Постанова

від 19.08.2019 по справі 360/2692/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2019 року справа №360/2692/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Суткового Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року про відмову у відкритті провадження у справі № 360/2692/19 (головуючий суддя І інстанції - Пляшкова К.О.), складену в повному обсязі 27 червня 2019 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області за позовом адвоката Суткового Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпорядження ,-

В С Т А Н О В И В :

24 червня 2019 року, адвокат Сутковий Андрій Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 22 грудня 2018 року № 1046 (а.с. 5-7).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі положень ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України. При прийнятті спірного рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що вищевказаним актом відповідача порушено його права (а.с. 1-2).

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, позивач (в особі адвоката) подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, зазначив, що даний спір є публічно-правовим, оскільки відповідачем у ньому є суб`єкт владних повноважень, відтак висновок суду є протиправним.

При цьому, апелянтом зазначено, що суд першої інстанції відмовив позивачу у доступі до правосуддя.

Посилався на порушення Конституції України, Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року (а.с. 19-21).

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

13 серпня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, яке суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, у зв`язку з невизнанням обов`язкової явки учасників справи та достатності матеріалів справи для її вирішення.

19 серпня 2019 року від представника відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просив суд залишити ухвалу суду без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду із позовом до Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови відповідача від 22 грудня 2018 року № 1046.

Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі виходячи з того, що право на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень мають лише особи, чиї права, свободи та інтереси порушуються оскаржуваним рішенням. Спірне розпорядження є організаційно-розпорядчим документом, яким упорядковується структура, гранична чисельність структурних підрозділів облдержадміністрації, а позивач не є суб`єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1 ч.1 ст. 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є взаємовідносини у сфері, що складаються у зв`язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист.

Особливістю цих відносин є те, що вони пов`язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб`єктів у сфері публічно - правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Тобто, специфіку публічно - правового спору визначають: суб`єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов`язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.

Що стосується кола суб`єктів публічно - правового спору, то обов`язковим його учасником є суб`єкт публічного управління, який є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади, має особливий правовий статус, тому що наділений владними управлінськими функціями щодо об`єктів управління.

Специфіка публічно - правового спору обумовлена, також, його підставою: він виникає у випадку порушення суб`єктом публічного управління суб`єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації.

Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно - правовий характер, пов`язаний із сферою реалізації публічної влади.

Тобто, суттєвою ознакою публічно - правового спору є участь у справі суб`єкту владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб`єктів і його рішення є обов`язковими для виконання.

Спірним питанням даної справи фактично є скасування нормативно-правового акту суб`єкта публічного управління.

Враховуючи вищевикладене, предмет даного спору, а саме дії суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій (прийняття спірного розпорядження), тобто зазначений спір є публічно-правовим спором у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовивши у відкритті провадження у справі позбавив позивача доступу до суду та встановлення або спростування порушення його прав, що, в свою чергу, є підставою для скасування спірної ухвали, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При цьому, суд першої інстанції діяв передчасно, оскільки достеменно не встановив які саме права можуть порушувати для позивача спірне розпорядження, чи прийнято воно з додержанням норм матеріального та процесуального права, що можна встановити лише при перегляді справи по суті вимог.

З зазначених підстав суд апеляційної інстанції не приймає доводів відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, що позивач не є суб`єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження та можливого порушення його прав, свобод чи інтересів.

Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не приймає, з огляду на те, що спори, які в них розглядались не є тотожними.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі діяв передчасно, а, відтак, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на положення ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 320, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Суткового Андрія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 360/2692/19 - задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 360/2692/19 - скасувати, а справу направити до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 серпня 2019 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова