Рішення

від 06.08.2019 по справі 925/825/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/825/19

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду справу за позовом акціонерного товариства Комерційний Банк ПРИВАТБАНК , м. Київ, вул. Грушевського, 1Д (поштова адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)

до відповідачів:

- товариства з обмеженою відповідальністю ДК ВЕНАТ , м. Черкаси, вул. Вернигори, 27, кв. 48;

- гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 76 600,93 грн. заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Толюпа О.В. - за довіреністю;

від відповідача (ТОВ): не з`явився;

від відповідача (гр. ОСОБА_1): не з`явився.

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ВЕНАТ" та до гр. ОСОБА_1 , в якому просить стягнути солідарно з Відповідачів заборгованість за кредитним договором від 22.06.2017р. в розмірі 76 600,93 грн., у тому числі:

- 42 970,70 гри. заборгованості за кредитом;

- 16 694,11 гри. заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 16 936,12 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором;

- відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду від 09.07.2019р. прийнято позовну заяву акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до розгляду і відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання Позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.08.2019р.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили. Ухвала суду від 09.07.2019р. про призначення судового засідання, направлена на адресу Відповідачів та була отримана ними 18.07.2019р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта форми № 119.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. Вказав, що на протязі судового розгляду справи кошти на погашення кредитної заборгованості від Відповідачів не надходили.

Відповідачі відзивів на позов до суду не подали, вимоги не заперечили. Пропозицій по врегулюванню спору не надали.

Судом з`ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

22.06.2017р. товариством з обмеженою відповідальністю ДК ВЕНАТ (Позичальником - Відповідач-1 по справі) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява), на підставі якої Відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 22 06.2017 (далі - Договір) (а.с.22-40).

Згідно Договору Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк , або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

П.3.2.1.1.1. Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

За умовами п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно п.3.2.1.1.8. Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку, підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Банк виконав договірні зобов`язання у повному обсязі та, надавши Відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 60 000,00 грн. (а.с.42).

Розділом Умов 3.2.1.4. затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

06.11.2017р. між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та гр. ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) був укладений договір поруки № Р1509953635437217511 (далі - Договір поруки), предметом якого було надання поруки Відповідачем-2 за виконання зобов`язань Відповідача-1, що випливають з Кредитного договору, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (а.с. 47-48).

Станом на 08.07.2019р. заборгованість Позичальника за Договором становить 76 600,93 грн., та складається з:

- 42 970,70 грн. заборгованості за кредитом;

- 16 694,11 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 16 936,12 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, що стало підставою для звернення Позивача до суду для захисту свого порушеного права та примусового солідарного стягнення боргу з Відповідачів.

Відповідачі вимоги не заперечили.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Суд встановив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини та правовідносини поруки - як похідні відносини на забезпечення виконання основного кредитного договору.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач свої зобов`язання за договором від 22.06.2017р. виконав належним чином, на виконання договору надав першому Відповідачеві кредитний ліміт у розмірі 60000 грн., що підтверджується витягом з банківського реєстру про рух коштів, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 42-44); перший Відповідач та другий Відповідач (як поручитель за договором), заборгованість по кредиту не погасили, борг за кредитом не сплатили, що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого заборгованість останніх перед позивачем за договором від 22.06.2017р. станом на момент судового розгляду справи склали 76 600,93 грн., у тому числі 42 970,70 грн. заборгованості за кредитом; 16 694,11 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 16 936,12 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, та не спростовано Відповідачами.

Враховуючи те, що борг Відповідачів перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи; вимога Позивача про стягнення з відповідача 76 600,93 грн. заборгованості за кредитом є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачами грошового зобов`язання за договором від 22.06.2017р., Позивачем за період з 23.08.2017р. по 11.06.2019р. нарахована пеня в сумі 16 936,12 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Розділом 5 Договору поруки сторони погодили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Суд встановив, що сторонами в порядку ч. 6 ст. 232 ГПК України погоджено нарахування пені на строк понад шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані Позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 23.08.2017 по 11.06.2019 становить 16 936,12 грн. Відтак, вимога про стягнення 16 936,12 грн. пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Відповідачі до прийняття рішення судом не заявляли про зменшення розміру пені.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про солідарне стягнення з Відповідачів 42 970,70 грн. заборгованості за кредитом; 16 694,11 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 16 936,12 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і, відповідно, підлягають задоволенню.

Сторони не заявляли про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, в тому числі і скорочених строків. Суд враховує, що про застосування строків сторона можна заявили лише до прийняття рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачами під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідачі мали достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку к кредитною установою. Відповідачі не надали доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідачів та стягнути порівну на користь Позивача по 960,50 грн. (всього 1 921,00 грн.) судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Солідарно стягнути з відповідачів:

товариства з обмеженою відповідальністю ДК ВЕНАТ , м. Черкаси, вул. Вернигори, 27, кв. 48, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41406383, номер рахунку в банку невідомий

та гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер ЄДРПОУ НОМЕР_2 , номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача - акціонерного товариства Комерційний Банк ПРИВАТБАНК , м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, (поштова адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14360570, номер рахунку в банку невідомий

42 970,70 гри. заборгованості за кредитом, 16 694,11 гри. заборгованості по процентам за користування кредитом, 16 936,12 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ДК ВЕНАТ , м. Черкаси, вул. Вернигори, 27, кв. 48, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41406383, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: акціонерного товариства Комерційний Банк ПРИВАТБАНК , м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, (поштова адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14360570, номер рахунку в банку невідомий

960,50 грн. судового збору.

Стягнути з відповідача: гр. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер ЄДРПОУ НОМЕР_2 , номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: акціонерного товариства Комерційний Банк ПРИВАТБАНК , м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, (поштова адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14360570, номер рахунку в банку невідомий

960,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 16.08.2019р.

Суддя Г.М. Скиба