Рішення

від 19.08.2019 по справі 910/6508/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2019Справа № 910/6508/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Південна брама 26-Г" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Баумікс Україна" простягнення 145 980 грн 61 коп. Представники:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Південна брама 26-Г" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баумікс Україна" про стягнення 145 980 грн 61 коп., в тому числі: 132 690 грн 32 коп. основного боргу, 3 142 грн 48 коп. 3 % річних та 10 147 грн 81 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору оренди від 01.07.2017 № 01/07-2017 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим в останнього за період з 31.07.2017 по 31.10.2019 та за період з 19.01.2019 по 16.05.2019 виникла заборгованість по орендним платежам у розмірі 132 690 грн 32 коп., крім того у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором позивачем нараховано 3 142 грн 48 коп. 3 % річних та 10 147 грн 81 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/6508/19 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

11.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду та про надання оригіналів документів для огляду.

14.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду, відзив на позов та клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач просить суд витребувати у позивача оригінал договору оренди від 01.07.2017 № 01/07-2017, у зв`язку з тим, що пункт 7.7. зазначеного договору в редакції позивача та відповідача відрізняються.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 судове засідання призначено на 01.07.2019.

25.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

25.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

27.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну підстав позову.

У судове засідання 01.07.2019 з`явився представник позивача та голова правління.

Суд повідомив про надходження від відповідача через відділ діловодства суду клопотання про витребування письмових доказів, відповідно до якого відповідач просить суд витребувати у позивача оригінал договору оренди від 01.07.2017 № 01/07-2017, у зв`язку з тим, що пункт 7.7. зазначеного договору в редакції позивача та відповідача відрізняються.

Суд зазначає, що 11.06.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про надання оригіналів документів для огляду, додатком до якої є, зокрема, оригінал договору оренди від 01.07.2017 № 01/07-2017.

Таким чином, суд залишає без розгляду клопотання відповідача про витребування письмових доказів.

До того ж, суд зазначає, що пунктом 7.7. договору оренди від 01.07.2017 № 01/07-2017 сторони погодили умови щодо дострокового розірвання договору, що не стосується предмету доказування в даній справі, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості по орендним платежам, при цьому чинність договору (зокрема умов щодо оплати) сторонами не заперечується та підтверджується також частковими оплатами відповідачем заборгованості.

Крім того, суд повідомив про надходження від відповідача через відділ діловодства суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, обґрунтоване тим, що відповідачем у відношенні голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Південна брама 26-Г" подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим внесено запис до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, з огляду на що дана справа потребує детального розгляду справи по суті та з`ясування всіх обставин.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 3 зазначеної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 5 вказаної статті для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

За умовами частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди від 01.07.2017 № 01/07-2017 у розмірі 132 690 грн 32 коп., а також 3 142 грн 48 коп. 3% річних та 10 147 грн 81 коп. інфляційних втрат.

Таким чином, дана справа є малозначною, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності у розгляді даної справи в порядку загального позовного провадження з підстав, наведених відповідачем у клопотанні, з огляду на що суд відмовляє у його задоволенні.

У судовому засіданні 01.07.2019 позивач підтримав подану через відділ діловодства суду заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої зазначає, що на момент звернення до суду із позовною заявою від 17.05.2019 позивач просив суд стягнути з відповідача, серед іншого, суму основного боргу у розмірі 132 690 грн 32 коп.

Проте, як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 по 27.05.2019 між позивачем та відповідачем за договором оренди від 01.07.2017 № 01/07-2017, підписаним та скріпленим печатками сторін, заборгованість відповідача перед позивачем складає 117 690 грн 32 коп.

Однак, враховуючи той факт, що відповідач і надалі ухиляється від виконання зобов`язань за договором в частині оплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по червень місяць 2019 року включно, що станом на 16.06.2019 дорівнює 132 690 грн 32 коп., тобто тій сумі, яка вказана позивачем в позовній заяві.

Згідно з частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Розглянувши у судовому засіданні 01.07.2019 заяву позивача про зміну підстав позову, суд приймає її до розгляду та розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 145 980 грн 61 коп., в тому числі: 132 690 грн 32 коп. основного боргу, 3 142 грн 48 коп. 3 % річних та 10 147 грн 81 коп. інфляційних втрат за період з 31.07.2017 по 31.10.2019 та за період з 19.01.2019 по 16.06.2019.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

УСТАНОВИВ:

01.07.2017 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Південна брама 26-Г" (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баумікс Україна" (орендар за договором) укладено договір оренди від № 01/07-2017 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування, з правом суборенди, технічне приміщення 14-го поверху, яке знаходиться за адресою: м . Київ , вул. Дніпровська набережна, буд . 26-Г (надалі - приміщення).

Пунктом 1.1.1. договору визначена характеристика приміщення:

- поверх: 14-й;

- під`їзд: 1-й;

- загальна площа: 217,3 (двісті сімнадцять цілих три десятих) кв.м.

Відповідно до пункту 1.1.2. договору приміщення належить орендодавцю на підставі права власності.

Згідно з пунктом 1.2. договору приміщення надається орендарю для використання орендарем в своїй підприємницькій діяльності, а саме розміщення офісу для постійного місця знаходження керівного органу ТОВ "Баумікс Україна".

У відповідності до пункту 2.1. договору передача приміщення орендодавцем, повернення приміщення орендарем за цим договором здійснюється виключно на підставі акту прийому-передачі приміщення, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками. Строк користування приміщенням визначається з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі приміщення і діє до 01 липня 2020 року, надалі - строк користування приміщенням.

Пунктом 2.2. договору визначено, що право орендаря на користування приміщенням виникає з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення.

Відповідно до пункту 3.1. договору за користування приміщенням, визначеним у п. 1.1. цього договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої на момент укладення цього договору становить 15 000 грн 00 коп.

Пунктом 3.1.1. договору сторони погодились, що сума орендної плати за договором сплачується орендарем щомісячно, авансовим платежем до 15-го числа поточного місяця та на день здійснення оплати не підлягає індексації. Всі платежі за договором здійснюються в українських гривнях.

Згідно з пунктом 3.2. договору орендна плата за перший та останній місяці користування приміщенням сплачується орендарем протягом десяти днів з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення. Сума орендної плати за перший місяць оренди розраховується сторонами виходячи з фактичної кількості днів користування приміщенням в першому місяці (розраховуючи з дня підписання акту прийому-передачі приміщення до останнього дня місяця, в якому підписано такий акт).

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору оренди № 01/07-2017 від 01.07.2017 відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення орендодавець передав орендарю в строкове платне користування технічне приміщення загальною площею 217,3 м 2 , що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26-Г, 1-1 під`їзд, 14-й поверх.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з нормами частин 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору оренди від № 01/07-2017 від 01.07.2017 орендар сплачував орендодавцю орендні платежі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: № 638 від 31.07.2017 на суму 15 000 грн 00 коп., № 657 від 11.08.2017 на суму 15 000 грн 00 коп., № 693 від 11.09.2017 на суму 15 000 грн 00 коп., № 713 від 19.10.2017 на суму 15 000 грн 00 коп., № 720 від 25.10.2017 на суму 15 000 грн 00 коп., № 740 від 21.11.2017 на суму 15 000 грн 00 коп., № 769 від 28.12.2017 на суму 15 000 грн 00 коп., № 803 від 02.02.2018 на суму 15 000 грн 00 коп., № 878 від 02.07.2018 на суму 60 000 грн 00 коп. (за 4 місяці), № 886 від 22.08.2018 на суму 5 000 грн 00 коп. та № 897 від 28.09.2018 на суму 3 600 грн 00 коп.

01.11.2018 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Південна брама 26-Г" (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баумікс Україна" (орендар за договором) укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 01/07-2017 від 01.07.2017, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що в період з 01.11.2018 по 18.01.2019, зобов`язання орендодавця по нарахуванню щомісячної орендної плати визначеної в п. 3.1. договору за користування приміщенням, тимчасово призупиняється, а зобов`язання щодо сплати орендної плати у вищезазначений строк у орендаря не виникає та орендар відповідно не несе жодної відповідальності за невиконання зобов`язання по оплаті протягом періоду призупинення.

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами (пункт 3 угоди).

18.04.2019 позивач звернувся до відповідача з листом-претензією № 01/19 про сплату заборгованості, яка була отримана останнім 15.05.2019, проте залишена без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору оренди нежилих приміщень від 01.07.2017 № 01/07-2017 та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів у розмірі 132 690 грн 32 коп., у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 132 690 грн 32 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів на суму 132 690 грн 32 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати орендних платежів, за договором оренди нежилих приміщень від 01.07.2017 № 01/07-2017 та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором за загальний період з липня 2017 року по червень 2019 року на суму 132 690 грн 32 коп., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором оренди нежилих приміщень від 01.07.2017 № 01/07-2017, позивачем нараховано відповідачу 3 142 грн 48 коп. 3% річних та 10 147 грн 81 коп. інфляційних втрат за загальний період прострочення з 31.07.2017 по 31.10.2018 та з 19.01.2019 по 16.06.2019.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач нарахував 3 % річних та інфляційні втрати за період з 31.07.2017 по 31.10.2018 на загальну заборгованість у розмірі 66 400 грн 00 коп., яка існувала у відповідача станом на 31.10.2018, та за період з 19.01.2019 по 16.06.2019 на загальну заборгованість 66 290 грн 32 коп., яка існувала у відповідача станом на 16.06.2019.

Суд зауважує, що такий розрахунок є невірним, оскільки має розраховуватися в розрізі кожного окремого місяця з дати, коли відповідний платіж мав бути проведений, по дату, вказану позивачем у позовній заяві, на суму заборгованості, яка наявна на момент здійснення розрахунку по кожному окремому місяцю та з урахуванням часткових оплат.

Судом зроблено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача за період з 31.07.2017 по 31.10.2018 в розрізі кожного окремого місяця з урахуванням часткових оплат позивача з дати початку заборгованості по дату фактичної оплати. До того ж, коли оплату за місяць не було проведено, або проведено не у повному обсязі, суд нараховував по дату, вказану позивачем, а саме до підписання додаткової угоди.

З 19.01.2018 по 16.06.2019 суд зробив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням суми заборгованості, наявної станом на 31.10.2018 у розмірі 66 400 грн 00 коп., яка не була погашена відповідачем.

За перахунком суду за період, вказаний позивачем у позовній заяві, в розрізі кожного окремого місяця, розмір 3% річних та інфляційних втрат перевищує заявлену позивачем суму, проте, враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню повністю, а саме у розмірі 3 142 грн 48 коп. та 10 147 грн 81 коп. відповідно.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором оренди нежилих приміщень від 01.07.2017 № 01/07-2017, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 142 грн 48 коп. та інфляційних втрат у розмірі 10 147 грн 81 коп. за загальний період прострочення з 31.07.2017 по 31.10.2018 та з 19.01.2019 по 16.06.2019., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баумікс Україна" ((02132, м. Київ, вулиця Дніпровська набережна, будинок 26-Г, секція 1, ідентифікаційний код 34574210) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Південна брама 26-Г" (02132, м. Київ, вулиця Дніпровська набережна, будинок 26-Г, ідентифікаційний код 40835562) заборгованість у розмірі 132 690 (сто тридцять дві тисячі шістсот дев`яносто) грн 32 коп., 3 % річних у розмірі 3 142 грн (три тисячі сто сорок дві) 48 коп., інфляційних втрат у розмірі 10 147 (десять тисяч сто сорок сім) грн 81 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 189 (дві тисячі сто вісімдесят дев`ять) грн 72 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька