УХВАЛА
15 серпня 2019 р.Справа № 480/114/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за подання апеляційної скарги Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року по справі № 480/114/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 03.04.2019 року подано апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору, наданий строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали.
20.05.2019 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків та повернуто апеляційну скаргу скаржнику в зв`язку з невиконанням вимог ухвали.
25.06.2019 року відповідач повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою. Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що вперше апеляційна скарга була подана вчасно. Між тим, у зв`язку із затримкою відповідного фінансування з державного бюджету апелянт не мав можливості сплатити судовий збір.
Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У відповідності до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам Держгеокадастру не надано пільг щодо сплати судового збору.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .
Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також, суд зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 804/958/17.
Враховуючи зазначене, підстави викладені відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження для визнання причин пропуску такого строку поважними - відсутні.
Таким чином причини, зазначені скаржником в заяві про поновлення строку, не можуть бути визнані поважними, а будь-яких інших підстав для поновлення процесуального строку позивачем не зазначено.
Керуючись ст. ст. 121, 298 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Визнати неповажними, вказані в клопотанні, причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року по справі № 480/114/19.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Чалий І.С.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2019 |
Оприлюднено | 18.08.2019 |
Номер документу | 83685753 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Любчич Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні