Ухвала

від 16.08.2019 по справі 911/2054/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"16" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2054/19

Суддя Конюх О.В., розглянувши позовні матеріали

за позовом виконуючого обов`язки керівника Бориспільської місцевої прокуратури (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 21) в інтересах держави в особі:

1) Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, код 00022533);

2) Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу (08454, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі, код 31383632)

до відповідачів: 1) Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 53, код 24219983)

2) товариства з обмеженою відповідальністю Рей (02160, м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 12, код 31404238)

про визнання недійсним розпорядження та визнання недійсним

договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Бориспільської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 02.08.2019 №34-03-9205вих19 в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу до відповідачів - Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області та товариства з обмеженою відповідальністю Рей , в якому просить суд:

- визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши право;

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

- визнати недійсним розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації №301 від 17.03.2010, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю Рей для організації риболовецького стану та передано на умовах довгострокової оренди земельну ділянку загальною площею 0,2037 га, розташовану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.05.2010, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю Рей щодо земельної ділянки загальною площею 0,2037 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), для організації риболовецького стану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Суд зазначає, що згідно з ч.2 статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Під визначенням терміну "копія" суд розуміє документ, що містить інформацію, ідентичну до інформації в оригіналі документу. Ідентичність інформації суд може перевірити шляхом дослідження наданої йому копії документу та співставлення її з оригіналом, у судовому засіданні. Відтак копія документу має бути виготовлена у такий спосіб, що дозволяє суду дослідити у повному обсязі зміст наявної у документі інформації.

Подана виконуючим обов`язки керівника Бориспільської місцевої прокуратури позовна заява від 02.08.2019 №34-03-9205вих19 та додані до неї документи, подані у нечитабельному вигляді з нечітким текстом, розмиті, а тому Бориспільській місцевій прокуратурі необхідно подати такі з текстом, що читається.

Відповідно до ч.2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч.5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України Про прокуратуру керівник регіональної прокуратури: представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.

Судом встановлено, що позовна заява від 02.08.2019 №34-03-9205вих19 підписана: виконуючим обов`язків керівника Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_2.

На підтвердження повноважень ОСОБА_2 як особи яка є виконуючим обов`язки керівника Бориспільської місцевої прокуратури, до позовної заяви від 02.08.2019 №34-03-9205вих19, долучено копію наказу прокуратури Київської області №396к, яким наказано у зв`язку з службовою необхідністю виконання обов`язків керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області з 22.07.2019 покласти на заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_2.

Однак, у зазначеному наказі не зазначено періоду, на який ОСОБА_2 уповноважений виконувати обов`язки керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області.

Відтак, суд позбавлений можливості встановити факт наявності повноважень у ОСОБА_2 на підписання позовної заяви від 02.08.2019 №34-03-9205вих19, що підписана 02.08.2019.

Враховуючи наведене, Бориспільській місцевій прокуратурі слід долучити належні та допустимі докази повноважень ОСОБА_2 на підписання позовної заяви, станом на момент її підписання - 02.08.2019.

Відповідно до ч.5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до частин 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абз. 2-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень за умови його попереднього повідомлення, а також підтвердження представництва.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №913/176/18,від 03.05.2018 у справі №922/3393/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17 та постанові Верховного Суду, прийнятої у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.

При зверненні з позовом у даній справі в інтересах Київської обласної державної адміністрації та Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу виконуючий обов`язки керівника Бориспільської місцевої прокуратури зазначив, що в даному випадку порушення інтересів держави полягає у порушенні норм законодавства під час відведення земель лісогосподарського призначення, а також через нездійснення повноважень контролю з боку Київської обласної державної адміністрації та Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу.

Суд зазначає, що Київська обласна державна адміністрація та Державне підприємство Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу мають всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді.

Також суд звертає увагу на те, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17 та від 31.10.2018 у справі №910/6814/17.

Судом встановлено, що до позовної заяви від 02.08.2019 №34-03-9205вих19 прокуратурою не додано належних та допустимих доказів того, що уповноважені органи не здійснюють свої повноваження або здійснюють їх неналежним чином.

Згідно зі ст. 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі Менчинська проти Росії , пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мартіні проти Франції ).

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Стосовно звернення прокурора з позовом в інтересах Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній , а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, зазначена правова норма спеціального законодавчого акта, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, чітко врегульовує підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Зазначеним законом прямо заборонено здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Позов у даній справі подано прокурором в інтересах держави в особі Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу з посиланням на бездіяльність цього підприємства щодо контролю вимог земельного законодавства, що призвело до вибуття земель лісогосподарського призначення з державної власності.

Отже, у порушення наведеної в частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прямої заборони даний позов заявлений прокурором в інтересах державного підприємства, яке не є органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень. Навпаки, визначений прокурором позивач є самостійним суб`єктом господарювання з повним обсягом процесуальної дієздатності, який має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №906/853/17.

При цьому Верховний Суд у вищевказаній постанові наголосив, що обставини дотримання прокурором встановленої статтею 23 Закону України Про прокуратуру процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, обставини наявності визначених законодавством підстав для представництва інтересів держави та їх доведення прокурором підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, тобто до початку вирішення спору, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. Та звернув увагу, що порушення прокурором встановленої спеціальним законодавством прямої заборони та звернення до суду в інтересах державної компанії виключає необхідність з`ясування судами питання невиконання або неналежного виконання таким позивачем дій, спрямованих на захист власних прав та інтересів або інтересів держави.

Враховуючи наведене, Бориспільській місцевій прокуратурі слід визначитись з суб`єктним складом учасників у справі №911/2054/19.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд роз`яснює Бориспільській місцевій прокуратурі, що відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з частиною 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вищевказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті Бориспільською місцевою прокуратурою у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73, 74, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву від 02.08.2019 №34-03-9205вих19 Бориспільської місцевої прокуратури залишити без руху .

2. Зобов`язати Бориспільську місцеву прокуратуру усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом:

- подання до суду належним чином засвідчених читабельних копій всіх доданих до позовної заяви документів;

- подання до суду належних та допустимих доказів, що підтверджують повноваження ОСОБА_2 на підписання позовної заяви, станом на момент її підписання - 02.08.2019;

- подання до суду пояснення щодо необхідності представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу;

- подання до суду пояснень щодо представництва прокуратурою інтересів державного підприємства - Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу, з врахуванням положень 23 Закону України "Про прокуратуру";

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту не здійснення чи здійснення неналежним чином Київською обласною державною адміністрацією та державним підприємством Переяслав-Хмельницького державного агролісгоспу, відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо);

Докази подаються за правилами, встановленими ст. 80 ГПК України.

3. Копію ухвали направити Бориспільській місцевій прокуратурі.

Суддя О.В. Конюх