Рішення

від 08.08.2019 по справі 926/1036/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року Справа № 926/1036/19

Господарський суд Чернівецької області, м. Чернівці, розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом Акціонерного Товариства "ДТЕК Дніпропетровські мережі", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Неска-Сервіс", м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 256768,77 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Секретар судового засідання - Балух-Бзовик М.В.

Представники:

від позивача - Нанкевич О.Л., довіреність №565 від 09.07.2019;

від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпропетровські мережі" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного підприємства "Неска-Сервіс" про стягнення грошових коштів у розмірі 256768,77 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги фактами: а) застосування до відповідача штрафних санкцій (18198,71 грн штрафу, з яких 2096,94 грн за договором №10644-00 та 16101,77 грн за договором №10193-00, а також 47406,52 грн пені, з яких 5541,91 грн за договором №10644-00 та 41864,61 грн за договором №10193-00) у зв`язку з невиконанням відповідачем в обумовлений сторонами строк робіт зазначених у договорах підряду за № 10193-00 від 01.06.2016 та № 10644-0 від 07.06.2016 робіт; б) неповерненням відповідачем сплаченого на його користь авансу в обумовлений договорами підряду за № 10193-00 від 01.06.2016 та № 10644-0 від 07.06.2016 строк, відповідно й обов`язком повернути аванс (129990,80 грн) та нарахування, у зв`язку з цим, відповідачу пені у розмірі 17702,92 грн, інфляційних у розмірі 34655,84 грн та трьох процентів річних у розмірі 8813,98 грн.

Відповідачем у процесі розгляду справи відзив на позовну заяву, не надано.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.03.2019 позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпропетровські мережі" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі.

07 травня 2019 року через канцелярію Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшла заява (вх. № 1175) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 13.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 03.06.2019.

Ухвалою суду від 03.06.2019 підготовче засідання відкладено на 25.06.2019.

Ухвалою від 25.06.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11.07.2019.

Ухвалою суду від 11.07.2019, у зв`язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 08.08.2019.

У судове засідання 08.08.2019 відповідач явку свого представника повторно не забезпечив та про причини такої неявки, суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду за адресою згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Чернівці, вул. Зелена, 3), а також, беручи до уваги відсутність інших підстав для відкладення розгляду справи, суд розглядає справу без участі представника відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

Заслухавши представника позивача та розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

01 червня 2016 року між Публічним акціонерним товариством ДТЕК Дніпрообленерго , як замовником, та приватним підприємством Неска-Сервіс , як підрядником, укладено договори підряду за №10193-00, 10644-00 (Договір №1, Договір №2), згідно з умовами яких замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до умов договорів виконати роботи з капітального ремонту будівлі ОПУ ПС Труд 150 кВ інвентарний номер 030260, Криворізьких ВЕМ, за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127а (Договір №1) та будівлі будинку зв`язку ПС Красіно Криворізького РЕМ, інвентарний номер 572475, за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Суворівка вул. Івана Франка, 29 б (Договір №2).

Відповідно до п. 2.1 Договорів №№1, 2 договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору і становить 230025,31 грн та 29956 грн.

Відповідно до п.2.2 Договорів №№1, 2 розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування авансового платежу та остаточного розрахунку.

Авансовий платіж здійснюється протягом 5 робочих днів після підписання договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника у розмірі 50% від суми договору, що складає 115012,66 грн та 14978 грн (п.п. 2.2.2 Договорів №№1.2).

Згідно з п. 3.2 Договорів №№1, 2 строки виконання робіт, початок та закінчення робіт/етапів робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору, відповідно до якого строк початку робіт - 01.06.2016, а строк закінчення робіт за договорами - 26.08.2016.

Порядок приймання-передачі закінчених робіт передбачено розділом 11 Договорів №№1, 2. Зокрема, за змістом пунктів 11.1 Договорів №№1, 2 роботи приймаються замовником (позивачем) щомісячно з підписанням складених підрядником (відповідачем) Актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (Форма № КБ-3), приймання змонтованого на об`єкті обладнання здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних будівельних робіт (Форма № КБ-2в) або актів монтажу обладнання, у разі встановлення проведеною перевіркою відповідності закінченого будівництвом об`єкта обумовленим вимогам сторони підписують підготовлений підрядником акт приймання-здавання з ремонту будівель, споруд (пункти 11.1, 11.1.10, 11.3, 11.8.7).

У відповідності до вимог частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу Україниза договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 877 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Дослідивши зміст договорів №№ 1, 2, додатків та додаткових угод до них, суд встановив висновку, що ці договори є укладеним у розумінні статті 638 ЦК, статей 180-181 ГК України, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу Українитакож передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України)

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами

Статтею 525 Цивільного кодексу Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття, а згідно з частиною 4 цієї статті передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що 08 червня 2016 року та 14 червня 2016 року відповідачу для виконання робіт на підставі актів передано майданчики для виконання робіт.

На виконання умов Договорів №№1, 2, позивачем перераховано на корись відповідача аванс: за Договором №1 - 115012,66 грн, за Договором №2 - 14978,14 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №360223, №360223 від 30.06.2016.

Судом в процесі розгляду справи, на основі доказів, що містяться в матеріалах справи встановлено, що відповідачем у період з 01.06.20016 по 30.08.2016 жодних робіт , на користь позивача не виконано, у зв`язку з чим, суд констатує порушення відповідачем умов договорів підряду за №10193-00, 10644-00 01.06.2016 в частині виконання робіт з капітального ремонту будівлі ОПУ ПС Труд 150 кВ інвентарний номер 030260, Криворізьких ВЕМ, за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127а (Договір №1) та капітального ремонту будівлі будинку зв`язку ПС Красіно Криворізького РЕМ, інвентарний номер 572475, за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Суворівка вул. Івана Франка, 29 б .

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 2 статті 218 цього Кодексу учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Штрафними санкціями за змістом статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 цього Кодексу).

Як убачається із матеріалів справи, згідно з пунктом 13.1.1. Договорів №№ 1, 2 за порушення строків виконання робіт підрядник, на письмову вимогу замовника сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від договірної ціни за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 відсотків договірної ціни.

Частиною 1стаття 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, сторони у своїх договірних зобов`язаннях обумовили між собою господарську-правову відповідальність підрядника у вигляді застосування окремо пені та штрафу за порушення строків виконання робіт (порушення негрошового зобов`язання), а тому позивач правомірно звернувся з позовом в цій частині, зокрема про стягнення з відповідача 18198,71 грн штрафу, з яких 2096,94 грн за договором №10644-00 та 16101,77 за договором №10193-00, а також 47406,52 грн пені, з яких 5541,91 грн за договором №10644-00 та 41864,61 грн за договором №10193-00, у зв`язку з невиконанням відповідачем в обумовлений сторонами строк робіт зазначених у договорах підряду за № 10193-00 від 01.06.2016 та № 10644-0 від 07.06.2016.

В подальшому, позивач також звернувся до відповідача з вимогами від 02.12.2016 №83524/1001 про повернення грошових коштів у розмірі 115012,66 грн та 14978 грн (авансових платежів), однак, відповідач залишив такі вимоги без відповіді та зазначені грошові кошти до цього часу відповідачу не повернув.

Відповідно до п. 13.1.5 Договорів №№1, 2 у разі невиконання або несвоєчасного виконання підрядником прийнятих зобов`язань за договором у разі здійснення замовником попередньої оплати/авансового платежу підрядник зобов`язується впродовж 5 банківських днів з дати отримання письмової вимоги від замовника повернути на поточний рахунок замовника суму грошових коштів, попередньо перерахованих в рахунок оплати робіт за договором.

За прострочення повернення грошових коштів понад 10 банківських днів підрядник зобов`язаний повернути замовнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити пеню у розмірі 2% від несвоєчасно поверненої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент нарахування пені.

Виходячи з вимог статті 530 Цивільного кодексу України, починаючи з 16.12.2016 відповідач прострочив грошове зобов`язання перед позивачем - зобов`язання повернути попередню оплату (аванс).

Згідно з вимогами 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням вимог статей 549, 625 ЦК України, здійснивши відповідний перерахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку про правомірність позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 17702,92 грн пені, 8813,98 грн 3% річних та 34655,84 грн інфляційних втрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи наведене, погодження сторонами в Договорах №№1, 2 відповідальності у вигляді сплати штрафу 7% від договірної ціни та пені у розмірі 0,1% від договірної ціни за кожен день прострочення виконання, відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України, а також приписам статей 546 ЦК України, статті 231 ГК України, а тому одночасне стягнення зазначених штрафних санкцій не суперечить статті 61 Конституції України.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постановах від 17.05.2018 у справі №910/6046/16 та від 09.11.2018 у справі № 908/1661/17.

Крім цього, позивач обґрунтовано розділив та застосував до відповідача штрафні санкції, а суд з цим погоджується та про це зазначено вище: пеню та штраф - за прострочення негрошового зобов`язання, а також пеню - за прострочення грошового зобов`язання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути також судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Неска Сервіс , м. Чернівці, вул. Зелена, 3, код34195920) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго (м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код 23359034) грошові кошти у розмірі 256768,77 грн (47406,52 грн пені, 18198,71 грн штрафу, 129990,80 грн авансу, 17702,92 грн пені, 8813,98 грн 3% річних та 34655,84 грн інфляційних втрат) та 3851,53 грн судового збору.

3. З часу набрання рішенням законної сили видати наказ про примусове виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/ .

Повне судове рішення складено 19.08.2019.

Суддя О.В. Гончарук