Ухвала

від 16.08.2019 по справі 921/503/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16 серпня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/503/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши Заяву №14/1 від 07.08.2019 (вх. №628 від 08.08.2019) Приватного підприємства "Аляска", вул. Київська, 7а, м. Тернопіль, 46016, ідентифікаційний код 31743864

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВР-1", вул. 15 Квітня, 10, м. Тернопіль, 46023, ідентифікаційний код 32219990

про : видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВР-1" (46023, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 10, м. Тернопіль, 46023, ідентифікаційний код 32219990) у розмірі 64962,45 грн. (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок дві грн. 45 коп.) за послуги визначені договорами №6 про виконання робіт з аварійного обслуговування внутрішньо будинкових мереж гарячого водопостачання та системи центрального опалення та №11 про виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та системи центрального опалення від 30.09.2016 року.

ВСТАНОВИВ

08.08.2019 через канцелярію Господарського суду Тернопільської області надійшла Заява Приватного підприємства "Аляска" від 07.08.2019 вих. № 14/1 (вх. №628 від 08.08.2019) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВР-1" про видачу судового наказу.

Дослідивши вимогу заявника на предмет відповідності її приписам ст. ст. 147, 150 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови заявнику у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Згідно ч. 1 ст. 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

В обґрунтування поданої Заяви про видачу судового наказу заявник зазначає, що 30 вересня 2016 між ПП "Аляска" (Підрядник) та ТОВ "СОВР-1" (Замовник) було укладено договори №6 про виконання робіт з аварійного обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та системи центрального опалення та договір №11 про виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та системи центрального опалення. Відповідно до п.3.1.1 даних договорів Підрядник зобов`язується виконувати роботи згідно умов договору. Згідно п. 4.5 даних договорів Замовник до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачує на р/р Підрядника вартість за надані послуги. На підтвердження виконаних робіт по договорах сторони підписували акти виконаних робіт та скріплювались печатками. Заявником та боржником було підписано та скріплено печаткою акт взаємних розрахунків, де борг за ТОВ "СОВР-1" станом на 31.07.2019 року становить 64962,45 грн.

Частиною 2 статті 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Разом з тим, наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

З урахуванням наведеного, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного письмового договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

З огляду на додані до Заяви докази, суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення заявником суми боргу розмірі 64 962,45 грн., в тому числі окремо суму боргу по договору №6 від 30 вересня 2016 про виконання робіт з аварійного обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та системи центрального опалення та по договору №11 від 30 вересня 2016 про виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та системи центрального опалення, оскільки на підтвердження визначеної у заяві суми боргу заявником не надано банківських виписок, платіжних доручень, рахунків на оплату, тощо на підтвердження здійснення ТОВ "СОВР-1" часткового розрахунку за виконані роботи окремо по кожному із спірних договорів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та не надано обгрунтованого розрахунку сум боргу окремо по кожному із договорів.

В якості існування грошової заборгованості заявником надано суду Акт звірки взаємних розрахунків за період: жовтень 2016 - липень 2019 між ПП "Аляска" і ТОВ "СОВР-1", який підписаний головними бухгалтерами та складений щодо стану взаємних розрахунків за даними обліку - ПП "Аляска" станом на 31.07.2019 заборгованість на користь ПП "Аляска" станом 64 962,45 грн.

Проте, у суду відсутні правові підстави для врахування вказаного Акту звірки взаємних розрахунків в якості належних доказів існування заборгованості за Договором №6 від 30.09.2016 та за Договором №11 від 30.09.2016, оскільки чинним законодавством акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку, вказаний акт є зведеним обліковим документом, який фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов`язків сторін, в той час як зобов`язання сторін підтверджуються первинними документами договором, актами, видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями тощо.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За відсутності первинних документів, які підтверджують обставини проведення боржником - ТОВ "СОВР-1" часткового розрахунку, суд не має можливості пересвідчитися у достовірності викладених в заяві обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги щодо нарахування суми боргу, що є порушенням приписів п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Таким чином, заяву подано з порушенням вимог ч. 3 ст. 150 ГПК України, що в силу приписів п. 1. ч.1 ст.152 ГПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу .

Окремо суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою , після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Тому, при повторному зверненні до суду з такою самою заявою про видачу судового наказу слід повторно сплатити судовий збір у розмірі визначеному процесуальним законом.

За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст.ст. 12, 147, 148, 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству "Аляска", вул. Київська, 7а, м. Тернопіль, 46016, ідентифікаційний код 31743864 у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВР-1" (46023, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 10, м. Тернопіль, 46023, ідентифікаційний код 32219990) у розмірі 64962,45 грн. (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок дві грн. 45 коп.) за послуги визначені договорами №6 про виконання робіт з аварійного обслуговування внутрішньо будинкових мереж гарячого водопостачання та системи центрального опалення та №11 про виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та системи центрального опалення від 30.09.2016 року.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Копію ухвали направити сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

За приписами п.1 ч.1 ст. 255 ГПК України ухвала про відмову у видачі судового наказу підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано: 16 серпня 2019 року.

Суддя С.О. Хома