Ухвала
від 15.08.2019 по справі 480/114/19
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 серпня 2019 р.Справа № 480/114/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за подання апеляційної скарги Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року по справі № 480/114/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 03.04.2019 року подано апеляційну скаргу.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору, наданий строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали.

20.05.2019 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків та повернуто апеляційну скаргу скаржнику в зв`язку з невиконанням вимог ухвали.

25.06.2019 року відповідач повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою. Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що вперше апеляційна скарга була подана вчасно. Між тим, у зв`язку із затримкою відповідного фінансування з державного бюджету апелянт не мав можливості сплатити судовий збір.

Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У відповідності до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам Держгеокадастру не надано пільг щодо сплати судового збору.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Також, суд зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 804/958/17.

Враховуючи зазначене, підстави викладені відповідачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження для визнання причин пропуску такого строку поважними - відсутні.

Таким чином причини, зазначені скаржником в заяві про поновлення строку, не можуть бути визнані поважними, а будь-яких інших підстав для поновлення процесуального строку позивачем не зазначено.

Керуючись ст. ст. 121, 298 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Визнати неповажними, вказані в клопотанні, причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року по справі № 480/114/19.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Чалий І.С.

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.08.2019
Оприлюднено18.08.2019
Номер документу83685753
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —480/114/19

Ухвала від 08.10.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Любчич Л.В.

Ухвала від 26.09.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Любчич Л.В.

Ухвала від 24.09.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Любчич Л.В.

Ухвала від 15.08.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Любчич Л.В.

Ухвала від 15.08.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Любчич Л.В.

Ухвала від 12.08.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Любчич Л.В.

Ухвала від 20.05.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Ухвала від 15.04.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Яковенко М.М.

Ухвала від 15.04.2019

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Яковенко М.М.

Рішення від 04.03.2019

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

Л.М. Опімах

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні