Ухвала

від 19.08.2019 по справі 335/15288/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

19 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 335/15288/18

Провадження № 51-4063ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2019 року щодо останнього,

встановив:

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2019 року звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.

За ухвалою, ОСОБА_5 вчинив фіктивне підприємництво, а саме в листопаді 2016 року, діючи умисно, з корисливих мотивів за грошову винагороду, створив юридичну особу ТОВ «ТОРГСПЕЦСНАБ-2016» (код ЄДРПОУ 40953630), де виступив номінальним засновником та керівником підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2019 року - без зміни.

Не погодившись із ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій, захисник оскаржив їх в касаційному порядку.

У касаційній сказі захисник ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що клопотання обвинуваченого не виражало його дійсну волю, оскільки він перебував під впливом працівника прокуратури, який відмовив його від залучення захисника до розгляду кримінального провадження, ОСОБА_5 неправильно сприймав дійсні обставини, через незадовільний стан здоров`я.

Крім того, в порушення вимог ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбулося без участі захисника, його право на захист не було забезпечене як на стадії досудового розслідування, так і в суді під час розгляду клопотання, а наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами обвинуваченому відомі не були.

Також вказує, що насправді ОСОБА_5 не вважає себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у зв`язку з чим сторона обвинувачення повинна була довести його вину на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, і лише після доведеності його вини необхідно було вирішувати питання щодо можливості його звільнення від кримінальної відповідальності.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення.

За приписами ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

За частиною 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Положеннями ч. 3 ст. 285 КПК України передбачено, що підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, з ухвали суду першої інстанції убачається, що у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, просив звільнити його від кримінальної відповідальності, звернувшись до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Встановивши, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочину невеликої тяжкості, який вчинено у листопаді 2016 року, та відсутність обставин переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, а також враховуючи позицію обвинуваченого, який висловив чітке бажання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку, що таке клопотання останнього слід задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальність на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд дослідив матеріали кримінального провадження, аудіо-, відеозапис підготовчого судового засідання та встановив наявність підстав для закриття кримінального провадження передбачених ст. 49 КК України.

При цьому, посилаючись на аудіо- та відеозапис підготовчого судового засідання, зазначив, що обвинуваченим особисто подано клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, судом першої інстанції з`ясовано його думку щодо клопотання, ОСОБА_5 надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності із вказаної нереабілітуючої підстави, суд роз`яснив право вимагати проведення повного розгляду, від якого він відмовся, вину визнав повністю та повідомив суду, що захисник йому не потрібен, питання про відкладення розгляду справи за станом здоров`я перед судом не ставив.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи захисника, що

ОСОБА_5 подав вказане клопотання та відмовився від залучення захисника під впливом прокурора, оскільки з аудіо- та відеозапису підготовчого судового засідання убачається, що обвинувачений надавав пояснення суду добровільно, не робив жодних висловлювань з приводу здійснення на нього тиску органом досудового розслідування та прокурором, у тому числі щодо незалучення захисника.

Крім цього, твердження захисника про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, внаслідок якого останній не міг адекватно сприймати інформацію, суд визнав безпідставними, встановивши, що ОСОБА_5 не перебуває на спеціалізованих медичних обліках та закінчив лікування 29 січня 2019 року, тобто до проведення підготовчого судового засідання.

Щодо доводів захисника про обов`язкову участь захисника суд апеляційної інстанції обґрунтовано їх відхилив, пославшись на приписи ст. 52 КПК України.

З огляду на викладене, апеляційний суд не встановив підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обґрунтовано відмовив у задоволенні апеляційної скарги, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені захисником в апеляції доводи, які аналогічні за змістом доводам касаційної скарги, належним чином перевірені, на них надані змістовні відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Переконливих аргументів, які б свідчили про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і були б безумовними підставами для скасування судових рішень, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2ст. 428 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2019 року щодо останнього.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3