Рішення

від 19.08.2019 по справі 913/285/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 серпня 2019 року Справа № 913/285/19

м. Харків Провадження №17пн-к/913/285/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродончанка , м. Сєвєродонецьк Луганської області

2-го відповідача ОСОБА_2 , м. Сєвєродонецьк Луганської області

3-го відповідача ОСОБА_3 , м. Сєвєродонецьк Луганської області

4-го відповідача ОСОБА_4 , м. Сєвєродонецьк Луганської області

5-го відповідача ОСОБА_5 , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання недійсним рішення учасника ТОВ Сєвєродончанка від 07.04.2014 Про повернення вкладів учасникам, які вийшли з Товариства, у натуральній формі , скасування державної реєстрації та записів.

Секретар судового засідання Славич В.І.

У засіданні брали участь:

позивачка: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВУМВС України в Луганській області, 14.10.1998;

від 1-го відповідача: ОСОБА_4 , керівник ТОВ "Сєвєродончанка" на підставі витягу з ЄДР;

від 2-го відповідача: представник не прибув;

від 3-го відповідача: представник не прибув;

від 4-го відповідача: ОСОБА_4 ., на підставі паспорта серія НОМЕР_2 від 12.04.2011, виданий Сєвєродонецьким МВУ МВС України в Луганській області;

від 5-го відповідача: представник не прибув.

Обставини справи: ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 17.05.2019 №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродончанка (далі - 1-й відповідач), ОСОБА_2 (далі - 2-га відповідачка), ОСОБА_3 (далі - 3-я відповідачка), ОСОБА_4 (далі - 4-та відповідачка), ОСОБА_5 (далі - 5-й відповідач) з вимогами:

- визнати недійсним рішення учасника ТОВ Сєвєродончанка від 07.04.2014 Про повернення вкладів учасникам, які вийшли з Товариства, у натуральній формі , в частині передачі у власність за актом приймання - передання об`єктів нерухомого майна у зв`язку із виходом із Товариства ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав за номерами: 12844658 від 06.05.2014, 12843010 від 06.06.2014, 12837744 від 06.05.2014, 12900957 від 07.05.2014, прийняті державним реєстратором Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області;

- скасувати записи про державну реєстрацію права власності за номерами: 5555148 від 29.04.2014, 5554549 від 29.04.2014, 5552414 від 29.04.2014, 5581913 від 06.05.2014.

Позивачка у позовній заяві просить визнати поважними причини пропуску позовної давності при зверненні до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 21.05.2019 відкрито провадження у справі № 913/285/19, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

12.06.2019 до відділу документального забезпечення суду від 1-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 10.06.2019 б/н, в якому останній вважає позовну заяву необґрунтованою, не визнає її повністю та заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав з огляду на таке.

1-й відповідач зазначив, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Сєвєродончанка" від 24.10.2008 було вирішено виключити позивачку зі складу учасників товариства "Сєвєродончанка" (далі - Товариство), з виплатою вартості частини майна пропорційно її частці у статутному капіталі, та належну частку прибутку (тобто дивіденди) одержаного Товариством у 2008 році. Виплату вирішено здійснити у 12 місячний строк з дня прийняття рішення.

1-й відповідач повідомив, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі №913/643/17 стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_1 (позивачки) вартість майна пропорційної частині в статутному фонді товариства в розмірі 183761,50 грн. На момент прийняття оскаржуваного рішення учасника Про повернення вкладів учасникам, які вийшли з Товариства, у натуральній формі від 07.04.2014, ОСОБА_1 не є учасником товариства, не входить до органів Управління Товариства та не має процесуальної дієздатності щодо звернення з позовом до суду з питань визнання зазначеного рішення недійсним.

1-й відповідач вважає, що підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону, зокрема, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів акціонерного, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Також, рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актом органу управління юридичної особи, а не одностороннім правочином, оскільки приймається загальними зборами учасників, які не є ні суб`єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є рішенням загальних зборів учасників господарського товариства і договором, тому що приймається не за домовленістю всіх учасників товариства, а більшістю їх голосів.

Тобто твердження позивачки щодо вчинення правочину органом управління ТОВ Сєвєродончанка , як фіктивним правочином є хибними.

Враховуючи викладене, 1-й відповідач вважає, що оскільки позивачка не є учасником ТОВ Сєвєродончанка її права, як учасника не можуть бути порушені взагалі.

Крім того, 1-й відповідач зазначив, що в позовній заяві позивачкою взагалі не наведено жодної причини пропуску строку позовної давності, що унеможливлює визначення їх поважності судом.

Також 1-й відповідач вважає, що не підтверджується твердження позивачки щодо нібито навмисних дій 1-го відповідача з прийняття спірного рішення з метою невиконання рішення суду у справі №913/643/17, оскільки оскаржуване рішення прийнято у 2014 році, а з позовом про стягнення вартості майна пропорційної частині в статутному фонді товариства в розмірі 183761,50 грн з ТОВ Сєвєродончанка на користь ОСОБА_1 остання звернулась у 2017 році. Крім того, рішення у справі №913/643/17, було прийнято у 2018 році, тобто через чотири роки після прийняття оскаржуваного рішення Товариства.

1-й відповідач вважає, що звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду є втручанням в господарську діяльність відповідача, а позовні вимоги, в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав за номерами: 12844658 від 06.05.2014, 12843010 від 06.06.2014, 12837744 від 06.05.2014, 12900957 від 07.05.2014, прийняті державним реєстратором Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, нівелюють закріплене в Конституції України право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідачів.

1-й відповідач зазначив, що право ОСОБА_1 , як колишнього учасника ТОВ Сєвєродончанка , яка вийшла із товариства, на одержання вартості частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі, відновлено Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі № 913/643/17.

Крім того 1-й відповідач повідомив, що на виконанні в Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 56707160 про стягнення заборгованості з ТОВ Сєвєродончанка на користь ОСОБА_1 , за яким частково вже реалізовано майно боржника, та кошти від продажу зараховані на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, 1-й відповідач просить повністю відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог.

18.06.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивачки надійшла відповідь на відзив від 14.06.2019 б/н, в якій остання доводи 1-го відповідача вважає необґрунтованими, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо доводів 1-го відповідача з приводу відсутності процесуальної дієздатності позивачка зазначила, що процесуальна правоздатність та процесуальна дієздатність фізичної особи презюмується, оскільки ГПК України не зобов`язує фізичну особу подавати докази наявності у неї правоздатності чи дієздатності.

Доводи 1-го відповідача з приводу відсутності причини пропуску строку позовної давності позивачка вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Про наявність рішення учасника ТОВ Сєвєродончанка від 07.04.2014 про повернення вкладів у натуральній формі, шляхом передачі у власність за актом приймання-передавання об`єктів нерухомого майна у зв`язку із виходом із товариства ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 позивачці стало відомо під час отримання інформації, в рамках виконавчого провадження, про наявність нерухомого майна у ТОВ Сєвєродончанка (код ЄДРПОУ 25362141), що підтверджується інформацією Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби №26566.

Позивачка вважає, що обставини, які доводять поважність причин пропуску позовної давності в даному спорі ґрунтовно досліджені судом при розгляді справи №913/643/17 та визнані такими, що є поважними (відповідна позиція викладена у Постанові Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 №913/643/17).

25.06.2019 до відділу документального забезпечення суду від 2-го, 3-го, 4-го, 5-го відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву від 24.06.2019 б/н, в яких відповідачі вважають позовну заяву необґрунтованою, не визнають її повністю та заперечують щодо наведених позивачем обставин та правових підстав, оскільки позивачкою не наведено фактів невідповідності оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства; позивачка не є учасником ТОВ Сєвєродончанка з 24.10.2008 (рішення загальних зборів учасників Товариства) і її права, як учасника не можуть бути порушені взагалі. Крім того, відповідачі зазначили, що позивачкою в позовній заяві взагалі не наведено жодної причини пропуску строку позовної давності, що унеможливлює визнання їх поважності судом.

Враховуючи викладене, 2-й, 3-й, 4-й, 5-й відповідачі просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачці в повному обсязі.

01.07.2019 до відділу документального забезпечення суду від 1-го відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивачки від 26.06.2019 б/н, в яких останній підтримав свої заперечення щодо вимог позивачки та просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачці в повному обсязі.

01.07.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивачки надійшли заперечення на заперечення на відповідь на відзив від 30.06.2019 б/н, в яких остання доводи 1-го відповідача вважає необґрунтованими, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

22.07.2019 до відділу документального забезпечення суду від 1-го відповідача надійшли доповнення до заперечень позивачки від 18.07.2019 б/н, в яких останній підтримав свої заперечення щодо вимог позивачки та просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачці в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 22.07.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання 19.08.2019 прибули позивачка, представниця 1-го та 4-го відповідача. Решта відповідачів в судове засідання 19.08.2019 не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, суд встановив таке.

Згідно з витягу Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Сєвєродончанка зареєстровано 23.04.1997 розпорядженням голови Сєвєродонецької міської Ради №426, номер свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 13831200000001411, дата запису 12.12.2005, ідентифікаційний код 25362141.

Відповідно до Статуту ТОВ Сєвєродончанка (в редакції затвердженій рішенням зборів учасників - протокол №1 від 20.01.2006), Товариство створено як корпоративне підприємство на підставі Засновницького договору і договору купівлі-продажу від 02.02.1996 №31/95 та від 29.02.1996 №2/96 з метою одержання прибутку. Учасниками Товариства є громадяни України, перелік яких наведений в п. 3.1 Статуту Товариства, серед яких і є ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВУСВС України в Луганській області 14.10.1998, місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Згідно з п.4.1 розділу 4 Статуту, для забезпечення діяльності Товариства створений статутний фонд у розмірі 80519 грн 94 коп. за рахунок майна, яке належить учасникам Товариства на підставі договорів купівлі - продажу №31/95 від 02.02.1996 та №22/96 від 29.02.1996 та було внесено ними в якості вкладів до статутного фонду Товариства.

Частка ОСОБА_1 в статутному капіталі Товариства - вклад на суму 4010,00 грн., складає 4,980%. (п.4.2 розділу 4 Статуту).

У п.5.1 розділу 5 Статуту визначено, що участь в Товаристві може припинитися шляхом, зокрема, виходу учасника з Товариства або виключення учасника з Товариства.

Згідно з п.5.2 Статуту, учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за два місяці до виходу.

Повідомлення здійснюється шляхом направлення цінним листом на адресу Товариства на ім`я голови Товариства нотаріально посвідченої копії заяви про вихід з Товариства. Голова Товариства зобов`язаний не пізніше 10-ти днів з дня одержання заяви скликати збори учасників Товариства в порядку, передбаченим Статутом Товариства, зі строком проведення зборів не пізніше 45-ти днів з дня одержання заяви, включивши в порядок денний питання про внесення змін до Статуту Товариства, у зв`язку з виходом учасника з Товариства, або розглянути це питання в більш короткий строк у разі проведення чергових загальних зборів учасників товариства.

У зв`язку з виходом учасника з Товариства, учасники Товариства можуть прийняти рішення про зменшення розміру статутного капіталу Товариства, або вирішити питання про внесення учасниками додаткових вкладів до статутного капіталу Товариства, з метою збереження розміру статутного капіталу без змін. Рішення по даному питанню вважається прийнятим, якщо за нього проголовували учасники, котрі володіють більше 50 відсотків голосів від загальної кількості голосів учасників Товариства.

Питання про внесення змін до Статуту Товариства у зв`язку з виходом учасника з Товариства може бути розглянуто без участі в загальних зборах учасника, який подав заяву про свій вихід з Товариства. В цьому разі підрахунок голосів учасників для визначення повноважності зборів визначається відповідно до п.6.3.1 цього Статуту.

У випадку, якщо загальні збори не будуть проведені у строк, передбачений цим пунктом Статуту і рішенням про внесення змін до Статуту Товариства, пов`язаних х виходом учасника з Товариства, не буде прийнято, моментом виходу учасника з Товариства буде закінчення двомісячного строку з дня подачі заяви про вихід на адресу Товариства. З цього моменту:

- учасник, який подав заяву про вихід з Товариства втрачає права учасника Товариства і не несе будь-яких прав і обов`язків, пов`язаних з діяльністю Товариства;

- при проведенні загальних зборів учасників Товариства, кількість голосів учасників, які приймають участь в зборах, визначається в порядку, передбаченому п.6.3.1 Статуту.

