Ухвала

від 19.08.2019 по справі 398/3980/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 398/3980/17

провадження № 61-14803 ск 19

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 травня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про зобов`язання відповідачів солідарно відшкодувати завдану майнову шкоду в розмірі 160000,00 грн,

ВСТАНОВИВ :

23 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом про зобов`язання відповідачів солідарно відшкодувати завдану позивачу майнову шкоду в розмірі 160 000,00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 07 листопада 2017 року в результаті ознайомлення ним з матеріалами кримінальних проваджень

№ 42012120070000002, № 42013120070000002 йому стало відомо, що у 2014 році КП Житлогосп здійснювало охорону ЦМК ВАТ завод Агромаш . Із документів, підписаних директором КП Житлогосп ОСОБА_3 та начальником зміни підрозділу охорони ЦМК ВАТ завод Агромаш ОСОБА_4 , які діяли на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 64

від 30 січня 2014 року, яке в подальшому було скасоване рішенням суду, вказані особи вчиняли прибирання, демонтаж, вивезення обладнання, що зберігалось на

ВАТ завод Агромаш та яке визначене ОСОБА_2 сміттям та до числа якого було віднесено належну позивачу бувшу у використанні кабіну автомобіля КАМАЗ 5111 в кількості 1 шт., яку знаходилася на відповідальному зберіганні ВАТ Зводу Агромаш , згідно зберігальної розписки б/н від 14 червня 2011 року. Відповідно до акту від 21 квітня 2014 року це майно було утилізовано

ОСОБА_4 , чим завдано позивачу матеріальних збитків в розмірі

160 000,00 грн.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 08 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано достатніх доказів того, що передана ним на зберігання ОАО Агромаш кабіна КАМАЗ 55111 виробництва ПО КАМАЗ , виробництва ПО КАМАЗ 1988 року випуску, була втрачена внаслідок винних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 .

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 залишені без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 травня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що Олександрійський міськрайонний суду правильно встановив, що реалізація непридатного для прямого використання майна ВАТ завод Агромаш , до складу якого включено кабіну автомобіля марки КАМАЗ , відбувалася на виконання рішення виконавчим комітетом Олександрійської міської ради

від 30 січня 2014 року № 64, а доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки. Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, та вирішив спір відповідно до закону

31 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 травня 2019 року, постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2019 ро та просив скасувати зазначені судові рішення, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Верховний Суд, вивчивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Перегляд цієї справи судом апеляційної інстанції здійснювався у відповідності до пункту один частини шостої статті 19 ЦПК України, оскільки вона є малозначною.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина перша статті 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи і справи, що виникають з трудових відносин, а згідно частини другої цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

Системний аналіз частини шостої статті 19, статті 274 ЦПК України дає підстави для висновку, що малозначними у цивільному процесі є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними (за виключенням справ, які мають розглядатися тільки за правилами загального позовного провадження) та справи незначної складності з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує критерії, визначені в частині третій статті 274 ЦПК України, а саме: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову в цій справі є вимога про зобов`язання відповідачів солідарно відшкодувати майнову шкоду в розмірі 160 000,00 грн, а ухвалені судові рішення не суперечать установленій судовій практиці, а базуються на тому, що позивачем не надано доказів на підтвердження його позовних вимог.

Отже, суди попередніх інстанції ухвалили судові рішення у відповідності із установленою судовою практикою та її застосування не представляє собою складності.

Ураховуючи наведене, за встановленими судами фактичними обставинами справи та правовідносинами; доводами касаційної скарги; ціною позову та застосування норм матеріального та процесуального права дають підстави для висновку, що зазначена скарга не представляє значної складності, а тому в силу пункту 2 частини 1 статті 19 ЦПК України є малозначною.

Крім того, відповідно до частини першої статі 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

У цій справі обставин, передбачених частиною першою статті 411, частиною четвертою статті 274 або пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України , за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню або обставин, за яких судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню не встановлено.

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 , пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження в даній справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389 , пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України , Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 08 травня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко