Рішення

від 12.08.2019 по справі 826/11840/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 серпня 2019 року справа №826/11840/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Хмельницькій області (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС) доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Холод К" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Гермес-Холод К") простягнення з відповідача коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 13 218,00 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків та за рахунок готівки, що належать відповідачу В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 13 218,00 грн., що складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 7 070,00 грн., який виник згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року, з урахуванням переплати, по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно декларації з акцизного податку за січень 2018 року в сумі 5 978,00 грн. та внаслідок нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань (штрафних санкцій) згідно податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2018 року на суму 170,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року адміністративну справу №818/2036/17 прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем відзиву на адміністративний позов та відповідних доказів до суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача виник податковий борг у розмірі 13 218,00 грн., що складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 7 070,00 грн. та з акцизного податку у сумі 6 148,00 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати самостійно нарахованих зобов`язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року та з урахуванням переплати склав 7 070,00 грн.

Податковий борг по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів виник внаслідок несплати самостійно узгоджених зобов`язань згідно декларації з акцизного податку за січень 2018 року в сумі 5 978,00 грн. та внаслідок нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань (штрафних санкцій) згідно податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2018 року №0001804003, винесеного за наслідками проведеної перевірки, результати якої оформлені актом від 22 березня 2018 року №095/22-01-40-03/32993862, на суму 170,00 грн.

Таким чином, станом на час звернення позивача, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість становить 7 070,00 грн. та з акцизного податку 6 148,00 грн., що також підтверджується довідкою про суму боргу, розрахунком суми позовних вимог, податковою та акцизною деклараціями, податковим повідомленням-рішенням, зворотнім боком облікової картки платника податку відповідача.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення згідно положень пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Наявні у справі докази підтверджують, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати самостійно визначеної суми податкового зобов`язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 07 лютого 2018 року №9014158487 за січень 2018 року у розмірі 7 070,00 грн., з акцизного податку - внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобов`язання, самостійно визначеного у декларації акцизного податку від 02 лютого 2018 року №9010892085 у розмірі 5 978,00 грн. та згідно податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2018 року №0001804003 у розмірі 170,00 грн. Загальна сума заборгованості складає 13 218,00 грн.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2018 року №0001804003 вважається отриманим відповідачем, оскільки повернене відправнику без вручення.

Доказів сплати самостійно визначеної суми податкового зобов`язання та суми штрафних санкцій у строк, встановлений пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, відповідачем до суду не надано, а тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

В той же час, приписи пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України зазначають, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, в контексті положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми від 03 березня 2018 року №11048-17, яка, згідно з відміткою на поштовому конверті, повернулась відправнику без вручення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС в частині стягнення податкового боргу із рахунків платника податків у банку є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються стягнення податкового боргу за рахунок готівки, тому що контролюючим органом не доведено факту наявності у відповідача готівки, за рахунок якої можливо буде виконати рішення суду, або докази на підтвердження здійснення платником податків в своїй діяльності розрахунків в готівковій формі.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності/недостатності коштів на даних рахунках відповідача для погашення податкового боргу.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Хмельницькій області задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Холод К", в обслуговуючих банках та за рахунок готівки, у рахунок погашення податкового боргу кошти у розмірі 13 218,00 грн. (тринадцять тисяч двісті вісімнадцять гривень нуль копійок), з яких: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 7 070,00 грн. (сім тисяч сімдесят гривень нуль копійок); акцизний податок у сумі 6 148,00 грн. (шість тисяч сто сорок вісім гривень).

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головне управління ДФС у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, ідентифікаційний код 39492190);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Холод К" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 13; ідентифікаційний код 32993862).

Суддя В.А. Кузьменко