Постанова

від 31.07.2019 по справі 5023/10655/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 5023/10655/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю: представник позивача (Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал") - Кутіщева О.А. (дов. №04-9/1 від 11.01.2019); кредитор (представник АТ "Укртрансгаз") - Кравченко С.В. (дов. №1-857 від 29.05.2019).

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"

на хвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2019

(Головуючий суддя - Усатий В.О.; судді - Савченко А.А., Яризько В.О.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019

(Головуючий суддя - Геза Т.Д.; судді Мартюхіна Н.О., Сіверін В.І.)

за результатами розгляду скарги боржника Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", м. Харків, (вх. № 31075 від 01.11.2018)

на дії/бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області

за позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал", м.Київ,

до відповідача Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", м. Харків,

про стягнення коштів

в межах справи № 5023/10655/11

про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", м. Харків, -

ВСТАНОВИВ:

1. До господарського суду Харківської області від Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" надійшла скарга (вх. № 31075 від 01.11.2018 р.), в якій останній просив суд визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області щодо не повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу господарського суду від 06.12.2017р. протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, а також визнати неправомірною та скасувати постанову відділу про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2018 р. ВП № 57400369.

2. В обґрунтування скарги Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" посилалося на те, постанова про відкриття виконавчого провадження повинна була бути повернута стягувачу без прийняття до виконання, оскільки зазначене в наказі господарського суду Харківської області від 12.12.2017р. у справі №5023/10655/11 найменування боржника - Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" не відповідає повному найменуванню підприємства згідно даних ЄДРПОУ та статутних документів - Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева".

2.1. Крім того, Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" вважає, що виконавчою службою неправомірно в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про стягнення виконавчого збору в сумі 1223125,74 грн., оскільки боржник добровільно погасив частину заборгованості в сумі 100000,00 грн. ще до відкриття виконавчого провадження.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2019, яку залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі №5023/10655/11, відмовлено боржнику в задоволенні скарги (вх. № 31075 від 01.11.2018 р.) на дії виконавчої служби.

4. Судові рішення мотивовані тим, що допущена описка в наказі господарського суду Харківської області від 12.12.2017 р. у справі №5023/10655/11 в частині найменування боржника, а саме: в частині зазначенні "Завод імені В.О.Малишева" замість "Завод ім.В.О.Малишева" була виправлена судом 20.11.2018р., отже, відсутні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу. Крім того, в наказі господарського суду Харківської області від 12.12.2017р., зазначено інформацію про боржника: код ЄДРПОУ (14315629) та адресу (61001, м. Харків , вул. Плеханівська, 126), що не чинить будь-яких перешкод у його виконанні.

4.1. Норми ст. ст. 327-328 ГПК України та ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють вчиняти дії, направлені на виправлення помилки у виконавчому документі, і такі дії не пов`язані із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження.

4.2. Крім того, Законом України Про виконавче провадження передбачено право державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження на звернення до суду із заявою про роз`яснення відповідного рішення у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст виконавчого документа є незрозумілими для державного виконавця.

4.3. При цьому обраний боржником спосіб усунення помилки в наказі (скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження) не сприяє захисту інтересу, який би не суперечив меті судового провадження та загальнодержавним інтересам відповідно до норм ст.129-1 Конституції України, ч. 2-4 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів та ст.ст.18,326 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

5. Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі №5023/10655/11 з проханням їх скасувати, задовольнити скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області щодо неповернення стягувачу - Казенному підприємству спеціального приладобудування "Арсенал" без прийняття до виконання наказу господарського суду Харківської області від 06.12.2017 у справі №5023/10655/11 протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення та визнати неправомірною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області про стягнення виконавчого збору від 10.10.2018 (ВП №57400369).

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Скаржник доводить, що судові рішення постановлені з неповним з`ясуванням обставин справи, а також судами допущені порушення норма матеріального та процесуального права, зокрема, ст.19 Конституції України, ст.ст. 4, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження , п.8 розділу 3, п.7 розділу 1 Інструкції з примусового виконання рішень.

6.1. Скаржник зазначає, що в ухвалі та відповідному судовому наказі зазначено найменування боржника - Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева", що не відповідає повному найменуванню згідно даних ЄДРПОУ та статутних документів (Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева").

6.2. Переконує, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №57400369 від 10.10.2018р. винесена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, державним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ, який не відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження .

6.3. Крім того, в оскаржуваній постанові виконавчої служби не міститься інформації щодо строку та порядку її оскарження, що свідчить про порушення п. 7 розділу 1 Інструкції з примусового виконання рішень.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" подано відзив на касаційну скаргу боржника з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5023/10655/11 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 30.05.2019.

8.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2018 відкрито касаційне провадження у справі №5023/10655/11 за касаційною скаргою Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду д 27.03.2019 (щодо розгляду скарги вх.№ 31075 від 01.11.18) у вказаній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на 31 липня 2019 року о 12 : 40 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

11. Відповідно ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

12. Згідно ст.340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

13. Відповідно ч.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

14. Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження", згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

15. Отже, якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства.

16. Під час розгляду справи судами встановлено, що у справі № 5023/10655/11 триває процедуру розпорядження майном;

16.1. позивач, Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" заборгованості в сумі 12 050 499,97грн, а також суми судового збору у розмірі 180 757,50грн;

16.2. ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2017р. у справі №5023/10655/11 задоволено заяву Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" про стягнення коштів, стягнуто з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (код 14315629, 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 126) на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" (код 14307357, 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, р/р НОМЕР_1 у Публічному акціонерному товаристві "Державний Експортно-імпортний банк України", МФО 322313) 12050499,97 грн. заборгованості та 180757,50 грн судового збору;

16.3. господарським судом Харківської області 12.12.2017 видано наказ на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 06.12.2017р. у справі №5023/10655/11.

16.4. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області 10.10.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу суду від 12.12.2017 та постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 1223125,74 грн.

16.5. скарга Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" мотивована тим, що відповідно до приписів Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки в наказі господарського суду Харківської області від 12.12.2017р. в якості боржника зазначено Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева", що не відповідає повному найменуванню підприємства згідно даних ЄДРПОУ та статутних документів.

17. Разом з тим, боржник у касаційній скарзі посилався на часткове виконання рішення у справі №5023/10655/11 (наказ господарського суду Харківської області від 06.12.2017р.) та вважає, що виконавчий збір, який підлягає стягненню з боржника, складає 1213125,74 грн, замість зазначеного у постанові ВП №57400369 виконавчого збору у сумі 1223125,74 грн, проте, доводи в цій частині є предметом окремого оскарження дій Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області у межах даної справи з приводу чого Верховним Судом ухвалено постанову від 31.07.2019 у даній справі.

18. Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

19. За змістом ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

20. Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

21. Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі відповідних виконавчих документів, зокрема, на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

22. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

23. Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

24. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

25. Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

26. Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

27. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

28. Погоджуючись із висновками попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення скарги Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду України виходить з такого.

29. У ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік вимог, які мають міститься у виконавчому документі, та визначено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

30. Згідно п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

31. Як вже зазначалось, скарга Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" зумовлена тим, що державний виконавець, як вважає скаржник, не повернув без прийняття до виконання, наказ господарського суду Харківської області від 12.12.2017, у якому у якості боржника зазначено Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева", що не відповідає повному найменуванню підприємства згідно даних ЄДРПОУ та статутних документів.

32. Відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності).

33. Судами встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що наявні в матеріалах справи також вбачається, що повне найменування боржника за вищевказаним виконавчим документом є Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева".

34. Частиною першою статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

35. У ч.2 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 зазначено, що виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону та при перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону державний виконавець враховує таке: повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства.

36. Судами встановлено, що наказ господарського суду Харківської області від 12.12.2017р. містить інформацію про організаційно-правову форму як стягувача, так і боржника, крім того, в наказі господарського суду Харківської області від 12.12.2017 зазначено інформацію про боржника: код ЄДРПОУ (14315629) та адресу (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126), що не чинить будь-яких перешкод у його виконанні.

37. Суд касаційної інстанції погоджується із попередніми судовими інстанціями з приводу того, що обраний боржником спосіб усунення помилки в наказі (скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження) не сприяє захисту інтересу, який би не суперечив меті судового провадження та загальнодержавним інтересам відповідно до норм ст.129-1 Конституції України, ч. 2-4 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів та ст.ст.18, 326 Господарського процесуального кодексу України.

38. Ефективними діями при вирішенні даного питання, з урахуванням норм ст. ст. 327-328 ГПК України та ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" є дії, що спрямовані на виправлення помилки у виконавчому документі та не пов`язані із скасуванням постанови про відкриття виконавчого провадження.

39. Так, судами встановлено, що Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2018 виправлено допущену описку та зазначено в другому абзаці резолютивної частини ухвали суду від 06.12.2017 найменування боржника у відповідному відмінку - "Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева".

40. Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2018 виправлено допущену в наказі суду від 12.12.2017 описку та зазначено найменування боржника у відповідному відмінку - Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева".

41 За встановлених судами попередніх інстанцій обставин стосовно виправлення у виконавчому документі допущеної описки та внесення правильних даних щодо повного найменування боржника, доводи Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", викладені у скарзі на дії державної виконавчої служби, щодо порушення державним виконавцем , ст.19 Конституції України, ст.ст. 4, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження , п.8 розділу 3, п.7 розділу 1 Інструкції з примусового виконання рішень, ст. 236 ГПК України під час прийняття постанови про стягнення виконавчого збору не знайшли свого підтвердження.

42. Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

43. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

44. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

45. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

46. Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

47. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 (щодо розгляду скарги вх. № 31075 від 01.11.2018) у справі №5023/10655/11 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко