Рішення

від 12.08.2019 по справі 826/8332/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 серпня 2019 року справа №826/8332/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: не з`явились;

відповідача: Пінчука Б.В.

розглянувши у судовому засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Каст Айрон" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Каст Айрон") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 травня 2018 року №0023601404, 0023611404 На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 серпня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки в підтвердження реальності відповідних операцій з контрагентами до ГУ ДФС було надано повний та вичерпний пакет документів, а первинні документи засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань згідно чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8332/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в акті перевірки.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій вказав, що викладені відповідачем у відзиві обставини не підтверджуються документально.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 12 серпня 2019 року представник позивача не прибув, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 10 травня 2018 року №0023601404 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Каст Айрон" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 982,00 грн., у тому числі за січень 2016 року - 3 688,00 грн., листопад 2016 року - 1 294,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 10 травня 2018 року №0023611404 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Каст Айрон" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 090 311,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 1 672 249,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 418 062,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішенні прийняте на підставі акта від 10 квітня 2018 року №405/26-15-14-04-04/38408092 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Каст Айрон" (код 38408092) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ "Беталон" за січень 2016 року, ТОВ "Конкордвест" за листопад 2016 року, ТОВ "Елисмаш" (попередня назва ТОВ "Толєдосервіс") за березень 2017 року, ТОВ "Нордфокс" за травень, червень 2017 року" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень, листопад 2016 року, березень, травень, червень 2017 року на загальну суму 1 672 249,00 грн., які мотивовані безпідставним включенням до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ "Беталон", ТОВ "Конкордвест", ТОВ "Елисмаш" та ТОВ "Нордфокс", у зв`язку із тим, що згідно із зібраною податковою інформацією вказані підприємства мають ознаки фіктивності, не володіють необхідною матеріальною базою для здійснення господарської діяльності та не здійснювали імпортування придбаного позивачем товару за відповідними кодами за УКТ ЗЕД, а також наявністю кримінальних проваджень за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами контрагентів.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) та понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "Каст Айрон" з його контрагентами - ТОВ "Беталон", ТОВ "Конкордвест", ТОВ "Елисмаш" та ТОВ "Нордфокс", мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Як зазначено в акті перевірки, між ТОВ "Каст Айрон" (покупець) та ТОВ "Конкордвест" (постачальник) укладено договір постачання товару №КІ0901 від 05 жовтня 2016 року, за умовами якого постачальник зобов`язався систематично постачати і передавати у власність покупцю товари згідно накладних, а покупець зобов`язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов договору складено видаткові накладні від 18 листопада №244 на суму 328 198,08 грн.; від 14 листопада 2016 року №136 на суму 317 812,28 грн.; від 08 листопада 2016 року №52 на суму 308 729,36 грн.; від 07 листопада 2016 року №45 на суму 295 450,38 грн.; від 02 листопада 2016 року №7 на суму 31 150,00 грн.; від 01 листопада 2016 року №6 на суму 286 139,72 грн. щодо придбання фітингів з чавуну, хомутових з`єднань д/труб, труби з ливарного чавуну та інших товарів.

Між ТОВ "Каст Айрон" (покупець) та ТОВ "Беталон" (постачальник) укладено договір постачання товару №БТЛ020915 від 05 вересня 2015 року, за умовами якого постачальник зобов`язався систематично постачати і передавати у власність покупцю товари згідно накладних, а покупець зобов`язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов договору складено видаткові накладні від 25 січня 2016 року №БЕ-000035 на суму 187 743,82 грн.; від 14 січня 2016 року №БЕ-000006 на суму 26 995,64 грн.; від 13 січня 2016 року №БЕ-000003 на суму 186 221,70 грн.; від 11 січня 2016 року №БЕ-000003 на суму 298 189,15 грн.; від 11 січня 2016 року №БЕ-000002 на суму 293 097,37 грн. щодо придбання фітингів з чавуну, хомутових з`єднань д/труб, труби з ливарного чавуну та інших товарів.

Між ТОВ "Каст Айрон" (покупець) та ТОВ "Толєдосервіс" (яке змінило назву на ТОВ "Елисмаш") (постачальник) укладено договір поставки №ТК-П1 від 09 березня 2017 року, за умовами якого постачальник зобов`язався систематично постачати і передавати у власність покупцю товари згідно накладних, а покупець зобов`язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов договору складено видаткові накладні від 13 березня 2017 року №50 на суму 322 136,27 грн.; від 10 березня 2017 року №42 на суму 497 228,39 грн. щодо придбання фітингів з чавуну, хомутових з`єднань д/труб, труби з ливарного чавуну та інших товарів.

Під час перевірки також встановлено, що між ТОВ "Каст Айрон" (покупець) та ТОВ "Нордфокс" (постачальник) укладено договір постачання №НФ11-0519 від 09 березня 2017 року, за умовами якого постачальник зобов`язався систематично постачати і передавати у власність покупцю товари згідно накладних, а покупець зобов`язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

На виконання умов договору протягом травня-червня 2017 року складено видаткові накладні на загальну суму 6 684 292,00 грн. щодо придбання фітингів з чавуну, хомутових з`єднань д/труб, труби з ливарного чавуну та інших товарів.

Відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "Беталон", ТОВ "Конкордвест", ТОВ "Толєдосервіс" (яке змінило назву на ТОВ "Елисмаш") та ТОВ "Нордфокс" включено позивачем до складу податкового кредиту за перевірений період.

Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів чи послуг та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами та податковими накладними, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Проте, суд звертає увагу, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували взаємовідносини із ТОВ "Беталон", ТОВ "Конкордвест", ТОВ "Толєдосервіс" (яке змінило назву на ТОВ "Елисмаш") та ТОВ "Нордфокс", зокрема господарських договорів та первинних документів.

Так, згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частина четверта статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, згідно з якими: відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи; перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації; Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ; відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Таким чином, копії письмових доказів, наявні у справі, мають бути належним чином засвідченими.

Суд зауважує, що надані відповідачем ксерокопії договорів поставки та видаткових накладних по відносинам із ТОВ "Беталон", ТОВ "Конкордвест" та ТОВ "Толєдосервіс" (яке змінило назву на ТОВ "Елисмаш") не засвідчені в установленому порядку та не містять будь-яких відміток про засвідчення копії документа, зокрема "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, у зв`язку із чим вказані документи не приймаються судом у якості доказів.

Крім того, договорів та первинних документів по відносинам із ТОВ "Нордфокс" позивач не надав. При цьому наявні у справі не засвідчені копії протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27 грудня 2017 року та відповідного опису відхиляються судом, оскільки не можуть підтверджувати неможливість подання доказів до суду; крім того позивач на обставини вилучення документів не посилався, витребувати будь-які докази не просив.

У справі також відсутні належним чином засвідчені копії податкових накладних, виписаних ТОВ "Беталон", ТОВ "Конкордвест" та ТОВ "Толєдосервіс" (яке змінило назву на ТОВ "Елисмаш") та на підставі яких позивач сформував спірний податковий кредит з податку на додану вартість.

Таким чином, беручи до уваги ненадання позивачем належних доказів, суд позбавлений можливості дослідити первинні документи та податкові накладні та оцінити правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вирішуючи питання про реальність операцій з придбання послуг і питання використання їх у власній господарській діяльності позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду не належним чином засвідчені копії (без зазначення назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії) договорів оренди приміщень, видаткових накладних ТОВ "Каст Айрон" на постачання товарів, довіреності на отримання товарів, товарно-транспортних накладних.

Проте, суд звертає увагу, що будь-яких письмових пояснень щодо наданих документів та про їх відношення до спірних правовідносин позивач не надав.

На думку суду, у справі відсутні докази, які б підтверджували реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача придбаних товарів, зокрема щодо зберігання або подальшого продажу.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, тому збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення є правомірним.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 травня 2018 року №0023601404, 0023611404 нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Каст Айрон" не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Каст Айрон" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каст Айрон" (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 8, офіс 408/1; ідентифікаційний код 38408092);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Дата складення повного рішення суду - 15 серпня 2019 року.

Суддя В.А. Кузьменко