Постанова

від 15.08.2019 по справі 826/4347/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4347/18 Суддя першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року, яке прийняте в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЯМАС-БУД до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2018 року ТОВ ЯМАС-БУД звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 03 січня 2018 року № 531482/39441351 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16 листопада 2017 року № 13.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що з 22 березня 2018 року набув чинності новий порядок зупинення реєстрації податкових накладних, відповідно до якого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної приймає комісія Головного управління ДФС у м. Києві. На думку скаржника, для вирішення питання про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної необхідно залучити до участі у справі Головне управління ДФС у м. Києві у якості співвідповідача.

Під час судового засідання представник скаржника підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Відповідач - Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечила та про причини неявки суду не повідомила. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника зазначеного відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ТОВ ЯМАС-БУД та ДФС України, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДФС України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що ТОВ ЯМАС-БУД направило до ДФС України податкову накладну № 13 від 16 листопада 2017 року для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією від 14 грудня 2017 року вказану податкову накладну було прийнято, однак зупинено її реєстрацію відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Фактичною підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 41.00. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ ЯМАС-БУД 26 грудня 2017 року направило ДФС України повідомлення № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено.

Разом з тим, комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) прийняла рішення від 03 січня 2018 року № 531482/39441351 про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 16 листопада 2017 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, ТОВ ЯМАС-БУД звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ ЯМАС-БУД , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано вимоги квитанції від 14 грудня 2017 року та надано письмові пояснення і документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Положеннями пп. в 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У квитанції від 14 грудня 2017 року зазначено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 13 від 16 листопада 2017 року стало виявлення критерію, передбаченого п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.

Який із трьох критеріїв, передбачених п. 6 зазначеного нормативно-правового акту, був виявлений податковим органом у даному випадку, в квитанції від 14 грудня 2017 року - не зазначено.

Разом з тим, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, залежить від виявленого податковим органом критерію оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, позивачу фактично не було повідомлено який саме перелік документів йому необхідно надати до ДФС України для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 13 від 16 листопада 2017 року.

Зазначена обставина, за висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, є достатньою підставою для задоволення даного позову.

Зокрема Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 13 від 16 листопада 2017 року.

ТОВ ЯМАС-БУД надало до ДФС України копії наступних документів: перелік працівників товариства станом на 30 листопада 2017 року, довідку про наявність матеріально-технічної бази станом на 30 листопада 2017 року, ліцензії на право здійснення господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звіту про закуплені будівельні матеріали, банківської виписки, договору генерального підряду від 01 вересня 2016 року, а також пояснення щодо правовідносин із ТОВ Теофіпольська енергетична компанія .

Згідно з абз. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації однією з підстав для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

В рішенні від 03 січня 2018 року № 531482/39441351 зазначено, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 13 від 16 листопада 2017 року стали надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Яка саме із зазначених підстав була виявлена податковим органом у даному випадку, в рішенні від 03 січня 2018 року № 531482/39441351 - не зазначено.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не зазначив які саме недоліки були виявлені в наданих позивачем документах та у чому такі недоліки полягали.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення Комісії від 03 січня 2018 року № 531/482/39441351 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга ДФС України містить узагальнений виклад норм права, які встановлюють порядок та підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, а також для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Доводів щодо неправильного застосування цим норм судом першої інстанції, апеляційна скарга відповідача - не містить.

Також скаржник звертав увагу суду на те, що з 22 березня 2018 року набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, відповідно до якого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної приймають комісії регіонального рівня.

У зв`язку з цим, на думку ДФС України, до участі у розгляді справи необхідно залучити Головне управління ДФС у м. Києві у якості співвідповідача.

Разом з тим, скаржником не було враховано, що предметом оскарження є рішення № 531482/39441351 про відмову в реєстрації податкової накладної, яке прийняте 03 січня 2018 року, тобто до набрання чинності Порядком, на який посилається відповідач.

Рішення № 531482/39441351 від 03 січня 2018 року було прийняте саме Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 30 листопада 2018 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДФС України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.М. Літвіна

Є.О. Сорочко

Постанова складена у повному обсязі 15 серпня 2019 року.