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності. При здійсненні аналізу податкових накладних, зареєстрованих у єдиному реєстрі податкових накладних контролюючим органом встановлено, що ТОВ "Оптметхім-2015" за взаємовідносинами у січні 2015- грудні 2015 року придбало товар, відвантажений на адресу ТОВ "Украбразивцентр" дещо відмінний від придбання по ланцюгу попереднього постачання. Також у ході аналізу придбання та реалізації ТОВ "Оптметхім-2015" в розрізі номенклатури товару/послуги згідно з базою ЄРПН вбачається нереальність господарської операції внаслідок придбання та продажу у грудні 2015 року ідентифікованого товару за відсутності реального ланцюгу походження цього ж товару.

Щодо взаємовідносин із ТОВ "ВФ Агро Терра" у жовтні 2016 року, контролюючим органом, за результатами дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, в акті зазначено, що ТОВ "Украбразивцентр" не надано документів, які могли б підтвердити факт перевезення, а саме: не надано документи, згідно яких здійснювалось транспортування придбаних товарів до ТОВ "Нова Пошта", а саме: виданих документів ТО "Нова Пошта" (експрес накладних та актів наданих послуг) із зазначенням місця відправлення та назвою відправника, а також не надано сертифікатів про походження товару. Надійшов лист ГУ ДФС у Волинській області від 31.01.2018 № 570/7/03-20-21-03-05 про надання пояснення гр. ОСОБА_4 щодо непричетності до ведення господарської діяльності ТОВ "ВФ Агро Терра". Відповідно до інформації з Єдиного реєстру податкових накладних відсутнє придбання товару за номенклатурою, зазначеною підприємством ТОВ "ВФ Агро Терра"в податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ "Украбразивцентр". Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ТОВ "ВФ Агро Терра" у жовтні придбано: продукти харчування та опалювальне обладнання тощо, реалізовано: мітчик, свердло, фреза відрізна та інше. Враховуючи вищевикладене, податковий орган дійшов висновку про неможливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Украбразивцентр" та ТОВ "ВФ Агро Терра" за жовтень 2016 року, а отже і підтвердити правомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по вищенаведеним взаємовідносинам, а саме: суму ПДВ за жовтень 2016 року - 9550,00 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як свідчать матеріали справи та відображено в акті перевірки, ТОВ „Украбразивцентр" у період з червня 2015 року по листопад 2017 року мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ „Слобідський Хліб" на підставі договору поставки товару (втулка перехідна 2/1, розгортка машина, штангенциркуль, мітчик, різець расточний та інші інструменти) від 12.06.2017 № 06/12. ( т. 2 а.с. 61-63)

На виконання умов даного договору складено видаткові та податкові накладні на суму ПДВ - 74465 грн. Податкові та видаткові накладні підписано з боку ТОВ „Слобідський Хліб" - директором ОСОБА_5 , з боку ТОВ „Украбразивцентр" - директором ОСОБА_6 .

Вказані податкові накладні зареєстровано ТОВ "Слобідський Хліб" в ЄРПН, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТОВ "Украбразивцентр" до податкового кредиту, додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду.

Також на підтвердження перевезення придбаного позивачем товару, ТОВ "Украбразивцентр" було надано до перевірки товарно-транспортні накладні, з яких вбачається що перевезення ТМЦ до складу позивача здійснювалось зі складу відділення № 27 ТОВ "Нова Пошта" на автомобільному транспорті ТОВ "Украбразивцентр".

Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем надано до перевірки платіжні доручення, які відображені в додатку до акту перевірки, товар, за номенклатурою, зазначеною у видаткових накладних, відображено у бухгалтерському обліку ТОВ "Украбразивцентр", станом на 31.10.2016 по рахунку 63 "Розрахунки з іншими кредиторами" у ТОВ "Украбразивцентр" відсутня кредиторська/дебіторська заборгованість по взаємовідносинах із ТОВ "Слобідський Хліб".

Крім того, ТОВ „Украбразивцентр" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ „ВФ Агро Терра" на підставі договору поставки товару (інструмент) від 03.10.2016 №10/03.

На виконання умов даного договору складено видаткові та податкові накладні на суму ПДВ - 9550 грн.

Вказані податкові накладні зареєстровано ТОВ „ВФ Агро Терра" в ЄРПН, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТОВ "Украбразивцентр" до податкового кредиту, додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду.

Також на підтвердження перевезення придбаного позивачем товару, ТОВ "Украбразивцентр" було надано до перевірки товарно-транспортні накладні, з яких вбачається що перевезення ТМЦ до складу позивача здійснювалось зі складу відділення № 27 ТОВ "Нова Пошта" на автомобільному транспорті ТОВ "Украбразивцентр".

Розрахунки між сторонами здійснювались у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем надано до перевірки платіжні доручення, які відображені в додатку до акту перевірки, товар, за номенклатурою, зазначеною у видаткових накладних, відображено у бухгалтерському обліку ТОВ "Украбразивцентр", станом на 31.10.2016 по рахунку 63 "Розрахунки з іншими кредиторами" у ТОВ "Украбразивцентр" відсутня кредиторська/дебіторська заборгованість по взаємовідносинах із ТОВ „ВФ Агро Терра".

Вказані документи було надано позивачем до перевірки, зауважень щодо їх змісту контролюючим органом в акті перевірки не відображено. Також в ході проведення перевірки податковим органом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми ПДВ, віднесені позивачем до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах, підтверджені податковими накладними, які складені на підставі договорів, видаткових накладних, платіжних документів, відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані контрагентами позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З приводу доводів податкового органу щодо ненадання позивачем до перевірки транспортних документів виданих ТОВ "Нова Пошта" із зазначенням місця відправлення та назвою відправника, а також сертифікатів походження товару, колегія суддів зазначає, що транспортні документи не є первинними документами, які доводять факт або реальність господарської операції з придбання товару, оскільки транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 12.02.19 у справі №813/1049/16.

Також колегія суддів зазначає, що відсутність сертифікатів якості або інших документів, що свідчили б про якість та походження придбаних товарів, не свідчить про відсутність документів первинного бухгалтерського чи податкового обліку, зберігання яких є обов`язковим для платника податку. Наявність або відсутність сертифікатів якості або відповідності при поставці товарів має значення виключно для подальшої їх реалізації, а не при їх використанні у власній господарській діяльності, а тому така обставина не може впливати на оподаткування спірних операцій.

Посилання податкової інспекції на відсутність у ТОВ "Слобідський Хліб" об`єктивної можливості для виконання поставки товарів в силу браку персоналу та відсутності зареєстрованих складських приміщень, судом відхиляються, оскільки такі висновки податковим органом зроблені виключно шляхом аналізу податкової звітності контрагента позивача.

Проте, укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки, і може здійснюватись за договорами цивільно-правового характеру.

У свою чергу, основні та транспортні засоби можуть перебувати у контрагентів на праві оренди або лізингу.

Суд також наголошує, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи умови для отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи визнання понесених витрат.

Крім того, чинним законодавством не передбачено кількісного показника щодо наявності трудових ресурсів, зареєстрованих власних основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, сировини та матеріалів, що була б достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов наведених договорів.

З приводу посилання контролюючого органу на інформацію з ЄРПН, згідно із якою відсутнє придбання товару за номенклатурою, зазначеною підприємством ТОВ „Слобідський Хліб" та ТОВ „ВФ Агро Терра" в податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ „Украбразивцентр", колегія суддів зазначає, що як слідує із акту перевірки, така інформація перевірялась контролюючим органом виключно за період, в якому такі товари були придбано позивачем, що не виключає можливість придбання ТОВ „Слобідський Хліб" та ТОВ „ВФ Агро Терра" реалізованих на адресу позивача товарів у попередніх періодах.

З приводу посилання податкового органу на пояснення засновників ТОВ "Слобідський Хліб" та ТОВ „ВФ Агро Терра", які повідомили, що не мають жодного відношення до господарської діяльності вказаних підприємств, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

Згідно ч.1 та 2 статті 23 КПК, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Суд також зауважує, що сам факт заперечення причетності до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємств не може бути беззаперечним свідченням безтоварності спірних операцій, натомість факт виконання зобов`язань з боку позивача та його зазначених вище контрагентів за укладеними договорами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність відповідних господарських операцій, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Натомість, доказів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними контролюючим органом всупереч вимог КАС України надано не було.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання контролюючого органу на податкову інформацію, надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій платника податків з ТОВ „Слобідський Хліб" та ТОВ „ВФ Агро Терра", оскільки податкова інформація, не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків. Така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Судження контролюючого органу про нікчемність угод є висновком тільки контролюючого органу.

Вказане повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 08.08.2018 року по справі №820/4428/17 (адміністративне провадження №К/9901/51373/18), від 06.11.2018 року по справі №822/551/18 (адміністративне провадження №К/9901/61751/18).

Таким чином, доводи, що наведені в акті перевірки не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в ході судового розгляду справи належним чином не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування ТОВ "Украбразивцентр" грошових зобов`язань з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій по господарським відносинам із ТОВ „Слобідський Хліб" та ТОВ „ВФ Агро Терра" на суму у загальному розмірі 105018,75 грн.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000751421 від 09.11.2018 у вищезазначеній частині не відповідає критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Украбразивцентр" в цій частині.

З приводу господарських взаємовідносин ТОВ "Украбразивцентр" з контрагентом ТОВ "Оптметхім-2015", колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підприємством ТОВ "Оптметхім-2015" у грудні 2015 року згідно бази даних ЄРПН зареєстровано на адресу ТОВ "Украбразивцентр" податкові накладні на суму ПДВ 3330,00 грн. з номенклатурою: різець різьбовий, точило електричне, плита повірочна та інше. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ТОВ "Украбразивцентр" до податкового кредиту відповідного періоду. Вказані відносини між сторонами відбувались на підставі договору поставки товару від 21.12.2015 № № 12-21.

Договір підписано від ТОВ "Украбразивцентр" директором ОСОБА_6 , а від ТОВ "Оптметхім-2015" директором ОСОБА_7 .

В ході перевірки відповідачем отримано вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 у кримінальному провадженні №1-кп/335/152/2017 (справа №335/13457/16-к) внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32015080000000077 від 27.11.2015 за обвинуваченням ОСОБА_2 , яким встановлено, що у червні 2013 року у ОСОБА_2 виник умисел на незаконне збагачення шляхом зайняття фіктивним підприємництвом шляхом створення або придбання фіктивних підприємств із залученням до цієї діяльності інших співвиконавців та осіб, яких використовував у злочинних планах без їх відома, чим займався до лютого 2015 року.

Згідно з вказаним злочинним наміром, шляхом використання завідомо неправдивих відомостей, що занесені в офіційні бухгалтерські, податкові та інші документи про нібито проведені фінансово-господарські операції, фіктивні суб`єкти господарської діяльності, які фактично контролювались ОСОБА_2 , повинні були безпідставно формувати податковий кредит з податку на додану вартість підприємствам - контрагентам вигодонабувачам та отримувати від них безготівкові кошти на банківські рахунки фіктивних суб`єктів.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 04.06.2015 ОСОБА_2 , маючи умисел на зайняття незаконною діяльністю пов`язаною з фіктивним підприємництвом, діючи повторно, з метою створення підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та не обізнану у господарській діяльності, підшукав у м. Харкові копії документів з персональними даними ОСОБА_7 , які використав для первинної реєстрації на його ім`я, як засновника та директора підприємства В ТОВ „Оптметхім-2015", ОСОБА_2 підписав від імені ОСОБА_7 у невстановленому під час досудового розслідування місці протокол загальних зборів учасників про створення ТОВ „Оптметхім-2015", наказ про призначення ОСОБА_7 директором підприємства, про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Статут вказаного підприємства, 09.06.2015 внесення змін до статуту ТОВ „Оптметхім-2015" зареєстровано державним реєстратором Вишгородського районного управління реєстраційної служби управління юстиції у Київській області за №13341020000004819, відповідно до статутних документів ТОВ „Оптметхім-2015" зареєстровано за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, 12/1.

Після внесення відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про реєстрацію ТОВ „Оптметхім-2015" на нового власника та директора ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , отримав печатку та реєстраційні документи створеного підприємства ТОВ „Оптметхім-2015" та виконував злочинні наміри. 08.12.2015 відкрив поточні рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у ПАТ „Сбербанк", на які у продовж грудня 2015 року - лютого 2016 року надходили кошти від інших підконтрольних ОСОБА_2 суб`єктів господарювання та реально діючих суб`єктів господарської діяльності від безтоварних операцій в якості оплати товарів, робіт послуг, які перераховувались на рахунки фіктивних підприємств, підконтрольних ОСОБА_2 , а також знімались ОСОБА_2 за допомогою банківських пластикових карток. Так, у період з 09.12.2015 по 22.03.2016 здійснено транзитних перерахувань по рахунку на загальну суму 21112 грн., з них на картковий рахунок для подальшого зняття готівкою через мережу банкоматів 300000 грн.

Після внесення відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про реєстрацію ТОВ „Оптметхім-2015" на нового власника та директора ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , заволодівши печаткою та реєстраційними документами створеного підприємства та виконуючи злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2015 по 01.04.2016, зокрема:

- грудень 2015 року: ТОВ УКРАБРАЗИВЦЕНТР у сумі 3330 грн.

Вирок набрав законної сили 23.03.2017.

Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вироком у кримінальній справі по справі № 335/13457/16-к, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину особи, яка утворила контрагента позивача -ТОВ „Оптметхім-2015", дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість в тому числі за грудень 2015 року по операціям із ТОВ УКРАБРАЗИВЦЕНТР на суму ПДВ 3330 грн.

Відтак, відповідно до частини шостої статті 78 КАС України наявними є підстави для звільнення від доказування, а саме обов`язковість вироку суду в кримінальній справі про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, для адміністративного суду в питанні, чи мали місце дії та чи вчиненні вони цією особою. Враховуючи доведеність незаконної діяльності ТОВ „Оптметхім-2015" з метою надання права право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість в тому числі за грудень 2015 року по операціям із ТОВ УКРАБРАЗИВЦЕНТР на суму ПДВ 3330 грн., колегія суддів вважає обґрунтованими висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій із ТОВ „Оптметхім-2015" та безпідставність формування позивачем податкового кредиту по вказаним операціям за грудень 2015 року на суму ПДВ 3330,00 грн.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ „Оптметхім-2015" відсутня, а наслідком для податкового обліку не є фактичний рух активів, а лише задекларований на папері, колегія суддів вважає правомірним і таким, що не підлягає скасуванню спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області яким донараховано позивачу грошове зобов`язання по господарським відносинам із контрагентом ТОВ „Оптметхім-2015" на суму ПДВ 3330,00 та штрафних санкцій 832,50 грн.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украбразивцентр" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 року по справі № 520/11436/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Украбразивцентр" - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000751421 від 09.11.2018 на суму грошового зобов`язання у загальному розмірі 105018,75 грн., з них 84015,00 грн. сума податкового зобов`язання та 21003,75 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) Т.С. Перцова І.С. Чалий Повний текст постанови складено 16.08.2019 року