Рішення

від 23.07.2019 по справі 160/3819/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Справа № 160/3819/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання Носаль П.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СФЕРАПЛЮС до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25.04.2019 року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю СФЕРАПЛЮС до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.01.2019 № 0002375450 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 1148, 65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржене рішення прийнято при неповному з`ясуванні усіх обставин та не у відповідності до вимог чинного законодавства та є таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем не допускалось порушення строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період січень-листопад 2018 року. Також вказав, що сплатив суму недоїмки 25.01.2016 року після отримання вимоги про сплату недоїмки за листопад 2015 року у сумі 603,97 грн., у зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржене рішення, на його думку, прийнято ним із з`ясуванням усіх обставин та у відповідності до вимог законодавства України з огляду на порушення Товариством строків сплати єдиного внеску.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та не є спірним, що на підставі даних інтегрованої картки платника податків Товариства відповідачем прийняло рішення № 0002375450 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2015 по 17.12.2018 в загальному розмірі 1148,65 грн., з яких штраф в розмірі 1020,69 грн. та нарахована пеня (0,1% суми недоїмки) в розмірі 127,96 грн.

Не погоджуючись із оскарженим рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить із того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування

Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктами першим, другим частини першої статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), які згідно пункту другого частини першої статті 6 вказаного Закону зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до пункту першого частини першої статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок..

Днем сплати єдиного внеску згідно частини десятої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина одинадцята).

Нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Відповідно до пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як слідує з матеріалів справи, станом на 20.11.2015 за позивачем рахувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 603,97 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Не є спірним, що вказана сума сплачена Товариством 25.01.2016 року.

Водночас, суд звертає увагу, що така заборгованість по сплаті єдиного внеску була сплачена позивачем з порушенням строків, визначених Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

При цьому, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум єдиного внеску контролюючим органом до такого платника можуть бути застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених чинним законодавством.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953, далі - Інструкція №449).

У відповідності до пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, визначених підпунктами 1- 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Для платників, зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, - календарний квартал;

Відповідно до пункту 5 Інструкції №449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.

Згідно абзацу першого підпункту другого частини шостої розділу VI Інструкції №449, платники, визначені підпунктом 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок один раз на квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожен місяць такого кварталу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду; документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від`ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; свідоцтво про смерть фізичної особи. Таким чином, а несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З матеріалів справи вбачається, що сплачена Товариством сума заборгованості за листопад 2018 року зарахована контролюючим органом у рахунок погашення штрафу та пені у хронологічному порядку її виникнення.

У той же час, позивач вважає, що такі дії відповідача є необґрунтованими, оскільки право визначати призначення платежу з урахуванням приписів Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами належить виключно платнику.

Проте, суд знаходить необґрунтованими такі доводи Товариства, оскільки відповідно до 8 Інструкції (розділ 6), у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому, суд не приймає посилання позивача на постанову Верховного Суду у справі № 2а-664/11/1370 від 07.08.2018 року як на правову підставу для визначення виключного права призначення платежу, оскільки правовідносини у вказаній справі стосувались спрямування податковим органом поточних платежів платника податків на погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення в попередніх звітах, до набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що застосовуючи до Товариства штрафні санкції та нараховуючи пеню за оскарженим рішенням за період з 17.12.2016 року по 25.01.2016 року, відповідач діяв у спосіб, передбачений законодавством України.

При цьому, суд зазначає, що розрахунок пені та штрафної санкції за вказаний період податковим органом здійснено з додержанням вимог Інструкції №449 від 20.04.2015, що підтверджено даними інтегрованої картки платника податку.

У той же час, суд знаходить безпідставним застосування до Товариства штрафних санкцій та нарахування пені за оскарженим рішенням за період з 21.04.2018 року по 17.12.2018 року, з огляду на те, що позивачем у повному обсязі та з дотриманням установлених строків, сплачений єдиний внесок у розмірі 7324,57 грн., що нарахований платником самостійно відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску за березень 2018 року, тоді як контролюючим органом не наведено жодного правового обґрунтування щодо нарахування єдиного внеску у цій частині.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про правомірність оскарженого рішення у частині застосування до Товариства штрафних санкцій та нарахування пені за період з 17.12.2016 року по 25.01.2016 року у розмірі 399,82 грн., з яких штраф в розмірі 362,37 грн. та нарахована пеня (0,1% суми недоїмки) в розмірі 37,45 грн. та його (рішення) протиправності у іншій частині.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СФЕРАПЛЮС - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.01.2019 № 0002375450 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у часині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю СФЕРАПЛЮС штрафних санкцій у розмірі 658,32 грн. та пені у розмірі 90,51 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СФЕРАПЛЮС понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень, 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 31 липня 2019 року.

Суддя Л.Є. Букіна