Рішення

від 08.02.2010 по справі 2-103-10

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2-103-10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2010 року                                 м. Мар`їнка

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А.С.,

при секретарі: Харьковій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Мар’їнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач ОСОБА_1 звернулась до Мар’їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь за договором позики 3 500 гривень; судові витрати у розмірі 503 гривні.

    2 серпня 2006 року ОСОБА_2, відповідач по даній цивільній справі отримала у позику від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 500 гривень, що підтверджується розпискою. Терміном повернення позичених коштів є 2 листопада 2006 року. У вищевказаний строк відповідач ОСОБА_2 на порушення своїх договірних зобов’язань позику не повернула, на прохання позивача про добровільну сплату заборгованості не реагує, що зумовило ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом.

    Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, надіслала на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, справу розглянути в її відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення.

    Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, згідно отриманої секретарем судового засідання телефонограми, відповідач з позовом згодна, просить справу розглянути без її участі.

    За таких обставин, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

    Суд, дослідивши матеріали справи ( паспортні дані позивача, розписка від 2 серпня 2006 року) вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як такі, що визнані відповідачем.    

Договір позики, згідно ч. 2 ст. 1046 ЦК України, є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення цього договору та його умов, відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 2 серпня 2006 року позичила відповідачу ОСОБА_2 3 500,00 гривень, що підтверджено відповідною розпискою відповідача. Отже, факт укладання договору позики знайшов своє підтвердження.

Посилаючись на ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно наданої розписки закінченням строку договору позики є 2 листопада 2006 року. Проте в обумовлені терміни ОСОБА_2 боргу не повернула.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1048 ЦК України договір позики укладений між сторонами по даній справі є безпроцентним, та ним не передбачені наслідки порушення положень договору, а отже заявлені позивачем вимоги в частині стягнення боргу за договором у розмірі 3 500,00 гривень підлягають задоволенню.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача суму судових витрат суд звертає увагу на наступне.  Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Як вбачається з наданих позивачем квитанцій позивач ОСОБА_1 сплатила наступні судові витрати: державне мито у розмірі 51 гривня (квитанція № 105 від 22 липня 2009 року); витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень (квитанція № 104 від 22 липня 2009 року), а тому саме у розмірі 81 гривня. Вимоги ОСОБА_2 про відшкодування понесених нею судових витрати в іншій частині, а саме у сумі 422 гривень (503 – 81) не підтвердженні письмовими доказами, а тому не підлягають задоволенню.    

 На підставі ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу  задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 500 (три тисячі п’ятсот) гривень 00 копійок за договором позики від 2 серпня 2006 року.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 81 (вісімдесят одна) гривня.

    В іншій частині вимог відмовити.  

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Мар’їнський районний суд Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК.

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя