Рішення

від 13.08.2019 по справі 909/766/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/766/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Торговиця", б-р. Південний, буд.31, кв.12, м.Івано-Франківськ, 76010,

до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.10.2015 року в сумі 71748 грн 87 к., з них: 71 139 грн 76 к.- заборгованість за кредитом; 331 грн 98 к. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 277 грн 13 к. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором

за участю:

від позивача: представники не з`явилися

від відповідача: представники не з`явилися

установив: Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Торговиця", ОСОБА_1 (далі - відповідачі) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.10.2015 року в сумі 71748,87 грн., з них: 71139,76 грн.- заборгованість за кредитом; 331 грн 98 к. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 277 грн 13 к. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 26.10.2015 року щодо сплати необхідних коштів для погашення заборгованості.

Ухвалою суду від 23.07.19 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 13.08.19.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення вх. №15951/19 від 13.08.2019 та вх. №15952/19 від 13.08.2019. Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.

Відповідачі в судове засідання повноважених представників не направили. Заяв та клопотань, а також відзиву на позов не подали. Разом з тим, ухвали суду (копії) про відкриття провадження у справі від 23.07.2019 року повернулась на адресу Господарського суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (відсутній).

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в Господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів учасникам судового процесу.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення відповідачів та про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Проте, відповідачі своїми конституційними правами на захист прав і охоронюваних законом інтересів шляхом подання відзиву на позовну заяву, не скористались, причини їх не подання суд не повідомили, доводи позивача щодо наявності заборгованості не спростували.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд зазначає, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене, наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом враховано наступне.

26 жовтня 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Торговиця" (по справі відповідач) підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 26.10.15 (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку (позивача) і Клієнта (відповідача) (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

У відповідності до п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта (відповідача) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк (позивач) і Клієнт (відповідач) допускають використання підписів Клієнта (відповідача) у вигляді електронноцифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком (позивачем) через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта (відповідача) з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Згідно ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта (відповідача) в межах кредитного ліміту.

Згідно п. 3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта (відповідача) щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта (відповідача) у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком (позивачем) протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта (відповідача) до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов зазначено, що ліміт може бути змінений Банком (позивачем) в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку (позивача). Підписавши Угоду, Клієнт (відповідач) висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком (позивачем) в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта (відповідача) на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку (позивача) і Клієнта (відповідача) (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

У відповідності до розділу 3.2.1.4 Умов, затверджено порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта (відповідача) при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25 -го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1.).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.2. Умов, при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню Клієнт (відповідач) виплачує Банку (позивачу) за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта (відповідача) щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом (відповідачем) будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % (п`ятдесят шість відсотків) річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом (відповідачем) будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку (позивача) на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п. 3.2.1.4.1.3. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.4. Умов під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9. Умов).

Пунктами 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5 Умов також встановлено, що Клієнт (відповідач по справі) сплачує Банку (позивачу по справі) 1 (першого) числа кожного місяця винагороду за користування кредитом, з врахуванням п.п. 3.2.1.1.6 та 3.2.1.2.3.2, в розмірі 0, 9% від суми максимального сальдо кредита, існуючого на кінець банківського дня за попередній місяць.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк (позивач) має право при порушенні Клієнтом (відповідачем) будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта (відповідача) дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом (відповідачем) будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п., п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1..4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком (позивачем) права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривнях.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов зазначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане Клієнтом (відповідачем).

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта (відповідача) здійснюється з моменту подачі Клієнтом (відповідачем) до Банку (позивача) заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом (відповідачем) розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного використання зобов`язань сторонами.

Відповідно до статті 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого порушеного права або інтересу.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір.

Згідно зі статтею 509 зазначеного вище кодексу зобов`язання - це правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Аналогічне визначення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В забезпечення виконання зобов`язань за Договором банківського обслуговування №б/ від 26.10.2015 року, 25.12.2015 року між банком (по договору - кредитор/по справі - позивач) та ОСОБА_1 (по договору - поручитель/по справі - відповідач 2) укладено договір поруки №POR 1450883293796, відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати усім своїм майном, у тому числі коштами, яке (і) належить йому на праві власності, перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі зобов`язань за Договором банківського обслуговування №б/н від 26.10.2015 року та всіх додаткових договорів до нього, які будуть укладені між його сторонами у майбутньому (далі - основний договір).

Відповідно до абз.9 п.1.1 Договору поруки передбачено, що підписанням цього договору поруки поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою усіх зобов`язань боржника за основним договором, у тому числі з урахуванням усіх змін і доповнень до основного договору, які будуть укладені в майбутньому, зокрема, і з такими, що збільшують обсяг зобов`язань боржника перед кредитором.

Пунктом 1.2 сторонами погоджено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно з п. 1.5 договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником зобов`язань перед кредитором за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 2.1.2 Договору поруки сторони узгодили, що у разі невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (-их) зобов`язання (нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителем передбаченої даним пунктом вимоги.

Строк поруки припиняється через п`ятнадцять років після укладання цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань цей договір припиняє дію (п. 4.1 Договору).

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань а також не виконання їх поручителем, позивач звернувся з даним позовом до суду.

В спірному випадку між сторонами по справі виникли зобов`язальні відносини згідно кредитного договору (Договору банківського обслуговування №б/н від 26.10.2015 року).

В силу ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу товариств з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Торговиця" кредитний ліміт в розмірі 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується виданими банком довідкою та випискою по рахунку, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Однак, відповідач свої зобов`язання згідно Договору банківського обслуговування №б/н від 26.10.2015 року належним чином не виконав, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість.

Положенням ст.610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 612 вказаного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем умов угоди щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову та його задоволення в частині заборгованості за кредитом в сумі 71139 грн 76 к., нарахованих відсотків за користування ним в сумі 331 грн 98 к.

Разом з тим, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 цього ж кодексу штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549, 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Право на неустойку виникає незалежно у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідачем не подано суду доказів вчасного виконання зобов`язання за Договором банківського обслуговування №б/н від 26.10.2015 року. Отже, позов в частині нарахування пені в сумі 277 грн. 13 коп. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо обгрунтованості вимоги про стягнення заборгованості солідарно з відповідачів, суд враховує, що зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини 1, 2 ст. 553 ЦК України).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як зазначалось вище, пунктом 1.5 договору поруки передбачено солідарну відповідальність боржника та поручителя, тобто відповідачів по справі.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню солідарно на загальну суму 71748,87 грн., з них: 71139,76 грн. - заборгованість за кредитом; 331 грн 98 к. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 277 грн 13 к. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів солідарно.

Керуючись ст.11, 509, 525, 526, 553, 554, 546, 599, 610, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 218, 220, 231 Господарського кодексу України, ст.73, 74, 86, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Торговиця", ОСОБА_1 (далі - відповідачі) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.10.2015 року в сумі 71748 грн 87 к., з них: 71 139 грн 76 к.- заборгованість за кредитом; 331 грн 98 к. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 277 грн 13 к. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Торговиця" (б-р. Південний, буд.31, кв.12, м.Івано-Франківськ, 76010, код 40018867), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" ( вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) - 71 748 грн 87 к. (сімдесят одну тисяча сімсот сорок вісім гривень вісімдесят сім копійки) заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.10.2015 року, з них: з них: 71 139 грн 76 к. (сімдесят одна тисяча сто триджцять дев`ять гривень сімдесят шість копійки) - заборгованість за кредитом; 331 грн 98 к. (триста тридцять одна гривня дев`яносто вісім копійки) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 277 грн 13 к. (двісті двадцять сім гривень тринадцять копійки) - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 1921 грн 00к. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 19.08.2019

Суддя Фанда О. М.