У п.5.3 розділу 5 Статуту зазначено, що учасник, який виходить із Товариства має право одержати вартість частини майна Товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі Товариства. Виплата поводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. За домовленістю між учасниками та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена передаванням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передавання права користування майном, відповідне майно повертається учаснику без виплати винагороди.

Згідно з п.5.11 Статуту, для проведення розрахунків з учасником Товариства, який вийшов, або виключений з Товариства, визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, здійснюється на підставі бухгалтерських документів, а у випадку непогодження учасника з таким методом оцінки, на підставі результатів аудиторської перевірки.

Відповідно до п.5.12 Статуту, учасник Товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов`язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключено з Товариства на основі рішення за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів. При цьому учасник, що виключається, участі в голосуванні не бере.

З учасником, який був виключений з Товариства провадяться розрахунки, в порядку передбаченим п.5.3, 5.11 цього Статуту.

Відповідно до п.6.3 розділу 6 Статуту , загальні збори учасників Товариства вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють в сукупності більш, як 60 відсотками голосів. Загальні збори учасників Товариства збираються головою товариства по мірі необхідності, але не рідше двох разів на рік.

Як вбачається з матеріалів справи, нову редакцію Статуту Товариства (в редакції затвердженій рішенням зборів учасників - протокол №3 від 24.10.2008), прийнято в зв`язку зі зміною складу учасників Товариства і розміру часток учасників у статутному капіталі Товариства, означених в розділі 3 цього Статуту (далі - Учасники), та приведенням положень Статуту у відповідність з нормами діючого законодавства України.

У п.3.1 розділу 3 Статуту (в редакції затвердженій рішенням зборів учасників - протокол №3 від 24.10.2008) зазначено, що учасниками Товариства є громадяни України, в тому числі:

- ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_4 , виданий Сєвєродонецьким МВУСВС України в Луганській області 14.06.2002, місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 );

- ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_6 , виданий Сєвєродонецьким МВУСВС України в Луганській області 02.06.2004, місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 );

- ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_8 , виданий Сєвєродонецьким МВУСВС України в Луганській області 24.04.1997, місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер 19264106);

- ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_9 , виданий Сєвєродонецьким МВУСВС України в Луганській області 26.02.1997, місце проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 );

- ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_11 , виданий Сєвєродонецьким МВУСВС України в Луганській області 19.03.1997, місце проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_12 ).

Згідно з п.4.2 розділу 4 Статуту Товариства (в редакції затвердженій рішенням зборів учасників - протокол №3 від 24.10.2008) частка в статутному капіталі Товариства між учасниками розподіляються наступним чином:

- ОСОБА_5 - вклад на суму 4076,00 грн, що складає 5,062 %;

- ОСОБА_3 - вклад на суму 6326,00 грн, що складає 7,857 %;

- ОСОБА_4 - вклад на суму 57065,94 грн, що складає 70,871 %;

- ОСОБА_6 - вклад на суму 8976,00 грн, що складає 11,148 %;

- ОСОБА_2 - вклад на суму 4076,00 грн, що складає 5,062 %.

07.04.2014 рішенням учасника ТОВ Сєвєродончанка було затверджено рішення про повернення вкладів учасникам, які вийшли з Товариства у натуральній формі:

- ОСОБА_5 повернуто вклад у статутний капітал Товариства, розмір якого становить 5,062% у натуральній формі, шляхом передачі у власність за актом приймання-передавання об`єкту нерухомого майна: кіоску № 29 , загальною площею 14,8 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_11 , реєстраційний номер №316143644129;

- ОСОБА_3 повернуто вклад у статутний капітал Товариства, розмір якого становить 7,857% у натуральній формі, шляхом передачі у власність за актом приймання-передавання об`єкту нерухомого майна: нежитлового приміщення, загальною площею 135,9 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_12 , реєстраційний номер №316607544129;

