Рішення

від 12.08.2019 по справі 922/1661/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1661/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ), в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (Харківська обл, смт Донець) до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничого підприємства "АСТЕК" (м. Харків) про стягнення 1420,00 грн, за участю представників:

позивача - адв. Заболотного А.М. (довіреність від 28.12.2018);

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування", в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (позивач), надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничого підприємства "АСТЕК" (відповідач), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничого підприємства "АСТЕК" (код ЄДРПОУ 30657172) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування", в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (код ЄДРПОУ 00153146), штраф у розмірі 1420,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України належним чином не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1420,00 грн, чим спричинив позивачу збитки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1661/19.

У вказаній ухвалі суду вирішено розглядати справу №922/1661/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.06.2019 о 12:30 год, про що повідомлено учасників справи.

26.06.2019 підготовче засідання відкладено на 10.07.2019 об 11:30 год, про що ухвалою суду було повідомлено учасників справи.

05.07.2019 позивач надав письмові пояснення щодо порушення відповідачем термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.07.2019 було повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 17.07.2019 об 11:30 год.

17.07.2019 позивач надав письмові пояснення щодо граничних термінів складення та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних і доказів таких подій.

17.07.2019 протокольною ухвалою суду було відкладено підготовче засідання на 05.08.2019 о 12:30 год, про що ухвалою суду від 17.07.2019 повідомлено сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2019 учасників справи повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.08.2019 о 12:30 год.

12.08.2019 у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не надав суду відзив на позов та витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.06.2019 за №24596688.

Ухвали Господарського суду Харківської області, зокрема, ухвала суду від 05.06.2019 про відкриття провадження у справі, відправлені на адресу відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61003, м. Харків, пров . Дубового, буд. 13, однак поштові конверти з відповідними рекомендованими відправленням повернуті відділенням зв`язку до суду з відмітками "за закінченням строку зберігання - адресат відсутній" та "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення - адресат відсутній".

Крім того ухвала Господарського суду Харківської області від 05.06.2019 про відкриття провадження у справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02.08.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування", яке було перейменовано на Акціонерне товариство "Укргазвидобування", та Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничого підприємства "АСТЕК" був укладений договір поставки (закупівля товару за власні кошти) №ШГВ 593/15-т-17 (надалі - договір), за яким постачальник (відповідач) зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації/-ях (далі - товар), що додається/ються до договору і є його невід`ємною/-ними частиною/-ами, а покупець (позивач) - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації/-ях.

Згідно з п. 3.2 договору загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації/-ях до цього договору.

Пунктом 4.1 вказаного договору сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації/-ях.

Відповідно до п. 6.3.3 договору постачальник зобов`язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.8 договору, якщо постачальник не зареєстрував, неправильно або несвоєчасно зареєстрував податкову/і накладну/і в системі електронного адміністрування податку на додану вартість чи вчинив інші дії/бездіяльність, в результаті чого покупець втратив право на податковий кредит, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від суми операції/й по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову/і накладну/і. Такий штраф постачальником сплачується у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги покупцем.

Пунктом 10.1 зазначеного договору сторони узгодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов`язань.

Відповідно до специфікації №1 від 02.08.2017, що є додатком №1 до договору, загальна вартість товару складає 8520,00 грн, у т.ч. ПДВ 1420,00 грн, а саме: пожежний гідрант h=100мм у кількості однієї штуки по ціні без ПДВ - 2075,00 грн, ПДВ - 415,00 грн, загальна вартість з ПДВ - 2490,00 грн; пожежний гідрант h=150мм у кількості однієї штуки по ціні без ПДВ - 2300,00 грн, ПДВ - 460,00 грн, загальна вартість з ПДВ - 2760,00 грн; пожежний гідрант h=200мм у кількості однієї штуки по ціні без ПДВ - 2725,00 грн, ПДВ - 545,00 грн, загальна вартість з ПДВ - 3270,00 грн.

Пунктом 4 цієї специфікації до договору сторони визначили умови та строки оплати: протягом 30 календарних днів з дати поставки.

В додатку №2 до договору сторони узгодили інформацію про власників контрагента, включаючи вигодонабувачів (в тому числі кінцевих).

04.09.2017 на виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 8520,00 грн, у тому числі податок на додану вартість (20%) у розмірі 1420,00 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №50 від 04.09.2017.

Вказаний товар оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення №12558 від 12.10.2017 на суму 8520,00 грн.

16.11.2018 позивач надіслав відповідачу вимогу №003.1.7.1-003.1.1-06-11481-3 від 15.11.2018 про сплату штрафних санкцій у розмірі 20% від суми операцій, по яким не було відповідачем зареєстровано податкові накладні, в сумі 1420,00 грн.

Вказану вимогу відповідач отримав 17.12.2018, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, але відповіді не надав, штрафні санкції у розмірі 20% від суми операцій, по яким не було ним зареєстровано податкові накладні, в сумі 1420,00 грн не сплатив та податкову накладну не зареєстрував.

Як зазначає у позові позивач, відповідач також не надав письмового пояснення причин не виконання умов договору щодо реєстрування податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

07.03.2019 позивач надіслав відповідачу претензію №ШГВ2186-003.1.1-06 від 04.03.2019, в якій вимагав сплатити штрафні санкції у розмірі 20% від суми операцій, по яким не було відповідачем зареєстровано податкові накладні, в сумі 1420,00 грн у семиденний строк від дня пред`явлення цієї вимоги

Зазначена претензія позивача отримана відповідачем 27.03.2019, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, але відповідач відповіді на неї не надав та штрафні санкції в сумі 1420,00 грн не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент поставки товару) (надалі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, зокрема, покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Таким чином, відповідач повинен був зареєструвати податкові накладні - до 30.09.2017 включно.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, відповідна норма встановлює відповідальність у вигляді зобов`язання відшкодувати збитки не лише за порушення господарського зобов`язання, але й у випадку порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Для включення суми податку за відповідною податковою накладною до податкового кредиту, така податкова накладна має бути складена з дотриманням встановлених вимог та містити обов`язкові реквізити, а її складання належним чином та реєстрація є обов`язком саме відповідача.

Отже, реалізація відповідного права, визначеного вказаними нормами залежить саме від дій відповідача.

При цьому, доказів їх вчинення суду не надано.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку належним чином скласти та зареєструвати податкові накладні та неможливістю позивача включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму.

Відповідно до п. 14.1.181 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положення п. 200.1 ст. 200 ПК України визначають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Тобто сума податку на додану вартість, що не включена до податкового кредиту позивача внаслідок невиконання своїх обов`язків зі своєчасної реєстрації податкової декларації, є його збитками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач у порушення положень п. 6.3.3 договору, п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрував податкову накладну у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема відшкодування збитків.

За змістом ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати рядок у сфері господарювання.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, в силу вимог ст. 218 ГК України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Позивач на підставі п. 7.8 договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від суми операції, по якій не зареєстровано податкову накладну, у сумі 1420,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту складання та реєстрації податкових накладних щодо товару, який переданий позивачу та оплачений, або сплати штрафу у сумі 1420,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 20, 216, 218, 224 ГК України, ст. 22 ЦК України, ст. 46, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничого підприємства "АСТЕК" (61003, м. Харків, пров. Дубового, 13. Код ЄДРПОУ 30657172) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28. Код ЄДРПОУ 30019775), в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (64250, Харківська обл, смт Донець, вул. Стадіонна, 9. Код ЄДРПОУ 00153146), штраф у сумі 1420,00 грн та судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "16" серпня 2019 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.