Рішення

від 26.10.2011 по справі 2-2291/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-2291/11

Провадження № 2/1414/9805/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої у справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання - Спільній Ю.В.,

за участю позивача- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності у частці на кваритру, що перебуває у спільній сумісній власності, третя особа Універсальна Товарна Біржа „Марія",

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом. В своїй заяві посилались на те, що 01 серпня 2000 року між ними та відповідачами був укладений Договір № 319 купівлі-продажу нерухомого майна - чотирьохкімнатної квартири, загальною площею 86,20 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належала відповідачам на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09 вересня 1993 року, зареєстрованого Миколаївським обласним бюро технічної інвентаризації, реєстровий № 5312 від 25 жовтня 1993 року. Договір купівлі- продажу був укладений на Універсальній товарній біржі „Марія". Квартира була придбана за 4200 гривень, гроші були отримані відповідачами до реєстрації договору, квартира належить їм в рівних частинах, проте частки в договорі визначені не були. Вказаний договір купівлі-продажу ними був зареєстрований в ММБТІ 04.08.2000 р. в реєстрову книгу № 97 за реєстровим № 4810. Працівники біржи завірили, що подальшого нотаріального посвідчення договір не потребує. Оскільки вони не мають можливості розпорядитися купленою ними на законних підставах у свій час квартирою, тому що не дотримане діюче на данний момент законодавство- договір не посвідчений нотаріально- вони вимушені звернутися до суду. Посилаючись на наведене, просила позов задовільнити: визнати зазначений договір дійсним та визнати за кожним з них право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_2 , що перебуває у спільній сумісній власності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав на підставах, викладених в заяві та просив їх задовільнити.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримують.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги визнають. Представник відповідача позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Представник третьої особи - Універсальна Товарна Біржа „Марія" - в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, проти задоволення позову не заперечували.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

01 серпня 2000 року між ними та відповідачами був укладений Договір № 319 купівлі-продажу нерухомого майна - чотирьохкімнатної квартири, загальною площею 86,20 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений на Універсальній товарній біржі „Марія" та зареєстрований в Журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю за №319 від 01.08.2000р.

04.08.2000р. право власності на зазначену квартиру було зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 в Миколаївському МЕТІ в реєстрову книгу № 97 за реєстровим № 4810.

Правочин обома сторонами повністю виконаний: відповідачами квартира була звільнена, передані ключі, вони знялися з реєстрації за вказаною адресою; нами була здійснена реєстрація за вказаною адресою, регулярно оплачуються комунальні платежі та ми утримуємо квартиру в належному санітарно-технічному стані. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін правочину не заявляв.

Згідно з вимогами ст.227 ЦК УРСР в редакції ГК 1963 р., що діяв на момент укладення договору, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Відповідно до ст.47 ЦК УРСР (в ред. 1963р.) недодержання у випадках, зазначених в законі, нотаріальної форми угоди, тягне за собою її недійсність. Ст.128 ЦК УРСР передбачає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі.

Відповідно до ст.657 ЦК України в редакції ЦК 2003 р. договор купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлого будинку (квартири) чи іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Із пунктів 3,4 ст.334 ЦК України вбачається, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Оскільки відносини виникли до набрання чинності ЦК України 2003 р., то відповідно до п.п.1,4 заключних та перехідних положень ЦК України 2003р. необхідно керуватися нормами ЦК УРСР 1963 р.

Крім того, статтею 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. А стаття 357 ЦК України визначає, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Пунктом 5 Договору № 319 купівлі-продажу нерухомого майна від 01.08.2000 року передбачено, що квартира належить новим власникам (позивачам) в рівних частинах, проте частки в договорі визначені не були.

Тому на підставі ст.357 ЦК України суд приходить до висновку, що за кожним з позивачів необхідно визнати право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_2 , що перебуває у спільній частковій власності.

Таким чином суд дійшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-2 І 5 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 319 квартири АДРЕСА_2 , укладений 01 серпня 2000 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , з одного боку, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з іншого боку, зареєстрований на Універсальній товарній біржі „Марія" в Журналі реєстрації біржових операцій з нерухомістю № 319 від 01.08.2000 р. та зареєстрований в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації і записаний в реєстрову книгу № 97 за реєстровим номером № 4810 від 04.08.2000 року, згідно якого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 продали, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 купили квартиру АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 право власності та визначити за кожним з них по 1/5 частині квартири АДРЕСА_2 , що перебуває у спільній частковій власності

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельній районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.Г.Циганок