- ОСОБА_2 повернуто вклад у статутний капітал Товариства, розмір якого становить 15,062% у натуральній формі, шляхом передачі у власність за актом приймання-передавання об`єкту нерухомого майна:

нежитлового приміщення, загальною площею 214,3 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_8 , реєстраційний номер №316634544129; нежитлового приміщення, загальною площею 69,5 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_9 , реєстраційний номер №316676644129; земельної ділянки, площею 0,0845 га., розташованої за адресою АДРЕСА_9 кадастровий номер № НОМЕР_13 ;

- ОСОБА_4 повернуто вклад у статутний капітал Товариства, розмір якого становить 70,871% у натуральній формі, шляхом передачі у власність за актом приймання-передавання об`єкту нерухомого майна: адміністративної-виробничої будівлі, загальною площею 1313,9 кв.м., будівлі господарського блоку, загальною площею 152,2 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_10 , реєстраційний номер № НОМЕР_14 .

На підставі актів приймання-передавання від 08.04.2014 зазначене нерухоме майно перейшло у власність зазначених учасників та було за ними зареєстровано.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі № 913/643/17 позовні вимоги ОСОБА_1 , м. Сєвєродонецьк Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродончанка", м. Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення з відповідача вартості майна пропорційної частині в статутному фонді товариства в розмірі 183761,50 грн. було задоволено та стягнуто з Товариства на її користь вартість частини майна товариства пропорційної частці учасника в статутному фонді товариства в розмірі 183761,50 грн.

Постановою встановлено, зокрема, наступні факти:

- 14.05.2008 позивачка подала Товариству заяву про вихід зі складу його засновників та просила замінити виплату вартості частини майна Товариства пропорційно її частці у статутному капіталі Товариства у розмірі 4,98%, передавши майно в натурі.

- 11.08.2008 рішенням загальних зборів Товариства було затверджено рішення ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників Товариства, згідно поданої заяви, та повернення їй грошовими коштами належну частку, яка має у статутному капіталі Товариства в розмірі 5,104%, що складає суму 4110,00 грн, а також зобов`язано ОСОБА_1 у місячний термін надати нотаріально оформлену заяву про вихід зі складу учасників Товариства (протокол № 2 від 11.08.2008).

- 15.08.2008 1-й відповідач надіслав ОСОБА_1 повідомлення №14 від 15.08.2008, щодо необхідності в місячний термін до 15.09.2008 надати нотаріально посвідчену заяву про вихід з Товариства. Факт отримання позивачем вказаного повідомлення 16.08.2008 підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 на рекомендованому повідомлені про поштове вручення.

- про загальні збори учасників Товариства на 24.10.2008 1-й відповідач повідомив ОСОБА_1 повідомленням б/н від 22.09.2008, яке було отримано позивачем 24.09.2008, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 на рекомендованому повідомлені про поштове вручення.

- 24.10.2008 на загальних зборах ТОВ Сєвєродончанка ОСОБА_1 не була присутня.

- на вказаних зборах її було виключено зі складу учасників Товариства у зв`язку з невиконання обов`язків щодо нотаріального посвідчення заяви про вихід з виплатою 6995,38 грн вартості частки пропорційній частці ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства. Виплату передбачено здійснити у 12 місячний строк з дня прийняття рішення, яке оформлено протоколом №3 від 24.10.2008.

Позивачка звернулась до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання вищевказаної постанови суду апеляційної інстанції. Однак, як зазначає позивачка, під час ознайомлення з інформацією в рамках зведеного виконавчого провадження щодо Товариства, їй стало відомо про відсутність нерухомого майна у Товариства, що унеможливлює виконання означеної постанови суду.

Позивачка вважає, що винесення рішення учасника ТОВ Сєвєродончанка 07.04.2014 про передачу нерухомого майна у зв`язку із виходом з Товариства його членів та державна реєстрація прав на це майно за його членами, в силу п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 67 Закону України Про виконавче провадження призвело до неможливості виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 №913/643/17 та до порушення майнових прав ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, позивачка звернувся з вищевказаними позовними вимогами до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідачі позовні вимоги не визнають з підстав викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, суд дійшов висновку про таке.

Згідно ч.ч. 1,3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статті 113 Цивільного кодексу України врегульовано, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. При цьому, згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 117 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства зобов`язані, зокрема, додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів та виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі ті, що пов`язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. У частині 2 цієї ж статті визначено, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов`язаннями і несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Аналогічні положення містяться і в ст. 50 Закону України "Про господарські товариства".

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут (ч. 1 ст.143 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вартості вкладів його учасників. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Згідно ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок такої виплати визначено в статті 54 Закону України "Про господарські товариства" відповідно до якої при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю у товариства виникає обов`язок сплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою товариства у натуральній формі.

Згідно з Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 у справі № 913/643/17 було постановлено стягнути з Товариства на користь позивачки 183761,50 грн вартості її долі у зв`язку із виходом з Товариства.

Суд звертає увагу, що рішення товариства може бути визнано недійсним з певних підстав. Зокрема, як зазначено в пункті 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 № 4, під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями , допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Водночас, суд не встановив будь-яких порушень під час прийняття рішення від 07.04.2014 учасником Товариства після виходу з нього решти учасників, зокрема, 2-го - 4-го відповідачів, та повернення цим учасникам за атом приймання-передачі їх вкладів у статутний капітал Товариства в натуральній формі.

Право Товариства на повернення в натурі частини майна Товариства, пропорційної частці учасника в статутному капіталі Товариства, який виходить з Товариства, закріплено в пункті 5.3 Статуту Товариства, зокрема, зазначено, що учасник, який виходить із Товариства має право одержати вартість частини майна Товариства, пропорційну його частці в статутному капіталі Товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. За домовленістю між учасниками та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена передаванням майна в натурі .

Той факт, що у 2019 році, за переконанням позивачки, відсутня можливість примусового стягнення з Товариства вартості її долі, жодним чином не впливає на законність рішення учасника Товариства від 07.04.2014, яке було прийнято після 6 років з моменту її виключення з Товариства та за 5 років до постави суду, якою було стягнуто вартість долі позивачки у грошовій формі.

Згідно з ч. 1. ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Доводи позивачки щодо фіктивності правочину, згідно зі ст. 234 Цивільного кодексу України та невідповідності його змісту вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України не знайшли свого підтвердження, оскільки дії Товариства щодо повернення учасникам при їх виході з Товариства, в натурі частини його майна, по-перше, спрямовані на реальне настання правових наслідків у вигляді переходу права власності від Товариства до вибулих учасників з подальшою реєстрацією права власності на отримане нерухоме майно у відповідному реєстрі за вибулими учасниками; по-друге, вказані дії були за 5 років до постанови суду, яка виконується на цей час в примусовому порядку, що жодним чином не давало змоги Товариству передбачити в майбутньому необхідність виплати вартості вкладу вибулої позивачки в сумі 183761,50 грн.

Крім того, виконавче провадження з примусового виконання постанови суду у справі № 913/643/17 на час звернення позивачки до суду та на час винесення рішення у цій справі не закрито у зв`язку з неможливістю виконання та позивачкою не доведено неможливості виконання вказаної постанови за рахунок інших коштів та майна Товариства.

Суд звертає увагу, що визнання недійсними правочинів, укладених до настання обставин, що унеможливлюють подальше виконання боржником грошових зобов`язань врегульовано в межах окремої процедури - процедури банкрутства, зокрема, статті 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Інших підстав для визнання недійним рішення Товариства, прийнятого у 2014 році у зв`язку з відсутністю нерухомого майна для погашення вимог позивачки у 2019 році, чинне цивільне та господарське законодавство не містить.

Стосовно заяви позивачки про застосування позовної давності до вимог, які є предметом розгляду даної справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З аналізу змісту ч.1 ст. 261 ЦК України вбачається, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, у зв`язку з тим, що суд відмовляє в позові, позовна давність не може бути застосована до безпідставних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у їх задоволенні.

Згідно з п. 8 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільнені особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Як вказано у п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю із зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки.

Позивачкою надано докази на підтвердження статусу інваліда ІІІ групи, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (т.1, а.с.100).

З огляду на вказане, питання по судових витратах не вирішується .

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 19.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2019.

Суддя О. С. Фонова