Рішення

від 07.08.2019 по справі 260/70/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2019 року м. Ужгород№ 260/70/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Майор І.В.;

представників відповідача - Ліуш Б.Б., Дорош В.В.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кнюппель Ферпакунг" до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кнюппель Ферпакунг" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.10.2018 року відповідачем складено Акт від № 1059/07-16-14-02/36832052 про результати документальної планової виїзної перевірки позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.04.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2016 по 30.06.2018 (далі - Акт перевірки). 29.10.2018 року позивач отримав листа від відповідчача №9707/10/07-16-14-02 від 24.10.2018 року яким йому направлено податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту перевірки: №0007731402 від 24.10.2018, форми Р ; №0007741402 від 24.10.2018, форми В1 ; №0007751402 від 24.10.2018, форми В4 ; №0007761402 від 24.10.2018, форми Н ; №0193201312 від 24.10.2018, форми Д ; №0193161312 від 24.10.2018, форми Д . Позивач зазначає, що висновком за №5/18 економічного експертного дослідження за матеріалами адвокатського запиту п. Майор І.В. , складеним 03.12.2018 року не підтверджено існування порушення позивачем п.140.2. п.140.3 ст.140, пп.140.4.2. п.140.4 ст.140 ПК України, а що спростовує припущення відповідача щодо неправомірного врахування (відображення) позивачем у складі витрат (податкових різниць) фінансових витрат та від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 060 539 грн., що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0007731402 ВІД 24.10.2018, а тому просить суд його скасувати. Окрім того, представник позивача зазначив, що до позивача неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі ч.1, ч.2, ч.3 п.127.1 ст.127 ПК України згідно податкових повідомлень-рішень №0193201312 та №0193161312 від 24.10.2018.

Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на наступне. В Акті перевірки встановлено порушення позивачем: п. 140.2. п. 140.3 ст. 140, пп. 140.4.2. п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 190 897 грн., в тому числі за півріччя 2016 року у сумі 106 827 грн., за три кв. 2016 року у сумі 173 411 грн., за 2016 рік у сумі 173 411 грн., за півріччя 2017 року у сумі 17 486 грн., за три кв. 2017 року у сумі 17 486 грн. та за 2017 рік у сумі 17 486 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188. п. 200.4, п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого, завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 25 326 грн., в тому числі за березень 2017 року у сумі 6 200 грн., за травень 2018 року у сумі 5 812 грн. та за червень 2018 року у сумі 13 314 грн.; п. 185.1 ст. 185. п. 188.1 ст. 188, п. 200.4, п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого, завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного податкового періоду, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 535 грн., в тому числі за Червень 2018 року у сумі 5 535 грн.; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, а саме зареєстровано з порушенням термінів реєстрації для податкових накладних платникам податку в Єдиному реєстрі податкових накладних, за період, що підлягав перевірці, на загальну суму податкових зобов`язань 15 932,21 грн. та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, за період, що підлягав перевірці, на загальну суму податкових зобов`язань 24 661,14 грн.; пп. 164.1.1, пп. 164.1.2, п. 164.1, пп. 164.2.20, п. 164.2, ст. 164, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 пп. 168.1.4 пп. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168, п. 164.5 ст. 164, ст. 167, ст. 168, абз. а п. 176.2 ст. 176, абз. а пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами і доповненнями, внаслідок чого донараховано до сплати в бюджет податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 7 184,36 грн., в тому числі за період травень 2017 року у сумі 7 184,36 грн. та встановлено несвоєчасну сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, нарахований та утриманий із заробітної плати найманих працівників, на загальну суму 459 405,39 грн., в тому числі за жовтень 2017 року у сумі 38 250,32 грн., за листопад 2017 року у сумі 38 646,76 грн., за грудень 2017 року у сумі 40 159,01 грн., за січень 2018 року у сумі 42 805,64 грн., за лютий 2018 року у сумі 43 875,27 грн.. за березень 2018 року у сумі 44 728.16 грн., за квітень 2017 року у сумі 162 423 грн. та за травень 2018 року у сумі 48 516,89 грн.; пп. 164.1.2. п. 164.1. пп. 164.2.20, п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1, пп. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168. п. 170.9 ст. 170. п. 171.1 ст. 171, пп. 1.4 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 із змінами і доповненнями, перевіркою донараховано до сплати військовий збір, на загальну суму 598,70 грн., в тому числі за травень 2017 року у сумі 598,70 грн. та встановлено несвоєчасну сплату до бюджету військового збору, утриманого із заробітної плати найманих працівників, на загальну суму 29 020.49 грн., в тому числі за жовтень 2017 року у сумі 2 070,45 грн., за листопад 2017 року у сумі 2 103,40 грн., за грудень 2017 року у сумі 2 150,27 грн., за січень 2018 року у сумі 2 466,11 грн., за лютий 2018 року у сумі 2 538,46 грн., за березень 2018 року у сумі 2 533,37 грн., за квітень 2018 року у сумі 12 409,34 грн. та за травень 2018 року у сумі 2 749,09 грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, допитавши свідка, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.04.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2016 по 30.06.2018, результати якої відображені в Акті перевірки від 08.10.2018 року №1059/07-16-14-02/36832052 (а.с. 26-63).

За результатами розгляду заперечення позивача на Акт перевірки, відповідачем було враховано подане заперечення в частині донарахування ПДФО на суму 7 184,36 грн. і військового збору на суму 598,70 за травень 2017 року, всі інші висновки залишено без змін.

На підставі проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача, результати якої відображені в Акті перевірки, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0007731402 від 24.10.2018, форми Р яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 286 345,50 грн., в тому числі 190 897,00 грн. сума заниження податку та 95 448,50 грн. сума штрафної фінансової) санкції штрафу (а.с. 89-90); №0007741402 від 24.10.2018, форми В1 яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 25 326,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 6 331,50 грн. (а.с. 92-93); №0007751402 від 24.10.2018, форми В4 яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) 5535,00 грн. (а.с. 94-95); №0007761402 від 24.10.2018, форми Н за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних загальна сума штрафу становить 17400,11 грн. (а.с. 97-98); №0193201312 від 24.10.2018, форми Д яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 315 767,27 грн. та пеню в сумі 2 417,83 грн. з податку на доходи фізичних осіб (а.с.101); №0193161312 від 24.10.2018, форми Д яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 20 354,36 грн. та пеню в сумі 138,17 грн. з військового збору (а.с. 104).

Не погоджуючися з висновками викладеними в Акті перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

За результатом розгляду скарги позивача Державна фіскальна служба рішенням "Про результати розгляду скарги" від 28.12.2018 №42270/6/99-99-11-04-01-25 скасувала податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 24.10.2018 р. №0007741402 та №0007751402 в частині заниження податкового зобов`язання з ПДВ з реалізації паперу пакувального нижче ціни придбання (собівартості) та штрафні санкції у відповідному розмірі, а також, скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 24.10.2018 р. №0007761402 в частині застосування штрафної санкції у сумі 12330,57 грн.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для висновків посадових осіб відповідача щодо порушення позивачем п. 140.2. п. 140.3 ст. 140, пп. 140.4.2. п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, слугував висновок про неправомірне врахування (відображення) підприємством у складі витрат (податкових різниць) фінансових витрат та від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 060 539 грн., у тому числі: - суми процентів у розмірі 97 145 грн., яка повинна збільшити фінансовий результат позивача за 1 кв. 2017 року; - суми процентів у розмірі 933 721 грн., яку позивач не мав права враховувати при визначенні фінансового результату у 2016 році; - суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 29 673 грн., яку позивач не мав права враховувати при визначенні фінансового результату у 2016 році.

Згідно із п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України, для платника податку, у якого сума боргових зобов`язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3, 5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов`язаннями, що виникли за операціями з пов`язаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Перевіркою проведено розрахунки та визначено, що підприємством не скориговано фінансовий результат до оподаткування за перший квартал 2017 року на суму нарахованих відсотків, що перевищує 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, зокрема: Нараховано відсотки в першому кварталі в сумі 120 258,01 грн., Фінансовий результат до оподаткування: -493 000,00 грн.; Нараховані відсотки за даними фінансової звітності 120 000,00 грн.; Нараховано амортизацію 391 000,00 грн.; 50% від суми Р.2+Р.3+Р.4 (-493000 +120000 +391000 )/2: 9 000,00 грн.; Сума нарахованих відсотків, яка має збільшити фінансовий результат до оподаткування 120 258-9000=111 258 грн.; Скоригований фінансовий результат: -493 00+111 258= -381 742.

Тобто, підприємство не скоригувало фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих відсотків на позику нерезидента. В той же час дана помилка не приводить до несплати податку на прибуток з огляду на те, що скоригований фінансовий результат не створює об`єкт оподаткування , оскільки залишається від`ємним.

За даними подальших податкових періодів (півріччя, 9 місяців та рік) потреба в коригуванні фінансової звітності не виникає, оскільки нараховані відсотки на позику нерезидента не перевищують 50 % суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності відповідних податкових періодів - у всіх випадках сума нарахованих відсотків не перевищує 50% скоригованого фінансового результату.

Також, в Акті перевірки наведено формулу С збільш=СП-(ФРО+ФВ+АВ)/2, де: С збільш - сума, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування; СП - сума процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов`язаннями, нарахованих у бухгалтерському обліку платника податку; ФРО - фінансовий результат до оподаткування за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів; ФВ - фінансові витрати за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів; АВ - сума амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Відповідно до п. 20 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу, витрати на сплату процентів, які відповідали вимогам пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями пункту 141.2 статті 141 розділу III Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, підлягають врахуванню при визначенні фінансового результату до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів з 1 січня 2015 року з урахуванням обмеження, передбаченого пунктом 140.3 статті 140 розділу III цього Кодексу.

Як було встановлено в ході проведеної перевірки та не заперечувалося позивачем, фінансові витрати ТОВ Кнюппель Ферпакунг сформовані за рахунок процентів, які сплачуються на користь пов`язаної особи і які підпадали під дію обмежень щодо врахування у складі витрат для цілей оподаткування (пп. 140.2, 140.3 ст. 140 Податкового кодексу у чинній редакції, п.п. 141.2, 141.3 ст. 141 Податкового кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2015 року).

У ході проведеної перевірки позивачем надавалися копії податкових декларацій, аналіз фінансових результатів за 2013 і 2014 рр. та пояснення щодо врахування при визначенні фінансового результату ТОВ Кнюппель Ферпакунг процентів які відповідали вимогам п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, але не були віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу.

Податковим кодексом України, та іншими законодавчими актами не встановлено будь-яких додаткових умов, крім тих, що передбачені п. 20 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу, щодо врахування платником податків при визначенні фінансового результату після 01.01.2015 року сум процентів, які не були віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями пункту 141.2 статті 141 розділу III Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

З огляду на те, що суми процентів за 2013 - 2014 рр. позивач враховував виключно в бухгалтерському обліку і такі проценти не враховувались у складі витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями пункту 141.2 статті 141 розділу III Податкового кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, відтак були наявні підстави відобразити таку суму процентів у складі податкових різниць, які зменшують фінансовий результат.

У зв`язку з вище викладеним, висновок Акту перевірки про завищення позивачем значення рядка 02 Додатку РІ до податкових декларацій є помилковим, оскільки проценти на користь пов`язаної особи були відображені позивачем у складі податкових різниць відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається, зокрема, зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається, зокрема, збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку).

Згідно із пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу.

Як відображено відповідачем у Акті перевірки та не заперечується позивачем, сума в розмірі 29 673 грн. являє собою суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що була відображена у податковій звітності позивача за 2015 рік. За результатами податкової перевірки підприємства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016 року було встановлено завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на вказану суму і підприємству були визначенні податкові зобов`язання з податку на прибуток за 1 кв. 2016 року.

