Рішення

від 19.08.2019 по справі 622/271/19

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/271/19 р.

2/622/213/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2019 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), подану адвокатом Тимошенко Дмитром Володимировичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 1548, адреса: АДРЕСА_2), до Золочівської селищної ради Харківської області (код ЄДРПОУ 25175462, адреса: Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Центральна, 13 а), третя особа сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Золочівське (код ЄДРПОУ 30412824, адреса: Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Разіна, 40) про визнання права власності на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2019 року до суду надійшла вказана позовна заява представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Д.В., в якій останній просить визнати за ОСОБА_1 як за колишнім членом КСП Київська Русь право на земельну частку (пай) в розмірі середньої частки (паю) КСП Київська Русь з земель запасу (резервного фонду) державної чи комунальної власності сільськогосподарського призначення Золочівської селищної ради Харківської області. Під час попереднього судового засідання з метою забезпечення належних доказів, просила суд здійснити запит до відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо наступних питань: - коли було видано державний акт на право колективної власності на землю КСП Київська Русь ; на підстав якого рішення було видано державний акт на право колективної власності на землю КСП Київська Русь ; коли був зареєстрований державний акт на право колективної власності на землю КСП Київська Русь ; чи було включено ОСОБА_1 в список, який додається до вищезазначеного державного акту; чи виділялась згідно проекту організації території земельних часток (паїв) по КСП Київська Русь земельна ділянка, якщо виділялась, то якою площею, та чи було присвоєно їй відповідний номер; чи було виготовлено та видано позивачу відповідний сертифікат на право на земельну частку (пай) КСП Київська Русь , чи проведено відповідну реєстрацію зазначеного сертифікату у книзі реєстрації сертифікатів; чи надавався позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) як не витребувану земельну частку (пай) КСП Київська Русь ; чи наявні на території Золочівської селищної ради Харківської області не витребувані земельні частки (паї), з яких можливе виділення позивачу відповідної земельної ділянки частки КСП Київська Русь (нині СТОВ Золочівське ); чи перебувають зазначені не витребувані земельні частки (паї) КСП Київська Русь (нині СТОВ Золочівське ) у оренді; яка дійсна вартість не витребуваної земельної частки (паю) КСП Київська Русь (нині СТОВ Золочівське ).

Свої вимоги представник позивача мотивував тим, що ОСОБА_1 була членом радгоспу Золочівський , що згодом 26.01.1996 року було реорганізоване у колективне підприємство КСП Київська Русь , де працювала з 02.11.1993 по 14.04.1997 року на посаді продавця в магазині, а потім завідуючою торговим відділом. 15.03.2000 року КСП Київська Русь було реорганізоване в СТОВ Золочівське . Із заявою про виключення з членів ні КСП Київська Русь ні СТОВ Золочівське позивач не зверталась та на момент видачі Державного акту на право колективної власності КСП Київська Русь 15.03.2000 року була його членом. При цьому не зважаючи на прохання позивача включити її до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, позивача як члена КСП, з невідомих причин до вказаного списку включено не було, як не було видано і сертифікату на право на земельну частку (пай), а також не було виділено земельної ділянки. Тому в даний час позивач змушена звернутися до суду, оскільки її право не визнається і вона не може розпорядитися своєю власністю.

Ухвалою судді Шабас О.С. від 14.03.2019 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження на 25.03.2019 року.

Ухвалою суду від 25.03.2019 року було задоволено клопотання представника позивача адвоката Тимошенко Д.В. та витребувано з відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо наступних питань: - коли було видано державний акт на право колективної власності на землю КСП Київська Русь ; на підстав якого рішення було видано державний акт на право колективної власності на землю КСП Київська Русь ; коли був зареєстрований державний акт на право колективної власності на землю КСП Київська Русь ; чи було включено ОСОБА_1 в список, який додається до вищезазначеного державного акту; чи виділялась згідно проекту організації території земельних часток (паїв) по КСП Київська Русь земельна ділянка, якщо виділялась, то якою площею, та чи було присвоєно їй відповідний номер; чи було виготовлено та видано позивачу відповідний сертифікат на право на земельну частку (пай) КСП Київська Русь , чи проведено відповідну реєстрацію зазначеного сертифікату у книзі реєстрації сертифікатів; чи надавався позивачу дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) як не витребувану земельну частку (пай) КСП Київська Русь ; чи наявні на території Золочівської селищної ради Харківської області не витребувані земельні частки (паї), з яких можливе виділення позивачу відповідної земельної ділянки частки КСП Київська Русь (нині СТОВ Золочівське ); чи перебувають зазначені не витребувані земельні частки (паї) КСП Київська Русь (нині СТОВ Золочівське ) у оренді; яка дійсна вартість не витребуваної земельної частки (паю) КСП Київська Русь (нині СТОВ Золочівське ). Згодом ухвалою суду від 06.05.2019 року вказані відомості були витребувані з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, що є володільцем вказаних документів.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник за договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 8/11-2 від 08.11.2018 року Тимошенко Д.В. не з`явилися, від позивача через канцелярію суду надійшла письмова заява з проханням справу розглядати без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача Золочівський селищний голова Канівець Л.В. в судове засідання також не з`явився, завчасно подав через канцелярію суду письмовий відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив представника позивача, де просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, оскільки, на думку представника відповідача сплинув строк позовної давності, проте у своєму відзиву від 31.05.2019 року він зазначив, що позивач мала право на земельну частку (пай) в землях КСП Київська Русь , але її право було порушено у зв`язку з не включенням до списку, доданого до державного акту.

Представник третьої особи СТОВ Золочівське у судове засідання також не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду не надав.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 року від 29.07.1982 року, виданої на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що остання з 02.11.1993 року буля прийнята на роботу у колгосп Золочівський продавцем у магазині, на підставі наказ № 169-к від 02.11.1993 року, 15.05.1995 року переведена на роботу завідуючої торговим відділом, на підставі наказу № 90-к від 17.05.1995 року, 26.01.1996 року згідно рішення загальних зборів працівників та розпорядження Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 26.01.1996 року № 41 колгосп Золочівський перереєстровано в колективне підприємство Київська Русь . 14.04.1997 року звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП на підставі постанови № 48к від 14.04.1997 року.

Розпорядженням Золочівської районної державної адміністрації Харківської області № 41 від 26.01.1996 року, наданим архівним відділом Золочівської районної державної адміністрації 03.12.2018 року за № 01-53/202, було зареєстровано статут колективного сільськогосподарського підприємства Київська Русь , юридична адреса - Золочів, вул. Разіна, 40.

Пунктамм 4.1., 4.5. Статуту КСП Київська Русь передбачено, що членами підприємства можуть бути громадяни, яки досягли 16-річного віку, визнають Статут підприємства і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей підприємства. членство в підприємстві припиняється у разі добровільного виходу або виключення із членів підприємства.

Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.05.2019 року вих.№ 9-20-14-4267/0/19-19 державний акт на право колективної власності КСП Київська Русь було видано 18 грудня 1997 року відповідно до рішення 10 сесії XXII скликання Золочівської селищної ради від 15.08.1997 року, який було зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право колективної власності на землю за №17 від 18 грудня 1997 року; ОСОБА_1 до списку, який додається до державного акту на право колективної власності КСП Київська Русь , не включено; згідно проекту організації території земельних часток (паїв) по КСП Київська Русь земельна ділянка ОСОБА_1 не виділялась; сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 не виготовлявся та не видавався, в Книзі реєстрації сертифікатів реєстрація відсутня; дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) як невитребувану земельну частку (пай) КСП Київська Русь ОСОБА_1 не надавався; на території Золочівської селищної ради наявні невитребувані земельні частки (паї). Виділення земельної частки (пай) по колишньому КСП Київська Русь за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) неможливе, так як дані земельні ділянки можуть бути витребувані власниками паїв або спадкоємцями; зазначені невитребувані земельні частки(паї) перебувають в оренді; вартість земельної частки (паю) КСП Київська Русь загальною площею 5,89 в умовних кадастрових гектарах станом на 01.01.2019 року становить 182657,571 грн. Інформація аналогічного змісту міститься у повідомленні в.о.начальника Відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Голобородько Л. від 22.05.2019 року вих. № 501/412-19.

Відповідно до повідомлення голови фермерського господарства Стовби І .В. , що було отримано ОСОБА_1 21.09.2018 року, останню було повідомлено по те, що у процесі роботи з розпаювання колишнього реформованого КСП Київська Русь було встановлено факт, що ОСОБА_1 не було включено в список, та повідомлено її згідно закону вона, як працівник, який на момент розпаювання працював та був членом колгоспу КСП Київська Русь має право на земельну частку (пай).

При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Земельного Кодексу України, Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року N 720/95.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

Право підприємства на земельну ділянку зберігається при входженні його до складу агропромислових об`єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань.

Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України, Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства.

Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності. Стаття 1 вказаного Закону перелічені особи, які мають право на земельну частку (пай). Так право на земельну частку (пай) мають в том числі: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Стаття 2 цього закону, визначає документи, що посвідчують право на земельну частку (пай). Так основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Стаття 3 цього ж закону, перелічує підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Стаття 5 цього ж Закону встановлює, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) в тому числі: розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

Стаття 13 регламентує питання використання нерозподілених та не витребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). Так нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Стаття 19 Земельного Кодексу України перелічує категорії земель.

1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Стаття 12 Земельного Кодексу України перелічує повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин

Так до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 25 того ж кодексу передбачає, приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

1. При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

2. Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

3. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.

4. Площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарського призначення, водний фонд, резервний фонд).

5. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

6. Громадянам України із числа депортованих осіб, які поселилися в сільській місцевості, державою забезпечується безкоштовна передача у власність землі сільськогосподарського призначення в розмірі земельного паю, визначеного для цієї місцевості, за рахунок земель запасу та резервного фонду в разі їх наявності.

Пунктом 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року N 720/95 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до положень п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16 квітня 2004р. сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х "Перехідні положення" ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям " має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Так, судом було встановлено, що строк позовної давності на звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) позивачем не пропущено, оскільки вона дізналася про порушення її права лише з повідомлення голови фермерського господарства Сівелір , яке було нею отримане 21.09.2018 року.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач ОСОБА_1 до розпаювання земель колективної власності була прийнята до членів КСП Київська Русь , де пропрацювала до 14.04.1997 року, при цьому вона добровільно не виходила та не була виключена з членів підприємства на момент передачі землі у колективну власність у 1997 році та видачі 18.12.1997 року державного акту на право колективної власності КСП Київська Русь відповідно до рішення 10 сесії XXII скликання Золочівської селищної ради від 15.08.1997 року, який було зареєстровано в Книзі реєстрації державних актів на право колективної власності на землю за №17 від 18 грудня 1997 року, (рішення про виключення ОСОБА_1 з членів підприємства суду не надано, інші відомості у суду відсутні), в зв`язку з чим набула право на земельну частку (пай) у відповідному розмірі площею 5,89 га з дня видачі цього акта відповідно до положень ст.1-3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . В цій частині позов визнано відповідачем.

Враховуючи, що в даний час передача земельних ділянок у власність громадян на території сіл, селищ, міст відноситься до повноважень відповідних рад, земельна ділянка ОСОБА_1 , відповідно до положень ст.ст. 12, 19, 25 Земельного Кодексу України, ст.ст.5, 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) має бути виділена з земель резерву або запасу комунальної власності Золочівської селищної ради Харківської області.

Суд також вважає переконливими доводи позивача про те, що вона дізналася про порушення її права лише 21.09.2018 року, в зв`язку з чим встановлений законом строк загальної позовної давності нею не пропущено.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст., ст. 12,13,76,81,209,211,247,258,264,265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну частку (пай ) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як за колишнім членом КСП Київська Русь право на земельну частку (пай) в розмірі 5,89 умовних кадастрових гектарів, з земель резерву або запасу комунальної власності Золочівської селищної ради Харківської області.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до вимогп.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Суддя О. С.Шабас