Водночас, згідно з роз`ясненнями ДФС України, викладеними у листі від 25.10.2017 р. № 2381/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявлених у податковій декларації, за результатами перевірки відповідно до п. 58.1 ст. 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. За результатами документальної перевірки у разі встановлення невірно визначених показників за даними бухгалтерського обліку, що вплинули на визначення об`єкта оподаткування, внаслідок чого контролюючим органом збільшені/зменшені податкові зобов`язання, приймаються податкові повідомлення-рішення форми "Р". При цьому визначені та узгоджені суми податкових зобов`язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податку та підлягають сплаті до бюджету без додаткового внесення коригувань/уточнень до податкових декларацій. Разом з тим, у разі якщо за результатами документальної перевірки зменшено суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за минулі звітні (податкові) роки, що перевірялись, приймаються податкові повідомлення-рішення форми "П". При цьому коригування/уточнення фінансового результату до оподаткування за попередній звітний період, що був охоплений перевіркою, не здійснюється. Виправлення від`ємного значення здійснюється платником податків у показниках податкової декларації з податку на прибуток підприємств в наступному звітному (податковому) періоді шляхом зазначення виправленої суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у рядку 3.2.4 Додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. № 467).

Виходячи з наведених положень ПК України, а також роз`яснень ДФС України, позивачем було правомірно відображено суму в розмірі 29 673 грн. у складі податкових різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування у 2016 році. Якщо б ця сума не була відображена підприємством у складі податкових різниць у 2016 році, це призвело б до подвійного оподаткування цієї суми податком на прибуток. Отже, висновок Акту перевірки про завищення суми від`ємного значення у 2016 році є безпідставним і суперечить вимогам Податкового кодексу.

Сума в розмірі 29 673 грн. є від`ємним значенням об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2015 рік, та перенесена при складанні Декларації за 1 квартал 2016 рік.

За результатами податкової перевірки, відображеними в Акті від 05.09.2016р. №40/14-00/36832052 підприємства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року було встановлено завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на вказану суму і підприємству були визначенні податкові зобов`язання з податку на прибуток за 1 кв. 2016 року. При цьому були визначені та узгоджені суми податкових зобов`язань, які нараховані в інтегрованій картці платника податку та сплачені до бюджету без додаткового внесення коригувань/уточнень до податкових декларацій.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем такого періоду (п.137.4 ст.137 Податкового кодексу). До результатів кожного податкового періоду додаються показники кожного наступного періоду. Від`ємне значення першого кварталу не впливає на показники ( оподатковуваний прибуток), визначений за другий, третій та четвертий квартал, як то стверджується в Акті перевірки, а в цілому, сукупний оподатковуваний прибуток 2016 року складається з показника податку на прибуток, нарахованого та відображеного в декларації, та податку на прибуток, розрахований на суму від`ємного значення та відображений в інтегрованій картці платника податків за результатами податкової перевірки підприємства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016 року.

За матеріалами адвокатського запиту Майора І.В. - судовим експертом Калінченко В.А. Аудиторської фірми ПП Стандарт-Проф" було проведено економічне експертне дослідження висновків про порушення чинного законодавства, викладених в Акті відповідача від 08.10.2018 року №1059/07-16-14-02/36832052 про результати документальної планової перевірки ТОВ "Кнюппель Ферпакунг". Результати економічне експертне дослідження відображені у Висновку №5/18 від 03.12.2018 року (а.с. 136- 152).

В ході судового розгляду було допитано у якості свідка ОСОБА_3 , місце роботи Приватне підприємство Аудиторська фірма Стандарт-Проф , 88017, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Богдана Хмельницького, буд. 21 А. ОСОБА_3 в судовому засіданні, будучи повідомленою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, підтвердила висновки викладені нею у Висновку №5/18 від 03.12.2018 року економічного експертного дослідження за матеріалами адвокатського запиту п. Майор І.В .

Як відображено у Висновку №5/18 від 03.12.2018 року: висновки про порушення п. 140.2. п. 140.3 ст. 140, пп. 140.4.2. п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, що стало підставою заниження податку на прибуток на загальну суму 190 897 грн., в тому числі за перше півріччя 2016 року у сумі 106 827 грн., за Три кв. 2016 року у сумі 173 411 грн., за 2016 рік у сумі 173 411 грн., за Півріччя 2017 року у сумі 17 486 грн., за Три кв. 2017 року у сумі 17 486 грн. та за 2017 рік у сумі 17 486 грн. в Акті від 08.10.2018 року № 1059/07-16-14-02/36832052 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ КНЮППЕЛЬ ФЕРПАКУНГ , код за ЄДРПОУ 36832052, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.06.2018 р. документально та нормативно не підтверджуються, зокрема з причин: 1). Відображення у бухгалтерському обліку фінансових витрат зі сплати процентів нерезиденту, та не включених при розрахунку об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2013,2014,2015 роки станом на 01.01.2016 року у розмірі 982 864,65 грн. (з урахуванням обмежень 982 864,65*0,95 = 933721 грн.) Сума податку на прибуток відповідно: - за 1 півріччя 2016 року - 106 827 грн; - за 9 місяців 2016 року - 168 070 грн (933 721*0,18); 2). Відсутністю позитивного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток Товариства при збільшенні фінансового результату до оподаткування на розрахований за даними Акту перевірки від 08.10.2018 року № 1059/07-16-14-02/36832052 показник в розмірі 97 145 грн. Відповідно, податок на прибуток при цьому 97 145 *0,18 = 17486 грн. 3). Відображення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2015 рік у розмірі 29 673 грн. у складі податкової декларації за 1 квартал 2016 року та наступних податкових періодах 2016 року. Податок на прибуток відповідно 29673,00 грн. *0,18 = 5341 грн. (а.с. 152).

З огляду на вище викладене суд приходить висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 24.10.2018 року №0007731402.

Згідно податкового повідомлення-рішення №0193201312 від 24.10.2018, форми Д відповідачем нараховано позивачу штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 315 767,27 грн. та пеню в сумі 2 417,83 з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з тим, що в порушення пп.168.1.1. пп.168.1.2. п.п.168.1.4 пп.168.1.5 п.168.1 ст.168. абз."а" п.176,2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами і доповненнями, несвоєчасно сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб, нарахований та утриманий із заробітної плати найманих працівників на загальну суму 459405,39 грн. До позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі ч.1, ч.2, ч.3 п.127.1 ст.127 ПК України.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує стаття 168 ПК України, пункт 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (пп.168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

За правилами пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, положеннями цієї статті встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулись до чи на момент виплати доходу.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положення статті 126 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо застосування штрафної санкції використовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13 березня 2019 року у справі №818/330/17 (касаційне провадження №К/9901/41424/18), та постанові від 02 квітня 2019 року у справі №П/811/605/17 (адміністративне провадження №К/9901/49655/18)

Таким чином, перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору за жовтень 2017 року - травень 2018 року, про що також зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву. Також, несвоєчасне перерахування податку відображене відповідачем у розрахунку фінансових санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в якому щодо кожного випадку вказано кількість днів несвоєчасної сплати податку та фактичну дату сплати.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що у даному випадку має місце саме несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачено статтею 126 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). В свою чергу відповідно до п.129.3 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

З огляду на вище викладене суд приходить висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 24.10.2018 року №0193201312 в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 315767,27 грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення №0193161312 від 24.10.2018, форми Д відповідачем нараховано позивачу штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 20 354,36 грн. та пеню в сумі 138,17 з військового збору у зв`язку з тим, що в порушення пп.168.1. п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідач несвоєчасно сплатив до бюджету військовий збір, утриманий із заробітної плати найманих працівників. До позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі ч.1, ч.2, ч.3 п.127.1 ст.127 ПК України.

Відповідно до пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.1.3., пп.1.4. п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту, а нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

З огляду на вище викладене, протиправність застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 315767,27 грн. по податку на доходи фізичних осіб, суд приходить висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 24.10.2018 року №0193161312 в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 20354,36 грн.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення (відзив на позов), і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 24.10.2018 за №0007731402, №0193201312 в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 315767,27 грн. та №0193161312 в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 20354,36 грн.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами у відповідній частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 9337 грн.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кнюппель Ферпакунг" (Закарпатська обл., Берегівський р-н, с.Велика Бакта, вул. Перемоги, буд. 35, корп. А, код ЄДРПОУ 36832052) до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) від 24.10.2018 за №0007731402.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) від 24.10.2018 за №0193201312 в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 315767,27 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) від 24.10.2018 за №0193161312 в частині застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 20354,36 грн.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кнюппель Ферпакунг" (Закарпатська обл., Берегівський р-н, с.Велика Бакта, вул. Перемоги, буд. 35, корп. А, код ЄДРПОУ 36832052) судові витрати в сумі 9337 (дев`ять тисяч триста тридцять сім гривень) грн.

7.Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 19.08.2019 року.